Особливості розподілу та річного перерахунку ПДВ

3 січня 2017

За підсумками року платники ПДВ, які проводили одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, мають перерахувати ПДВ. Результат такого перерахунку відображають у декларації з ПДВ за останній звітний період року. Про особливості розподілу та перерахунку ПДВ дізнаємося далі.

Річний перерахунок ПДВ є елементом механізму, що носить назву «пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту» і закріплений у статті 199 Податкового кодексу України (ПК).

Протягом тривалого періоду податковий кредит перераховували за підсумками року, а щодо необоротних активів — ще протягом трьох років після дати їх придбання.

Починаючи з 01.07.2015 у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ правила змінилися. Наразі перерахунок податкового кредиту проводять:

Як з урахуванням нововведень провести річний перерахунок ПДВ, розглянемо у вигляді відповідей на найбільш важливі питання.

Вимога щодо пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту стосується платників, які здійснюють водночас оподатковувані та неоподатковувані операції. Поняття « неоподатковувані операції» охоплює:

Варто окремо зупинитись на операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ. Значну частину таких операцій перераховано в статті 196 ПК. У той же час перелік, визначений у цій статті, не є вичерпним, оскільки існують операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ за визначенням. Маються на увазі операції, які не відповідають визначенню об’єкта оподаткування ПДВ, наведеному в статті 185 ПК. Найбільш яскравий приклад — операції з надання послуг, місце постачання яких — за межами митної території України. Такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ не тому, що їх не включили до відповідного переліку у статті 196 ПК, а тому, що вони не підпадають під поняття об’єкта оподаткування.

Вимоги до пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту не поширюються на операції, перелічені в пункті 199.6 ПК. До них належать:

  • операції з передачі товарів (послуг, необоротних активів) у межах реорганізації підприємств (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) ( пп. 196.1.7 ПК);
  • постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій. Тут важливо наголосити: йдеться не про системні операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, а лише про побічні операції, в яких утворюється брухт;
  • постачання товарів/послуг у частині компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету ( пп. 197.1.28 ПК);
  • постачання товарів, що були ввезені на територію України як міжнародна фінансова допомога або гуманітарна допомога, а також постачання товарів та послуг, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги ( п. 197.11 ПК);
  • операції оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі ( п. 197.24 ПК).

Механізм пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту передбачає, що операції відображають у податковому обліку за кілька етапів.

Спочатку платник ПДВ всю суму вхідного ПДВ на підставі податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), відносить до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Далі щоразу, коли платник придбаває товари, послуги чи необоротні активи, які використовує як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних операціях, він зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Для цього не пізніше останнього дня звітного періоду він складає зведену податкову накладну та реєструє її в ЄРПН ( п. 199.1 ПК).

Податкові зобов’язання (ПЗ) донараховують за формулою:

ПЗ = БО × Ч1 × Сп, де

БО — база оподаткування, визначена відповідно до пункту 189.1 ПК (для товарів/послуг — вартість придбання, для необоротних активів — балансова вартість, а за відсутності обліку необоротних активів — їх звичайна ціна);

Ч1 — частка неоподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій платника ПДВ;

Сп — ставка ПДВ (20%, 7%).

При цьому частку неоподатковуваних операцій (Ч1) визначають так:

Показник Ч1 визначають лише один раз (у додатку 7 до декларації з ПДВ за січень або І квартал) і протягом року не перераховують незалежно від того, яким є співвідношення оподатковуваних і неоподатковуваних операцій у кожному окремому місяці.

Річний перерахунок ПДВ призначений для того, щоб вирівняти вплив коливань оподатковуваних і неоподатковуваних операцій і наблизити частку до фактичного показника поточного року.

Для річного перерахунку використовують показник Ч2, який розраховують як співвідношення неоподатковуваних операцій і загальної суми обсягу фактично здійснених операцій за поточний рік ( п. 199.4 ПК). Якщо платник податку зареєстрований у поточному році — показник Ч2 розраховують починаючи з дати реєстрації такого платника податку.

За підсумками року платник податку має визначити суму ПДВ (Ʃпдв), яка збільшує або зменшує суму донарахованих упродовж року податкових зобов’язань за формулою:

Ʃпдв = БО × (Ч2 – Ч1) × Сп

На першому етапі на суму донарахованих згідно з пунктом 199.1 ПК податкових зобов’язань складають зведену податкову накладну. При цьому Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, для операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, передбачено складати окрему податкову накладну.

Заповнюючи зведену податкову накладну, слід врахувати такі нюанси: у графі «Зведена податкова накладна» ставлять позначку «×», у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» — відповідний тип причини (08 — для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, 09 — для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ). У графі «Отримувач (покупець)» платник ПДВ зазначає власне найменування (ПІБ), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) — умовний ІПН «600000000000». У табличній частині зведеної податкової накладної замість номенклатури товарів (послуг) зазначають дати складання та порядкові номери податкових накладних, суми ПДВ за якими платник відніс до податкового кредиту і за якими тепер він визначає податкові зобов’язання відповідно до пункту 199.1 ПК.

На другому етапі (за підсумками річного перерахунку) складають розрахунок коригування до кожної зведеної податкової накладної першого етапу.

Попри те що і зведені податкові накладні, і розрахунки коригування залишаються у платника ПДВ, їх потрібно реєструвати в ЄРПН.

Для відображення результатів річного перерахунку в декларації з ПДВ призначений додаток 7.

