Головбух

Відрядження по Україні 2018

  • 8 листопада 2018
  • 10281
бухгалтер, кандидат економічних наук, м. Чернігів

Відрядження – це тема, яка стосується кожного, так як всі ми або були там, або можемо у ньому побувати. Коли працівник відбуває у відрядження облік його лягає на плечі бухгалтеру, якому бажано знати не тільки свої тонкощі, але й правове регулювання, так як через неправильно оформлене відрядження трудове право може й принести й штраф. Отже, сьогодні в консультації про відрядження від а до я, про організаційні питання, документальне оформлення відрядження в Україні, розрахунок добових. Побачимо, чи оподатковується відрядження, розглянемо нюанси відрядження на власному авто та відрядження у святкові дні та багато чого іншого.

Відрядження – що це

Відрядження 2018 від а до я розпочнемо з “а” – з того, що ж вважати відрядженням. Цей термін використовується не тільки у повсякденному житті, але й у трудовому та податковому законодавстві. Відрядження – це поїздка особи, що перебуває у трудових відносинах з підприємством (працівника) до іншого населеного пункту поза місцем його постійної роботи. Така поїздка має:

  • здійснюватися за розпорядженням керівника;
  • бути обмежено у часі (на певний строк);
  • мати мету – виконання службового доручення;
  • обов’язково бути підтвердженою документами;
  • бути пов’язаною з основною діяльністю підприємства.

Абсолютно НОВИЙ бухгалтерський ЗВІТ

Зміни у неподатковій звітності підприємств у нашому бухобліку відбуваються нечасто. А щоб з’явився абсолютно новий звіт, то уже й не пам’ятаємо, коли це було. Але він з’явився, завітавши до нас з Європи. Він не входить до складу фінансової звітності, але містить фінансову інформацію. І може містити нефінансову. Мова йде про Звіт про управління, який уже вперше треба буде подати за 2018 рік. Хто має складати Звіт про управління? Кому його подавати? Що має містити Звіт про управління? Як скласти Звіт про управління? Чи є хоча б якісь методрекомендації з його складання?

Питання організації відряджень та їх оплати врегульовують КЗпП, ПКУ, а також можна звертатися до Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон (наказ Мінфіну від 13.03.1998 р. № 59, далі – Інструкція 59). Однак, остання стосується виключно бюджетних установ і підприємств, які отримують фінансування з держбюджету, регулює відрядження державних службовців, а тому для звичайних комерційних підприємств, неприбуткових організацій вона носить суто рекомендаційний характер. Однак, визначення відрядження в інших нормативних документах не зустрічається.

Що не є відрядженням

Не кожну поїздку можна вважати відрядженням. Це випливає з описаного вище визначення. Не є відрядженням:

  • службові поїздки за дорученням керівника в межах одного населеного пункту, в якому знаходиться постійне місце роботи працівника;
  • поїздки працівників, робота яких має роз’їзний характер, пересувний характер. Наприклад, це можуть бути торгові представники (торгові агенти), супервайзери, водії. Необхідною умовою є обумовленість такого характеру роботи в трудовому договорі. Добові таким працівника не виплачуються. Однак, можуть бути доплати обумовлені трудовим договором за роботу, що носить роз’їзний характер. Детальніше з оформленням таких працівників можна ознайомитися в листі Мінфіну від 16.02.2017 р. № 31-08030-16-10/4313 та листі Мінпраці від 13.09.2006 р. № 905/13/84-06;
  • поїздки працівників, робота яких здійснюється за вахтовим методом. Вахтовий метод – це ситуація, коли не забезпечується щоденне повернення працівника до місяця проживання. Для таких працівників також все прописується у трудовому договорі й вони замість добових отримують надбавки за роботу, що носить вахтовий характер;
  • поїздка працівника без наказу керівника підприємства;
  • поїздка працівника для виконання завдання, що не відповідає його трудовим функціям (ст. 21 і ст. 31 КЗпП);
  • поїздка, що не пов’язана з основною діяльністю підприємства. Мета відрядження має бути належним чином оформлена;
  • поїздка у зв’язку з навчанням працівника та підвищенням його кваліфікації. Таким працівникам виплачуються компенсації відповідно до постанови КМУ від 28.06.97 р. № 695.
  • поїздки на семінари. Звертаємо увагу на те, що існує лист Мінфіну від 20.05.2013 р. № 31-07230-16-27/15177, де стверджується, що поїздка на семінар – це те саме, що навчання й до таких працівників треба застосовувати норми згаданої вище постанови КМУ. Можливо, хтось і не погодиться, але краще буде цю думку Мінфіну та не писати в наказах про відрядження мету – “відвідання семінару”.

 Поїздка на навчання не є відрядженням

Відрядження жінок з дітьми або кого не можна у відрядження

Не кожна поїздка є відрядженням, але й не кожного працівника за законодавством можна направити у відрядження, а декого треба й особливим чином оформити. Без обмежень можливе відрядження працівників підприємства, тимчасових працівників, сезонних працівників, працівників з неповним робочим часом. Також можна направляти у відрядження засновників і членів керівних органів підприємства.

Повна заборона існує на:

  • відрядження вагітних жінок (ст. 176 КЗпП);
  • відрядження жінок, що мають дітей віком до 3-х років (ст. 176 КЗпП);
  • відрядження батька, що має дітей віком до 3-х років і виховує їх без матері. До цієї ситуації прирівнюється перебування матері тривалий час перебуває у лікувальній установі (ст. 186 КЗпП).
  • відрядження опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів дітей віком до 3-х років (ст. 186 КЗпП);
  • працівника у період його тимчасової непрацездатності (лист Мінсоцполітики від 15.11.2013 р. № 656/18/99-13);
  • відрядження осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами (вони за визначенням не можуть бути відрядженими і в таких договорах категорично заборонено вживати термін “відрядження”).

Тобто всі вищенаведені категорії – це захищені особи, направлення яких у відрядження є порушенням трудового законодавства та карається штрафом. За ч. 1 ст. 41 КЗпП адмінштраф на посадових осіб від 510 до 1700 грн. Також є штраф за ст. 265 КЗпП – 1 мінімальна зарплата.

☛  Відрядження жінок – дотримуємось особливих правил по дітям

Крім того, є працівники, яких також заборонено направляти у відрядження, але ця заборона не сувора і, з дотриманням певних умов, їх все ж таки можливо направити у відрядження, якщо це так конче необхідно. Мова йде про:

  • відрядження жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітьми-інвалідами (ст. 177 КЗпП);
  • відрядження батька з дітьми віком від 3 до 14 років або дітьми-інвалідами, що виховує їх без матері або мати тривалий час перебуває у лікарні (ст. 186 КЗпП);
  • відрядження працівника, що  знаходиться у відпустці.

Наказ про відрядження

Почнемо з останнього. Працівник, що перебуває у відпустці, має бути спершу на основі наказу відкликаним з неї. Це можна зробити тільки за підстав передбачених ч. 3 ст. 12 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504.

Щодо жінок і татусів з дітьми, то їх спершу треба:

  • попередити шляхом направлення повідомлення;
  • потім ознайомити з правом відмови (обов’язок лежить на роботодавцеві), що можна зробити у наказі про відрядження, який буде підписувати працівник, у вигляді певного пункту;
  • такий працівник має дати письмову згоду на відрядження (це також можна зробити як його надпис на тому ж наказі про відрядження або як окремий документ).

Є ще одна дещо обмежена в можливостях відрядження категорія працівників – сумісники. Про них  детальніше.

Відрядження за сумісництвом

Відрядження по сумісництву можливе, але знову треба витримати всі певні тонкощі трудового законодавства:

  • відрядження за сумісництвом без проблем може бути оформлене у вільний від час від основного місця роботи, що має підтверджувати складений графік роботи працівника за сумісництвом. Це ідеальна ситуація;
  • на час відрядження по сумісництву працівник може взяти за основним місцем роботи відпустку без збереження зарплати (не забуваємо про обмеження на 15 календарних днів) або щорічну відпустку (у цьому випадку, роботодавець за сумісництвом законодавство не порушить, так як для нього працівник не буде у відпустці). Однак, при всіх цих випадках мають бути дотримані правила виходу у такі відпустки. Роботодавець за основним місцем роботи не зобов’язаний надавати відпустку через такі відрядження. Також застерігаємо від ситуації вичерпання днів щорічної відпустки, коли внаслідок  такого оформлення неможливо буде поєднати відпустки за основним місцем роботи та за сумісництвом;
  • можливе відрядження за основним і місцем роботи за сумісництвом одночасно. Так, на обох підприємствах оформляються відповідні накази й при цьому може бути навіть розподіл оплати витрат на відрядження, що дозволяє лист Мінфіну від 29.12.2007 р. № 31-18030-07-27/29310;
  • відрядження внутрішнього сумісника має передбачати у наказі перелік тих посад, за якими він направляється у відрядження (якщо цього не зробити, вийде прогул за однією з посад);
  • середній заробіток та місце роботи зберігається за місцем роботи за сумісництвом, якщо за основним місцем роботи відрядження не було оформлено.

Зазначимо, що якщо працівник просто не з’явився за основним місцем роботи, перебуваючи у відрядженні за сумісництвом, – це звичайний прогул з відповідним записом у табелі (відмітка “ПР або код “24”).

Документальне оформлення відрядження

Як відобразити кошти, зняті з КПК у закордонному відрядженні

Відрядження по Україні 2018
Відповідає Влада КАРПОВА консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, канд. екон. наук, Харків
Під час закордонного відрядження працівник щодня знімав по 80 євро з корпоративної картки. Кошти з рахунку підприємства списували із триденною затримкою. Через комісію банку сума коштів, яку списали з рахунку, перевищує 80 євро. До того ж комерційний курс вищий за курс НБУ. За якими курсами обліковувати зняті кошти? Чи виникає у працівника додаткове благо?

Обов’язковий документ, який треба скласти при відправленні працівника у відрядження – це наказ про відрядження. Саме він має пов’язати відрядження з господарською метою. Обов’язково в ньому треба вказати:

  • дату наказу та реквізити підприємства й керівника;
  • дані про працівника (ПІБ, посаду, підрозділ);
  • мету відрядження (вона обов’язково має відповідати основній діяльності підприємства та функціям працівника за посадою й не повинна бути занадто абстрактною);
  • місце призначення (місто, інший населений пункт; можливе зазначення більш точної адреси, хоча достатньо тільки населеного пункту) та маршрут, який має містити населенні пункти, в яких відбувається пересадка (наприклад, м. Чернігів – м. Київ – м. Львів), а також зворотній маршрут (м. Львів – м. Київ – м. Чернігів). Це необхідно, щоб транспортні квитки, які надасть працівник мали силу й зв’язок з відрядженням. Може бути вказаний також спосіб пересування, якщо це має певне значення для оплати відрядження (наприклад, відрядження на службовому автомобілі);
  • строк відрядження з указанням дати початку та дати кінця відрядження (для комерційних підприємств строк відрядження не обмежений, але для бюджетних установ в обмеження на 30 календарних днів по Україні). При визначенні строку враховуються день від’їзду у відрядження та день повернення з нього (як 2 дні), вихідні та святкові дні;
  • сума добових, якщо підприємство не має окремого внутрішнього документа, який затверджує добові;
  • вказівка бухгалтеру (касиру) щодо працівника у відрядженні та виплати авансу (а також спосіб такої виплати – готівкою через касу чи на картковий рахунок).

  Транспортні квитки обов’язково мають відповідати маршруту прописаному у наказі про відрядження

Також можуть бути:

  • згадка про документ, що є підставою відрядження, наприклад, запрошення з боку приймаючої сторони тощо;
  • вказівка щодо відшкодування певних витрат;
  • вказівка бухгалтеру провести інструктаж працівника щодо документального підтвердження відрядження.

 Копія наказу про відрядження та документ, що підтверджує особу, – обов’язково мають бути з працівником, особливо у відрядженнях з поселенням у готелях

На наказі має обов’язково стояти підпис працівника з надписом “Ознайомлений” та дата. Обов’язково треба видати працівнику копію наказу про відрядження. Це необхідно з 2-х причин:

  • для звільнення працівника від сплати туристичного збору в готелі (відряджені працівники його не сплачують, а іншого способу підтвердити відрядження  немає). Не забуваємо тут і про паспорт чи інший документ, який посвідчує особу;
  • інколи роблять на зворотній стороні такого документа надписи: “прибув” і “вибув”, ставлять дати, підписи та печатки від приймаючої сторони. Це є додатковим підтвердженням факту перебування працівника у місці відрядження. Але це не обов’язково і є згадкою про ті часи, коли існувало так зване “посвідчення про відрядження”. Насьогодні такий документ скасований, але взагалі без документу працівника у відрядженні краще не залишати.

 Відрядження максимальний термін для комерційних підприємств не обмежений. Відрядження більше 30 днів для них цілком можливе

Наказ про відрядження шаблон

Наказ про відрядження шаблон

СКАЧАТИ ЗРАЗОК

Якщо працівник вибуває з відрядження у відрядження. Наприклад, будучу у Львові вирішено ще його направити до Івано-Франковська, то тоді можна видати ще один наказ про зміни до попереднього наказу про відрядження та додати маршрут. Про це працівник має бути повідомлений по факсу або електронною поштою (також отримати копію наказу).

Відрядження без видачі авансу

Питання про відправлення у відрядження без авансу чи можливо має відповідь одну: офіційно, ні. Це порушення трудового законодавства, що випливає зі ст. 121 КЗпП, п. 170.9 ПКУ.  Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові, кошти на проїзд, наймання житла (ст. 121 КЗпП). Звичайно, ця норма не містить прямої вказівки щодо оплати таких витрат авансом, але є ще й роз'яснення Мінсоцполітики щодо розміру штрафу за відправлення у відрядження без авансу у листі від 07.11.13 р. № 998/13/155-13. Тому направляючи працівника у відрядження гроші на відрядження платимо авансом.  Однак, цілком легальним є відрядження за власний рахунок (частково), коли працівнику не вистачає виданого авансу й він отримує компенсацію по поверненню.

Аванс може бути виданий або готівкою з каси підприємства, або перерахований на картковий рахунок (корпоративна картка, зарплата або особиста картка працівника).

Як табелювати відрядження

Дня відрядження у табелі обліку робочого часу відзначаються відмічаються як “ВД” або “07”. Якщо працівник раптом захворів у відрядженні, то такі дні позначаємо як “ТН” або “26”.

В графі табелю “Відпрацьовано за місяць” слід показати робочі дні (години) відрядження робочий час, які відповідають графіку роботи підприємства на період відрядження, тобто якщо підприємство має 8-годинний робочий день, то дні відрядження рахуємо як 8-годинні.

Дні відрядження, що потрапляють на вихідний день відображаємо як:

  • “ВД” у загальному випадку;
  • “НУ” (або код “05”) – надурочна робота, якщо працівник вичерпав за місяць норму робочого часу.

Відрядження у вихідні дні

Чи є відрядження робочим днем? Розглянемо через відрядження особливості компенсації за вихідні дні. Якщо працівник знаходиться у відрядженні у ті дні, які мали бути для нього вихідними за графіком підприємства, то треба дотримуватися таких правил:

  • у загальному випадку вважається, що працівник у ці дні відпочиває, тому оплачуватися йому будуть тільки робочі дні відрядження. Виняток – добові, так як вони є компенсацією витрат на їжу, а тому вони нараховуються за кожну добу, у т.ч. й вихідні дні;
  • якщо працівник дійсно працював у вихідний день, то все можна вирішити за згодою сторін: надати інший день відпочинку або оплатити роботу у вихідний у подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП). Однак, працівник має мати докази, що він працював, наприклад, підписаний договір чи акт виконаних робіт у цей день, накладна на отримання ТМЦ (лист Мінпраці від 19.06.2008 р. № 154/13/116-08);
  • якщо одразу прописати обов’язок працівника працювати у відрядженні у вихідний день у наказі про відрядження, то тоді нічого не потрібно доводити. Вважатиметься, що працівник працював.

Зазначимо, що при наданні іншого дня відпочинку від працівника має бути відповідна заява.

Вихідний день при вибутті чи поверненні з відрядження

Вважається, що працівник у такі дні також відпочивав. Конкретних вимог КЗпП з цього приводу не містить.  Зазвичай ситуацію вирішують за рекомендаціями Інструкції 59:

  • при вибутті у відрядженні у вихідний день – надається інший день відпочинку після повернення (п. 10 розділу І Інструкція 59);
  • при поверненні з відрядження у вихідний день працівнику день відпочинку може надаватися, а може й не надаватися – на розсуд керівника чи відповідно до вимог колективного договору (п. 11 розділу І Інструкції 59).

Відрядження-2018 розмір добових і підтвердні документи

Розмір добових для комерційних підприємств не лімітується. Є тільки сума обмеження, яка впливає на поняття “додаткове благо” для працівника. Вона становить 0,1 розміру мінімальної зарплати ( у 2018 р. – це 372,30 грн). Виходить, що всі добові, що менші за цю цифру – в межах норми, а отже й не оподатковуються ПДФО та військовим збором. Якщо ж добові більші за 372,30 грн, то сума перевищення підпадає під оподаткування як “додаткове благо”. На інші податки (податок на прибуток і податкові різниці, єдиний податок) ця цифра ніяк не впливає.

Готові відповіді працівникам: усе про виплати

Відрядження по Україні 2018
Підготували експертижурналу "Головбух"
Скачайте пам’ятку і розішліть у підрозділи. Вас менше смикатимуть постійними запитаннями.

Приклад (відрядження оплата добових та їх оподаткування ПДФО). При  сумі добових 400 грн сума перевищення складе 27,70 грн. З цієї суми треба сплатити:

  • ПДФО: 27,70×1/0,82×0,18 = 6,08 грн, де 1/0,82 = 1,2195 – натуральний коефіцієнт (0,82 = 1 – 0,18);
  • військовий збір: 0,42 грн (=27,70×0,015). Нагадуємо, що за роз’ясненнями ДФС при розрахунку військового збору натуральний коефіцієнт не застосовується.

ЄСВ з суми перевищення по добовим не сплачується, так як добові не є фондом оплати праці. Такі виплати на відрядження в 1ДФ відображаються з ознакою доходу “118” (надміру витрачені та своєчасно неповернуті кошти) (роз’яснення ДФС у 103.02 ЗІР). Однак, можна й використати код “126” (додаткове благо), що все ж таки за ПКУ більше відповідає суті цього перевищення. Якщо ж добові не перевищують 372,30 грн, то вони взагалі не оподатковуються.

Щодо відрядження бюджетних установ 2018, то там добові на відрядження 60 грн – і ця жебрацька межа не може бути порушена. Нагадаємо, що добові – це сума яка призначена для фінансування особистих потреб працівника у відрядженні, наприклад, харчування, й не вимагає документального підтвердження, крім наказу про відрядження.

Коли працівник від буває у відрядження добові нараховуються обов’язково, так як відрядження не може бути меншим за 1 день. Тому відрядження без добових практично неможливо. Відрядження менше доби – це повна сума добових.

Якщо від’їзд у відрядження відбувається ввечері, то день відрядження рахується за правилом “24:00”, тобто якщо за білетом поїзд рушив о 23:55 12 червня, то саме 12 червня вважається днем відрядження з нарахування добових, хоча фактично працівник був у ньому 5 хвилин. Аналогічно й при поверненні.

 24:00 – це час розділення днів відрядження

Суму добових підприємство може встановити у внутрішньому Положенні про відрядження або щоразу визначати в наказі про відрядження. Однак, рекомендуємо дотримуватися певної усталеної суми незалежно від посад. Хоча може бути певна відмінність у добових за географічним критерієм (зрозуміло, що витрати на харчування та особисті потреби в столиці можуть бути вищими, ніж відрядження в межах області). Однак, витрати на відрядження керівника підприємства мають не відрізнятися від витрати на відрядження звичайного менеджера.

 Відрядження без виплати добових неможливе. На відрядження розмір добових для комерційних підприємств нічим не обмежений

Коли працівник відбуває у відрядження оплата добових залежить саме від кількості діб за наказом та дат транспортних квитків –  нараховуємо за кожну добу, навіть якщо працівник виїжджає, наприклад, о 23:55, а прибуває з відрядження о 04:00 – кожний з цих днів має бути порахований (у цьому випадку як два окремих дні).

Запитання з практики

Яка відповідальність загрожує за недотримання строків звітування за витрачені у відрядженні кошти?

Відрядження по Україні 2018
Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»
Працівник звітує у строки, що залежать від форми виданого авансу на відрядження: готівкової чи безготівкової. Ці строки визначають: • пункт 17 розділу ІІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59; • пункт 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Мінфіну від 28.09.2015 № 841. Повернувшись із відрядження, працівник має подати до бухгалтерії Звіт у визначені строки. Якщо працівник не подав звіт у строк, то бухгалтер зобов’язаний утримати ПДФО, ВЗ або стягнути штраф. Що і як, —  читайте у публікації «Відрядження по Україні» у системі «Expertus: Головбух»

Відрядження розрахунок 2018

Працівнику, що перебуває у відрядженні мають бути нараховані по поверненню:

  • добові;
  • компенсація понесених і документально підтверджених витрат;
  • заробітна плата за дні перебування у відрядженні (нараховується за найбільшим показником: середнім заробітком за 2 попередніх місяці або за денним заробітком працівника за місяць відрядження).

Як визначається при вибутті у відрядження середня заробітна плата регулює Порядок  обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 р. № 100.

Відшкодування витрат за час перебування у відрядженні

За вимогами КЗпП працівнику у відрядженні компенсуються вартість проїзду та найму житлового приміщення. Також працівники мають право  на компенсацію інших витрат. Обережно треба бути бухгалтерам бюджетних установ, так як щодо відрядження у бюджетній установі діють обмеження за постановою КМУ від 02.02.2011 р. № 98 (зокрема щодо складових готельного рахунку, зменшення суми добових при харчуванні в готелі тощо). Комерційних підприємств ця постанова на стосується.

Витрати, які відшкодовуються працівнику не оподатковуються ПДФО, якщо вони не підпадають під поняття “додаткове благо”. Для цілей оподаткування за умови наявності підтвердних документів не вважаються зокрема додатковим благом відшкодування витрат на (пп. “а” пп. 170.9.1 ПКУ):

  • проїзд, включаючи перевезення багажу, бронювання квитків (як до місця відрядження, так і назад та за місцем відрядження). Це стосується й орендованого транспорту;
  • оплату вартості проживання у готелях, а також витрати на харчування та побутові послуги, які були включені до готельних рахунків;
  • найм житлових приміщень;
  • оплату телефонних розмов.

У разі, якщо працівнику відшкодовуються витрати, які не зазначені у пп. “а” пп. 170.9.1 ПКУ (або без підтвердних документів), то тоді необхідно з них сплатити ПДФО та військовий збір. Також нарахувати та сплатити ЄСВ, так як такі витрати слід розглядати як такі, що належать до пп. 2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, наказ Держкомстату від 13.02.2004 р. № 5 (“інші   виплати,  що  мають  індивідуальний  характер”).

Проблемні ситуації пов’язані з відрядженням

Особливі ситуації, які можуть викликати труднощі розглянемо у таблиці нижче.

Ситуація

Вирішення ситуації

Оплата таксі

Існуючі нормативні документи не містять обмежень на оплати таксі у відрядження для комерційних підприємств (для відрядження бюджетних організацій це заборонено). Немає документу – немає й оплати. ПКУ не містить обмежень (таксі – це теж проїзд). Однак, проблема залишається з документальним підтвердженням такого перевезення. Ним може бути чек з електронного таксометру. ДФС також на сьогодні не заперечує (роз’яснення 103.17 ЗІР).

Оплата метро

Можна, але при користуванні жетонами неможливо підтвердити дату й час перевезення. Можлива оплата тільки, якщо у працівника є картка поповнення та фіскальний чек щодо такого поповнення.

Оплата послуг міського транспорту

Проблема залишається та ж, що й з метро – можлива відсутність дат на квитках. Якщо дати відсутні, то такі квитки не підходять для оформлення витрат у відрядженні. Часто в квитках відсутня й назва населеного пункту. Тому при відрядженнях в Україні проїзд у міському транспорті, як правило, не оплачується.

У відрядження на службовому автомобілі 2018

При відрядженні на службовому автомобілі добові нараховуються як звичайне. Щодо витрат на проїзд, то відбувається списання палива на основі існуючих норм.

Відрядження на власному автомобілі 2018

Якщо працівник відбуває у відрядження на власному авто, то йому компенсується використання палива знову ж на основі діючих норм. Мають бути підтвердні документи щодо купівлі палива.

Оплата готелю

Працівник має надати і рахунок готелю, і розрахунковий чек РРО (розрахункова квитанція, прибутковий касовий ордер). Це необхідне для перестраховки, так як рахунок готелю не підпадає під поняття “розрахунковий документ” за законодавством про РРО, що теж використовує ДФС.

Відрядження готель 2-місний

Проживання в одномісному номері проблем не виникає. Щодо ситуації, коли працівник оплачує 2-місний номер і проживає там один, то тут є цікава думка ДФС: вони вважають такі надлишкові витрати додатковим благом (щоправда, не роз’яснюють як його рахувати). Однак, тут ще один нюанс: якщо у 2-місному номері було лише одне 2-спальне ліжко, то додаткового блага не виникає, а якщо ліжок було 2 – то виникає й оподатковується. Так що все залежить від того, що написано в рахунку готелю. Така цікава думка викладена в листі ДФС від 28.11.2016 р. № 25705/6/99-99-13-02-03-15.

Чи індексуються відрядження

Все залежить від того, як саме була нарахована зарплата працівнику за дні відрядження. Якщо розрахунок був на основі середньої зарплати за минулі 2 місяці, то такі виплати не індексуються. Якщо оплата відбулася на основі денного заробітку за місяць відрядження, то тоді так, – індексується.

Щодо добових та інших виплат, то вони не індексуються, так як не входять до зарплати.

Відрядження водія

Оформлення відрядження на водія можливо, якщо робота водія не носить роз’їзний характер, тобто він працює водієм в межах одного населеного пункту й виїзд до іншого населеного пункту  для нього є скоріше винятком, ніж правилом. Якщо ж водій використовується для перевезень між населеними пунктами постійно, то проводити йому оплату треба за правилами оплати працівників, робота яких носить виїзний характер, а не як відрядження.

Відрядження під час лікарняного

Так, працівник може потрапити на лікарняний під час відрядження. Лікарняні оплачуються (як за 5 днів, так і решта за рахунок ФСС). Має бути обов’язково листок тимчасової непрацездатності (може бути переданий поштою уже після повернення). Однак, у табелі обліку робочого часу такі дні проставляємо як “ТН” (код “26”), а не як “ВД”. Також за ці дня працівник не отримує заробітної плати, але отримує добові та оплату послуг з проживання. Має бути виданий наказ щодо продовження відрядження у разі затримки працівника через поважні причини.

Оплата комісійних зборів банків під час оплати послуг готелю

Не оплачується, так як такі витрати не входять до переліку, незважаючи на їх пов’язаність з відрядженням (лист Мінфіну від 17.02.2017 р. № 31-08030-16-10/4511).

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл