Платник податку на нерухомість має право подати уточнюючий розрахунок і за потреби сплатити суму недоплати і штраф у розмірі 3% такої суми ( пп. «а» п. 50.1 Податкового кодексу України; ПК). Тож розглянемо порядок уточнення юрособами Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Мінфіну від 10.04.2015 № 408 ( далі — Декларація).
Подавати уточнюючу Декларацію юридичним особам доводиться з різних причин (табл. 1).
|
Орган місцевого самоврядування протягом звітного року змінив рішення про встановлення ставок і пільги |
Протягом 30 календарних днів (к. дн.) із дня оприлюднення такого рішення (ЗІР, категорія 106.07) |
|
Платник податку після граничного терміну подання Декларації виявив помилку |
Строк обмежений лише строком позовної давності ( п. 50.1, 102.1 ПК) |
|
Перехід права власності на об’єкт оподаткування після спливу граничного терміну подання Декларації |
Протягом 30 к. дн. із дня виникнення права власності на такий об’єкт (ЗІР, категорія 106.07) |
Однією з поширених помилок є неправильне застосування ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ( далі — податок на нерухомість).
Ставки для м. Києва на 2018 рік встановлено у Положенні про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в м. Києві, затвердженому рішенням Київської міськради від 23.06.2011 № 242/5629 (у редакції рішення Київської міськради від 28.01.2015 № 58/923). Зокрема, ставка податку для об’єктів нежитлової нерухомості для усіх місць розташування (зональності) дорівнює 1%, крім окремих об’єктів (наприклад, гаражів, будівель лікарень та навчальних закладів, історичних пам’яток тощо), що їх оподатковують за пониженою ставкою — 0,01%. Для об’єктів житлової нерухомості також встановлено ставку 1%. Але для окремих соціальних об’єктів ставка дорівнює 0,01%. У м. Києві у 2018 році уже не застосовують понижувального коефіцієнта до ставки податку 0,75, який був чинним минулого року з 1 січня по 31 грудня.