Додаткове благо працівника: облік та оподаткування

22 березня 2017

Зазвичай виплати працівникам не обмежуються однією заробітною платою. Роботодавець часто виплачує працівникові додаткові доходи, як правило, соціального характеру. З метою оподаткування такі доходи вважають додатковим благом.

Що таке додаткове благо

Додаткове благо — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що їх виплачує платникові податку податковий агент. Зазвичай вони не пов’язані з виконанням обов’язків згідно із трудовим чи цивільно-правовим договором ( пп. 14.1.47 Податкового кодексу України; ПК).

Тобто, основними критеріями, що визначають дохід як додаткове благо є такі:

Надання роботодавцем працівникові того чи іншого доходу у вигляді додаткового блага не має бути передбачене у колективному чи трудовому договорі. У своїх роз’ясненнях податківці часто прирівнюють доходи, що їх виплачують згідно з колективним чи трудовим договором, до заробітної плати (лист МДЗ від 06.08.2013 № 9531/5/99-99-17-03-03-16, а також лист ДФС від 09.03.2017 № 4770/6/99-99-13-02-03-15). Виплату додаткового блага працівникові має визначати окреме розпорядження (наказ) керівника підприємства.

Повернення коштів фізичній особі в розмірі 50% вартості оформлення картки у розумінні Податкового кодексу України (ПК), на думку ДФС ( лист від 21.08.2017 № 1696/6/99-99-13-02-03-15/ІПК), слід розглядати як дохід у вигляді додаткового блага або інший дохід, отриманий такою особою в залежності від особливостей документального оформлення карток члену сім’ї VIР-клієнта.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується, зокрема, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи НБУ, банки та інші фінустанови, при відкритті рахунків у банках, у разі виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов’язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи ( пп. 70.12.1 ПК).

Документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених пунктом 70.12 ПК, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.

ПК не встановлює податкових пільг для доходів у вигляді додаткового блага. Тобто такі суми оподатковують ПДФО і військовим збором. При цьому на суми додаткового блага не нараховують ЄСВ, позаяк такий дохід не входить до бази нарахування ЄСВ ( ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).

Майно, отримане учасником юрособи, яка ліквідується, — не додаткове благо

ВАСУ ( ухвала від 04.10.2016 № К/800/15550/16) погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо необгрунтованості податкового повідомлення-рішення, згідно з яким підприємству збільшено грошове зобов’язання з ПДФО і військового збору, що сплачує податковий агент із доходів платника податку.

Зокрема, передання майна внаслідок ліквідації товариства його учасникові після завершення розрахунків із кредиторами контролюючий орган визнав інвестиційним доходом фізичної особи, а переданий об’єкт нерухомості — додатковим благом, отриманим фізичною особою.

Проте сплата частки у статутному капіталі господарського товариства є витратами на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав), а передання майна учаснику цього товариства у разі ліквідації — доходами від продажу цього інвестиційного активу.

Крім цього, законом визначено, що позитивний фінансовий результат від операцій з інвестиційними активами не включають до доходів, які підлягають оподаткуванню під час їх виплати. Адже визначити об’єкт оподаткування можливо лише за наслідками календарного року, підсумувавши фінансові результати від усіх операцій за всіма видами інвестиційних активів, що їх здійснював протягом року платник податків. Та й загалом за операціями платника податків з інвестиційними активами у вигляді корпоративних прав немає й особи податкового агента.

Тож з огляду на те, що на придбання корпоративних прав особа-учасник понесла витрати,отримання майна в результаті ліквідації товариства не може відповідати визначенню доходів фізичної особи у вигляді «додаткового блага», тобто, безоплатно отриманого майна xb коштів.

Підприємство планує компенсувати працівнику вартість орендованого ним житла. Чи є це додатковим благом? Чи оподатковується сума компенсації податком з доходів фізичних осіб?

До складу місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Податкового кодексу України; ПК) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах ( пп. «а» пп. 164.2.17 ПК).

Тобто компенсація вартості орендованого працівником житла вважається додатковим благом такого працівника та підлягає оподаткуванню ПДФО.

Але треба пам’ятати про оподаткування такої компенсації військовим збором.

Так, відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 ПК. Зокрема, до них належить фізособа-резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК.

Отже, компенсація оренди житла працівників буде оподатковуватися військовим збором за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування. При оподаткуванні військовим збором доходів у виглядів додаткових благ є особливість. Оскільки порядок визначення бази оподаткування військовим збором доходів Податковим кодексом не встановлено, тому натуральний коефіцієнт не застосовується.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»

Підприємство для своїх працівників оплатило гуртожиток. Чи вважати це додатковим благом, чи включати сплачену суму до фонду оплати праці й відраховувати з неї ПДФО, військовий збір та ЄСВ? Як відобразити цю операцію у формі № 1ДФ?

Спершу розглянемо, чи вважатиметься така сума складовою фонду оплати праці для нарахування ЄСВ.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, ЄСВ нараховують на суму нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну й додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449, визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової зарплати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, під час нарахування ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 ( далі — Інструкція № 5).

Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, до яких, зокрема, належать виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків тощо у випадках, не передбачених чинним законодавством), виокремлені у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат фонду оплати праці ( пп. 2.3.4 п. 2.3 Інструкції № 5). При цьому під індивідуальним характером слід розуміти можливість ідентифікувати отримувача цієї виплати.

Тож якщо гуртожиток оплачено для кожного працівника окремо чи загальною сумою, але із зазначенням щодо працівників сум, така оплата вважатиметься для працівника зарплатою, на яку потрібно нарахувати ЄСВ за ставкою 22%. Якщо ж платіж знеособлений і виокремити суми щодо працівників неможливо — тоді оплату гуртожитку для працівників не вважатимуть зарплатою і, відповідно, ЄСВ не нараховуватимуть.

Оподаткування ПДФО і військовим збором доходів фізичних осіб врегульоване Податковим кодексом України (ПК).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включають, зокрема:

Під додатковим благом розуміють, зокрема, вартість користування житлом, іншими об’єктами матеріального чи нематеріального майна, що належать роботодавцеві й надані працівнику в безоплатне користування, або компенсацію вартості такого користування, крім випадків, коли таке надання зумовлене виконанням працівником трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачене нормами колективного договору або згідно із законом у встановлених ними межах ( пп. «а» пп. 164.2.17 ПК).

Отже, якщо оплату гуртожитку для працівників передбачено трудовим чи колективним договором, її слід вважати виплатою соціального характеру у грошовій і натуральній формі, тобто складовою зарплати працівника. Якщо ж таку оплату ані трудовим, ані колективним договором не передбачено, тоді для працівника такий дохід буде додатковим благом. При цьому і в першому, і в другому випадках під час оплати гуртожитку має дотримуватись умова ідентифікації працівника, за якого проживання оплачено. Суму оплати оподатковуватимуть ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Згідно з абзацом другим пункту 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4, щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має.

Отже, якщо оплату гуртожитку вважають зарплатою працівника, у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ( форма № 1ДФ; далі — Податковий розрахунок) її відображають одним рядком у складі зарплати із зазначенням ознаки доходу «101». Якщо ж така оплата є для працівника додатковим благом, то у Податковому розрахунку суму оплати гуртожитку відображають окремим рядком за ознакою доходу «126».

Підприємство планує залучити студентів ВНЗ проходити на ньому практику із укладанням з ними строкових трудових договорів та виплатою зарплати. У договорі з ВНЗ зазначено, що підприємство забезпечує практикантів житлом. Власного житла підприємство не має, тому буде оплачувати проживання практикантів у готелі. Ця оплата буде вважатися додатковим благом чи заробітною платою у складі інших компенсаційних виплат?

Проживання студентів-практикантів у гуртожитках баз практик або в орендованих для цього житлових приміщеннях сплачує вищий навчальний заклад за рахунок витрат на практику, у розмірах, передбачених чинним законодавством ( п. 5.10 Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого наказом Міносвіти від 08.04.1993 № 93).

З іншого боку, на час дії строкових трудових договорів студенти ВНЗ є працівниками підприємства. І якщо умови строкових трудових договорів або колективний договір підприємства передбачає надання працівникам безоплатного житла, то дохід у вигляді вартості використання житла, яке надане працівнику відповідно до трудового договору чи колективного договору, не є додатковим благом. Про це повідомили податківці у листі ДФС від 24.05.2017 № 324/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. Якщо ж така умова не виконується, то витрати на найм житла для студентів ВНЗ, які працюють за строковими трудовими договорами, є додатковим благом.

Якщо говорити про нарахування ЄСВ на дохід у вигляді додаткового блага, то дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо, який не включено до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок (затверджений постановою КМУ від від 22.12.2010 № 1170), є базою нарахування ЄСВ. Про це податківці зазначили у листах ДФС від 05.09.2017 № 1801/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 28.08.2017 № 1737/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. Позаяк витрати на найм житла для працівників не потрапили до цього Переліку, роботодавець мусить включити ці суми до бази оподаткування ЄСВ.

Підприємство оплатило ліцензійним навчальним центрам такі послуги, як:

Як обліковувати такі витрати підприємству? Чи виникає додаткове благо для працівників? Чи потрібно укладати договір з працівником на три роки про відпрацювання при оплаті такого навчання?

Придбані печатки підприємство має оприбуткувати на рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» або на субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи». Витрати на придбання самого сертифіката відображають на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів».

Витрати на охорону праці включаються до загальновиробничих витрат ( п. 15.8 П(С)БО 16 «Витрати»). Тому вартість навчання з охорони праці списується на рахунок 91 «Загальновиробничі витрати». Проте, якщо навчання проходять винятково працівники керівного невиробничого персоналу вважаємо можливим включати витрати до складу адміністративних.

Витрати на навчання фахівців з питань безпеки будинків та споруд, а також інженерних мереж включається до загальновиробничих витрат на підставі пункту 15.8 П(С)БО 16. Проте, залежно від категорії працівників витрати можна віднести за іншими об’єктами обліку (адміністративні, інші витрати).

Для працівників додаткове благо не виникає. Адже додаткове благо — кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням трудових обов’язків або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку ( пп.14.1.47 Податкового кодексу України; ПК).

Отримання печаток фельдшерами і проходження навчання з охорони праці ( ст. 18 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ) пов’язано із виконанням трудового обов’язку працівників. Аналогічно, якщо навчання з питань безпеки будинків та споруд, а також інженерних мереж пов’язано із виконанням трудових обов’язків, то це не буде для працівників додатковим благом.

До того ж сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом не оподатковується ПДФО та військовим збором ( пп. 165.1.37 ПК).

Договір про відпрацювання не менше трьох років укладають лише під час навчання працівників підприємства у вищих та/або професійно-технічних навчальних закладах і отримання ними спеціальності (кваліфікації) ( пп. 165.1.21 ПК). Якщо проходження навчання працівника не має на меті здобуття спеціальності, то договір не укладають.

Підприємство — платник єдиного податку орендує легковий автомобіль у фізичної особи. За умовами договору оренди саме орендар несе витрати зі страхування автомобіля (КАСКО та «цивілка»), поточного та капітального ремонтів автомобіля.

Витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, в т. ч. зі сплатою податків та інших платежів, несе орендар ( ст. 801 Цивільного кодексу України; ЦК). Поточний ремонт речі, переданої у найм, здійснюється орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, здійснюється орендодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 776 ЦК).

Оскільки обов’язок орендаря — підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані, про що зазначено в умовах договору оренди, то вартість поточного та капітального ремонтів автомобіля не може розглядатись як додаткове благо орендодавця.

Оподаткування ПДФО страхових внесків

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності спрямоване на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 21 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV передбачено, що при використанні транспортного засобу у дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов’язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).

Згідно зі статтею 999 ЦК законом може бути встановлено обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок зацікавленої особи (обов’язкове страхування).

З огляду на вищезазначене, орендар зобов’язаний укласти договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, інакше він не має права експлуатувати транспортний засіб. Витрати за цим видом страхування не є об’єктом оподаткування ПДФО у фізособи-орендодавця.

Договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) зі страховою компанією може укладатись як орендодавцем-фізособою, так і орендарем-підприємством ( ст. 771 ЦК).

Якщо обов’язок орендаря укласти договір страхування транспортного засобу встановлено договором оренди, у такому разі внески, перераховані підприємством страховій компанії, не є об’єктом обкладення ПДФО, оскільки кошти отримує не фізична особа, а страхова компанія.

Якщо ж договір страхування КАСКО укладено з фізособою, а відшкодування витрат на страхування згідно з договором оренди покладається на підприємство-орендаря, такі витрати є додатковим благом для фізособи та обкладаються ПДФО на загальних підставах ( пп. 164.2.17 Податкового кодексу України; ПК). Функції податкового агента відповідно до підпункту 14.1.180 ПК покладено на орендаря.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»

До оподатковуваного доходу платника не включають витрати на відрядження, не підтверджені документально, в розмірі, що не перевищує 0,1 мінзарплати (в разі відрядження по Україні) та 80 євро (для закордонного відрядження) за кожен календарний день такого відрядження ( пп. 170.9.1 Податкового кодексу України; ПК).

Якщо розмір добових перевищує встановлені розміри, суму такого перевищення оподатковують ПДФО і військовим збором. Базу оподаткування ПДФО визначають із застосуванням натурального коефіцієнта ( п. 164.5 ПК). Об’єктом оподаткування військовим збором є вся сума перевищення добових витрат без застосування коефіцієнта ( лист ДФС від 13.03.2017 № 5002/6/99-99-13-02-03-15, лист ДФС від 28.12.2016 № 28351/6/99-99-13-02-03-15).

Обов’язок обчислювати, утримувати і перераховувати податки до бюджету покладено на податкового агента.

У разі якщо податковий агент приймає рішення нарахувати і сплатити ПДФО з нарахованого доходу власним коштом, сума коштів у розмірі неутриманого податку є доходом у вигляді додаткового блага, яке, своєю чергою, оподатковують ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, включають до складу його загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу.

Додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що їх виплачує (надає) платникові податку податковий агент, якщо такий дохід не є зарплатою і не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами, укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Податкового кодексу України; ПК).

Положеннями Кодексу законів про працю України передбачені випадки, коли юридична особа повинна компенсувати (відшкодувати) найманому працівникові витрати на проїзд. А саме:

Поряд із тим за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Тому сума компенсації, яку юридична особа виплачує найманому працівникові за використання ним під час виконання службових обов’язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді у юридичної особи, є додатковим благом такого працівника. На цьому наполягають самі податківці (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 23.01.2017 № 1244/10/26-15-13-01-12).

База нарахування ПДФО та військового збору

Грошова і негрошова форми додаткового блага

Сплата податків та облік

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією
Безплатно в Expertus:Головбух
Демодоступ
Демодоступ
Демодоступ



© Головбух, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль