text
Головбух

Звіт про платежі на користь державі – ще один новий звіт 2019

  • 7 листопада 2018
  • 6822
бухгалтер, кандидат економічних наук, м. Чернігів

Цей новий звіт з’явився разом зі Звітом про управління. Що ж таке Звіт про платежі на користь державі, кому й чому треба готувати цей Звіт, як складати Звіт про платежі на користь державі, коли вперше треба його треба подати – все це у консультації.

Законодавчі основи для подання Звіту

Законодавчими основами для складання Звіту про платежі на користь держави є:

  • ст. 1, 5, 6 Закону “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях” від 18.09.2018 № 2545, що вступає в силу 16.11.2018 р. (далі – Закон про прозорість);
  • ст. 1, ч. 2 ст. 11 оновленого Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996, – у редакції, яка набирає силу 16.11.2018 р. (далі – Закон про бухоблік). Сама ж згадка про Звіт про платежі на користь державі з’явилась в Законі про бухоблік ще у змінах від 05.10.2017 р., що вступили у дію з 1 січня 2018 року.

У новій редакції Закону про бухоблік (16.11.2018 р.) дещо підшліфоване визначення Звіту про платежі та уточнені вимоги щодо його подачі на основі вимог Закону про прозорість

Також згадка про підготовку Звіту про платежі на користь держави є у Порядку подання фінансової звітності, наказ Мінфіну від 28.02.2000 р. № 419 (далі – Порядок № 419).

Абсолютно НОВИЙ бухгалтерський ЗВІТ

Зміни у неподатковій звітності підприємств у нашому бухобліку відбуваються нечасто. А щоб з’явився абсолютно новий звіт, то уже й не пам’ятаємо, коли це було. Але він з’явився, завітавши до нас з Європи. Він не входить до складу фінансової звітності, але містить фінансову інформацію. І може містити нефінансову. Мова йде про Звіт про управління, який уже вперше треба буде подати за 2018 рік. Хто має складати Звіт про управління? Кому його подавати? Що має містити Звіт про управління? Як скласти Звіт про управління? Чи є хоча б якісь методрекомендації з його складання?

Хто подає Звіт про платежі на користь державі

Звіт про платежі на користь держави стосується не кожного підприємства. Його готують та подають суб’єкти господарювання, які (ст. 1 Закону про бухоблік):

  • здійснюють діяльність у видобувних галузях, якщо цього вимагає Закон про прозорість;
  • здійснюють заготівлю деревини та належать до підприємств, які становлять суспільний інтерес.

Зазначимо, що новоприйнятий Закон про прозорість вимагає цей звіт від усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, без обмежень тільки на підприємства, що становлять суспільний інтерес чи видобувають корисні копалини загальнодержавного значення, як це було початково. Відповідні зміни уже внесено й до Закону про бухоблік. Отже, подавати треба всім видобувним підприємствам.

Звіт про платежі на користь держави подають усі без виключень видобувні підприємства

Щодо заготівлі деревини. До підприємств, які становлять суспільний інтерес, зокрема належать емітенти цінних паперів та великі підприємства, тож:

 

Хто повинен складати Звіт про платежі на користь держави

Критерій

галузь

видобувна галузь

заготівля деревини

Тип підприємства

всі

великі (дотримується один з 2-х критеріїв: > 250 чол, чистий дохід > 40 млн євро, балансова вартість > 20 млн євро) та/або емітенти цінних паперів

КВЕД

секція В розділи 05-08 КВЕД 2010

секція А розділ 02, клас 02.20 КВЕД 2010

Законодавча основа

Закон про прозорість

Закон про бухоблік

Хто визначає порядок та форму подання Звіту

Незалежний адміністратор та багатостороння група з імплементації ІПВГ (ч. 2 ст. 6 Закону про прозорість); багатостороння група з імплементації ІПВГ та КМУ (після запровадження електронної системи звітності)**

КМУ (в особі Мінфіну)

(ч. 2 ст. 11 та ч. 4 ст. 11 Закону про бухоблік)

Де встановлюються строки подання

Закон про прозорість

Закон про бухоблік, Порядок № 419

* Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях.

Коди КВЕД з весняного мінфінівського проекту форми Звіту про платежі на користь держави, який був відкладений. Аналогічні коди КВЕД  містяться й у вимозі ст. 41 Директиви 2013/34/ЄС, детальніше про яку нижче, так як “наш” КВЕД – це практично “їхній” регламент ЄС № 1893/2006 Європейського парламенту і ради.

По факту ми маємо не один, а цілих два Звіти про платежі на користь держави:

  • один для видобувних галузей і відповідно до Закону про прозорість (нехай це буде “видобувний” звіт);
  • інший – для підприємств, які займаються заготівлею деревини, та підпадають під критерії Закону про бухоблік. Форма та порядок підготовки і подачі такого виду Звіту про платежі на користь держави підпадає під сферу регулювання Мінфіну (нехай це буде “мінфінівський” звіт).

Звіт про платежі на користь держави має два різновиди: “видобувний” та “мінфінівський”. Вони дещо розрізняються за строками та порядком підготовки й подачі

 

Коли й кому вперше треба подати Звіт про платежі на користь державі

Як “видобувний”, так і “мінфінівський” Звіт про платежі на користь державі вперше треба подавати за звітний  період 2018 рік, тобто у 2019 році. Однак, щодо строків такої подачі є різниця.

Подача Звіту про платежі на користь держави є одним зі способів обов’язкового розкриття інформації видобувними підприємствами (ч. 1 ст. 5 Закону про прозорість). Такі Звіти, у т.ч. консолідовані, вони повинні подати не пізніше 1 вересня (ч. 1 ст. 12 Закону про прозорість). Подавати цей звіт треба двом отримувачам (ч. 1 ст. 5 Закону про прозорість):

  • Міністерству енергетики та вугільної промисловості України (далі – Міненерго);
  • незалежному адміністратору (хто це? див. нижче розділ “Що таке ініціатива прозорості видобувних галузей”).

Однак, ця дата – 1 вересня – стосується тільки “видобувного” звіту. А що ж робити з “мінфінівським” для підприємств, які здійснюють обробку деревини? Дату подачі цього звіту шукаємо у мінфінівському Порядку № 419. У цьому документі сказано: Звіт про платежі на користь держави подається разом з річною фінансовою звітністю. Вона, як відомо, подається не пізніше 28 лютого наступного за звітним року. Ця дата не поширюється на видобувні підприємства (ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік). Також цей звіт має бути оприлюднений разом з фінзвітністю та Звітом про управління на веб-сторінці підприємства (нагадуємо, що це стосується всіх підприємств, що становлять суспільний інтерес).

Першим звітним періодом обох звітів, виходить, є 2018 рік (ч. 5 Прикінцевих і перехідних положень Закону про прозорість, чинні вимоги Закону про бухоблік).

 

Коли й кому подавати  Звіту про платежі на користь держави за 2018 рік

Коли/кому

“видобувний”

“мінфінівський”

Коли

до 30 серпня 2019 року включно

до 28 лютого 2019 року включно

Кому

Мінерго та незалежний адміністратор, Держстат

Держстат, органам до сфери управління яких належить підприємство

Обов’язкове оприлюднення

Так (ч. 1 ст. 5 Закону про прозорість)

Так (ч.3 ст. 14 Закону про бухоблік)

 

Пеня за заниження або невчасну сплату податку: нарахування та сплата

Кожен платник податків знає про свій обов’язок самостійно сплачувати податки та збори у строки і в розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Порушника законодавчих вимог карають накладенням фінансових санкцій — штрафу і пені. Пеню можуть нараховувати як податківці, так і самі платники податків. У чому різниця між пенею і штрафом? Як нараховує пеню ДФС? За що і як нарахувати пеню самостійно? Який порядок сплати пені? Як відобразити нараховану пеню в бухобліку? Яка відповідальність за несплату?

 

Штраф за не подання Звіту про платежі на користь державі

По “видобувному” Звіту про платежі на користь державі відповідальність визначена ст. 14 Закону про прозорість:

  • неподача або порушення строків – 85000 грн;
  • неповна інформація – 34000 грн.

Щодо “мінфінівського” Звіту про платежі якась специфічна відповідальність на встановлена й, мабуть, на нього діють звичайні норми, які застосовуються і щодо фінансової звітності: 136-255 грн (ст. 1642 КпАП). Однак, зазначимо, що Звіт про платежі не є фінансовою звітністю, тому можливе накладання штрафі за порушення правил ведення господарської діяльності.

 

Чому потрібен Звіт про платежі на користь державі?

Цілком логічне питання будь-якого бухгалтера: навіщо потрібен цей Звіт? Чому раптом Мінфін, галузеві міністерства схопилися за цей Звіт і вимагають його подачі, ніби немає податкової звітності, відомчої статистичної звітності, приміток до фінзвітності, де містяться певні схожі показники? До речі, останні підприємствами, що провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, складаються виключно за МСФЗ, тому дуже детальні (п. 2 Порядку № 419).

Основних причин появи цього Звіту дві:

  1. необхідність виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Звіт про платежі на користь державі вимагається розділом 10 уже згадуваної Директиви 2013/34/ЄС, де він носить назву Звіт про платежі на користь урядів (англ. –  Report on payments to governments). За європейськими нормами його подають підприємства, що працюють у видобувні галузі та підприємства, які займаються лісозаготівлею у незайманому лісі. В обох випадках – якщо вони належать до типу великих підприємств або підприємств, які становлять суспільний інтерес;
  2. виконання міжнародних зобов’язань через приєднання України до так званої Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галуззях (скорочено – ІПВГ, Ініціатива прозорості; англ. – Extractive Industries Transparency Initiative, скорочено  EITI). це сталося ще у жовтні 2013 р.

Як бачимо, вимога щодо подачі Звіту про платежі всім підприємствам видобувної галузі прийшла до нас не з Директиви 2013/34/ЄС, а через приєднання до Ініціативи прозорості. Щоб краще  зрозуміти Звіт про платежі, розглянемо, що таке Ініціатива прозорості та стандарти EITI.

 

Що таке Ініціатива прозорості видобувних галузей?

Ініціатива прозорості – це глобальний стандарт щодо забезпечення відкритого та підзвітного управління ресурсами, що видобуваються. Провадженням цього стандарту займається неприбуткова організація, створена в Нідерландах та підтримана на початку в нульових роках Великою Британією та такою відомою компанією як British Petroleum.

Насьогодні до Ініціативи приєдналися 51 країна, у т.ч. Велика Британія, Нідерланди, Німеччина, Мексика, Албанія, Казахстан. Цікаво, що серед учасників відсутні США та майже всі країни ЄС.

Ініціатива прозорості побудована на тому, що корисні копалини (нафта, газ, мінеральні ресурси) належать громадянам своїх країн. Стандарт EITI вимагає показати, яким чином вартість створена видобувними компаніями проходить шлях від видобутку корисних копалин до доходу держави та яку вигоду з цього отримує суспільство (його актуальну україномовну версію 2016 р. можна знайти на сайті EITI). Ініціатива виступає за більшу прозорість та громадський контроль за видобувними ресурсами.

Що значить для країни бути приєднаним до ІПВГ? Це означає:

  • видобувні компанії цієї країни розкривають інформацію про сплачені ними податки та інші платежі на користь держави (у нас це Звіт про платежі на користь державі);
  • держава публікує спеціальний звіт по країні (у нас він дістав назву Звіт про отримані платежі);
  • незалежний адміністратор готує звіт за стандартами EITI (у Законі про прозорість – це Звіт ІПВГ, англ. – EITI report). Незалежний адміністратор наймається державою та відбирається на основі  оголошеного конкурсу (наприклад, звіт за 2016 рік в Україні готувала міжнародна аудиторська фірма EY, для підготовки звіту за 2017 рік Мінерго зараз оголошений конкурс). Він здійснює також звірку та виявляє можливі відхилення між даними Звітів про платежі та Звіту про отримані платежі);
  • нагляд за дотриманням Ініціативи здійснює постійно діюча Багатостороння група з імплементації ІПВГ, куди входять представники держави та неприбуткових громадських організацій (у нас це представники Мінерго, склад можна побачити тут).

Кожні 3 роки, країна, яка приєдналася до Ініціативи проходить планові перевірки щодо підтвердження відповідності впровадження Ініціативи стандарту EITI.

Звіт про платежі на користь – це проміжна ланка, одне з джерел інформації, у підготовці незалежним адміністратором Звіту з Ініціативи прозорості по Україні в цілому

Вважається, що приєднання до ІПВГ України сприятиме:

  • зростанню інвестиційної привабливості підприємств видобувної галузі;
  • боротьбі з корупцією у сфері видобувних ресурсів;
  • кращому державному бюджетному плануванню, наприклад, виявлення ліцензій, таких, що отримані, але не використовуються;
  • підвищення контролю громадами, в т.ч. місцевими над видобуванням ресурсів на їх територіях.

На сьогодні готовим уже є Звіт ІПВГ по Україні за 2016 рік. Його повну (україномовну та англомовну) та скорочену україномовну версію можна знайти на сайті Міненерго за наведеним посиланням. У додатку 6 цього Звіту можна побачити, наприклад, кінцевих бенефіціарних власників українських видобувних компаній.

Таким чином, ще до прийняття Закону про прозорість частина видобувних підприємств добровільно подавали на запит Міненерго інформацію для підготовки незалежним адміністратором Звітів ІПВГ.  Отже, подача Звіту за 2018 рік уже не є чимось абсолютно новим для галузі.

Цивільно-правовий договір: як правильно оформити, щоб не оштрафували

Звіт про платежі на користь державі – ще один новий звіт 2019
Ірина Чигирголовний редактор комерційних видань MCFR: Головбух
Підміна трудового договору цивільно-правовим загрожує підприємству штрафом. Ми підготували п’ять правил, які допоможуть скласти безпечний цивільно-правовий договір із виконавцем робіт, і пам’ятку про головні відмінності трудового і цивільно-правового договорів «Цивільно-правовий договір: як правильно оформити, щоб не оштрафували».

Форма Звіту про платежі на користь державі

Виходячи з вищеописаної логіки ІПВГ, затвердженої постійної форми звіту для видобувних галузей просто немає і бути не може. Чому? Звіт готує незалежний адміністратор та саме він на основі стандарту EITI визначає структуру та наповнення Звіту про платежі – звіту, що є одним з джерел підготовки ним Звіту про ІПВГ по країні. Це підтверджує і ч. 2 ст. 6 Закону про прозорість: форма звіту погоджується з незалежним адміністратором та групою з імплементації ІПВГ. Тобто для підготовки звіту за 2018 рік треба спочатку дочекатися обрання незалежного адміністратора за конкурсом оголошеним Міненерго (а ще не готовий навіть Звіт ІПВГ за 2017 рік). Думаємо, що це станеться тільки у 2019 році.

На сьогодні  немає форми (бланку) звіту про платежі на користь державі 

Щодо “мінфінівського” Звіту про платежі для заготівельників деревини, то тут ситуація також невизначена. Ще весною від Мінфіну був проект змін до НП(С)БО 1, який містив проект форми Звіту про платежі на користь державі. Його відхилили, так як чекали прийняття Закону про прозорість, а також цей звіт не міг бути введений до НП(С)БО 1, так як не входить до складу фінансової звітності. Думаємо, що варто почекати й, можливо, все ж таки його форма буде затверджена Мінфіном.

 

Як скласти Звіт про платежі на користь державі?

Як уже зазначалося, форму “видобувного” звіту визначає незалежний адміністратор. Стандарт EITI також не містить самої форми звіту, а тільки загальні вимоги до інформації, яка повинна бути у звіті ІПВГ. Це й буде орієнтиром для незалежного адміністратора по формуванню форми Звіту про платежі на користь державі. Однак, загальні вимоги містяться у ст. 6 Закону про прозорість.

 

Наповнення Звіту про платежі на користь державі

Звіт про платежі на користь держави

загальна сума здійснених платежів;

загальні суми по кожному з видів платежів, у т.ч.

  • виділена сума платежів у вигляді рентної плати
  • виділена сума платежів з екологічного податку

опис виду діяльності, перелік окремих проектів;

участь у соціальних проектах та загальні суми платежів по таких проектах чи програмах;

суми платежів по місцевих соціальних проектах чи програмах (у місцях видобутку ресурсів);

обсяги видобутку;

середня кількість працюючих;

обсяги фінансування та допомоги отриманої від органів держвлади та органів місцевого самоврядування;

інформація щодо кінцевих  бенефіціарних власників (контролерів);

аудиторський звіт за звітний період, якщо він обов’язковий;

акти звірки платежів на користь держави.

 

Перелік того, що вважається платежем на користь держави, міститься у ст. 1 Закону про прозорість та ст. 41 Директиви 2013/34/ЄС, зокрема:

  • будь-які платежі на користь державного та місцевих бюджетів (крім ПДВ та ПДФО, ЄСВ), наприклад, податок на прибуток, рентна плата, плата за землю (орендна плата), ліцензійні платежі і т.п.
  • дивіденди на користь держави;
  • частина прибуткової продукції.

Дані вимоги ширші за вимоги ст. 43 Директиви 2013/34/ЄС (там звітування іде тільки по платежам більшим, ніж 100 тис. євро і вимоги по розкриттю більш загальні). Це так, тому що Україна є учасником EITI, в той час як абсолютна більшість країн ЄС – ні, окрім Німеччини, Нідерландів, Великої Британії. Тому основою складання українського “видобувного” звіту є все ж таки стандарт EITI, а не згадана Директива ЄС.

Зразок того, як виглядає Звіт про платежі на користь держави за 2017 рік британської компанії British Petroleum, яка була одна з ініціаторів EITI  можна знайти тут.

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл