Головбух

Фінансовий моніторинг

  • 13 лютого 2019
  • 415
бухгалтер, кандидат економічних наук, м. Чернігів

Тема фінансового моніторингу стала актуальною за останні рік-два та продовжує набирати оберти. І даний батіг стосується не тільки підприємств, але й звичайних фізосіб. Моніторинг походження грошових коштів при здійсненні платежу за квартиру, автомобіль чи розміщенні депозиту в банку може зачепити зараз кожного. За якими правилами відбувається фінмоніторинг – в сьогоднішньому огляді.

Що таке фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг – це введений державою обов’язок визначеним особам (суб’єктам  фінмоніторингу) здійснювати виявляти та протидіяти сумнівним грошовим потокам. При чому офіційно заявленими завданнями фінмоніторингу є боротьба:

  • з легалізацією (відмиванням) одержаних злочинним шляхом доходів;
  • з фінансуванням тероризму;
  • з фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

За такими гучними цілями приховується припинення платежу, відмова від здійснення платежів банками у разі, якщо клієнт не може пояснити легальне походження своїх грошей, які використовуються для платежу. Звичайно, що більшість таких блокованих платежів ніякого відношення до тероризму чи купівлі зброї відношення не мають. Зверніть увагу на першу ціль – і байдуже, що у клієнта не було насправді ніякої “чорної” мети щось легалізувати нажите брудними справами. Злочинний шлях отримання доходів за законодавством про фінмоніторинг – це й ситуація, коли особа не може довести їх легальність, джерела їх походження.

Для організації та контролю у даній сфері створений навіть державний орган – Державна служба фінансового моніторингу (далі – Держфінмоніторинг).

Скачати Посадову інструкцію головного бухгалтера

Проблеми через фінмоніторинг для пересічного українця

Недоведена легальність доходів – причина відмови банком у здійсненні платежу. І постати така ситуація може не тільки, коли особа є хабарником й отримала кошти корупційним шляхом. Проблеми у фізосіб можуть виникнути, наприклад, у наступних ситуаціях:

  • особа хоче досить вартісну річ (квартиру, автомобіль) за самостійно й чесно зароблені гроші, але офіційно має низькі доходи (ту ж мінімалку чи трохи більше). У подібній ситуації, не секрет, перебуває чимало українців, адже зарплата “в конвертах”, заробляння грошей шляхом “халтури” на стороні нікуди не ділося з нашого життя й практично ніхто подібні заробітки не декларує в декларації про доходи. Крім того, гроші могли бути зароблені на заробітках закордоном;
  • особа купує теж вартісну річ за неофіційно подаровані гроші, наприклад, від батьків, близької людини і т.д. і теж або взагалі не працює (скажімо студент, безробітний) або працюючи має невелику зарплату;
  • особа нічого не купує, а хоче внести чималу суму грошей на депозит в банку і має такі ж проблеми як в описаних вище ситуаціях;
  • особа хоче взяти кредит в банку, коли сума щомісячних платежів перевищує 80% його офіційного доходу.

Нижче ми розглянемо за яких “чималих” сум виникають подібні проблеми та що можна зробити в даних ситуаціях.

Потрапити під заходи з фінмоніторингу може кожний при здійсненні великих платежів чи розміщенні значних сум на депозит у банку чи навіть кредитуванні

Проблеми через фінмоніторинг для підприємств

У підприємств, які уже давно працюють, в цілому проблем менше, так як, по-перше, вони давно мають банківські рахунки та історію оборотів по ним. По-друге, у них всі розрахунки й здебільшого відбуваються у безготівковій формі чи через РРО. По-третє, навіть якщо й з’являється потреба щось “дещо сумнівне” легалізувати, то можливостей як юридичних, так і фінансових зазвичай більше, ніж у фізосіб. Але проблеми також можуть виникнути:

  • якщо підприємство новостворене;
  • здійснюється господарська операція, яка нехарактерна для діяльності підприємства (наприклад, операція не відповідає зареєстрованим кодам КВЕД чи сума платежу незвична для даного підприємства);
  • платіж іде на особу (фізичну чи юридичну), яка потрапила в списки сумнівних для Держфінмоніторингу.

Детальніше про ризиковані операції, які потрапляють “під ковпак” Держфінмоніторингу розглянемо далі.

Законодавчі підстави фінансового моніторингу

Основними трьома нормативними документами, які регулюють питання фінмоніторингу на сьогодні є:

Як спростити зустрічну звірку

Фінансовий моніторинг
Наталія Васильченкоголовний редактор системи «Expertus: Головбух»
Кожні дві з трьох компаній щонайменше раз на квартал відповідають на запити податківців у межах зустрічної звірки. Ми підкажемо, що робити бухгалтерові, аби витрачати менше часу і зусиль на цю процедуру. Зокрема, нагадаємо, що замість паперових можна надавати електронні копії. І це не єдиний спосіб спростити зустрічну звірку.

Як виглядає система державного фінмоніторингу

Якщо коротко, то фінмоніторинг здійснюється наступним чином:

  • існують суб’єкти фінмоніторингу, серед яких є первинні, спеціально визначені первинні та державні (таблиця нижче);
  • первинні суб’єкти здійснюють заходи фінмоніторингу відповідно до законодавства та своїх внутрішньо розроблених документів, в яких визначені критерії ризиків, повідомляють про ризикові операції державні органи фінмоніторингу та звітують перед ними по проведеним діям;
  • державні органи фінмоніторингу приймають остаточні рішення.

Бухгалтер-підприємець, аудитор, адвокат, нотаріус є спеціальними суб’єктами фінмоніторингу

Основні суб’єкти фінмоніторингу (ст. 5 Закону № 1702)

первинні

спеціально визначені первинні*

державні

  • банки;
  • страхові компанії;
  • брокери;
  • кредитні спілки;
  • ломбарди;
  • товарні біржі;
  • учасники фондового ринку;
  • оператори поштового зв’язку.
  • посередники в операціях з купівлі-продажу нерухомого майна (рієлтери);
  • продавці дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них;
  • ті хто проводять лотереї та азартні ігри;
  • нотаріуси;
  • адвокати;
  • аудитори, аудиторські фірми;
  • суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
  • суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги.
  • НБУ;
  • Мінфін;
  • Мін’юст;
  • Мінтранспорту,
  • Мінекономіки,
  • НКЦПФР;
  • Держфінпослуг;
  • Держфінмоніторинг.

* якщо подібні послуги надаються в рамках трудових правовідносин, то такі особи не є суб’єктами фінмоніторинг й не повинні звітувати, наприклад юрист чи бухгалтер на підприємстві.

Фінансовий моніторинг на підприємстві

Щодо підприємств, то вони не є суб’єктами фінмоніторингу, якщо не потрапили у вищенаведену таблицю або не здійснюють фінансові операції (зареєстровані як вид діяльності за КВЕД), тобто надати кредит працівнику, безповоротну/поворотну фінансову допомогу можна без  реєстрації у Держфімоніторингу.

Щодо бухгалтерів підприємств, то вони також не є суб’єктами фінмоніторингу за ст. 5 Закону № 1702, якщо працюють на основі оформлених трудових відносин (трудової книжки), а не як підприємці, що надають послуги. Однак, згідно ч. 7 ст. 8 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. (далі – Закон про бухоблік) головний бухгалтер (чи особа, на яку покладено обов’язок вести облік) повинен подавати інформацію у Дерфінмоніторинг. Однак, так як він не є самостійним суб’єктом моніторингу, то ніяких самостійних дій  з моніторингу здійснювати не повинен. Виключно у ситуації коли надійшов запит від Держфінмоніторингу на нього треба відповісти наступним чином:

Бухгалтер підприємства зобов’язаний відповісти на письмовий запит Держфінмоніторингу, якщо він прийшов

Зазначимо, що за ч. 8 ст. 8 Закону про бухоблік  такий бухгалтер звільняється від відповідальності за подачу такої інформації, навіть якщо вона завдає шкоду підприємству, на якому він працює. Однак, якщо це не зробити, то буде адмінштраф від 1700 до 3400 грн (ч. 2 с. 166-9 КпАП), який накладається посадовими особами Держфінмоніторингу.

  

Фінансовий моніторинг та бухгалтер-підприємець

Щодо бухгалтерів-підприємців, то тут реєструватися як суб’єкт моніторингу треба не завжди. Випадки реєстрації визначені ч. 1 ст. 8 Закону № 1702. До бухгалтера-підприємця це  може мати відношення, якщо він залучений до обліку наступних операцій:

  • залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;
  • управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
  • задіяні у купівлі-продажу нерухомості;
  • участь в забезпеченні діяльності підприємства (аудит).

Очевидно, що управління в даному випадку має значення не відправлення платіжного доручення, а здійснення дій з обслуговування та використання рахунку на основі певного договору по управлінню активами тощо. Якщо мають місце вищезгадані операції, то треба стати на обліку у Дерфжінмоніторинг не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (п. 5 постанови Кабміну від 05.08.2015 р. № 552).

Бухгалтер-підприємець стає на облік як суб’єкт фінмоніторингу тільки в особливих випадках

І ще один нюанс, який варто знати бухгалтерам-підприємцям відносно фінмоніторингу: бухгалтери-підприємці (також аудитори) можуть не повідомляти Держфінмоніторинг про певні свої підозри, якщо інформація стала відома через професійну або службову таємницю (ч. 5 ст. 8 Закону № 1702).

☛ Бухгалтер-підприємець (також аудитор) має право не розголошувати професійну таємницю щодо свого клієнта органам фінмоніторингу

Види фінансового моніторингу

Видів фінмоніторингу аж чотири:

  • обов'язковий – проводиться за на підставі діючого законодавства, зокрема Закону № 1702;
  • внутрішній – умови його проведення визначаються банком самостійно згідно своїх внутрішніх правил і критеріїв оцінки ризикованості операцій;
  • первинний –  це  заходи, які здійснює безпосередньо сам суб’єкт первинного фінмоніторингу. Первинний може бути як обов’язковим, так і внутрішнім;
  • державний – це заходи, які здійснюються на рівні держорганів (Держфінмоніторинг, НБУ та інші)

Основною чинниками, які визначають дії банку чи іншого суб’єкта щодо операції є сума платежу і спосіб платежу:

Вартісні межі фінмоніторингу

< 15 тис. грн*

від 15 тис. грн до 150 тис. грн

≤ 150 тис. грн*

Моніторинг не здійснюється незалежно від способу платежу

Для фізосіб:

Обов’язковий фінмоніторинг

Переказ коштів з поточного рахунку фізособи

Переказ коштів без відкриття рахунку в банку (через касу)

Моніторинг не здійснюється

Внутрішній фінмоніторинг: ідентифікація та верифікація

Для юросіб:

Внутрішній фінмоніторинг: ідентифікація та верифікація

* або еквівалент за офіційним курсом НБУ

Нагадуємо, також існуючі обмеження щодо готівкових розрахунків:

Обмеження щодо готівкових розрахунків протягом 1 дня (один платіж чи сумарно):

≤10000 грн

≤50000 грн

  • підприємство-підприємство;
  • ФОП-ФОП;
  • підприємство-ФОП.
  • підприємство – фізособа;
  • фізособа – фізособа.

Первинний фінансовий моніторинг

Тепер детальніше про первинний фінмоніторинг і що значить зона внутрішнього фінмоніторингу банку. В межах до 150 тис. грн обов’язковою є тільки ідентифікація і верифікація –  це визначення особи клієнта та встановлення того, що операцію здійснює саме даний клієнт і ніхто інший. Однак, саме тут існує одна неоднозначність: банки та інші суб’єкти моніторингу можуть припинити чи відмовити в операції згідно своїх внутрішніх правил. І ці правила щодо визначення ризикових операцій відрізняються від одного банку до іншого. Що це значить? Банк може застосувати інші процедури контролю та блокувати (відхилити) операцію з інших причин, які визначені існуючою внутрішньою інструкцією. Наприклад, може бути відхилена операція у разі коли клієнт починає проводити платіж серіями дрібних платежів. Скажімо, сума в 500 тис. грн набирається шляхом 5 платежів по 100 тис. грн щодня або щотижня. Формально банк може не застосовувати процедури фінмоніторингу згідно наведеної вище схеми. Однак, правила Положення № 417 сформульовані таким чином, що дають право банку застосувати обмеження завжди. Банки йдуть на це через тиск з боку НБУ та значні штрафи за порушення законодавства з фінмоніторингу.

Банк має право відмовити у здійсненні платежу або затребувати додаткові документи, заповнення анкети незалежно від суми, тобто навіть до 150 тис. грн

Однак, виходячи з вищенаведеного ту операцію, яку відхиляє один банк, може прийняти інший банк і навіть без додаткових документів. І це не є порушенням законодавства.

Обов’язковий фінансовий моніторинг

Обов’язкові дії з моніторингу починаються з суми платежу 150 тис. грн. І тут банк уже просто повинен, якщо сума операції не відповідає даним банку щодо вашої діяльності й фінансового стану затребувати від вас додаткові документи: заповнити анкету з указанням джерела отриманих доходів та підтверджувальні документи (довідки про зарплату, довідки про інші доходи, декларації, виписки з банківських рахунків, договір купівлі-продажу, договори ЦПХ, договір дарування, договір оренди (найму) тощо). Мета одна – підтвердити легальність доходів. Їх можливі джерела:

  • офіційна зарплата;
  • кошти отримані від купівлі-продажу майна;
  • кошти за договорами ЦПХ з надання послуг;
  • кошти від підприємницької діяльності;
  • подаровані кошти;
  • спадщина;
  • доходи від оренди.

Операції підвищеної уваги описані в ст. 15 Закону № 1702 (ризикові операції):

  • готівкові операції;
  • операції з юрособами чи ФОП, які зареєстровані протягом 3-х місяців;
  • операції з нових рахунків;
  • операції по векселях;
  • отримання чи переказ коштів неприбутковій організації;
  • отримання чи здійснення страхових платежів;
  • операції з особами, які потрапили від високоризикових.

Для збирання інформації про клієнта або лише через підозру банк може затримати платіж на 2 робочих дні (ст. 17 Закону № 1702) та повідомити про це Держфінмоніторинг. Даний орган може зупинити операцію ще на 5 робочих днів або не реагувати. У такому випадку банк проводить операцію.

 Платник має довести легальність і джерела походження коштів

У випадку ж коли операції не є новими для клієнта, відповідають його фінансовому стану, про рівень якого знає банк, операції відбуваються без затримок та додаткових документів.

Що робити, якщо банк відмовив в проведенні операції?

У разі призупинення операції з вимогою банку підтвердити доходи необхідно буде подбати про документи:

  • проглянути анкету, звернувши увагу на той дохід, який у вас вказаний;
  • можливо, оформити договір дарування, якщо гроші отримані від ваших близьких родичів;
  • задекларувати доходи;
  • вдатися до інших заходів, які дадуть документальне підтвердження отриманих коштів.

Правила фінмоніторингу досить неоднозначні й тому все може залежати від конкретного банку

Якщо ж банк відмовив взагалі (може бути й таке). То порада одна – спробувати інший банк. Або ж намагатися накопичити суму поступово чи розбити платіж на частини, які пройдуть без питань, здійснити частково платіж готівкою в межах дозволених сум, якщо таке можливо і т.д. Необхідні консультації з причин блокування має надати відповідальний працівник банку.

Читайте гарячу публікацію
EXPERTUS: ГОЛОВБУХ

✍ Річний Звіт з ЄСВ: як підприємцю заповнити без помилок

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл