Головбух

Облігації

  • 12 лютого 2019
  • 67
бухгалтер, кандидат економічних наук, м. Чернігів

Інвестування грошей в облігації є незвичним варіантом для більшості громадян та суб’єктів господарювання. Однак, це спосіб отримати дохід та зберегти свій капітал. В консультації про те, що таке облігації та якими вони бувають, які найбільш надійні, хто і як їх може купити, нюанси оподаткування облігацій та операцій з ними.

Облігації та їх основні види

Облігація – це різновид боргових цінних паперів, що є свідченням позики. Позику отримує та юрособа, яка випустила облігацію. Погашена дана позика має бути власнику облігації, який за строк обігу облігації може декілька разів змінитися, а може й залишитися тим же. Те, що облігація є цінним папером, не слід сприймати буквально: паперової форми облігацій в Україні насьогодні не існує. Облігації існують лише в електронному вигляді як певні записи в електронному депозитарії (це називається бездокументарною формою).

В західній практиці облігації ще називають бондами (bond). Наприклад, євробонди.

Облігації мають лише бездокументарну (електронну) форму

Скачати Посадову інструкцію головного бухгалтера

Основоположним нормативним документом, що регулює випуск та обіг облігацій в Україні є Закон “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р. № 3480 (далі – Закон про цінні папери). За ним облігації бувають таких видів (ч. 5 ст. 3):

Види облігацій

Особливості

Нормативні документи, які регулюють специфіку подібних облігацій

Облігації підприємств

Можуть бути випущені підприємством після повної сплати статутного капіталу. Емітентами можуть бути й банки. Випуск регулює НКЦПФР.

Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, наказ НКЦПФР від 21.06.2018 р. № 425 (далі – Положення № 425)

Державні облігації України

Є способом залучення коштів до державного бюджету, їх випуск регулюється Мінфіном. Існують облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), облігації зовнішньої державної позики, цільові облігації внутрішньої державної позики. Щодо останніх прикладом є ПДВ-облігації, які у недалекому минулому випускалися. 

Окремі постанови Кабміну, бюджетне законодавство.

Облігації місцевих позик

Теж державні, але йдуть на наповнення місцевих бюджетів. Їх випуск ініціюють місцеві ради. Регулюється НКЦПФР. Також ради можуть приймати рішення про випуск облігацій комунальними підприємствами, так як вони є вищим органом їх управління.

Положення про порядок здійснення емісії облігацій внутрішніх місцевих позик та їх обігу, рішення НКЦПФР від  29.04.2014 р.  № 578.

Облігації міжнародних фінансових організацій (МФО)

Облігації, які випущені на території України міжнародними організаціями.

ст. 10-1 Закону про цінні папери

Облігації фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Спрямовані на додаткове фінансування Фонду гарантування й продаються виключно на внутрішньому ринку. Їх випуск та правила регулюються самим Фондом.

Положення про спосіб, розмір та умови надання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб фінансової підтримки, рішення Фонду гарантування від 12.07.2012 р. № 8.

Іпотечні облігації

Облігації, які мають забезпечення у вигляді іпотеки (іпотечного пулу). Можуть емітуватися тільки фінустановами, у т.ч. банками.

Закон “Про іпотечні облігації” від 22.12.2005 р. № 3273.

Якими ще бувають облігації?

В рамках вищеописаних видів облігації можуть також бути:

Різновиди облігацій

В чому суть

Спосіб погашення

відсоткові

Тримачу облігації нараховуються та виплачуються %.

Погашення тільки грошима

дисконтні

Облігації продаються за ціною нижче номіналу. Різниця – між ціною купівлі та номіналом стане доходом тримача облігації, коли вона буде погашатися.

Погашення тільки грошима

цільові

Передача під них об’єкта житлового будівництва.

Погашення певним товаром

Що відрізняє облігації підприємств від інших цінних паперів?

Крім облігацій борговими цінним паперами є також векселі, казначейські зобов’язання, ощадні (депозитні) сертифікати. Облігації від них відрізняються тим, що:

  • мають лише бездокументарну форму (вексель, ощадний сертифікат існують виключно в паперовій формах; казначейські сертифікати можуть мати обидві форми);
  • потребують емісії. Це не така вже проста процедура, яка регулюється з боку Національної комісії цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Існують певні вимоги й обмеження. Наприклад, не можна випускати облігації більш ніж у 3-кратний розмір власного капіталу, не можна фінансувати за рахунок них поповнення статутного капіталу чи покриття поточних збитків підприємства;
  • мають публічну пропозицію. Порядок такої пропозиції, документальне оформлення, покрокова процедура описані у згаданому Положенні № 425. Інформація про такі пропозиції йде через офіційні видання НКЦПФР, наприклад, газету “Бюлетень. Цінні Папери України” чи “Відомості НКЦПФР”;
  • мають обмежене цільове використання. Кошти отримані від продажу облігацій використовується виключно на цілі, визначені проспектом або рішенням про емісію таких облігацій (приймає вищий орган управління підприємством) (ч. 5 ст. 8 Закону про цінні папери);
  • не дають права на управління підприємством. Це лише позика. Кредит забезпечений цінним папером. Протилежність інший бездокументарний цінний папір, випуск і обіг якого регулюється НКЦПФР – проста акція. Тут уже з’являється право на участь в управлінні;
  • надають особливий статус підприємству. Підприємство, яке випускає облігації, стає підприємством, що становить суспільний інтерес. За ст. 1 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. (далі – Закон про бухоблік) до них належать емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію. Облігації якраз і є тими цінними паперами, що можуть вільно продаватися на вторинному ринку, тобто фондових біржах і пропозиція по ним є публічною;
  • особливі вимоги до бухгалтерського обліку. Статус підприємства, що становить суспільний інтерес, за тим же Законом про бухоблік (ст. 12-1) вимагає складання фінзвітності таких підприємств за Міжнародними стандартами (МСФЗ);
  • емітентом конвертованих облігацій може бути лише акціонерне товариство. Конвертовані облігації – це облігації, які конвертуються на акції.  Щодо звичайних облігацій, то організаційно-правова форма підприємства не має значення: емітентами виступають і ТОВ, і АТ будь-яких видів.

В цілому очевидним є факт, що випуск облігацій скоріше всього доцільний лише для достатньо великих підприємств, які можуть дозволити собі витрати емісію, додаткові витрати на складання фінзвітності за МСФЗ та її аудит.

   

Інші облігації

Щодо інших облігацій, не підприємств, то вони теж мають свою специфіку. Наприклад, державні облігації (ті ж ОВДП) не підпадають під регулювання НКЦПФР, це частина бюджетного процесу, яка регулюється Мінфіном та бюджетним законодавством. Останнім часом спостерігається зростання зацікавленості фізичних осіб до ОВДП як альтернативи депозитам. За даними Мінфіну та НБУ за 2018 рік обсяги інвестицій фізосіб в ОВДП зросли в 4 рази і становлять на початок 2019 року більш ніж 6 млрд грн. Постає цілком резонне питання, чому так відбувається?

Навіщо потрібні облігації і чому такий інтерес до ОВДП?

Випуск облігації має на собі одну мету – залучити кошти на вигідній відсотковій ставці. Зазвичай % по облігаціям більший ніж по банківським депозитам і менший ніж по банківським кредитам. У такому разі емітенту стає вигідно отримати такі гроші в борг, а отримувачу облігації (інвестору) передати такі кошти. У ситуаціях, коли облігації мають забезпечення, наприклад, іпотечне, або емітентом є держава, такі інвестиції мають низький ризик. Менший ризик можуть мати хіба що депозити в державних банках. Також є ще три нюанси:

  • для юросіб відсутній фонд гарантування вкладів, тому ризик для них по депозитах вищий;
  • у фізосіб гарантована сума вкладу забезпечена Фондом гарантування = 200 тис. грн на один банк (виключення – АТ “Ощадбанк”);
  • відсотки по депозитам обкладаються ПДФО. Не уникають оподаткування й юрособи (податок на прибуток, єдиний податок з загального доходу).

Для глибшого розуміння ситуації “депозит в банку проти ОВДП” зазирнемо в таблицю нижче:

Порівняння доходності депозитів та ОВДП

Доходність

Банківський депозит терміном 1 рік

Облігації внутрішньодержавної позики (ОВДП) України терміном 2-3 місяці

АТ “Ощадбанк”*

Решта банків

14% гривня і 3,75% в доларах США

≈15% гривня і ≈4% в доларах США

18,5-19,5% річних у гривні

 і до 6,25-7% в доларах США

Оподаткування для фізосіб

18% – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

1,5 – військовий збір

1,5 – військовий збір**;

однак при перепродажу інвестиційний прибуток обкладається ПДФО за загальною ставкою 18%

* наведено як банк з державними гарантіями по депозитах незалежно від суми. Однак, Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ до кінця грудня 2019 року скасувати це і прирівняти АТ “Ощадбанк” до інших банків

Отже, всплеск популярності ОВДП серед українців у 2018 році стає зрозумілим.

Щодо інших, недержавних, облігацій, то підвищити надійність таких фінансових інвестицій має регулювання ринку з боку держорганів (НКЦПФР), оприлюднення емітентами своєї фінансової звітності за МСФЗ.

Придбання облігації може бути доходною фінінвестицією з низьким або мінімальним ризиком

У світовій практиці випуск облігацій – це спосіб залучити гроші під конкретну мету, часто навіть соціального значення. Наприклад, “зелені бонди”, “зелені облігації” – їх випуск здійснювався Всесвітнім банком і Європейським інвестиційним банком, деякими корпораціями для проектів із розвитку відновлювальної енергетики, енергоефективності та розвитку екологічно чистого транспорту.

Облігації емітовані підприємствами

Перевірити інформацію по певному емітенту облігацій та інших цінних паперів можна на сайті НКЦПФР тут. Серед відомих підприємств можна побачити:

  • ТОВ “Нова пошта” (300 млн, 2019 рік);
  • АТ “ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД” (декілька емісій, 2018 рік);
  • ПАТ “УКРПОШТА” (декілька емісій, 2017 рік);
  • ПрАТ “КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО” (120 млн, 2017 рік);
  • ПАТ “ОДЕСАОБЛЕНЕРГО” (500 млн, 2017 рік);
  • АТ “ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО”(100 млн, 2017 рік).

☛ Сайт НКЦПФР – можливість перевірити інформацію про емісію акцій

Облігації емітовані банком

Банки виступають емітентами звичайних облігацій та іпотечних облігацій. Так, емітентами облігацій є насьогодні:

  • АТ “ОТП Банк” (декілька емісій по 400 млн, 2017 рік; декілька емісій у 2013 році);
  • АБ “Діамант” (декілька емісій по 200 і 50 млн, 2014 рік);
  • АТ КБ “Приватбанк” (3,4 млрд, 2014 рік; дві емісії по 3 млрд, 2013 рік, також були емісії 2011-2012 рр. й раніше).

Чимало банків були активними як емітенти до фінансової кризи 2008-2009 рр. (наприклад, АБ “Укргазбанк”, АТ “Райффайзен Банк Аваль”, АТ “Укрексімбанк”).

Ще рідше банки виступають емітентами іпотечних облігацій: у 2007 р. емітентом (першим) був АТ “Укргазбанк”. Щодо сьогодення, то база НКЦПФР містить насьогодні тільки одного емітента іпотечних облігацій і це не банк, а фінансова установа іншого типу: ПрАТ “АРЖК” (Агентство по рефінансуванню житлових кредитів).

В цілому можна сказати, що серед банків випуск облігацій насьогодні не використовується як механізм залучення додаткових коштів.

Пастки обов’язкового аудиту: як оминути

Облігації
Олена Сердюкексперт МСFR Головбух, канд. екон. наук
Підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства (ПАТ), суб’єкти природних монополій та видобувні підприємства обов’язково мають пройти аудит. А з 01.01.2019 вже і великі підприємства — неемітенти цінних паперів, і середні мають оприлюднювати на власній веб-сторінці річну фінзвітність разом з аудиторським висновком

Хто може придбати облігації?

Придбати більшість видів облігацій можуть як юрособи, так і фізособи. Однак, звертаємо увагу, що платникам єдиного податку з такими операціями треба буди обережними, так як ДФС вважає, що їм заборонено продавати цінні папери, так як це розглядається як діяльність у сфері фінансового посередництва (пп. 291.5.1 ПКУ). Щодо можливості просто придбати облігації для отримання доходу по ним насьогодні однозначної відповіді з боку ДФС немає. Справа в тому, що купівля облігації є формою кредитування, а це вже є фінансовим посередництвом (це підтверджують довідники Держстату, наприклад, КВЕД).

Єдиноподатникам-юрособам краще не придбавати облігації, так як це може розглядатися як фінансове посередництво

Щодо фізосіб-єдиноподатників, то вони можуть купувати будь-які цінні папери для себе як фізичні особи. Але для цього не треба використовувати свої підприємницькі банківські рахунки для перерахування коштів брокерам і не купувати облігації для третіх осіб. Інакше такі дії теж можна буде розглядати як фінансове посередництво.

Як вкласти гроші в облігації?

Тепер до ключового – як вкласти кошти в облігації. Однак, якраз тут і стає очевидним, що не все так просто у порівнянні з банківськими депозитами. Якщо ви не банк й не фінансовий посередник, то придбати облігації зможете тільки звернувшись до них, тобто до банку, що є дилером, чи до брокера (посередника). Щодо останніх бажано перевірити наявність державної ліцензії. Якщо ж ви таких знайшли, то тут з’являються (на прикладі ОВДП):

  • комісія за брокерські (посередницькі) послуги (залежить від суми придбання);
  • комісія за перерахування коштів на придбання облігацій (% від суми платежу; максимум може бути 1000-2500 грн залежно від банку);
  • плата за відкриття рахунку в цінних паперів у депозитарної установи (нагадуємо, облігації ж існують лише в електронній формі і їх треба ж десь зберігати, плата становить біля 500 грн). Для відкриття також необхідно підготувати чимало документів (для прикладу ось вимоги АТ “Ощадбанк”, який надає послуги з придбання і зберігання цінних паперів, не тільки облігацій);
  • плата за обслуговування рахунку в цінних паперах (300-600 грн місяць через банки; у звичайних брокерів це менше);
  • може бути встановлена мінімальна сума на придбання облігацій (наприклад, по АТ КБ “Приватбанк” це 40 тис. доларів США або 1 млн  грн, така ж чи схожа ситуація в АТ “Ощадбанк”; якщо говорити про фінброкерів, то у них мінімальна сума менша й може становити й 100 тис. грн, однак, через значні комісії малі суми краще все ж таки класти на депозит) ;
  • придбання облігацій через банки це задоволення тільки для VIP клієнтів (на прикладі АТ “Ощадбанк” і АТ КБ “Приватбанк” такі послуги надаються тільки VIP клієнтам, а щоб ним бути треба мати значні депозити та/або обороти по рахунку);
  • необхідність перед придбанням депонувати необхідну суму в банку. І тут можна потрапити під фінмоніторинг: банки можуть вимагати документального підтвердження походження внесеної суми грошей.

Однак, враховуючий той факт, що придбання ОВДП на “мінімальні” 1 млн грн може принести більше 13 тис. грн/місяць доходу, то всі вищеописані витрати при таких обсягах інвестицій “покриваються”. Для прикладу, якщо покласти таку суму на депозит у банк, то доход буде тільки біля 11000 грн, з яких ще біля 2000 буде йти на податки. Вигоди очевидні і зростають зі збільшенням суми інвестиції.

Придбання облігацій – справа недешева й не така вже проста у порівнянні з депозитами. Такі капіталовкладення стають економічно доцільними тільки на великих обсягах, коли доходність такої інвестиції перекриває брокерські комісії

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл