Головбух

Ліцензійний договір

  • 21 травня 2019
  • 95
Бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів

XXI століття – це епоха знань, а інтелектуальна власність є втіленням результатів знань та вмінь людини, одним з рушіїв економіки нової епохи. Якими є юридичні та податкові особливості договорів про передачу дозволів на використання об’єктів права інтелектуальної власності, як оподатковуються ліцензійні платежі – про це сьогоднішня консультація.

Скачати БЛАНК Декларації з податку на прибуток 2019

Що таке ліцензійний договір?

Ліцензійний договір – це договір передачі права використання щодо об’єкта інтелектуальної власності (ч. 1 ст. 1109 ЦКУ). Дану ситуацію слід відрізняти від двох інших договорів, які теж пов’язані з об’єктами інтелектуальної власності:

  • відчуження майнових прав на основі договору купівлі-продажу (ст. 655 ЦКУ);
  • договір про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності (ст. 1113 ЦКУ).

За останніми двома договорами відбувається повна уступка прав інтелектуальної власності (передача прав на володіння, користування, розпорядження). Вони передбачають передачу виключного права не тільки на використання об’єкта, але й права на дозвіл використання та перешкоджання неправомірному  використанню об’єкта. Наприклад, купівля-продаж веб-сайту, інтернет-магазину, розробленої для покупця комп’ютерної програми чи бази даних. За своєю суттю договір купівлі-продажу та договір передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності можуть збігатися, окрім двох нюансів:

  • перший є незворотнім, а другий може передбачати певний строк дії, після закінчення якого виключні майнові права на інтелектуальну власність повертаються до попереднього власника;
  • на відміну від купівлі-продажу договір передачі виключних майнових прав може передбачати їх не повну, а лише часткову передачу (ч. 1 ст. 1113 ЦКУ).

Паушальний платіж фізособі за ліцензійним договором

Ліцензійний договір
Олена Сердюк, експерт МСFR Головбух
Підприємство на загальній системі оподаткування перераховує паушальний платіж за ліцензійним договором фізособі…

Таким чином, ліцензійний договір є договором передачі лише невиключного майнового права щодо використання об’єкта. Ліцензійний договір можна розглядати як різновид авторського договору про передачу невиключного майнового права. Поняття останнього вводиться у п. 4 ст. 32 профільного Закону “Про авторське право…” від  23.12.1993 р. № 3792 (далі – Закон № 3792). Проте незважаючи на схожість, об’єктом, який передається у ліцензійному договорі є ліцензія, а в авторському договорі поняття “ліцензія” може не вводитися, так як об’єктом передачі є майнові права. Однак, сама ліцензія може оформлятися не тільки як окремий документ, а може бути складовою частиною ліцензійного договору (ч. 2 ст. 1108 ЦКУ). Отже, фактичні наслідки за даними договорами юридично тотожні.

Ліцензійний договір – це передача лише невиключного права, яким є право використання; також у договорі є такий об’єкт як ліцензія, що передається. Це ті ключові аспекти, які відрізняють даний договір від інших подібних договорів зі сфери інтелектуальної власності

Як приклад ліцензійних договорів можна назвати придбання комп’ютерних програм для ведення бухгалтерського обліку, придбання операційної системи Windows, придбання прав на відтворення музичних творів у спортивному клубі, передача права на використання торговельної марки тощо.

Якими є істотні умови ліцензійного договору?

Істотні умови ліцензійного договору визначаються у ч. 3 ст. 1109 ЦКУ і до них належать вид ліцензії, сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності. Мають бути зазначені конкретні права, передбачені способи їх використання, строки їх передачі. Також договір має передбачати строки, розмір і порядок платежів за використання об’єктів інтелектуальної власності.

Види ліцензійних договорів:

Види ліцензійних договорів

Ліцензія за договором може бути:

  • невиключна – це можливість власника об’єкта договору (наприклад, торговельної марки) продовжувати його використовувати у сфері, яка не обмежена ліцензією, коли за ним залишається можливість видавати іншим особам ліцензії (абз. 4 ч. 3 ст. 1108 ЦКУ). Вважається, що даний вид ліцензії існує у ліцензійному договорі за замовчанням, якщо не зазначено про інше (ч. 4 ст. 1109 ЦКУ);
  • виключна – така ліцензія забороняє використання об’єкта його власником та видачу ним інших ліцензій (абз. 2 ч. 3 ст. 1108 ЦКУ);
  • одинична – від виключної відрізняється тим, що дозволяє власнику продовжити використовувати об’єкт у сфері, яка обмежена ліцензією. Однак, він не може видавати інші ліцензії (абз. 3 ч. 3 ст. 1108 ЦКУ).

Сфера дії ліцензії – це обсяг переданих прав, спосіб їх використання, строк і територія, на якій може використовуватися об’єкт інтелектуальної власності.

Сторони ліцензійного договору

Сторонами договору є:

  • ліцензіар – це той, хто передає права на використання об’єктом;
  • ліцензіат – це той, хто отримує права на використання об’єктом.

У разі належності майнових прав декільком особам договір може стати багатостороннім.

Укладення ліцензійного договору

Ліцензійний договір завжди укладається у письмовій формі (ч. 2 с. 1107 ЦКУ). Він не потребує обов’язкового нотаріального посвідчення, але воно може бути зроблене за бажанням сторін. Також не обов’язковою умовою є і державна реєстрація даного договору.

Однак, ліцензійні договори можуть бути усними згідно ч. 1 ст. 33 Закону № 3792 у випадку опублікування твору у періодичних виданнях (газетах, журналах та ін.).

Часто ліцензійні договори створюються у вигляді форми, до якої може приєднатися ліцензіат (ст. 634 ЦКУ).

Ліцензійні платежі – якими вони бувають?

Ліцензійний платіж за договором може бути:

  • фіксований (паушальний);
  • періодичним (роялті);
  • комбінованим (фіксований + періодичний).

Періодичний платіж (роялті) може бути твердим або у відсотках від доходу тощо. Однак, роялті не може бути меншим за мінімальні ставки які передбачені постановою Кабміну від 18.01.2003 р. № 72.

Якщо у ліцензійному договорі встановлений фіксований платіж, то у договорі має бути обов’язково прописаний максимальний тираж твору (рішення Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 р. № 12).

Також можливе укладення ліцензійного договору на безоплатній основі (п. 9 листа ВГСУ від 22.01.2007 р. № 01-8/24).

Коли платіж по ліцензійному договорі стає роялті?

Що таке роялті визначають П(С)БО 15 “Дохід ” та для своїх цілей ПКУ.

За п. 4 П(С)БО 15 під роялті розглядається будь-який  платіж,  що отримується отриманий  як  винагорода  за користування авторським  та суміжним  правом. За пп. 14.1.225 ПКУ як роялті розглядається платіж за користування об’єктом інтелектуальної власності.

Обидва нормативні акти серед об’єктів роялті розглядають літературні твори, комп’ютерні програми, записи на носіях інформації, аудіовізуальні твори, торговельні марки тощо. Однак у пп. 14.1.225 ПКУ дано перелік тих платежів, які не вважаються роялті:

Що не є роялті?скачати таблицю

 Що не вважається роялті?

У бухгалтерському обліку у вищеперерахованих ситуаціях можуть визнаватися нематеріальні активи (рахунок 12). 

Ліцензійний договір та оподаткування

Роялті не є об’єктом оподаткування і ліцензійний платіж у вигляді роялті (абз. 2 пп. 196.1.6 ПКУ). Однак, придбання нематеріальних активів є об’єктом оподаткування на загальних підставах, крім програмної продукції. Щодо останньої зроблений виняток у п. 26¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ – вона звільнена від оподаткування ПДВ.

Щодо податку на прибуток, то у малодоходників облік ліцензійних платежів (роялті) здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто ніяких коригувань. У високодоходників при роялті-платежах слід виділити дві ситуації, коли здійснюється коригування фінрезультату (пп. 140.5.7 ПКУ):

  • платіж неплатникам податку на прибуток або тим, що сплачують його за меншими ставками, ніж 18% (неприбуткові організації, єдиноподатники);
  • платіж нерезидентам.

У цих випадках ПКУ вимагає здійснювати збільшення фінрезультату на суму цих платежів (і не тільки). Правила цих коригувань описані у пп. 140.5.6-140.5.7 ПКУ. Дані коригування не здійснюються, якщо:

  • операція визнана як контрольована;
  • коли операція не є контрольована, але сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом “витягнутої руки”, відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ (абз. 2 пп. 140.5.6 ПКУ).

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл
Навіть якщо вже знайшли відповідь на своє запитання...

...рекомендуємо дочитати статтю повністю, аби не впустити важливих нюансів саме для вас :)

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
Зайти через соцмережі
Зареєструватися і дочитати
×

Отримуйте найсвіжіші новини бухгалтерії у Messenger

 

Ми готуємо для вас найсвіжіші новини бухгалтерії. Отримуйте їх першими!

Підписатися на новини