Безпосередньо розрахунок частки використання товарів (послуг) в неоподатковуваних операціях наводять у таблиці 1 додатка 7. При цьому рядки 1 і 2 таблиці 1 додатка 7 до декларації за грудень (IV квартал) не заповнюють.

У декларації за грудень (IV квартал) для розрахунку показника Ч2 у таблиці 1 додатка заповнюють лише рядок 3. Відповідне значення буде відображено у рядку 1 таблиці 1 додатка 7 декларації за січень (І квартал) 2017 року. Його застосовуватимуть протягом 2017 року.

Таблицю 2 призначено для узагальнення відомостей про річний перерахунок ПДВ. Її заповнюють лише в декларації за грудень (IV квартал). У таблиці наводять відомості про кожну складену зведену накладну (графа 2 — дата, графа 3 — номер), а також про розрахунки коригування, складені до таких податкових накладних (графа 4 — дата, графа 5 — номер). У графах 6-9 зазначають результат річного перерахунку ПДВ, а саме обсяги постачання, що підлягають коригуванню, та суму ПДВ, яка збільшує або зменшує суму податкових зобов’язань, розраховану на основі різниці між показниками Ч2 і Ч1.

Зведений підсумок річного перерахунку (сума граф 6 і 7 — для бази оподаткування, сума граф 8 і 9 — для суми податку) відображають у рядку 7 декларації з ПДВ за грудень (IV квартал) разом із сумою коригування податкових зобов’язань у зв’язку з переглядом цін або поверненням товарів.

У таблиці 3 проводять перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, в оподатковуваних операціях. Результат цього перерахунку (значення графи 7) переносять до рядка 15 декларації з ПДВ за грудень (IV квартал).

На сьогодні порядок перерахунку необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 і після цієї дати, відрізняється.

Податковий кредит з основних засобів, придбаних після 01.07.2015, перераховують лише один раз — за підсумками року, в якому їх придбали.

А от для необоротних активів, які були придбані до 01.07.2015, відповідно до пункту 42 підрозділу 2 розділу ХХ ПК збережено старий порядок податкового обліку. Він передбачає проведення перерахунку податкового кредиту не лише за результатами року, в якому такі необоротні активи придбано, а й за підсумками одного, двох і трьох років, що настають за роком, у якому їх почали використовувати (ввели в експлуатацію).

У цих випадках податкове законодавство не вимагає складати податкові накладні. Результати перерахунку відображають на підставі бухгалтерської довідки в таблиці 3 додатка 7 та в рядку 15 декларації з ПДВ.

За анулювання реєстрації платника ПДВ (незалежно від причин) проводять перерахунок податкового кредиту. Результати такого перерахунку відображають у декларації з ПДВ, а також у таблицях 2 і 3 додатка 7 до декларації за період, на який припадає дата анулювання реєстрації.

Є два важливих аспекти, на які слід зважати, перераховуючи податковий кредит у такому випадку.

По-перше, пункт 199.4 ПК зазначає, що в разі зняття платника ПДВ з обліку перерахунок частки (показника Ч2) здійснюють на основі фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку. Аналогічні положення містить і пункт 42 підрозділу 2 розділу ХХ ПК.

По-друге, відповідно до пункту 184.7 ПК, якщо на момент анулювання реєстрації платника податку певні товари/послуги чи необоротні активи не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами на основі звичайної ціни. Операції з такого умовного продажу мають бути враховані під час розрахунку показника Ч2.

Умовний продаж не визнають у тому випадку, якщо платник податку передає активи в результаті реорганізації підприємства. За такими активами правонаступник не здійснює подальшого перерахунку податкового кредиту і не враховує операції попередника під час перерахунку податкового кредиту за придбаними товарами (послугами, необоротними активами).

П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати» визначають, що до складу балансової вартості та витрат включають суми непрямих податків, які не відшкодовують підприємству. З методологічного ж погляду порядок бухгалтерського обліку ПДВ регулює Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.1997 № 141 ( далі — Інструкція № 141).

Відповідно до пунктів 11-12 Інструкції № 141 коригування ПДВ за неоподатковуваних операцій відображають в обліку, як показано в Таблиці.

Відображення в обліку коригування ПДВ за неоподатковуваних операцій

№ з/п Назва операції  Д-т К-т
1 Нарахування податкових зобов’язань у зв’язку зі здійсненням неоподатковуваних операцій (перший етап)

643

10, 20, 28, 92, 93, інші рахунки активів та витрат

641/пдв

643

2 Збільшення податкових зобов’язань у зв’язку з проведенням річного коригування (другий етап)

643

949

641/пдв

643

3 Зменшення податкових зобов’язань у зв’язку з проведенням річного коригування (другий етап)

641/пдв

643

643

719

Як бачимо, у результаті річного перерахунку ПДВ сума донарахованих податкових зобов’язань збільшує витрати підприємства, а надміру нараховані податкові зобов’язання —доходи.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначають шляхом коригування фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК ( п. 134.1 ПК).

Однак розділом III ПК не передбачено будь-яких коригувань фінрезультату у зв’язку з річним коригуванням податкових зобов’язань з ПДВ. Отже, фінрезультат з метою оподаткування прибутку додатково не коригують. При цьому сам результат річного перерахунку ПДВ впливає на збільшення або зменшення загального фінансового результату, а значить, і на річну суму податку на прибуток.

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією
Безплатно в Expertus:Головбух
Демодоступ
Демодоступ
Демодоступ



© Головбух, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль