Головбух

Позика працівнику підприємства

  • 13 червня 2019
  • 612
Експерт MCFR Головбух

Безпечний варіант позичити працівникові гроші до зарплати — укласти договір позики з працівником підприємства. Це захистить компанію як від претензій податківців, так і від шахрайства працівника. Він в будь-якому разі буде зобов’язаний повернути гроші. Та й податкових наслідків підприємство не матиме. Звісно, якщо не домовитеся, що прощаєте борг.

Позику може видати чи отримати будь-яка організація або особа, у т. ч. підприємець. Для цього з позичальником укладають договір позики.

Як оформити

Про позику працівник має попрохати роботодавця у заяві.

Договір позики укладайте у письмовій формі (ст. 1047 Цивільного кодексу України; ЦК). Цієї вимоги можете не дотримувати, якщо:

  • сума позики не перевищує 10 неоподатковуваних мінімум ів доходів громадян (нмдг);
  • позикодавець — юрособа; тоді сума договору не має значення (ст. 1047 ЦК).

Предмет договору позики — передача коштів підприємством працівникові з подальшим їх поверненням.

У договорі пропишіть:

  • суму позики;
  • строки та порядок її повернення;
  • забезпечення зобов’язань;
  • відповідальність сторін.

Якщо домовилися, що працівник повертатиме позику частинами, складіть і долучіть до договору додаток — графік погашення боргу.

Розмір позики закон не обмежує. Але зважте, якщо сума позики становить 150 тис. грн і більше, таку фінансову операцію держава моніторитиме (п. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-VII).

У ході фінансового моніторингу підприємство має підтвердити джерело отримання коштів, виданих як позика.


Увага! 150тис. грн позика до цього розміру не підлягає фінансовому моніторингу


Позику надавайте у грошовій одиниці України — гривні (ст. 524 ЦК). Але грошовий еквівалент зобов’язання можете визначити в іноземній валюті. Тоді суму, що має повернути позичальник, визначте у гривні за офіційним курсом НБУ. Тобто позику можете надати в іноземній валюті, але отримати борг лише у гривні. На цьому наголошує і ВСУ (постанова від 02.07.2014 № 6-79цс14):

...незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов’язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов’язання і фактичного його виконання є національна валюта України — гривня.

Договір позики вважають укладеним і чинним з моменту, коли передали кошти працівникові (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК). Те, що працівник отримав гроші, підтвердить видатковий касовий ордер чи інший аналогічний документ, або розписка позичальника.

Посвідчувати договір у нотаріуса закон не вимагає.

Що в обліку

Як відображати позику в бухобліку, залежить від строку її погашення. Позики, видані на строк до 12 місяців, відображайте у складі поточної дебіторської заборгованості на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). До субрахунку 377 відкрийте додатковий субрахунок «Розрахунки за позиками працівникам».

Позики з більш тривалим строком погашення класифікують як довгострокову дебіторську заборгованість. Їх обліковуйте на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість», допоки строк погашення не дорівнюватиме 12 місяцям. Після цього заборгованість за позикою переведіть із довгострокової у поточну проведенням Д-т 377 — К-т 183.

З метою оподаткування податком на прибуток жодних коригувань не потрібно. Позика працівникові не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.5 Податкового кодексу України; ПК).

Основну суму поворотної фінансової допомоги не включають до загального оподатковуваного доходу працівника (пп. 165.1.31 ПК). Тому не оподатковуйте її ПДФО. Протягом усього строку дії договору позика не буде доходом працівника. Також не утримуйте із суми позики військовий збір (пп. 1.2, 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК).

Відображення позики працівнику в 1ДФ. Однак неоподатковувані суми фінансової допомоги покажіть у формі № 1ДФ. На цьому наполягають податківці. Суми відображайте з ознакою доходу «153» у загальній сумі граф 3а і 3 розділу ІІ форми № 1ДФ.

Оскільки позика не входить до фонду оплати праці, ЄСВ на неї не нараховуйте (Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держстату від 13.01.2004 № 5).

Як відобразити повернення

Працівники погашають позику в порядку і строки, передбачені договором. Варіанти повернення позики:

  • працівник вносить кошти до каси чи зараховує на розрахунковий рахунок підприємства;
  • бухгалтер відраховує узгоджену договором суму позики із зарплати працівника.

Операцію повернення коштів через касу покажіть проведенням Д-т 301 (311) «Готівка в національній вaлюті» — К-т 377, 183. Податкових наслідків для працівника та об’єкта для нарахування ЄСВ немає.

А відрахування позикових сум із зарплати відображайте у бухобліку проведенням Д-т 661 «Розрахунки зa заробітною платою» — К-т 377. До податкових наслідків ця операція теж не призведе.

За другого варіанта зважте на обмеження утримань із зарплати*, встановлені статтею 128 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Радимо погашати позику із зарплати працівника-позичальника у день виплати зарплати за другу половину місяця. Наприклад, на підприємстві зарплату виплачують 22 і 7 числа. Зарплату за травень 2019 року нарахували 31.05.2019.

Цього ж дня утримуйте позику.

* Під час кожної виплати зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, передбачених законом, — 50% зарплати, яка належить до виплати працівникові (ст. 128 КЗпП).

Утримання частини зарплати в рахунок погашення позики прирівнюють до виплати зарплати в негрошовій формі. Тому маєте сплатити ПДФО і військовий збір протягом банківського дня, наступного за днем виплати (пп. 168.1.4 ПК). Тобто у цій ситуації ПДФО і військовий збір сплатіть до бюджету 03.06.2019.

Фактичне отримання коштів на оплату праці тотожне фактичній виплаті цих відрахувань. Тому в день, коли утримуєте частину зарплати в рахунок погашення позики, нарахуйте і сплатіть ЄСВ з виплаченої у негрошовій формі зарплати. ЄСВ нарахуйте на «брудну» суму зарплати, що йде в рахунок погашення позики. Тобто ЄСВ у частині нарахувань на суму такої виплати перераховуйте 31.05.2019. Якщо бажаєте уникнути цієї мороки, погашайте позику в день виплати зарплати за другу половину місяця.

Що робити з анульованим боргом

Припустимо, підприємство вирішило анулювати (пробачити) основну суму боргу фізособи за договором позики до закінчення строку позовної давності. Із процедурою банкрутства це не пов’язано. Розглянемо, до чого це призведе.

ПДФО та військовий збір

Якщо прощена сума не перевищить у 2019 році 960,50 грн, то вона не потрапить до оподатковуваного доходу фізособи (пп. 165.1.55 ПК). Усе, що понад цю суму, для фізособи — оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (пп. «д» пп. 164.2.17 ПК).

Про анулювання поінформуйте позичальника в один із таких способів:

  • надішліть рекомендований лист із повідомленням про вручення;
  • укладіть відповідний договір;
  • вручіть повідомлення боржникові особисто під підпис.

ПДФО з такого доходу працівник зобов’язаний сплатити самотужки за підсумками річного декларування.

Якщо не поінформує позичальника про прощення боргу, доведеться нарахувати й утримати із цієї суми ПДФО за ставкою 18%.

Незалежно від того, чи поінформували фізособу про прощення боргу, у розділі I форми № 1ДФ суму, що:

  • не перевищує 960,50 грн, — покажіть з ознакою «127»;
  • потрапила до складу оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага, — з ознакою доходу «126».

Якщо повідомили працівника про прощення, у графах 4а і 4 проставте нулі**. А якщо ні — зазначте суми утриманого і сплаченого ПДФО.

** Нулі або прочерки проставляють у паперовій формі, а в електронній графи не заповнюють.

Із анульованої суми позики, що не оподатковуєте ПДФО, не утримуйте і військовий збір (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Прощену суму позики обов’язково покажіть у розділі II форми № 1ДФ.

ЄСВ

Поворотна фінансова допомога не є складовою зарплати чи виплатою за договором підряду, тому ЄСВ на неї не нараховуйте.

Якщо працівник не повернув боргу

Загальний строк позовної давності за договором позики становить три роки (ст. 257 ЦК). Якщо протягом цього часу працівник не повернув боргу, сума позики, що перевищує 960,50 грн, буде його доходом (пп. 164.2.7 ПК).

Як і за добровільно прощеними позиками, якщо повідомили боржника, функцій податкового агента не виконуйте. У цьому разі працівник має самотужки зазначити у декларації суму отриманого доходу й сплатити ПДФО і військовий збір.

Списана заборгованість, за якою минув строк позовної давності, теж не потрапить до бази нарахування ЄСВ.

logo
Потрібен цей файл?

 Зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
або зайти через соцмережі
Зареєструватися і скачати файл
Потрібен цей файл?

 Зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
або зайти через соцмережі
Зареєструватися і скачати файл
Навіть якщо вже знайшли відповідь на своє запитання...

...рекомендуємо дочитати статтю повністю, аби не впустити важливих нюансів саме для вас :)

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
або зайти через соцмережі
Зареєструватися і дочитати
×

Отримуйте найсвіжіші новини бухгалтерії у Messenger

 

Ми готуємо для вас найсвіжіші новини бухгалтерії. Отримуйте їх першими!

Підписатися на новини