text
Головбух

Резерв забезпечень оплати відпусток

Кожному працівникові гарантоване право на щорічну оплачувану відпустку. Тому підприємство має заздалегідь подбати про своєчасну виплату відпускних та створити так званий резерв відпусток. Розповімо, для чого його створювати та як відображати в обліку.

Підприємство має своєчасно та повністю виплатити працівникам, які йдуть у щорічну відпустку, всі належні суми відпускних або суми компенсацій за дні не використаних ними відпусток. Виплачують ці гроші за рахунок забезпечення оплати відпусток, порядок створення якого має бути передбачений у наказі про облікову політику підприємства. По суті, це своєрідний резервний фонд, що його за сталою традицією бухгалтери іменують «резервом відпусток».

Обов’язок створювати резерв відпусток

Майже кожне підприємство зобов’язане створити забезпечення на оплату щорічних основних і додаткових відпусток, компенсацій за невикористані дні відпустки й відповідних внесків, пов’язаних із такими виплатами. Доведемо цю тезу.

Право на відпустку

Громадяни України й так само іноземні громадяни, які перебувають у трудових відносинах, мають право на відпустку ( ст. 74 Кодексу законів про працю України; ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки). За загальним правилом, відпустка триває не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік зі збереженням на цей період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Отже, у підприємства виникає зобов’язання оплатити працівникам у майбутньому дні відпусток, а також виплатити їм компенсацію за невикористані відпускні дні.

Зобовʼязання щодо оплати відпусток

У разі створення забезпечення на оплату відпусток йдеться про зобов’язання, тож звернімося до П(С)БО 11 «Зобов’язання». У його пункті 13 записано, що для відшкодування майбутніх операційних витрат, зокрема на оплату відпусток, на підприємстві створюють відповідне забезпечення. Відрахування до цього резерву щомісячні, а його використання є цільовим ( п. 17 П(С)БО 11). Дублює наведену вище норму й пункт 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам»: виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнають зобов’язаннями через створення забезпечення у звітному періоді.

Позиція Мінфіну

До речі, створення резерву відпусток цілком відповідає вимогам пункту 14 П(С)БО 11, бо ж унаслідок минулих подій (відпрацьованого перед відпусткою часу) в підприємства виникають зобов’язання щодо оплати відпустки. А погашення призводить до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди. До того ж оцінку таких зобов’язань можна визначити розрахунково ( п. 14 П(С)БО 11).

Мінфін неодноразово підкреслював обов’язковість створення резерву відпусток: листи від 24.05.2007 № 31-34000-10-10/10654, від 23.01.2014 № 31-34000-10-10/10654, від 29.07.2009 № 31-34000-20-9/20640, у якому, зокрема, наголосив на обов’язковому створенні резерву й на додаткові відпустки.

До того ж у листі від 09.06.2006 № 31-34000-20-25/12321 Мінфін запевняє, що норма, встановлена пунктом 13 П(С)БО 11 і пунктом 7 П(С)БО 26, є імперативною для підприємства. Тобто її слід суворо дотримувати.

Утім, є певні категорії суб’єктів підприємництва, яких вимога щодо створення резерву відпусток оминає ( п. 8 розд. І П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»). Йдеться про:

Нагадаємо, що юрособами — суб’єктами мікропідприємництва вважають суб’єктів малого підприємництва, у яких середньооблікова кількість працівників за календарний рік не перевищує 10 осіб, а річний дохід не перевищує суми, еквівалентної 2 млн. євро ( ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України).

Чи створювати забезпечення на виплату наступних відпусток працівникам підприємств ― платнику єдиного податку третьої групи, яке складає Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м)?

Згідно з пунктом 8 розділу І П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» суб’єкти малого підприємництва можуть, зокрема не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення. Утім, таке правило поширюється тільки на осіб, які складають Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу ( форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати ( форма № 2-мс). Тобто на суб’єктів малого підприємництва ― юридичних осіб, які:

Тож виходить, що право не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо) буде лише у разі, якщо підприємство звітуватиме за Спрощеним фінансовим звітом суб’єкта малого підприємництва ( форми № 1-мс та № 2-мс). Відповідно підприємство ― платник єдиного податку третьої групи, яке складає Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу ( форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати ( форма № 2-м), повинен формувати вказані забезпечення наступних витрат і платежів у загальному порядку.

Суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо) відображають у рядку 1595 Балансу за формою № 1-м ( пп. 2.21 розд. ІІ П(С)БО 25).

Ідея створення забезпечення виплат відпусток (інакше кажучи — резерву відпусток) полягає у відшкодуванні майбутніх операційних витрат. Адже внаслідок минулих подій у підприємства виникають зобов’язання перед працівниками, погашення яких ймовірно спричинить зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди ( п. 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання»).

Виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнають зобов’язаннями через створення резерву відпусток у звітному періоді ( п. 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам»).

Власне метод розрахунку резерву відпусток пропонує пункт 14 П(С)БО 11. А саме, суму забезпечення на виплату відпусток визначають щомісяця як добуток фактично нарахованої працівникам заробітної плати і відсотка, що обчислюють як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням ЄСВ. Подамо це у вигляді формули:

де РВ м — щомісячна сума резерву відпусток;

ФОП м — заробітна плата, фактично нарахована у поточному місяці;

К р — відсоток (коефіцієнт) резервування;

К єсв — коефіцієнт нарахування ЄСВ.

Коефіцієнт резервування обчислюємо за допомогою наступної формули:

де ВП пл — планова сума на оплату відпусток на поточний рік;

ФОП пл — плановий фонд оплати праці на поточний рік.

Коефіцієнт нарахування ЄСВ визначаємо так:

К єсв = (100% + ставка ЄСВ) ÷ 100%.

Однак практичний досвід показує, що запропонований метод на багатьох підприємствах не дає об’єктивної оцінки забезпечення на оплату відпусток.

Чи можна розробити власний метод

Не існує жодних методичних рекомендацій до П(С)БО 11, які передбачали б можливість обирати інший метод розрахунку забезпечень на оплату відпусток, аніж визначено у цьому стандарті. Проте вважаємо, що коли з певних причин вас не влаштовує такий метод обліку, можете застосувати інший — прямий метод.

Як інвентаризувати й перераховувати залишок резерву відпусток, визначає Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджена наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879 ( далі — Положення). Так, залишок забезпечення на виплату відпусток визначають на основі кількості днів не використаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці. Проілюструємо це у вигляді формули:

де Д к — кількість днів невикористаної щорічної відпустки;

С оп — сума середньоденної оплати праці.

Такий метод пропонуємо саме для інвентаризації забезпечення на виплату відпусток. Тож за цим методом обчислюйте залишки забезпечення на виплату відпусток за результатами інвентаризації.

Чи можна перерахувати резерв посеред року

Періодичність і строки інвентаризації, крім обов’язкових випадків, визначає керівництво підприємства. Тому можна затвердити такий строк проведення інвентаризації забезпечень на оплату відпусток: на кожну дату балансу або щомісячно. Це обгрунтує використання методу інвентаризації забезпечень відповідно до Положення.

Якщо ви вирішили користуватися прямим методом під час інвентаризації забезпечень щомісячно або на дату балансу, дотримуйте порядок документального оформлення її проведення і результатів згідно з Положенням.

Конкретні строки інвентаризації та обчислення залишку забезпечень на оплату відпусток за прямим методом рекомендуємо передбачити в обліковій політиці підприємства.

Порядок формуваннярезерву відпусток

Використання резерву відпусток

Облік резерву відпусток

Iнвентаризація резерву відпусток

Відповідальність за нестворення резерву відпусток

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл