text
Головбух

Податкова накладна: складаємо і заповнюємо правильно

Головним документом, який підтверджує право платника ПДВ на податковий кредит, є податкова накладна (форма затверджена наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307).

Платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов’язань в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків ( п. 201.10 Податкового кодексу України; ПК):

У разі якщо платник ПДВ у відповідному звітному періоді не включив до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів із дати складення податкової накладної.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів (послуг), зазначені у податкових накладних (розрахунках коригування до таких податкових накладних), зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включають до податкового кредиту за звітний податковий період, у якому зареєстровано податкові накладні (розрахунки коригування) в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів із дати складення податкових накладних (розрахунків коригування до таких податкових накладних).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 ПК перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації ( п.198.6 ПК).

Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів (послуг) податкових накладних в ЄРПН не дає покупцеві права включити суми ПДВ до податкового кредиту і не звільняє продавця від обов’язку включити суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період ( п. 201.10 ПК).

Підприємство підписало із замовником Договір № 5 на будівельні роботи. У додатку 1 до договору записали перелік робіт і загальну їх вартість — 100 тис. грн. Замовник 03.05.2018 вніс 100%-ву попередню оплату за роботи. Наприкінці місяця підписали акт виконаних робіт на 5 тис. грн згідно з додатком 1. Протягом травня 2018 року сторони оформили додаток 1-1 до Договору № 5 на додаткові роботи на суму 8 тис. грн та акт виконаних робіт до нього. Чи потрібно окрему складати податкову накладну на додаткові роботи за додатком 1-1?

На дату виникнення податкових зобов’язань постачальник складає податкову накладну та зареєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних ( п. 201.1 Податкового кодексу України; ПК).

Податкову накладну складають на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) ( п. 201.7 ПК).

Дату виникнення податкових зобов’язань визначають за нормами пункту 187.1 ПК. А саме, за датою першої із подій:

За загальними вимогами платники зобов’язані обліковувати показники, пов’язані з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів щодо обчислення і сплати податків і зборів, ведення яких передбачає законодавство ( п. 44.1 ПК). Тож визначити дату виникнення податкових зобов’язань допоможуть первинні документи.

Припустимо, підприємство уклало договір на будівельні роботи. У додатку 1 до цього Договору зазначило перелік робіт і їх загальну суму (скажімо — 100 тис. грн.). Згодом сторони оформили додаток 1-1 до договору на додаткові роботи на суму 8 тис. грн. Тобто загальна сума робіт за Договором № 5 зросла до 108 тис. грн.

У наведеній ситуації сталися такі події.

Виконавець отримав попередню оплату в розмірі 100 тис. грн за будівельні роботи, зазначені у додатку 1 до договору. Позаяк це була «перша подія», виконавець оформив податкову накладну на цю суму, зазначивши в ній номенклатуру послуг згідно із додатком 1.

Наприкінці місяця сторони підписали акт виконаних робіт на 5 тис. грн згідно з додатком 1 до договору № 5. Це «друга подія», отже, на цю дату виконавець податкової накладної не оформлює.

Протягом цього самого місяця сторони оформили додаток 1-1 до договору на додаткові роботи на суму 8 тис. грн та акт виконаних робіт до цього додатка. Позаяк попередня оплата фактично покриває вартість робіт згідно з додатком 1 до договору № 5, ці кошти не стосуються акта, який оформили на виконані роботи згідно з додатком 1-1. Тому виконавцеві доведеться оформити окрему податкову накладну на 8 тис. грн, адже оформлення акта є «першою подією».

Рекомендація підприємству: чітко прописуйте у розрахункових документах, що саме оплачують (у призначенні платежу зазначайте, які роботи і за якими договорами чи додатками оплатили). Адже є ризик, що податківці нарахують ПДВ двічі: на суму оплати й на акти виконаних робіт.

Підприємство за домовленістю з можливим покупцем-нерезидентом передає безоплатно зразки продукції для випробувань та обладнання для цих випробувань. Зразки продукції під час вивезення помістили у митний режим експорту, а обладнання вивезли у митному режимі тимчасового вивезення. Чи складати підприємству податкові накладні на ці операції?

Експорт (остаточне вивезення) — це митний режим, відповідно до якого українські товари випускають для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення ( ст. 82 митного кодексу України; МК). Такі операції з постачання товарів є об’єктом оподаткування ПДВ за нульовою ставкою ( п. 185.1; пп. 195.1.1 Податкового кодексу України; ПК).

За вимогами пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, на безоплатне постачання товарів на експорт складають дві податкові накладні:

Оскільки обидві податкові накладні не видають покупцеві, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» верхньої лівої частини таких податкових накладних ставлять позначку «×» і зазначають відповідний тип причини:

Зверніть увагу, що у новій формі податкової накладної із заголовної частини вилучили частину неактуальних реквізитів. Тому, коли заповнюватимете податкову накладну на експортні операції, у рядку «Отримувач (покупець)» зазначте найменування (ПІБ) нерезидента та через кому — країну, в якій зареєстрований покупець (нерезидент). У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставте умовний ІПН «300000000000».

У рядках другої податкової накладної (на суму перевищення), відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Обидві податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань ( п. 201.10 ПК).

Податкову накладну на суму перевищення ціни придбання товарів над фактичною ціною їх постачання також оформлюють під нульову ставку. Після тривалої судової тяганини з цим погоджуються і податківці. Як вони повідомили у декількох листах, « враховуючи висновки судових органів касаційної інстанції до загального обсягу операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, яка оподатковується ПДВ за нульовою ставкою, включається сума різниці між ціною придбання таких товарів та фактичною ціною їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту» (листи ДФС від 05.02.2017 № 87/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 03.11.2017 № 2507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Тимчасове вивезення — це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання ( ст. 103 МК). Тобто умови вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення передбачають, що товари залишаються власністю особи, яка їх вивозить.

За нормами пункту 206.8 ПК до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовують умовне повне звільнення від оподаткування за умови, що дотримано вимог і обмежень, встановлених главою 19 МК.

Отож, за операцією з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення товари залишаються у власності особи, що тимчасово вивозить такі товари. Податкові зобов’язання з ПДВ не виникають, тому податкову накладну не складають. Про це повідомляли податківці на своєму офіційному сайті).

Своєчасне відображення податкових зобов’язань у ПДВ-звітності дає можливість стверджувати, що платник ПДВ не ухиляється від сплати ПДВ до бюджету. Однак існують норми ПК, які зобов’язують складати і реєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Так, згідно з пунктом 201.1 ПК платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов’язань, яку визначають за правилом «першої події», встановленим у пункті 187.1 ПК, а саме: або на дату отримання авансу, або на дату відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг). Крім того, таку податкову накладну потрібно зареєструвати в ЄРПН упродовж 15 календарних днів із дати її складання. Причому реєстрації в ЄРПН підлягають і ті податкові накладні, які не надаються покупцеві.

Реєстрація у пізніший строк вважається порушенням, за яке загрожує штраф. Причому розмір штрафу безпосередньо залежить від кількості днів прострочення реєстрації.

Так, згідно з пунктами 120-1.1 та 120-1.2 ПК порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі:

З огляду на зазначене податкову накладну слід скласти на дату виникнення зобов’язань і якомога швидше зареєструвати її в ЄРПН, щоб не довелося платити більшу суму штрафу. Водночас зауважимо, що штрафи застосовують лише у випадках, коли податкова накладна підлягає наданню покупцеві — платнику ПДВ. Якщо покупець не є платником ПДВ, штраф у разі порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної (або її нереєстрації взагалі) не застосовуватиметься.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»

Ніяк. Суб’єкт підприємницької діяльності, реєстрацію платником ПДВ якого анульовано, не може складати та реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) з наступного дня після такого анулювання.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту, не використали в оподатковуваних операціях у господарській діяльності, платник ПДВ у останньому звітному періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації платником ПДВ має визначити податкові зобов’язання за такими активами за звичайною ціною ( п. 184.7 Податкового кодексу України; ПК).

День анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем:

Оскільки право складати ПН/РК та реєструвати їх в ЄРПН має особа, зареєстрована платником ПДВ, після анулювання реєстрації платника ПДВ вона таке право втрачає ( п. 201.1, 201.10 ПК).

Тобто особа, реєстрацію якої як платника ПДВ анульовано, не має права зареєструвати ПН/РК у ЄРПН. Навіть ті з них, з дати яких складання ще не минуло граничного терміну для реєстрації у загальному порядку.

Дата виникнення податкових зобов’язань не залежить від факту реєстрації в ЄРПН ПН/РК. Тому податкові зобов’язання слід зазначати в декларації з ПДВ за той період, у якому вони виникли.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього періоду та закінчується днем анулювання реєстрації ( п. 184.6 ПК).

До прикладу, якщо особу анульовано платником ПДВ 12.07.2017, останнім днем, коли така особа могла зареєструвати ПН/РК у ЄРПН, є 12.07.2017. Причому як ті ПН/РК, що необхідно складати відповідно до пункту 184.7 ПК, так і ті, що складені з 01.07.2017 по 12.07.2017 включно. Попри те, що граничним строком реєстрації для останніх мав би бути останній день липня 2017 року (31.07.2017). Оскільки вже 13.07.2017 така особа не є платником ПДВ, вона фактично не зможе реєструвати в ЄРПН будь-які ПН/РК.

Разом із цим така особа має задекларувати у податковій декларації з ПДВ за останній звітний період перебування платником ПДВ (з 01.07.2017 по 12.07.2017 включно) податкові зобов’язання на загальну їх суму за цей період, включаючи податкові зобов’язання у незареєстрованих ПН/РК.

Директора підприємства запросили до ДПІ, аби він підписав акт камеральної перевірки з питань несвоєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Чи є дотримання строків реєстрації податкових накладних предметом проведення камеральної перевірки? Які строки відведено податківцям для такої перевірки? Чи можна оскаржити акт перевірки, посилаючись на постанову ВАСУ від 08.06.2017 у справі № 808/3276/15, за висновками якого акт камеральної перевірки не можна скласти на платника ПДВ, що порушив строки реєстрації податкових накладних?

Щоб визначити, чи правомірно проводять камеральну перевірку, звернімося до підпункту 75.1.1 Податкового кодексу України (ПК), який містить визначення поняття «камеральна перевірка».

Так, камеральною є перевірка, яку проводять у приміщенні органу контролю винятково на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) і даних системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП).

Предметом камеральної перевірки також може бути:

Таке визначення камеральної перевірки застосовують з 01.01.2017 (зміни до пп. 75.1.1 ПК вніс Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII). До 01.01.2017 камеральну перевірку проводили, лише щоб перевірити дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків.

На перевірку податкових декларацій/розрахунків коригування податківці мають 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи надали пізніше — за днем їх фактичного подання. Камеральну перевірку з інших питань проводять з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК ( п. 76.3 ПК).

Стаття 102 ПК встановлює, що ДФС має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПК, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих органом контролю, а якщо таку податкову декларацію подали пізніше — за днем її фактичного подання.

Як бачимо, починаючи з 01.01.2017 податківці мають право провести камеральну перевірку платника ПДВ, аби перевірити своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Згода платника податків на таку перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки необов’язкова ( п. 76.1 ПК). Термін перевірки призначають з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК.

Не радимо оскаржувати акт камеральної перевірки, посилаючись на постанову ВАСУ від 08.06.2017 у справі № К/800/9261/16. Адже висновки з цієї постанови про те, що питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН не можна розглядати під час камеральної перевірки, можна застосовувати винятково до перевірок, проведених до 01.01.2017.

Постачальник — платник ПДВ 1-го числа місяця склав податкову накладну на експортну операцію в сумі 500 тис. грн, а 10-го числа — на постачання товарів покупцеві — платнику ПДВ у сумі 120 тис. грн. Чи доречно спочатку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на 120 тис. грн, а потім — за експортною операцією, щоб уникнути зайвого моніторингу податкових накладних?

Податкову накладну на експортну операцію взагалі не перевірятимуть на відповідність критеріям для зупинення реєстрації податкових накладних. Бо податкові накладні, яких не видають отримувачу (покупцеві), не підлягають моніторингу ( пп. 1 п. 5 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 № 567).

А от податкову накладну на постачання товарів покупцям — платникам ПДВ не будуть моніторити, якщо вона відповідатиме одній із таких ознак:

Якщо податкова накладна на постачання товарів покупцям — платникам ПДВ відповідає хоча б одній із цих ознак, далі її перевірятимуть на реальність операції за першим критерієм. Якщо податкова накладна відповідатиме ознакам за цим критерієм, її реєстрацію зупинять. Тоді, аби розблокувати реєстрацію податкової накладної, постачальникові доведеться подати таблицю даних платника та копії первинних документів.

Обов’язкові реквізити податкової накладної

Заповнення податкової накладної

Порядковий номер у ПН

Одиниці виміру товарів/послуг у ПН

Ціна постачання у ПН

Код пільги у податковій накладній

Коди товарів/послуг

Додаток 1 до податкової накладної

ПН за щоденними підсумками

ПН на оподатковувані операції

ПН, яких не видають покупцям

ПН на умовне постачання

ПН на суму перевищення

ПН на часткове виконання робіт

Зведені ПН

Зведені ПН на ритмічні та безперервні постачання

Штраф за порушення строків реєстрації податкової накладної

Відповідальність за помилки, допущені в податковій накладній

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль