text
Головбух

Трансфертне ціноутворення 2019

  • 31 жовтня 2018
  • 1065
бухгалтер, кандидат економічних наук, м. Чернігів

З 2019 року є всі підстави вважати про розширення кола підприємств, які підпадають під контроль операцій з боку ДФС. Запровадження нового податку на виведений капітал призведе до радикальних змін у контрольованих операціях. У цій консультації ми розглянемо, що є зараз і що може бути у 2019 році

Трансфертне ціноутворення│що це таке

До контрольованих операцій потрапляють операції з нерезидентами, що потребують проведення певних коригувань податкових зобов’язань через приведення цін, по яким вона відбулася, у податкових розрахунках до певного ринкового еталону. Це нагадує чимось механізм застосування звичайних цін, але значно серйозніше по документальному підтвердженню таких коригувань та звітуванню. Не всі операції з нерезидентами вважаються контрольованими. Для цього необхідно, щоб операція потрапила під критерії контрольованості, які наведено нижче. Отже, якщо у вас взагалі немає операцій з нерезидентами, то можна не хвилюватися – звіт по трансфертному ціноутворенню, він же Звіт про контрольовані операції, вам не загрожує.

Контрольованими можуть бути операції тільки з нерезидентами

Трансфертне ціноутворення може відбуватися між сторонами контрольованих господарських операцій з метою розподілу (“трансферу”, “передачі”) прибутку від однієї сторони до іншої. Наприклад, коли підприємство продає продукцію своєму дочірньому підприємству за ціною нижче ринкової або навіть нижче її собівартості. У такому випадку на підприємстві-продавцю  рентабельність знижується, в той час як дочірнє підприємство підвищує свою рентабельність через закупівлю активів за цінами нижче ринкових. Такі неринкові ціни називають “трансфертними”. Найчастіше трансфертні ціни використовуються між пов’язаними особами. 

Пов’язані особи – якщо популярно, то це підприємства або фізособи, які тісно пов’язані між собою через відносини власності чи управління, чи родинні стосунки, чи все разом. Наприклад, пов’язаними особами по відношенню до підприємства будуть його власники, його дочірні, асоційовані, спільні підприємства. Якщо керівник є одночасно директор декількох підприємство (чи входить до органу їх управління), то це теж пов’язані особи. Підприємства дружини та чоловіка – це теж пов’язані особи і т.п. (більш детальне визначення та критерії можна знайти в пп. 14.1.159 ПКУ):

Трансфертне ціноутворення – це спосіб управління фінансовим результатом, оптимізації податку на прибуток та трансферу капіталу від одного підприємства до іншого

Цей механізм виведення й розподілу капіталу відомий всім і не тільки в Україні. У транснаціональних операціях часто метою є спрямувати більшу частину прибутку в країну з більш вигідними умовами оподаткування, наприклад, нижчою ставкою податку на прибуток. Для боротьби з цим явищем у сфері міжнародних відносин були створені спеціальні методики, до впровадження яких і приєдналася Україна, до чого змусили євроінтеграційні процеси. До них належать:

  • Типова конвенція ООН про уникнення подвійного оподаткування;
  • Типова податкова конвенція ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування доходів та капіталу. ОЕСР (англ. – OECD) – це міжнародна економічна організація, яка зокрема займається й питаннями боротьби з відмиванням грошей, які отримані незаконним шляхом.

Головна ідея цих конвенцій, яка й лягла в основу нашого податкового регулювання трансфертного ціноутворення в нині діючому ПКУ – це порахувати, що було б, якби контрольована операція відбулася не за фактичною, а за “ринковою” ціною, коли пов’язаного контрагента ніби віддаляють, “відв’язують”, виводять на відстань “витягнутої руки”. Якщо після такого розрахунку наявна різниця в прибутку в більшу сторону (“недоплатили”), то донараховають податок. Такий підхід і носить назву “принцип витягнутої руки” (англ. – “arm’s length principle”).  Податкове законодавство його формулює так: умови контрольованих операцій не повинні відрізнятися від тих умов, що застосовуються по співставним (аналогічним) операціям між непов’язаними особами (пп. 39.1.2 ПКУ).

Абсолютно НОВИЙ бухгалтерський ЗВІТ

Зміни у неподатковій звітності підприємств у нашому бухобліку відбуваються нечасто. А щоб з’явився абсолютно новий звіт, то уже й не пам’ятаємо, коли це було. Але він з’явився, завітавши до нас з Європи. Він не входить до складу фінансової звітності, але містить фінансову інформацію. І може містити нефінансову. Мова йде про Звіт про управління, який уже вперше треба буде подати за 2018 рік. Хто має складати Звіт про управління? Кому його подавати? Що має містити Звіт про управління? Як скласти Звіт про управління? Чи є хоча б якісь методрекомендації з його складання?

Критерії трансфертного ціноутворення (2018)

Якщо податок на виведений капітал впроваджений не буде, то в 2019 році, схоже, будуть діяти саме нинішні підходи (жовтень 2018). Критеріїв визнання операції контрольованою всього 3, які мають дотримуватися одночасно:

  1. операція проводиться з нерезидентом;
  2. операція підпадає під “критерії по-суті операції” – належить хоча б до одного з 5 визначених ПКУ типів (див. нижче таблицю);
  3. операція підпадає під вартісні критерії (теж у таблиці нижче).

Якщо операція з нерезидентом, або якщо не відповідає кількісному критерію, – то це неконтрольована операція й хвилюватися нема про що (хіба що про подальше дотримання вартісних критеріїв).

Операції, які можуть бути визнані контрольованими:

Тип операції з нерезидентом

Вимоги

Критерії “по-суті операції”

1

З пов’язаною особою

Критерії пов’язаності наведені в пп. 14.1.159 ПКУ, серед них:

  • кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юросіб є одна і та ж сама фізособа. При цьому кінцевим бенефіціаром визнається навіть особа, яка контролює іншу через певний “ланцюжок” інших осіб (частка  ≥ 25% статутного капіталу) (див. також п. 20 ст. 1 ЗУ від 14.10.2014 р. № 1702);
  • у підприємства один директор або спільне управління через один виконавчий орган.

2

Здійснюється через комісіонера-нерезидента

Якщо з нерезидентом укладений договір комісії. Нема значення при цьому, чи є він пов’язаною особою.

3

Проводиться з контрагентом з “низькоподаткової” країни (території)

Країна (територія) нерезидента має податок на прибуток (корпоративний податок), що більше ніж на 5% менший, ніж в Україні, тобто  < 13%.  Країни можна знайти в Переліку КМУ від 27.12.2017 р. № 1045. Він нараховує зараз 79 країн (жовтень 2018).  

У січні 2018 р. з переліку були виключені: Грузія, Естонія, Латвія, Мальта, Угорщина. У квітня 2018 р. була вилучена Болгарія. Дані зміни набули чинності з моменту їх опублікування.

4

З контрагентом, якому його організаційно-правова форма дозволяє не сплачувати податок на прибуток

У постанові КМУ від 04.07.2017 р. № 480 є перелік 95 організаційно-правових форм з 26 країн світу. Наприклад, партнерство з Великобританії, деякі форми партнерства з Німеччини та Польщі і т.п.

5

З постійним представництвом нерезидента в Україні

Постійним представництвом є постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться госпдіяльність нерезидента в Україні (пп. 14.1.193 ПКУ). Постійними представництвами є місце управління, філія, офіс, фабрика, майстерня, установка або споруда для розвідки природних ресурсів, шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів, склад або приміщення, яке використовується для доставки товарів, сервер.

Вартісні критерії (мають виконуватися одночасно 2 умови)

Вид доходу:

Вимоги

1

дохід по всім видам діяльності підприємства

> 150 млн грн***

(рахується без непрямих податків; це сумарне значення всіх доходів по формі Звіту про фінансові результати за національними стандартами чи МСФЗ: чистий дохід + інший операційний дохід + інші доходи + доходи від участі в капіталі + фінансові доходи)*

та одночасно:

2

дохід підприємства по всім операціям з конкретним контрагентом

> 10 млн грн

(без непрямих податків, з 2018 р. обчислюється за цінами, які відповідають принципу “витягнутої руки” (пп. 39.2.1.9 ПКУ))

* цей критерій не застосовується до операцій між нерезидентом та його постійним представництвом. Щодо визнання таких операцій контрольованими достатньо, щоб дохід по ним перевищував 10 млн грн.

Нагадаємо ще одне правило, яке важливе для підприємств, які знаходяться “на грані” критерію “10 млн”: якщо при перерахунку операції за принципом “витягнутої руки” сума операцій з контрагентом перевищує 10 млн грн, то даний критерій уже спрацьовує, незважаючи на те, що фактично сума операцій була меншою.

І ще наостанок зазначимо, що трансфертне ціноутворення та правила контрольованих операцій не стосується насьогодні платників єдиного податку (2018), про що вказує лист  ДФС від 22.03.2018 №1190/6/99-99-15-02-02-15/ІПК . Це тільки для платників податку на прибуток.

Трансфертне ціноутворення та податок на виведений капітал (2019)

Що ж буде, якщо з 1 січня “запрацює” податок на виведений капітал? Відповідний проект змін до ПКУ Президент визначив як пріоритетний (далі – проект № 8557). Зміни досить суттєві. Хто ще не чув про новий податок рекомендуємо ознайомитися детальніше. Ідея податку на виведений капітал, що оподатковуватиметься не прибуток, а лише певні операції, пов’язані з виведенням капіталу чи прирівняні до такого, наприклад, виплата дивідендів, виплата внесків засновника, безоплатна передача активів тощо.

На перший погляд, потреба в контрольованих операціях мало б відпасти, так як тепер просто для податкових цілей не потрібен показник прибутку, так як він більше не оподатковуватиметься. Але дана логіка, виявляється, хибна. У проекті № 8557 по контрольованим операціям пропонується все ж таки прибуток рахувати. І якщо операція визнається контрольованою, то оподатковуватиметься буде різниця (пп. 20.1.44 проекту):

Фінрезультат по операції після застосування принципів витягнутої руки

––

Фінрезультат по операції до застосування принципів витягнутої руки

Що це значить? Якщо зараз платник податку просто збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму таких коригувань, тобто вищенаведеної різниці, то у 2019 році збільшувати просто не буде чого, так як фінрезультат для податку на виведений капітал не потрібний. Виходить, при нинішній сума трансфертного коригування за принципом витягнутої руки цілком може перекритися збитком, якщо він наявний і тоді таке коригування не вплине на податок на прибуток. По-новому, податок буде сплачуватися завжди. І це не всі зміни. Давайте порівняємо підходи нинішні та можливі при впровадженні податку на виведений капітал:

Порівняння можливих змін 2019

Якщо так, як зараз (2018)

Якщо буде введено податок на виведений капітал

Збиткове підприємство після коригування операції може й не мати податкових наслідків. Від’ємний фінрезультат може “поглинути” суму коригування.

Підприємства сплачуватимуть податок завжди, якщо ціна операції буде відрізнятися від ціни за принципом витягнутої руки. Операція є самостійним об’єктом оподаткування.

Ставка податку 18%. Збільшення фінрезультату оподатковується за стандартною ставкою податку на прибуток.

Ставка податку 20%.

Є вартісний критерій 150 млн грн щодо річного доходу платника податку.

Даний критерій скасовується.

Документацію складають всі, хто має контрольовані операції.

Обов’язково складатимуть документацію тільки ті платники, у яких обсяг доходу перевищує 150 млн грн (у разі запиту ДФС – через 30 кал. днів треба подати). Решта, у яких дохід менший за 150 млн грн, – будуть готувати документи тільки, якщо отримають відповідний запит ДФС (у разі запиту ДФС – подати через 60 кал. днів).

На платників єдиного податку правила контрольованих операцій не поширюються.

Платники єдиного податку також будуть застосовувати правила контрольованих операцій. Особливо постраждають платники 4 групи, так як серед сільськогосподарських підприємств чимало експортерів.

Подвійне оподаткування контрольованих операцій відсутнє

У разі виникнення подвійного оподаткування контрольованої операції застосовується одна з двох ставок податку – максимальна. Це значить, що завжди буде 20%.

Три методи виправити помилки з податку на прибуток

Трансфертне ціноутворення 2019
Олег СічACCA DipIFR(rus), керівник Об’єднаної редакції MCFR: Головбух
Є три методи виправити помилки з податку на прибуток. Найпростіший — скласти нову звітну декларацію за податковий період, у якому припустилися помилки.Цим методом можна скористатися, якщо помилку виявили до спливу граничного строку подання декларації. Якщо пізніше — доведеться обрати один із двох таких методів: подати уточнюючий розрахунок; заповнити коригувальний додаток до поточної декларації (п. 50.1 Податкового кодексу України; ПК). Принципова відмінність уточнюючого розрахунку — його можна подати у будь-який момент. Натомість додаток ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 , подають лише у складі поточної декларації.

Що значать вищенаведені зміни? По-перше, під контрольовані операції потраплять значно більше платників податків – і порівняно невеликі підприємства з доходом до 150 млн грн, якщо у них є операції з одним контрагентом-нерезидентом більше 10 млн грн (за умови також проходження критеріїв “по-суті операції”, які розглядали вище), а також спрощенці, яких взагалі дана тема минала.

Кількість підприємств з контрольованими операціями у 2019 році може стати більшою – критерій “150 млн грн” скасовується

По-друге, податок по факту стає більшим, не 18%, а 20% (на суму збільшення).

По-третє, документацію прийдеться готувати практично всім, хто має контрольовані операції, незважаючи на формальні послаблення. Ніхто ж не буде відкладати й чекати запиту ДФС без будь-якого озброєння, тим більше за такого значного терміну позовної давності ДФС по трансфертному ціноутворенню – 2555 днів.

По-четверте, застосування будь-якого методу трансфертного ціноутворення, крім методу порівняльної неконтрольованої ціни вимагатиме фінансового результату підприємства, а отже, й буде цікавість до нього з боку ДФС, незважаючи на новий податок на вилучений капітал.  Методів трансфертного ціноутворення, як і зараз, залишається 5.

Трансфертне ціноутворення│звітність

Як би там не було, але у 2019 році треба буде звітувати за операціями 2018 року. І зробити це треба буде до 01 жовтня 2019 року. Саме до цієї дати треба подати Звіт про контрольовані операції, де навести інформацію про всі контрольовані операції, що були здійснені платником податків у звітному періоді. Крім цього, здійснюємо:

  • коригування цін по операціям та податок на прибуток (за одним з методів, описаних у пп. 39.3.1 ПКУ). Після цього, можливо, доведеться подати уточнюючий розрахунок до уже поданої за 2019 рік декларації з податку на прибуток. Якщо зробити це до 01 жовтня 2019 року, то штрафу не буде;
  • підготовку необхідних документів, які може затребувати ДФС і які все одно треба мати (п. 73.3 ПКУ). Перелік даних документів визначений у пп. 39.4.6 ПКУ.

Підготовлені документи мають підвищений строк давності по зберіганню – 2555 днів з дня подачі декларації з податку на прибуток, для якої вони були використані (п. 44.3 ПКУ).

Якщо контрольовані операції були з контрагентами-нерезидентами особливих організаційно-правових форм, то можна обрати один з 2-х варіантів:

  • або підтвердити, що ціни по операціям відповідають принципу “витягнутої руки” (отже, підготувати документи згідно п. 73.3 ПКУ);
  • або збільшити фінрезультат податкового періоду на 30% вартості товарів (робіт, послуг) по операціях з ним (пп. 140.5.4 ПКУ).

Якщо підприємство отримало відповідний запиту від ДФС, то воно зобов’язане подати документи до контролюючого органу протягом 30 кал. днів. Порушення цього терміну має наслідком штраф у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого на 1 січня, за кожний календарний день (!) такого прострочення (у 2019 році  це буде 9605 грн).

Особливості для великих платників податків

Для великих платників податків, яких можна знайти, наприклад, в Реєстрі великих платників податків на 2019 рік, який затверджений ДФС наказом від 28.09.2017 р. № 632, існує можливість укласти спеціальний договір з ДФС щодо узгодження відповідності умов контрольованих операцій принципу “витягнутої руки”. Проте така можливість є тільки у 1500 підприємств. У 2018 було, до речі, 2594 підприємства. Такий договір розповсюджується навіть звітні періоди, які передують набранню його чинності (так званий принцип “roll back”).

Новий закон про валюту: до чого готуватися бухгалтеру

Трансфертне ціноутворення 2019
ГАВРИЛОВА Олена адвокат, партнер Адвокатського об’єднання «Едвайзер», Київ
Покроково і з прикладами про те: • Закон України «Про валюту і валютні операції»: головні положення (що залишилось, що скасовано, а що нового); • коли зміни починають діяти; • нормативно-правові акти, які втрачають силу; • валютні операції: інвестування без обмежень, кредити без реєстрації — заміна слів чи процедури; • ЗЕД: чи стане простіше працювати; • розрахунки в інвалюті в Україні та переказ коштів за кордон, купівля/продаж валюти: чи спростять відносини між українськими та іноземними підприємствами; • валютний контроль: які операції звільнені від контролю, а які підпадають під нього; • який порядок, хто і як здійснюватиме контроль; • відповідальність і санкції: які штрафи скасують, посилять чи доповнять

 

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл