Головбух

Фінансова звітність 2018

  • 26 грудня 2018
  • 69876
Бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів

Наближення Нового року для бухгалтера значить не просто перегорнути останній листок календаря та прикрасити ялинку, а й вчасно закінчити фінансовий рік, зокрема скласти фінансову звітність. Наближається час, коли річний Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів в черговий раз перетворяться на рутинну необхідність. А, може, ще й треба скласти Звіт про управління? Не чули ще про такий? Отже, розповідаємо, як у вже такому близькому 2019 році скласти фінансову звітність за 2018 рік

Які фінансові звіти й кому саме треба складати?

Насьогодні повний комплект фінансової звітності за національними стандартами бухгалтерського обліку включає в себе 6 форм. В таблиці наведено їх скорочені мінфінівські позначення та альтернативні варіанти для малих підприємств та мікропідприємств, єдиноподатників 3 групи та інших суб’єктів, які складають так звану спрощену фінансову звітність.

Повний комплект фінансової звітності за національними стандартами

(НП(С)БО 1 та П(С)БО 29)

Спрощені форми фінансової звітності за національними стандартами

(П(С)БО 25)

Середні підприємства

(та великі підприємства, а також мікропідприємства та малі, що складають фінзвітність за МСФЗ –востаннє за 2018 рік*)

Малі підприємства та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності

Мікропідприємства та підприємства-платники єдиного податку 3 групи (3% та 5%)

Повна назва фінансового звіту

Скорочена назва офіційної форми

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

Повна назва фінансового звіту

Скорочена назва офіційної форми

Повна назва фінансового звіту

Скорочена назва офіційної форми

Баланс (Звіт про фінансовий стан)

Форма № 1

Баланс

Форма № 1-м

Баланс

Форма № 1-мс

Звіт про фінансові результати

Форма № 2

Звіт про фінансові результати

Форма № 2-м

Звіт про фінансові результати

Форма № 2-мс

Звіт про рух грошових коштів

Форма № 3

Не складають

Не складають

Звіт про власний капітал

Форма № 4

Примітки до фінансової звітності

Форма № 5

Додаток до приміток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами”

Форма № 6

* великі підприємства за законодавством зобов’язані готувати фінансовий звіт за МСФЗ, однак, до держорганів подають фінзвітність за бланками НП(С)БО 1, крім приміток (форм № 5 та № 6), які складаються ними у довільній формі. За 2018 рік фінзвітність для великих буде подана таким способом останній раз (лист Мінфіну від 07.12.2018 р. № 35210-06-5/32299). Після введення таксономії рядків фінзвітності за МСФЗ вони подаватимуть фінзвітність за МСФЗ окремо в електронному вигляді. Це ж саме стосується “малюків”, які застосовують МСФЗ.

Нижче наведено нормативні документи, в яких затверджені форми фінансової звітності та деякі пояснення щодо їх обов’язковості.

Форми звітності

Нормативний документ

Пояснення, обов’язковість

Форми 1-4 повного комплекту фінансової звітності

НП(С)БО 1

 (додатки 1 та 3)

У повному комплекті складаються завжди

Форма 5

Наказ Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302

Деталізують та пояснюють деякі статті форм 1-4 у вигляді набору з 15 таблиць. Складаються обов’язково для повного комплекту за НП(С)БО 1

Форма 6

П(С)БО 29

Це не обов’язкова форма у повному комплекті фінзвітності. Складається тільки якщо підприємство має оприлюднювати свою фінзвітність та в обліковій політиці міститься норма щодо виділення звітних сегментів (господарських або географічних). У разі відсутності такого в обліковій політиці форму № 6 складати не потрібно.

Форми 1-м, 1-мс; 2-м; 2-мс

П(С)БО 25

(додатки)

Обов’язкові у складі спрощеного комплекту фінансової звітності

Облікова політика підприємства:

Якими є нові типи підприємств 2018 за Законом про бухоблік?

Одразу постає питання про критерії приналежності підприємств до різних типів з метою виділення, хто ж може складати спрощену фінансову звітність. Нагадаємо, що ще рік назад в Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996 (далі – Закон про бухоблік) було внесено низку змін. Одна з них – це нові підходи до класифікації підприємств. Діяти цякласифікація почала ще з 1 січня 2018 року. Ці критерії відмінні від тих, які діють за ч. 2 ст. 55 ГКУ. Мабуть, в ГКУ скоро внесуть зміни, так як новоспечена бухгалтерська класифікація відповідає законодавству ЄС. Однак, якби там не було в ГКУ для цілей складання фінансової звітності бухгалтер має використовувати норми саме профільного Закону про бухоблік, а не ГКУ. Критерії представлені нижче.

Критерій

Тип підприємств (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік)

Мікропідприємство

Мале підприємство

Середнє підприємство

Велике підприємство

має дотримуватися хоча б 2 з 3-х критеріїв:

Балансова вартість активів

(сума балансу)

≤ 350 тис. євро*

≤ 4 млн євро

≤ 20 млн євро

понад 20 млн євро

Чистий дохід

(= виручка – ПДВ –  акциз – знижки)

≤ 700 тис. євро

≤ 8 млн євро

≤ 40 млн євро

понад 40 млн євро

Середня кількість працюючих

≤ 10 осіб

≤ 50 осіб

≤ 250 осіб

понад 250 осіб

* курс євро береться середньорічний (НБУ)

Новостворене підприємство для визначення свого типу керується тими показниками, які представлені в його першій річній фінансовій звітності. Закон про бухоблік нічого з цього приводу не роз’яснює, але мабуть це правило можна застосувати й до першого застосування нової класифікації, тобто для складання фінансової звітності за 2018 рік.

За результатами 2018 року за трьома ключовими критеріями визначаємо тип підприємства. Це обумовить комплект фінансової звітності, який треба подавати – повний чи спрощений. Якщо ж підприємство є платником єдиного податку 3 групи, то обираємо спрощений фінансовий звіт

Якщо підприємство один рік належало, наприклад, до малого підприємства, а потім наступного року за критеріями підпадає під середнє, то воно все ще вважається малим. Для того щоб перейти до іншого типу підприємства необхідно 2 роки підряд підпадати під його критерії (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Тобто у нашому прикладі тільки після 2-го року, якщо будуть виконуватися критерії середнього типу, підприємство підпаде під цей тип.

За що покарають головбуха

Головбух — особа відповідальна. Це той, хто поряд з керівником у «разі чого» відповідає перед законом. Щоб у вас не було огріхів, за які доведеться розплачуватися, вчіться на чужих помилках

Хто має склади фінансову звітність за МСФЗ за 2018 рік?

З вищенаведеного огляду форм фінзвітності зрозуміло, що певні свої особливості вносить застосування МСФЗ. Якщо ви до сих пір не знаєте перелік МСФЗ-зобов’язаних підприємств, то рекомендуємо зазирнути до п. 2 Порядку подання фінансової звітності (постанова КМУ від 28.02.2000 р. № 419, далі – Порядок № 419). Тут наведено більш деталізований перелік зобов’язаних, ніж у ст. 12-1 Закону про бухоблік. Його ви й можете бачити у таблиці нижче. Додамо, що будь-яке підприємство може застосовувати МСФЗ добровільно.

Підприємства, що становлять суспільний інтерес

(ст. 1 Закону про бухоблік)

Інші підприємства

підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах (або публічна пропозиція цінних паперів)

публічні акціонерні товариства

банки

підприємства, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (наприклад, природний газ, нафта, металічні руди, золото, вапняк, лікувальні грязі, гіпс, глина, крейда, мінеральні води)*

страховики

кредитні спілки

недержавні пенсійні фонди

(група 65.3 КВЕД)

підприємства, що надають інші фінансові послуги (КВЕД 64)

підприємства, що здійснюють іншу  допоміжну діяльність у сферах фінпослуг та страхування (розділ 66 КВЕД, крім допоміжної у сфері пенсійного забезпечення по групі 66.2 КВЕД)

великі підприємства

* повний перелік – постанова КМУ від 12 грудня 1994 р. № 827

Справжня фінзвітність за МСФЗ, як відомо, не має затверджених форм (бланків), так як при визначення статтей, які слід розкрити керуються критерієм суттєвості та є свою нюанси для фінансових установ, тому до держорганів насьогодні подається певний сурогат, псевдофінзвітність за МСФЗ – звітність з використанням “національних бланків” (див. таблицю нижче). Ця проблема буде вирішена з прийняттям проекту Мінфіну “Про затвердження Таксономії фінансової звітності” та запуском електронного центру збору фінансової звітності в єдиному електронному форматі, який дасть можливість збирати таку закодовану фінзвітність (мабуть в файлах типу XBRL, – формат який пропагує рада з МСФЗ та офіційно нею рекомендований). Керівництво цим центром має здійснювати НКЦПФР.

Таксономія фінзвітності за МСФЗ – чекаємо на нововведення з 1 січня 2019 року

Що таке таксономія? Таксономія – це затверджений Мінфіном перелік можливих назв рядків фінзвітності за МСФЗ, який підготовлений на основі рекомендацій ради з МСФЗ (IASB). Насьогодніі з цим списком у близько 90 сторінок можна ознайомитися в оприлюдненому проекті на сайті Мінфіну. Таксономія почне працювати з 1 січня 2019 року, тому скоріше всього уже новий спосіб звітування “підприємств-міжнародників” буде застосований уже до фінзвітності за 2019 рік. Додаткову інформацію можна знайти на сайті Мінфіну тут.

Подача фінзвітності за МСФЗ до державних органів (ДФС, Держстат, НКЦПФР, Держфінпослуг)

за 2018 рік

за 2019 рік

за бланками (формами) з НП(С)БО 1 (крім приміток) незалежно від типу підприємства (мікро, мале, середнє, велике). У бланках здійснюється відповідна позначка, що фінзвітність підготовлена за МСФЗ. Примітки складаються у довільній формі

на основі таксономії показників фінзвітності за МСФЗ. Така звітність має подаватися до Цифрового центру

Комплект фінансової звітності за МСБО 1 включає в себе: звіт про фінансовий стан, звіт про сукупний дохід (або два окремих звіти – звіт про прибутки та збитки; звіт про інший сукупний дохід), звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Обов’язковою є наявність детальних приміток. При першому застосуванні міжнародних стандартів слід керуватися вимогами МСФЗ 1.

Звіт про управління за 2018 рік – що це за звір такий?

Минулорічні новинки Закону про бухоблік у 2018-2019 роках зачіпають не тільки підприємств-міжнародників. Навіть якщо ви не подаєте звітність за МСФЗ готуйтесь до подачі нового звіту – Звіту про управління. І навіть якщо ваше підприємство подає звітність за МСФЗ – все одно готуйтесь. Цей звіт введений ст. 1 та ст. 11 Закону про бухоблік та підкріплений Порядком № 419. Хто його має подавати?

Звіт про управління 2018

мікропідприємства

малі підприємства

середні підприємства

великі підприємства

не подають

не подають

Мають право відображати тільки фінансову інформацію, виключаючи нефінансову

подають та включають до звіту як фінансову, так і нефінансову інформацію

Звіт про управління не є складовою частиною фінансової звітності. Однак, він подається разом з фінансовою звітністю та у фінансовій частині доповнює та містить аналіз який частково спирається на дані фінансової звітності. Він має містити додаткову, не включену до фінансової звітності інформацію. 

Звітний період для подачі Звіту про управління – календарний рік.

Підприємства, які складають консолідовану фінансову звітність, матимуть подавати також Консолідований звіт про управління.

Що ж включає в себе новий Звіт? Визначення містить ст. 1 Закону про бухоблік – цей звіт містить як фінансову, так і нефінансову інформацію, що має охарактеризувати поточний стан підприємства, а також (увага!) перспектив розвитку. Крім того, мають розкриватися:

  • існуючі ризики діяльності підприємства – ті ситуації, ймовірність настання яких можна оцінити;
  • існуючі невизначеності – тобто ситуації ймовірність настання яких оцінити зарані неможливо, але вони можуть вплинути на майбутню діяльність підприємства, його фінансовий стан, результати діяльності. Наприклад, політичні ризики тощо.

Звіт про управління не матиме затвердженої форми, тобто скрадатиметься у довільній формі. Аналізуючи мінфінівські Методрекомендації зі складання звіту про управління (наказ Мінфіну від 07.12.2018 р. № 982), можна скласти наступне уявлення про його орієнтовний зміст:

Звіт про управління 2018

Фінансова інформація

Нефінансова інформація

Використані підприємством фінансові інструменти

Інформація про організаційну структуру та опис діяльності підприємства у сфері досліджень та розробок

Інформація про придбання акцій

Інформація екологічного характеру (дії підприємства щодо охорони довкілля та запобіганню шкідливих викидів, раціональне використання води, управління відходами тощо)

Оцінка цінового ризику

Інформація соціального характеру (соцпакет для працівників, підтримані підприємством соціальні заходи, витрати  на благодійність, загальну кількість працівників та частку жінок на керівних посадах, заохочення (мотивацію) працівників, охорону праці та безпеку, навчання та освіту персоналу, рівні можливості працевлаштування, повагу прав людини, заходи з боротьби з корупцією та хабарництвом) 

Оцінка кредитного ризику

Місія та довгострокові цілі підприємства

Оцінка ризику ліквідності

Існуючі стратегії підприємства

Оцінка ризиків грошових потоків

Корпоративне управління (органи управління, дивідендна політика, збри акціонерів)

Оцінка інших ризиків

Все у звіті має бути наведено з відповідним описом та поясненням. Наприклад, можуть бути показані результати SWOT-аналізу, PEST-аналізу тощо. Поле для “творчості” при складанні Звіту про управління досить широке. В умовах невизначеності його структури в нього можна буде включити практично все що хочеться, навіть плани щодо проведення ремонту в офісних приміщеннях заради підвищення естетичного задоволення працівників.

Звіт про управління – супровідний звіт до фінансової звітності, що доповнює, але не повторює її

В цілому поява у нас Звіту про управління є проявом загальноєвропейською та світової тенденції до складання великими підприємствами так званої інтегрованої звітності, де фінзвітність – це лише одна з складових частин звіту і завданням є всебічне представлення діяльності підприємства. Для взірцевого прикладу можна ознайомитися з пухлими по декілька сотень сторінок звітами міжнародних компаній (наприклад, Adidas, BMW, Bayer) або вітчизняної – Kernel (попереджаємо, – всі ці звіти англомовні).

Відкритим залишається питання: хто має на підприємстві складати Звіт про управління? Очевидно, що він є не зовсім “бухгалтерським”, хоча й вимагається Законом про бухоблік, та потребує деяких специфічних і комплексних знань за межами бухгалтерського обліку.

Коли й кому подати фінансові звіти за 2018 рік?

Щорічна фінансова звітність подається до держорганів, як і раніше, дещо по різним датам: до ДФС та до Держстату. Це пов’язано з тим, що фінзвітність була й поки що залишається (до можливого введення податку на доданий капітал) невід’ємною частиною декларації з податку на прибуток підприємства. Строки подачі наведено нижче.

Держорган

Дата подачі фінзвітності платниками податку на прибуток

Звичайний (повний) комплект за НП(С)БО 1

Спрощена фінансова звітність

за П(С)БО 25

для платників податку на прибуток:

Держстатистика

не пізніше 28 лютого 2019 року

ДФС

не пізніше 01 березня 2019 року

для платників єдиного податку

Держстатистика

не пізніше 28 лютого 2019 року

ДФС

не подають

Сільгоспвиробники, що обрали річний податковий звітний період з 1 липня 2018 року по 30 червня 2019 року (пп. 137.4.1 ПКУ) подають фінзвітність разом з декларацією до ДФС до 29 серпня 2019 року.

Неприбуткові організації подають фінзвітність у тому ж порядку і ті ж строки, що й платники податку на прибуток:  до ДФС та Держстату.

Обов’язковий аудит фінансової звітності 2018?

Поява обов’язкового аудиту фінансової звітності для інших, окрім публічних акціонерних товариств, банків і страховиків, які й так його проходили – це ще одне нововведення, яке, схоже, торкається уже фінансової звітності 2018 року, адже відповідні норми Закону про бухоблік вступають в дію з 1 січня 2019 року, а отже, стосуються тої звітності, яка буде оприлюднюватися у 2019 році, – тобто фінансової звітності за 2018 рік. З’явилося роз’яснення Мінфіну (лист Мінфіну від 07.12.2018 р. № 35210-06-5/32299), за яким у 2018 році ще не всі середні та великі підприємства потребують обов’язкового аудиторського висновку:

Аудиторський висновок разом з фінансовою звітністю 2018 року при її оприлюдненні

мікропідприємства

малі підприємства

середні підприємства

великі підприємства  (крім тих, що не є емітентами цінних паперів)

не потрібен

не потрібен

так

так 

Отже, середні та великі підприємства потрапляють під обов’язковий незалежний аудит.

Оприлюднення фінансової звітності за 2018 рік?

Крім подачі фінзвітності до держорганів вона ще й має бути деякими типами підприємств обов’язково оприлюднена. Разом зі Звітом про управління та аудиторським висновком. Оприлюднена – значить розміщена на власному сайті (веб-сторінці) підприємства або в інший спосіб дозволений законодавством. При чому незалежно від того, чи є чи не є вони емітентами цінних паперів чи їх організаційно-правової форми, системи оподаткування.

Оприлюднення фінансової звітності, Звіту про управління та аудиторського висновку

мікропідприємства

малі підприємства

Мікро- та малі підприємства, які належить до фінустанов

середні підприємства

великі підприємства, що не є емітентами цінних паперів

ПАТ, підприємства, що становлять публічний інтерес, включаючи великі підприємства-емітенти цінних паперів**

не потрібно

не потрібно

Так

так

так

так

Не пізніше 1 червня 2020 року

Не пізніше 30 квітня 2019 року

Вперше– за 2019 рік*

Вперше  – за 2018 рік*

* лист Мінфіну від 07.12.2018 р. № 35210-06-5/32299;

** також суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

Консолідована фінансова звітність за 2018 рік

Консолідовану звітність, нагадуємо, подають ті підприємства, які мають дочірні та інші контрольовані ними підприємства. За оновленим Законом про бухоблік вони звільняються від подачі фінзвітності, якщо разом зі своїми контрольованими підприємствами (в сумі) відповідають критеріям мікропідприємства чи малого підприємства (ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік).

Консолідована фінансова звітність за 2018 рік подається власникам (засновникам) не пізніше строків, які передбачені для оприлюднення річної фінансової звітності (п. 11 Порядку № 419), тобто це 1 червня у загальному випадку та 30 квітня для великих підприємств (у 2018 р., крім тих, що не є емітентами цінних паперів), ПАТ інших (див. таблицю вище з оприлюднення фінзвітності).

Загальні правила заповнення фінансової звітності 2018

Серед найбільш загальних правил складання фінзвітності змін майже не відбулося. Як і раніше:

  • обов'язковою є щорічна інвентаризація перед складання фінзвітності (п. 12 Порядку № 419). Проводиться інвентаризація в період з 1 жовтня по 31 грудня 2018 року;
  • звітність складається в тис. грн з округленням до цілих у звичайному комплекті та в тис. грн з одним десятковим знаком у спрощеній фінзвітності (щодо Звіту про управління вимог немає);
  • можливе використання додатково вписуваних рядків до фінзвітності, які використовуються за принципом суттєвості розкриття інформації (шукайте їх у додатку 3 до НП(С)БО 1).

Щодо суттєвості, то вона залишається предметом професійного судження бухгалтера. Можна назвати тільки певні рекомендації (вони не є обов’язковими) з боку Мінфіну, а саме листи від 29.07.2003 р. № 04230-04108 та від 28.03.2014 р. № 31-08420-07/23-639/1/1084, які зокрема встановлюють такі критерії суттєвості в залежності від частки в чистому прибутку, сумі активів і т.д.

Існує лише одна зміна, яка зачіпає небагатьох: можливість на  вимогу користувачів  фінансова звітність додатково перерахувати в іноземну валюту (ст. 5 Закону про бухоблік). В принципі, тут немає нічого нового, так як звітною грошовою одиницею і надалі може бути тільки гривня.

При  складанні можуть бути використані наступні нормативні документи від Мінфіну:

Штрафи за фінансову звітність

Штрафи незначні, але вони є і залежить від того, кому не була подана фінзвітність:

  • якщо органам ДФС (подається тільки платниками податку на прибуток), то це прирівнюється до неподання декларації. Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) фінзвітності має наслідком штраф в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені повторно передбачають штраф в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;
  • якщо органам держстатистики, то згідно зі ст. 186-3 КУпАП неподання фінзвітності чи подання з неправдивими даними тягне за собою накладення штрафу від 170 до 255 грн (якщо повторно протягом року –  від 255 до 425 грн).

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл
Навіть якщо вже знайшли відповідь на своє запитання...

...рекомендуємо дочитати статтю повністю, аби не впустити важливих нюансів саме для вас :)

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
Зайти через соцмережі
Зареєструватися і дочитати
×

Отримуйте найсвіжіші новини бухгалтерії у Messenger

 

Ми готуємо для вас найсвіжіші новини бухгалтерії. Отримуйте їх першими!

Підписатися на новини