text
Головбух

Давальницька сировина від нерезидента: облік та звітність

Отримати від нерезидента сировину, а повернути готову продукцію — здавалося б, куди простіше. Втім, бухгалтерський облік таких операцій має свої особливості, адже у гру вступають, зокрема, курсові різниці…

Давальницька сировина, а також готова продукція, отримана в результаті переробки такої сировини, не є власністю резидента-переробника. Тому отриману від нерезидента сировину слід відображати на позабалансовому субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки». Аналітичний облік давальницької сировини здійснюють у розрізі найменування сировини та цін, зазначених у супровідних документах.

Натомість готову продукцію обліковують на позабалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні». А операції з ввезення сировини та вивезення готової продукції оформляють актами приймання-передачі.

Порядок ввезення давальницької сировини та вивезення продуктів переробки

Давальницькою вважається власна сировина замовника, яку він передає виробникові для виробництва готової продукції з подальшим поверненням такої продукції або її частини власникові чи переданням за його дорученням іншій особі ( пп. 14.1.41 Податкового кодексу України; ПК). Операції з переробки давальницької сировини в готову продукцію проводять за відповідну плату. При цьому до операцій із давальницькою сировиною підпункт 14.1.134 ПК відносить лише ті операції, в яких вартість сировини замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20% загальної вартості готової продукції.

Митний режим переробки

Порядок проведення операцій з давальницькою сировиною та митне оформлення таких операцій регламентує Митний кодекс України (МК), а саме глава 23.

Існує спеціальний митний режим переробки на митній території, відповідно до якого іноземні товари піддаються переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Головною умовою цього митного режиму є подальший реекспорт продуктів переробки ( ст. 147 МК). Однак за певних умов готова продукція, отримана виробником як оплата за послугу, може бути реалізована ним на території України.

Виділимо такі основні складові процесу роботи з давальницькою сировиною нерезидента:

Передусім для ввезення товарів на територію України як давальницької сировини необхідно отримати дозвіл митного органу. Для цього потрібно подати документи згідно з переліком, визначеним статтею 149 МК, зокрема заяву; зовнішньоекономічний договір (контракт) з відомостями про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання; технологічні схеми переробки.

Якщо зауважень з боку митного органу не буде, дозвіл видають безоплатно протягом п’яти робочих днів від дати реєстрації заяви. У разі виявлення невідповідності у відомостях або недостовірності самих відомостей, встановлення відсутності належного технологічного обладнання, приміщень, умов для обліку і зберігання товарів, що їх ввозять з метою переробки, митний орган має право відмовити у видачі дозволу. Навіть після видачі дозволу його можуть відкликати у разі виявлення порушень.

Операції з переробки товарів можуть включати як власне переробку товарів, так і їх ремонт. Кількість таких операцій МК не обмежує. А окремі операції за дорученням підприємства, якому видано дозвіл на переробку, та за згодою митного органу можуть здійснювати інші підприємства ( ст. 150 МК).

У кожному випадку строк переробки встановлює митний орган під час видачі дозволу. Цей строк залежить від тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки може бути продовжено. Однак загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів ( ст. 151 МК).

Товари, поміщені в митний режим переробки на митній території, а також продукти їх переробки перебувають під митним контролем. Митники мають право проводити перевірки суб’єктів господарювання, яким надано дозвіл на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території ( ст. 152 МК). Також митні органи здійснюють контроль за обов’язковим обсягом виходу продуктів переробки, зазначеним у контракті ( ст. 153 МК).

Митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим.

Під час реекспорту продукти переробки підлягають декларуванню митному органу з поданням переліку українських товарів, витрачених під час операцій з переробки іноземних товарів, із зазначенням їх кількості та вартості. Продукти переробки можна реекспортувати однією чи кількома партіями. Причому їх не обов’язково вивозити через ту митницю, через яку товари ввозили для переробки.

Відходи виробництва

Як і за будь-якого виробництва, під час переробки давальницької сировини нерезидента у готову продукцію утворюються залишки сировини (відходи). Так само, як і сировина, відходи теж є власністю замовника-нерезидента та вважаються такими, що поміщені у митний режим переробки на митній території ( ст. 159 МК).

Відходи, які мають господарську цінність або можуть бути утилізовані, до закінчення строків переробки підлягають поміщенню у відповідний митний режим: реекспорту — якщо повертаються власнику, імпорту — якщо залишаються у переробника ( ст. 157 МК). Ті відходи, які не мають господарської цінності, з дозволу митного органу підлягають видаленню відповідно до законодавства України до закінчення строку переробки товарів. Тобто можуть бути утилізовані підприємством-переробником на території України.

Підприємство уклало договір із нерезидентом про надання послуг з переробки давальницької сировини. Чи поширюється на ці послуги вимога повернути валютну виручку протягом 180 календарних днів?

Договір на переробку давальницької сировини (ДС), зокрема тієї, що належить нерезидентові, укладають відповідно до глави 61 «Підряд». За договором підряду виконують певну роботу з матеріалу замовника ( ст. 840 Цивільного кодексу України, ЦК), зокрема, й переробку ДС.

Стаття 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР встановлює, що виручка резидентів у інвалюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, що зазначені у контрактах. Але не пізніше 180 календарних днів із моменту підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних чи страхових послуг. Це правило знову діє від 26.05.2017 завдяки постанові Правління НБУ від 25.05.2017 № 41.

Нюанси розмежування робіт і послуг із метою валютного контролю Нацбанк роз’яснив у листі від 07.02.2017 № 40-0005/9793. Зокрема, зазначив:

Отже, зважаючи на позицію НБУ, під час валютного контролю операцій з експорту робіт і послуг уповноважені банки мають керуватися нормами чинного законодавства України, з огляду на предмет економічних відносин між резидентом і нерезидентом та суть зобов’язань, що виникають з умов укладеного ЗЕД-контракту.

Тому уповноважені банки стовідсотково вважатимуть переробку ДС виконанням робіт на умовах підряду. Отже, контролюватимуть їх на дотримання правила 180 календарних днів.

Визнання доходів та витрат

Розрахунок курсових різниць

Податкові наслідки операцій із давальницькою сировиною

Відображення операцій із ввезення та вивезення давальницької сировини у звітності

Відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл