Головбух

Торговельна марка: облік та оподаткування

  • 19 червня 2019
  • 276
  • Середній бал: 0 із 5
Бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів

Сила бренду просуває продукт компанії вперед та забезпечує грошовий потік – з дану ідею сучасного маркетингу мало хто заперечить. Торгові марки, бренди у компаніях світового ринку можуть мати значну вартість у бухгалтерському балансі. За якими правилами обліковувати торговельну марку, чи завжди це нематеріальний актив, коли виникає роялті з торговельної марки та правила оподаткування – про все це в даній консультації.

Торговельна марка: що це законодавчо?

Торгова марка, чи як її ще називають торговельна марка (ТМ) – визначення дано в ст. 492 ЦКУ. Законодавчо це певна комбінація літер, слів, цифр, які призначені уособлювати певний товар, послугу, які виробляються чи надаються певним суб’єктом, яким може бути як фізична, так і юридична особа. Окрім літерно-цифрових і словесних поєднань торгова марка може включати поєднання кольорів, зображень. Законодавчо вживається ще один відповідник – “знак для товарів і послуг”. Окрім ЦКУ, є профільний Закон “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.1993 р. № 3689 (далі – Закон № 3689).

Окрім даних “сухих” термінів у побуті та маркетингу вживаються “фірмовий знак” (це певне графічне зображення), “логотип” (літери можуть мати специфічне креслення, поєднання кольору, певні графічні візерунки тощо), “слоган” (це певна фраза) і, нарешті, “бренд” (це упізнавана торгова марка, що вже має рекламу та розкрученість, свою історію, популярність). Практично все це більш неформальні замінники поняття торгової марки.

В цьому всьому є свої правила реєстрації та документування.

Торговельна марка: реєстрація та отримання свідоцтва

Реєстрація покликана уберегти автора від конкурентів, які бажають скористатися відомістю бренду або зареєструвати точно таку ж торговельну марку. Отже, елементами даної реєстраційної системи торговельних марок в Україні є:

  • Укрпатент (повна назва – Державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності) – орган, який здійснює реєстрацію торгових марок в Україні;
  • база зареєстрованих торговельних марок (“Відомості про видачу свідоцтва в Україні на знаки для товарів і послуг”) та, відповідно, сам реєстр торгових марок,  які веде Укрпатент. Тут також можна скористатися послугами сторонніх сайтів, наприклад, “Пошук торговельних марок online”;
  • свідоцтва на знаки для товарів і послуг, що видаються власникам торговельних марок при їх реєстрації. Цей документ дає право використовуватися та розпоряджатися торговельної маркою.

Основні етапи та платежі при реєстрації торгової марки вказано у таблиці нижче:

Етап реєстрації ТМ

Обов’язкові платежі

Нормативний акт

Подання заявки

Збір за подання заявки 1000 грн;

+ додатково 1000 грн за кожний клас у Міжнародній класифікації товарів і послуг (МКТП)

+ додатково 500 грн (якщо в заявці подано кольорове зображення торгової марки);

+ додатково 6000 грн (якщо використовується позначення з назвою держави “Україна”).

Постанова Кабміну від 23.12.2004 р. № 1716

Проходження експертизи і сплата зборів

У разі позитивного рішення протягом 3-х місяців треба заплатити:

  • державне мито 85 грн – видача свідоцтва;
  • збір за публікацію про видачу свідоцтва – 150 грн по кожному класу МКТП (+100 грн за публікацію кольорового зображення).

пп. “у” п. 3 Декрету Кабміну від 21.01.1993 р. № 7-93; Постанова Кабміну від 23.12.2004 р. № 1716

Отримання свідоцтва

Закон № 3689

Торговельна марка: бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік торговельної марки в цілому простий і залежить від відповіді на питання, яким чином отримує торгову марку підприємство: розробляє й реєструє самостійно чи купує уже готову. В залежності від цього визнається чи не визнається нематеріальний актив:

Варіанти бухгалтерського обліку торгових марок

Якщо торгова марка розроблена та зареєстрована самим підприємством (самостійно чи з залученням сторонніх маркетологів, дизайнерів):

Якщо торгова марка придбана у готовому вигляді:

  • витрати на створення такої торгової марки списуються на витрати періоду, рахунок 93 “Витрати на збут” (п. 9 П(С)БО 8, лист Мінфіну від 11.09.2016 р. № 31-34000-10-10/18842).
  • визнається нематеріальним активом (рахунок 123 “Права на комерційні позначення” (п. 5 П(С)БО 8);
  • витрати пов’язані з придбанням торговельної марки збираються на рахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”;
  • у подальшому нараховується амортизація.

З чим пов’язана така різниця у підходах? Якщо торгова марка, по-суті, ­є нематеріальним активом, то чому при власній розробці створювати нематеріальний актив заборонено? А при розробці, наприклад, комп’ютерної програми, то нематеріальний актив можна визнавати. Відповідь на це питання ховається у причині того, що неможливо достовірно оцінити вартість торгової марки при її створенні, так як окрім реєстраційних платежів, оплати послуг дизайнерів, маркетологів частиною вартості торгівельної марки є такі неосяжні об’єкти як:

  • ділова репутація, успіх просування продукту на ринок;
  • різного роду супутні витрати на зразок витрат на рекламу, коли рекламується сам товар (послуга), але фактично одночасно здійснюється реклама торговельної марки.

Виходить, що при власному створенні торгової марки її вартість прорахувати та відділити від самого підприємства практично неможливо. Інша справа, якщо вона продається іншому суб’єкту. В цей момент фактично відбувається оцінка її вартості, виходячи з тих грошових потоків, які вона здатна принести новому власнику. Неявно, але все ж таки, враховується при цьому зароблена раніше ділова репутація, тобто вартість створеного бренду, що є наслідком і понесених раніше рекламних витрат.

Увага: Нематеріальний актив визнається тільки за умови його придбання.

Подібний підхід закріплений в МСФЗ: згідно п. 63-64 МСБО 38 витрати на внутрішньогенеровані бренди не визнаються нематеріальними активами. Такий актив не може бути ідентифікований та  не виникає на онові договірних прав і зобов’язань, що порушує критерії визнання нематеріальних активів у п. 12 МСБО 38. 

Торговельна марка: платежі на основі роялті

Щодо платежів на основі роялті, то за таких умов торгова марка не передається, а залишається у власності розробника. За своєю суттю роялті є тимчасовою орендою нематеріального активу. Так як немає продажу, тому матеріальний актив теж не визнається. Витрати на сплату роялті обліковуються за тим же рахунком 93 “Витрати на збут”. Як альтернативний варіант також може бути застосований рахунок 92 “Адміністративні витрати”, якщо придбана торговельна марка має досить загальний характер і пов’язана з усім бізнесом у цілому, а не з конкретними продуктами, наприклад, придбання франшизи на здійснення бізнесу під певним брендом.

Увага: Роялті – це плата за користування брендом (торговою маркою, фірмовим знаком).

Власник торгової марки отримані роялті-платежі визнає іншим операційним доходом (абз. 4 п. 7 П(С)БО 15).

Торговельна марка: амортизація

Якщо торгова марка була придбана й був створений нематеріальний актив, то амортизація здійснюється, як правило, прямолінійним методом.

Свідоцтво на реєстрацію торгового знака діє 10 років (потім його можна продовжувати). Через це і строк корисного використання теж найкраще визнати 10-річним. Такий строк цілком вписується у податкові строки амортизації нематеріальних активів, які визначені пп. 138.5 ПКУ (згідно правовстановлюючого документа, тобто свідоцтва, максимальний – 10 років). Отже, за таких умов податкових різниць не виникне.

Увага: 10 років – строк корисного використання ТМ.

Ліквідаційну вартість найкраще визнати нульовою, так як її для торгової марки достовірно оцінити неможливо.

Торговельна марка: оподаткування

Податок на прибуток. Оподаткування створення торгових марок не відрізняється від оподаткування інших витрат, пов’язаних з господарською діяльністю. Це за своєю суттю придбання маркетингових послуг та витрати на просування продукту. Всі вони повною мірою визнаються платниками податку на прибуток без будь-яких податкових різниць.

ПДВ. Все як і для звичайних витрат. При продажу торгової марки визнається податкове зобов’язання за базовою ставкою 20%, як і при продажу будь-якого товар (п. 188.1 ПКУ).

Нюанси з ПДВ виникають лише при платежах на основі роялті. Роялті не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.6 ПКУ), так як при роялті й не відбувається продаж торгової марки, вона залишається у власника. 

Бухгалтерські проведення з обліку торгових марок

Нижче наведені можливі бухгалтерські проводки з обліку торговельних марок.

Облік торгових марок

logo
Потрібен цей файл?

 Зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
або зайти через соцмережі
Зареєструватися і скачати файл
Потрібен цей файл?

 Зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
або зайти через соцмережі
Зареєструватися і скачати файл
Найцікавіше — далі!

Дочитайте до кінця, щоб не випустити нюансів, які важливі саме для Вас

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
Реєстрація за хвилину!
Зареєструватися і дочитати
×

Отримуйте найсвіжіші новини бухгалтерії у Messenger

 

Ми готуємо для вас найсвіжіші новини бухгалтерії. Отримуйте їх першими!

Підписатися на новини