Головбух

Реекспорт товарів

11 листопада 2019
1810
Середній бал: 5 із 5
Бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів

Вивезення товарів назад після їх імпорту непоодинокий випадок у зовнішньо-економічній діяльності. Така ситуація може рано чи пізно виникнути у кожного, хто займається імпортом товарів, наприклад, через можливий брак виявленого товару. Сьогодні в консультації про те, що таке реекспорт, коли він можливий та як оподатковується.

Як документувати ЗЕД

Реекспорт товарів — це

Реекспорт як сам термін має два значення:

1) це зворотній вивіз товару, який раніше був ввезений на митну територію. Ввезення могло бути, наприклад, в митних режимах імпорту, тимчасового ввезення, переробки на митній території України (з метою подальшого вивезення продуктів переробки). Саме в такому значенні даний термін вживається у митному законодавстві України (митний режим реекспорту, ч. 1 ст. 85 МКУ). Також економісти це називають прямим реекспортом;

2) це перепродаж закуплених закордоном товарів без їх фактичного ввезення на митну територію держави. У такому значенні термін вживається виключно економістами і ще таку операцію називають непрямий реекспорт.

Увага: одна з поширених причин оформлення операції як реекспорт – повернення товару нерезиденту.

Оподаткування реекспорту товарів після їх імпорту

Як уже зрозуміло з самої суті операції (вивезення товару з України) існують два альтернативних варіанти оформлення такої операції: експорт і реекспорт. Що дає присвоєння митного режиму реекспорту підприємству? Порівняння цих режимів наведено в таблиці нижче.

Порівняння

Реекспорт

Експорт

 після ввезення товару в режимі імпорту (п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ)

після ввезення товарів у режимі переробки (п. 3 ч. 1 ст. 85 МКУ)

Митні платежі при вивезенні товару

Не сплачуються

(ст. 85 МКУ)

Сплачуються у звичайному порядку по дані країні та коду товару за УКТ ЗЕД

Заходи нетарифного регулювання (квоти, ліцензування)

Відсутні

(ст. 85 МКУ)

Можливі у звичайному порядку

Повернення митних платежів, які були сплачені раніше при ввезенні

Так, відбувається

(ст. 89 МКУ)

Ні

Ні, не відбувається

ПДВ

0% (п. 206.5 ПКУ, п. “б” пп. 195.1.1 ПКУ);

нарахування компенсуючого податкового зобов’язання не здійснюється (Індивідуальна податкова консультація ДФС від 20.09.2018 р. № 4095/6/99-95-42-03-15/ІПК).

0%

Податок на прибуток / єдиний податок

Все відповідає правилам бухгалтерського обліку. Податкових різниць немає*.

*крім випадку застосування пп. 140.5.4 ПКУ щодо ввезення товарів з низькоподаткових юрисдикцій (визначені Переліком КМУ  від 27 грудня 2017 р. № 1045)  або від нерезидентів з особливими організаційно-правовими формами (Перелік КМУ від 04.07.2017 р. № 480).

Таким чином, оформлення реекспорту при поверненні товарів у ЗЕД з точки зору оподаткування вигідніший у порівнянні зі звичайним експортом, так як дозволяє повернути уже сплачені при імпорті митні платежі, не сплачувати мито при вивезенні. Для  цього  необхідно, щоб реекспорт відповідав п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ,  а саме дотримання таких умов:

  • вивезення відбувається протягом 6 місяців з дати імпорту;
  • стан товарів не змінився (можливі природні зміни чи наслідки використання в ході якого були виявлені недоліки). При цьому МКУ допускає можливість слідів ремонту, часткове вивезення товарів з партії, зміну стану товарів через аварію чи обставини непереборної сили (ч. 2 ст. 86 МКУ);
  • товар можна ідентифікувати (ч. 1 та 2 ст. 87 МКУ). Додамо, що якщо товар уже ввозиться з наміром на реекспорт, то про ідентифікацію можна подбати зарані: використати печатки, номерні пломби, голографічні мітки, цифрове чи літерне маркування (ч. 2 і 3 ст. 326 МКУ).

Увага: для застосування режиму реекспорту при поверненні товарів необхідно зробити це протягом 6 місяців.

Оподаткування реекспорту товарів ввезених в інших митних режимах

У ситуації ж іншого реекспорту правила оподаткування змінюються:

Порівняння

Реекспорт

Види реекспорту

  • після ввезення товару в режимі тимчасового ввезення (п. 2 ч. 1 ст. 86 МКУ);
  • після ввезення без  переведення у митний режим  (п. 2 ч. 1 ст. 86 МКУ);
  • після ввезення і використання режиму митного складу  (п. 2 ч. 1 ст. 86 МКУ);
  • після помилкового ввезення товарів (п. 2 ч. 1 ст. 86 МКУ);
  • вивезення тих товарів, шо перебували у митному режимі вільної митної зони, безмитної торгівлі та вивозяться за межі митної території України (ч. 3 ст. 86 МКУ).

Митні платежі при вивезенні товару

Ні. Митні платежі сплачені при ввезенні мають бути повернуті за заявою.

Заходи нетарифного регулювання (квоти, ліцензування)

Ні

Повернення митних платежів, які були сплачені раніше при ввезенні

Ні

ПДВ

Звільнення від оподаткування ПДВ (п. 206.5 ПКУ); нараховується компенсуюче податкового зобов’язання у розмірі ПДВ сплаченого при імпорті, так як товари починають використовуватися в операціях, які не обклаються ПДВ (п. 198.5 ПКУ, Індивідуальна податкова консультація ДФС від 14.09.2017 р. № 1960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

База нарахування компенсуючого податкового зобов’язання з ПДВ: вартість придбання (а не митна вартість) (п. 198.5, 189.1 ПКУ).

Виняток: вивезення відповідно до п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ (продукти переробки товарів та невиконання ЗЕД-договору). У даних ситуаціях застосовується ставка 0% і компенсуюче податкове зобов’язання том не нараховується. При вивезенні товару внаслідок розірвання договору ЗЕД ПДВ за п. 198.5 ПКУ теж не нараховується (п. 195.1.1 ПКУ).

Податок на прибуток / єдиний податок

Все відповідає правилам бухгалтерського обліку. Податкових різниць немає.

Після огляду нюансів оподаткування реекспорту напрошується цікавий висновок: якщо товар повертається з порушенням умов п. 5 ч. 1 ст. 86 ПКУ, то його краще оформити як експорт, а не реекспорт по п. 6 ч. 1 ст. 86 (помилкове ввезення). Чому? Ставка ПДВ буде “0%”, а не “без ПДВ” і тоді не треба буде сплачувати компенсуюче зобов’язання з податку за п. 198.5 ПКУ. Даний ПДВ (20% митної вартості),  скоріше всього, буде більшим за митні платежі при вивезенні товару в режимі експорту.

Увага: Якщо повернення товару відбувається з порушенням 6-місячного строку, то краще його оформляти як звичайний експорт, а не реекспорт

Повернення мита

Повернення мита при реекспорті можливе у випадку невиконання (неналежного виконання) договору ЗЕД. Документи на повернення мита треба подати протягом 1095 днів після його сплати (це загальна норма повернення надміру сплачених податків). Однак, для реекспорту заяву треба встигнути подати протягом 1 року з дня, який наступний за днем виникнення обставин, які потягнули за собою повернення сплаченої суми митних платежів (абз. 2 п. 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів…, наказ Мінфіну від 18.07.2017 р. № 643, далі – Порядок № 643).

Заява подається у довільній формі. Зміст заяви розкритий у п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643. 

Митна декларація реекспорт

На реекспорт оформляється декларація типу ЕК 11 АА “Реекспорт”.

Валютний нагляд за реекспортом

Правила загальні. Насьогодні граничний строк розрахунків 365 кал. днів. Він не застосовується для операцій менших 150 тис. грн. Однак, при реекспорті, коли повертається бракований товар, такий строк припиняється, так як зобов’язання з товару припиняються. 

Оформлення документів на реекспорт

Для оформлення реекспорту до митного органу подають (ч. 4 ст. 86 МКУ):

  • документи на товар;
  • відомості, що необхідні для ідентифікації товару.

Також реекспорт деяких товарів потребує дозволу (п. 3 ч. 4 ст. 86 МКУ). Перелік таких товарів міститься у додатку до наказу ДФС від 18.03.2009 р. № 222. Серед них живі тварини, необроблені шкури тварин, насіння олійних рослин, відходи та брухт чорних металів, відходи та брухт кольорових металів і напівфабрикати їх використання.

Податкова накладна реекспорт

Варіант 0%. Податкова накладна при реекспорті за п. 3 і п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ складається така ж, як і на експорт:

  • ставка 0%, код ставки “901”;
  • код пільги “14060486” (взято з Довідника, реекспорт за п. 3 і п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ);
  • тип причини невидачі покупцю: “07” (експорт);
  • ІПН покупця  “300000000000”;
  • дата фактичного вивезення товарів за межі України;
  • податковий номер отримувача не ставимо.

Варіант “Без ПДВ”. У випадку ж інших причин реекспорту, коли застосовується звільнення від оподаткування необхідно здійснити нарахування компенсуючого зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ та скласти 2 податкових накладних і зареєструвати їх у ЄРПН (враховано Індивідуальну податкову консультацію ДФС від 14.09.2017 р. № 1960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК):


Реквізити податкової накладної

Перша ПН

Друга ПН

Дата

Дата фактичного вивезення товарів за межі України

Не пізніше остатнього дня звітного (податкового) періоду

Сума ПДВ

Сума сплаченого ПДВ під час ввезення товару

Отримувач

Найменування нерезидента, через кому країна його реєстрації

Власне найменування (ПІБ для ФОП)

Тип причини невидачі покупцю

07 (експорт)

09 (операції звільнені від оподаткування ПДВ)

Тип причини зведеної податкової накладної

1

ІПН покупця

300000000000

600000000000

Податковий номер отримувача

Не ставиться

Не ставиться

Код ставки

903

20

Код пільги

14060489

(взято з Довідника)

Увага: Повернення товару шляхом реекспорту у 6-місячний строк звільняє від необхідності нараховувати компенсуючі зобов’язання з ПДВ

Бухгалтерський облік реекспорту

Бухгалтерський облік в цілому такий  же як і при поверненні будь-якого товару. Не забуваємо тільки про нюанс з витратами на доставку, митні платежі, страхування  вантажу, які були сплачені при імпорті та включені до первісної вартості придбаних запасів. При поверненні товару шляхом реекспорту необхідно:

  • виокремити суму цих супровідних товар витрат;
  • списати цю частину сформованої вартості на 949 “Інші витрати операційної діяльності”;
  • оформити відповідну бухгалтерську довідку.

Курсову різницю по рахунках 714 і 945 в даному випадку на дату повернення не визначаємо, так як це є немонетарна стаття за П(С)БО 21 (розрахунок відбувається зворотною передачею товару). Але так як різниці між курсами валюти все одно утворюються й їх треба списати, то здійснюємо це теж на рахунок 949 (див. приклади нижче).

На цей же рахунок 949 відносимо й суми донарахованого компенсуючого ПДВ.

Увага: Супутні витрати, які утворилися внаслідок реекспорту відносимо на рахунок 949

Реекспорт товарів проводки: приклад

Розглянемо тепер приклад проводок реекспорту товарів.

Ситуація 1. Підприємство у січні 2019 року імпортувало товари загальною вартістю 30000$. Однак, з певних причин договір ЗЕД було вирішено розірвати. Товар реекспортовано у квітні 2019 р. з дотриманням п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ. При ввезенні товару сплачувалися:

  • ввізне мито 3%;
  • ПДВ;
  • витрати на доставку 4000 грн (без ПДВ).

При реекспорті витрати  на транспортування склали 4500 грн.

Період

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

Імпорт товарів:

1

Січень 2019 р.

Сплата мита. Курс 27,5 грн/долар. Мито = 30000$×0,03×27,5

377

311

24750, 00

2

Січень 2019 р.

Сплата ПДВ при ввезенні. Митна вартість = 30000$×27,5 + 24750 = 849750 грн. ПДВ = 849750×0,2 = 169950.

377

311

169950,00

3

Січень 201

Включення сплаченого при імпорті ПДВ до складу податкового кредиту

641

377

169950,00

4

Січень 2019

Оприбуткування ввезеного товару. Курс 27,4 грн/долар. 30000$×27,4 =

281

632

822000,00

5

Січень 2019

Включення сплаченого мита до складу первісної вартості товарів

281

377

24750,00

6

Січень 2019

Включено до первісної вартості імпортованих товарів витрат на їх доставку

281

631

4000,00

7

Січень 2019

Сплата витрат на доставку

631

311

4000,00

8

31.03.2019

Визначено курсові різниці по сумі заборгованості. Курс 26,9 грн/долар. 30000$×(27,4 – 26,9) = 15000 грн

632

714

15000,00

9

31.03.2019

Списані доходу від курсової різниці на фінансовий результат І кварталу 2019 р.

714

791

15000,00

Повернення товарів (реекспорт):

10

Квітень 2019 р.

Повернення товару нерезиденту

632

281

822000,00

11

Квітень 2019 р.

Списана різниця в курсі валют.  Обліковується по рахунку 949, так як не вважається курсовою з точки зору П(С)БО 21.

949

632

15000,00

12

Квітень 2019 р.

Списані з первісної вартості товарів раніше включені витрати на доставку

949

281

4000,00

13

Квітень 2019 р.

Відображена сума мита, яка підлягає поверненню

377

281

24750,00

14

Квітень 2019 р.

Нараховані нові витрати на транспортування

949

631

4500,00

15

Квітень 2019 р.

Сплачені витрати на транспортування при реекспорті

631

311

4500,00

16

Квітень 2019 р.

Отримано відшкодування мита з бюджету (попередньо треба подати заяву)

311

377

24750,00

17

30.06.2019 р.

Списані витрати на фінансовий результат (=15000+4000+4500)

791

949

23500,00

Ситуація 2. Ситуація та ж сама, але повернення товару відбувається у липні 2019 р. і уже п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ застосований бути не може. Такий варіант не радимо, так як нараховується компенсуюча сума ПДВ за п. 198.5 ПКУ 169950,00 грн (Дт 949 Кт 641). Краще таку операцію провести в митному режимі експорту. 

logo
Потрібен цей файл?

 Зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
або зайти через соцмережі
Зареєструватися і скачати файл
Потрібен цей файл?

 Зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
або зайти через соцмережі
Зареєструватися і скачати файл
Найцікавіше — далі!

Дочитайте до кінця, щоб не випустити нюансів, які важливі саме для Вас

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
Реєстрація за хвилину!
Зареєструватися і дочитати
×

Отримуйте найсвіжіші новини бухгалтерії у Messenger

 

Ми готуємо для вас найсвіжіші новини бухгалтерії. Отримуйте їх першими!

Підписатися на новини