Головбух

Бухоблік податку на репатріацію

  • 10 січня 2019
  • 982

Податок на репатріацію — це зобов’язання перед бюджетом. Відповідно його, як і будь-яке інше зобов’язання, показують за умови, якщо його сума достовірно відома, а також існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення (п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання»).

Репатріація — це повернення капіталів, вкладених за кордоном, для інвестицій в своїй країні. Репатріація капіталів може здійснюватися у формі переказу на батьківщину капіталів, раніше інвестованих за кордоном, і прибутків за ними, а також вирученої іноземної валюти від реалізації товарів і послуг.

Достовірною оцінкою є спроможність суб’єкта господарювання визначати діапазон можливих результатів і зробити наближену оцінку зобов’язань, яка є достатньо достовірною, аби визнати зобов’язання (п. 25 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи»). Імовірність вибуття економічних вигід передбачає ймовірність вибуття ресурсів (коштів, інших активів тощо), які втілюють у собі економічні вигоди, для виконання зобов’язання. У низці випадків подію вважають імовірною, якщо ймовірність того, що подія відбудеться, перевищує ймовірність того, що вона не відбудеться (скажімо, стосовно забезпечень).

Увага: зобов’язання показують за умови, що його сума достовірно відома, а також існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому в результаті його погашення

Скачати Посадову інструкцію головного бухгалтера

Коли сплачується податок на репатріацію

Як правило, зобов’язання перед бюджетом із податку на репатріацію виникають на дату нарахування доходу нерезидентові, якщо можна достовірно оцінити суму цього зобов’язання. Те, що гривневий еквівалент податку на репатріацію буде відомий лише на дату сплати податку (оскільки його обчислюють за курсом НБУ на дату виплати доходу нерезидентові), — не перешкода для достовірної оцінки суми зобов’язань перед бюджетом. Фактично оцінити «інвалютне вираження» податку можна, а далі на його фактичну суму впливатиме лише різниця курсу НБУ між датами нарахування і сплатою податку, яку також відобразити у бухобліку як курсову різницю. Тож із достатньою вірогідністю можна судити про суму зобов’язань.

Припустімо, підприємство розраховує отримати від нерезидента довідку про його резидентський статус і скористатися звільненням від оподаткування за міжнародним договором. При цьому ймовірність отримання довідки є високою. Тобто зобов’язання як такого перед бюджетом не виникає. Можна говорити про непередбачене зобов’язання (п. 4 П(С)БО 11). У такому разі зрозуміти, чи виникає зобов’язання перед бюджетом, можна на дату виплати доходу нерезидентові. А до цього такі зобов’язання обліковують поза балансом на субрахунку 042 «Непередбачені зобов’язання».

   

Наведемо Приклад.

Приклад: Облік податку на репатріацію

Підприємство отримало агентські послуги від нерезидента на суму 1000 USD. Сума утриманого податку на репатріацію становить 150 USD.

Підприємство очікує отримати довідку від нерезидента, аби застосувати норми міжнародного договору і звільнити від оподаткування такий дохід. Тому на дату нарахування доходу не відображає утримання податку на репатріацію.

Курс НБУ становив:

  • на дату отримання послуг — 26,1 грн за 1 долар;
  • на дату утримання податку на репатріацію — 27,00 грн за 1 долар;
  • на дату придбання валюти для оплати послуг нерезидента — 26,20 грн за 1 долар.

 з/п 

Зміст господарської операції 

Бухгалтерський облік

Сума

Д-т

К-т

1

Отримано агентські послуги від нерезидента*

(1000 × 26,10)

93

632

1000 USD

26 100 UAH

2

Утримано податок на репатріацію з доходу нерезидента**

(1000 × 0,15× 27,00)

632

641

150 USD

4050 UAH

3

Сплачено податок на репатріацію до бюджету

641

311

4050

4

Перераховано дохід нерезидентові за мінусом податку на репатріацію

((1000 – 150) × 27,00)

632

312

850 USD

22 950 UAH

5

Відображено курсову різницю за зобов’язаннями перед нерезидентом

1000 × (27,00 – 26,10)

945

632

900

6

Відображено курсову різницю за інвалютою, що вибула

(850 × (27,00 – 26,20***))

312

714

680

* У разі попередньої оплати курс НБУ для визначення витрат брали б на дату попередньої оплати.

** Курс НБУ, за яким визначають податок на репатріацію, беруть на дату виплати доходу нерезидентові. Якби не очікували застосування міжнародного договору, утримання податку відобразили б ще під час нарахування доходу нерезиденту і тоді б визначали різниці за заборгованістю перед бюджетом (позаяк сплата відбувалася б за курсом НБУ на дату виплати доходу, а не його нарахування).

*** Припустімо, що валюту придбали для розрахунку з нерезидентом напередодні (в одному кварталі).

Додамо, що в разі відсутності довідки від нерезидента на дату перерахування доходу нерезидентові слід відобразити зобов’язання перед бюджетом (утримати 15% із доходу нерезидента).

Податок на репатріацію│ штраф за несплату

До платника, який виступає податковим агентом, який виплатив доходи без утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезиднта вчасно і в повному обсязі, застосовують штраф (ст. 127 ПК):

  • у розмірі 25% суми податку;
  • за порушення, повторно вчинене протягом 1095 днів, — у розмірі 50% суми податку;
  • за дії, вчинені протягом 1095 днів утретє і більше, — у розмірі 75% суми податку.

Окрім того, може загрожувати і пеня  (ст. 129 ПК).

Інвалютні операції: імпорт, експорт товарів, курсові різниці, валютні обмеження

Бухоблік податку на репатріацію
МОРОЗОВСЬКА Галинаексперт з питань обліку та оподаткування
Роз’яснення контролерів і судова практика з таких питань: • валютні обмеження: обов’язковий продаж валюти, зарахування зустрічних однорідних вимог, розрахунки за старими боргами, виплата дивідендів нерезидентам тощо; • облікова політика: які норми щодо інвалюти прописати; • як обраний варіант обліку валюти вплине на податок на прибуток; курсові різниці; • механізм розрахунку й обліку курсових різниць; • чи складати первинний документ на курсові різниці; • облік доходів і витрат від купівлі валюти; • облік послуг банку; • обов’язковий продаж інвалюти; • облікові наслідки продажу; • курсові різниці; • первісна вартість імпортних товарів; • облік витрат на страхування, транспортних витрат тощо; • як визначити базу з ПДВ у разі продажу імпортних товарів; • облік безоплатно отриманих від нерезидента товарів

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл
Навіть якщо вже знайшли відповідь на своє запитання...

...рекомендуємо дочитати статтю повністю, аби не впустити важливих нюансів саме для вас :)

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
Зайти через соцмережі
Зареєструватися і дочитати
×

Отримуйте найсвіжіші новини бухгалтерії у Messenger

 

Ми готуємо для вас найсвіжіші новини бухгалтерії. Отримуйте їх першими!

Підписатися на новини