Облік пошкодженого при перевезенні товару

9 лютого 2016 783
У разі встановленні факту пошкодження товару при його транспортуванні складається первинний документ (акт), який є підставою для складання в подальшому акта списання пошкодженого товару та відображення операції списання цього товару в бухгалтерському обліку підприємства

Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 Податкового кодексу України (ПК) передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в статті 134 ПК, згідно з якою оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПК (підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує 20 млн. грн., мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон № 996) первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст. 9 Закону № 996).

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п. 13 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363; далі — Правила перевезення вантажів).

У разі зіпсування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, в якому зазначаються, зокрема, невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі й тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній, факт пошкодження упаковки, вантажу, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін (п. 15 Правил перевезення вантажів).

Отже, у разі встановленні факту пошкодження товару при його транспортуванні складається первинний документ (акт), який є підставою для складання в подальшому акта списання пошкодженого товару та відображення операції списання цього товару в бухгалтерському обліку підприємства.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси», що затверджений наказом Мінфіну від 20.10.1999 № 246 (далі — П(С)БО № 9).

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду (п. 27 П(С)БО № 9).

Тож вартість повністю пошкодженого внаслідок перевезення товару відноситься на витрати звітного періоду в періоді складання акту списання такого товару. Доходи у підприємства виникають при встановленні осіб, які відшкодовують витрати.

Визначення вартісної оцінки доходу від відшкодування втрат підприємства

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України; ГК).

Визначення розміру збитків здійснюється відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.1996 № 116 (далі — Порядок № 116).

Порядок № 116 встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки (п. 2 Порядку № 116).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі — Закон № 2658).

Проведення оцінки майна є обов’язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування (ст. 7 Закону України № 2658).

Тобто якщо на підприємстві встановлено факт пошкодження матеріальних цінностей, має бути проведено незалежну оцінку збитку, яку здійснює професійний оцінювач. За наслідками оцінки складається Звіт про оцінку майна, який містить у тому числі оцінену суму збитку. На підставі Звіту сума збитку відображається в обліку підприємства, а також пред’являється винній особі для відшкодування.

Отже, дохід підприємства збільшується в розмірі оціночної вартості пошкодженого товару.

Подання претензії перевізнику на відшкодування втрат

Відповідно до статті 222 ГК у разі необхідності відшкодування збитків суб’єкт господарювання, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 924 Цивільного Кодексу України (ЦК) перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України претензія — це письмовий документ, який повинен містити такі відомості: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється; дата пред’явлення і номер претензії; обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти; вимоги заявника; сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Отже, претензія — це спосіб захисту порушених майнових прав у порядку досудового врегулювання спорів.

При цьому акт списання пошкодженого товару як первинний документ згідно з положеннями статті 9 Закону № 996 фіксує факти здійснення господарських операцій та складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.

Так, підставою для бухгалтерського обліку втрат від псування товару є первинний документ — акт списання пошкодженого товару. Складання претензії — це суб’єктивне право, а не обов’язок юридичної особи. Надання претензії вплине на бухгалтерський та, відповідно, податковий облік підприємства лише в періоді її визнання перевізником — для включення до складу доходів підприємства.

Тобто після визнання осіб, які мають відшкодувати втрати (визнання претензії перевізником або в судовому порядку) належна до відшкодування сума включається до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду згідно з пунктом 27 П(С)БО № 9.

На підставі акта списання собівартість пошкодженого товару списується на витрати звітного періоду, доходи підприємства визначаються у сумі оціночної вартості цього майна незалежно від факту отримання чи неотримання компенсації від матеріально відповідальної особи (юридичної або фізичної) у випадку її встановлення.

Нарахування податкових зобов’язань з ПДВ

Відповідно до статті 924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 225 ГК визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

  • вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
  • додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
  • неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
  • матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 314 ГК визначено відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу, а саме — за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

  • у разі втрати або нестачі вантажу — в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;
  • у разі пошкодження вантажу — в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;
  • якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Згідно зі статтею 315 ГК до пред’явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред’явлення йому претензії.

Порядок та строки оформлення документів при пошкодженні вантажу регулюється Правилами перевезень вантажів.

Акт списання пошкодженого товару є обов’язковою підставою для бухгалтерського обліку господарської операції та повинен бути складений під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 187.1 ПК датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

З урахуванням статей 187, 188 ПК на суму вартості пошкодженого товару у платника виникають податкові зобов’язання по «першій події»: або на дату оформлення акта списання пошкодженого товару, або на дату отримання оплати претензії від перевізника.

У день виникнення податкових зобов’язань платник зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно з пунктом 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957, така податкова не видається отримувачу (покупцю) товарів/послуг.

Уточнення висновку щодо виникнення об’єкту оподаткування, визначення бази оподаткування ПДВ можливо при вивченні передумов та обставин нарахування і оформлення претензії на відшкодування перевізнику за пошкоджений товар (договір (угода), розрахунок претензії тощо).



Підписка на новини

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої новини. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією



© Головбух, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль