text
Головбух

Зовнішньоекономічна діяльність

  • 24 травня 2018
  • 201
бухгалтер, кандидат економічних наук, м. Чернігів

Абревіатура “ЗЕД” для бухгалтера-професіонала означає знання певної специфіки пов’язаної з обліком експортно-імпортних операцій та виникаючих при цьому нюансів, як наприклад, облік реалізації та продажу валюти, курсових різниць. Але сьогодні в консультації-огляді більше про картину в цілому: хто може займатися ЗЕД, коли необхідна ліцензія, який порядок проведення розрахунків у ЗЕД, яка відповідальність за порушення та що таке оподаткування ЗЕД.

Нормативне регулювання зовнішньоекономічної діяльності України

Основними нормативними документами щодо зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) є:

Існує  також безліч інших специфічних нормативних документів, частину з яких згадаємо по ходу розгляду окремих питань.

Що таке ЗЕД

Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність, яка побудована на взаємовідносинах між українськими та іноземними суб’єктами господарювання, яка здійснюється на території України або за її межами (ст. 1 Закону про ЗЕД).

Види ЗЕД зокрема включають (ст. 4 Закону про ЗЕД):

  • експорт/імпорт товарів, капіталу та робочої сили;
  • надання іноземним суб’єктам господарювання консультаційних, страхових, транспортно-експедиційних, виробничих, юридичних та інших послуг. Також, навпаки, отримання від них таких послуг;
  • науково, науково-технічна кооперація з іноземними суб’єктами господарювання;
  • міжнародні фінансові операції, в т.ч. кредитні операції;
  • спільна підприємницька діяльність з іноземними суб’єктами господарювання, як на території України, так і за її межами (наприклад, створення спільних підприємств, спільне володіння майном, проведення спільних господарських операцій тощо);
  • товарообмінні (бартерні) операції з іноземними суб’єктами господарювання.

Суб’єкти ЗЕД

Суб’єктами ЗЕД в Україні можуть бути (ст. 3 Закону про ЗЕД):

  • фізичні особи-громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають на території України;
  • юридичні особи, які зареєстровані як суб’єкти господарювання на території України та мають постійне місцезнаходження на території України, у т.ч. юрособи, майно, та/або капітал яких є власністю іноземних суб’єктів господарювання;
  • об’єднання фізосіб, юросіб, фізосіб і юросіб, які не є юрособами відповідно до законодавства України, але мають постійне місцезнаходження на території України та яким відповідно до законодавства України дозволено провадити господарську діяльність;
  • структурні одиниці іноземних суб’єктів господарювання (філії тощо), які не є юрособами, але мають постійне місцезнаходження на території України;
  • спільні підприємства за участю українських та іноземних суб’єктів господарювання, які зареєстровані як суб’єкти господарювання в Україні та мають на її території постійне місцезнаходження;
  • інші суб’єкти господарювання, передбачені законодавством України.

Постійне місцезнаходження – це місцезнаходження офіційно зареєстрованого органу управління суб’єкта ЗЕД (ст. 1 Закону про ЗЕД).

Зазначимо, що в статутних документах суб’єкта ЗЕД має бути зазначено, що він має право займатися зовнішньоекономічними операціями.

До міжнародних договорів українські та закордонні партнери включають положення про відповідальність за порушення сторонами взятих на себе зобов’язань. Таку відповідальність встановлюють у вигляді неустойки, штрафу, нарахування пені, відшкодування збитків та інших забезпечень виконання зобов’язань (порука, гарантії, застава тощо).Тут ви знайдете найпоширеніші види санкцій, що їх застосовують у ЗЕД-договорах

ЗЕД та єдиний податок

Суб’єкти господарювання, що перебувають на спрощеній системі господарювання можуть здійснювати ЗЕД як на території України, так і за її межами, за умови, що вони не здійснюють тих видів діяльності, які заборонені їм умовами перебування на єдиному податку. Це стосується як юросіб, так і фізосіб (заборонені види наведені в п. 291.5 ПКУ).

Заборонені види ЗЕД

Усі згадані суб’єкти ЗЕД можуть займатися будь-яким видом ЗЕД (за умови наявності ліцензій). Також існують заборонені види ЗЕД (ст. 17 Закону про ЗЕД):

  • імпорт продукції та послуг, які містять ідеї пропаганди війни та насилля;
  • експорт з території України  предметів,  які  становлять національне,  історичне,  археологічне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України;
  • імпорт товарів, які можуть нести моральну шкоду, шкоду здоров’ю;
  • експорт та імпорт товарів з порушенням прав інтелектуальної власності;
  • деякі інші види.

Акредитація на митниці

Суб’єкти ЗЕД, що вирішили здійснювати зовнішньоекономічні операції з товарами мають спершу стати на облік у митному органі. Дану процедуру треба пройти лише один раз, подавши звернення до митного органу під час першого декларування товарів (ч. 2 ст. 455 МКУ). Термін надання послуги становить 1 робочий день. Обов’язкові державні платежі відсутні.

Під час постановки на облік суб’єкту господарювання присвоюється обліковий номер, який є дійсним на всій території України та є унікальним. 

Для постановки на облік суб’єкта господарювання подає до митного органу (п. 2 розділу ІІ Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, наказ Мінфіну від 15.06.2015  № 552) заяву за формою № 1-ЗЕД в паперовому або в електронному вигляді з накладанням ЕЦП. Заява містить відомості про керівника та уповноважених осіб суб’єкта господарювання. Запит щодо отримання даних з ЄДР, зокрема інформації щодо того, чи може юрособа займатися ЗЕД згідно своїх статутних документів, митний орган здійснює самостійно.

Ліцензування ЗЕД

Окремі види ЗЕД підлягають ліцензування згідно ст. 16 Закону про ЗЕД. Митне оформлення товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, здійснюється тільки за наявності відповідної ліцензії. Сам Закону про ЗЕД не містить вичерпного переліку товарів, експорт/імпорт яких підлягає під ліцензування. Згадується тільки імпорт/експорт золота, срібла, крім банківських металів та умови введення ліцензування державними органами.

Не містить повного переліку й Закон України “Про ліцензування видів економічної діяльності” від 02.03.2015 р. № 222. Він містить лише згадку про ЗЕД як таку, що підлягає ліцензуванню (перелік у ст. 7 даного Закону).  Знайти ліцензовані види ЗЕД допомогли:

Види ЗЕД, що підлягають ліцензуванню

Знайдені нормативні документи дозволили узагальнити інформацію про ліцензування деяких видів ЗЕД та подати у вигляді наступної таблиці:

Вид ліцензії

Діяльність

Вартість

Ліцензія на експорт товарів

Продаж товарів суб’єктами господарювання України іноземним суб’єктам господарювання

Автоматичне ліцензування – 10 роб. днів (220 грн); неавтоматичне ліцензування – 30 роб. днів (780 грн).

Ліцензія на імпорт товарів

Придбання товарів суб’єктами господарювання України в іноземних суб’єктів  господарювання

Автоматичне ліцензування – 10 роб. днів (220 грн); неавтоматичне ліцензування – 30 роб. днів (780 грн).

Ліцензія на експорт алкоголю

Продаж алкоголю суб’єктами господарювання України іноземним суб’єктам господарювання

Адміністративний збір 780 грн/рік.

Ліцензія на імпорт алкоголю

Придбання алкоголю суб’єктами господарювання України в іноземних суб’єктів  господарювання

Адміністративний збір 780 грн/рік.

Ліцензія на експорт тютюнових виробів

Продаж тютюнових виробів суб’єктами господарювання України іноземним суб’єктам господарювання

Адміністративний збір 780 грн/рік.

Ліцензія на імпорт тютюнових виробів

Придбання тютюнових виробів суб’єктами господарювання України іноземним суб’єктам господарювання

Адміністративний збір 780 грн/рік.

Ліцензія на посередництво у працевлаштуванні за кордоном

Надання послуг суб’єктом господарювання України з пошуку роботи за кордоном для працівників України

Обов’язковий  державний платіж: 1762 грн

Особливі ліцензії

Разова (індивідуальна ліцензія) на здійснення ЗЕД

Дає можливість здійснити окрему операцію ЗЕД суб’єкту господарювання, до якого була застосована спеціальна санкція – індивідуальний режим ліцензування.

Обов’язковий державний платіж: 0,2% вартості товарів (робіт, послуг)

Спеціальна ліцензія

Дає право на імпорт в України певних товарів протягом певного строку, що є об’єктом спеціального розслідування

Обов’язковий державний платіж 780 грн.

Крім вищеозначених існують також ліцензії:

  • індивідуальна ліцензія НБУ на здійснення інвестицій закордоном в сумі від 50 тис. дол. США;
  • електронна ліцензія НБУ на здійснення інвестицій закордоном в сумі від 50 тис. дол. США;
  • дозвіл на реекспорт товарів іноземного походження;
  • дозвіл на реекспорт товарів українського походження;
  • дозвіл на право ввезення (вивезення) чи транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів;
  • висновок про продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (щодо продовження 180-денного загального терміну).

Товарообмінні (бартерні) операції підлягають ліцензуванню, якщо під ліцензування попадає один з товарів, яким обмінюються (ст. 16 Закону про ЗЕД).

У 2018 р. згідно Постанови № 1018 спеціальному ліцензуванню підлягає експорт антрациту. Також Порядок № 481 містить перелік квот щодо експорту/імпорту певних видів товарів (озоноруйнуючі речовини, товари, що містять озоноруйнуючі речовини, наприклад, деякі фарби, лаки, силікони, вогнегасники, зволожувачі та осушувачі повітря). Нульова квота на експорт у 2018 р. встановлена для золота, срібла та металобрухту дорогоцінних металів. 

Видачою ліцензій замається Міністерство економічного розвитку та торгівлі України.

Строки позовної давності ЗЕД-контрактів

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ). Загальний строк позовної давності, як відомо, триває 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Однак, для ЗЕД-контрактів у загальному випадку діє 4-річний термін позовної давності з можливістю подовження до 10 років, що встановлено ст. 8 і ст. 24 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 р., яка була ратифікована ВРУ від 14.07.1993 р. № 3382. Перелік країн-учасниць даної Конвенції можна знайти в листі МЗС від 17.12.207 р. № 71/19-612/1-3811.

Незважаючи на Конвенцію, 3-річний строк позовної давності буде встановлений для випадків:

  • якщо сторони ЗЕД-контракту прийняли рішення не застосовувати Конвенцію та зафіксували це в контракті;
  • договір укладається з суб’єктом господарювання з країни, яка не ратифікувала Конвенцію;
  • якщо ЗЕД-контракт стосується купівлі товарів, які призначені для особистого, сімейного, домашнього користування, предметів, що продаються з аукціону; товарів, що продаються внаслідок виконавчої дії або іншим чином на підставі закону; фондових цінних паперів, акцій, грошей; суден водного і повітряного транспорту; електроенергії.

Строки розрахунків у ЗЕД

ЗЕД окрім особливостей укладання контрактів супроводжується також обмеженнями щодо розрахунків, які встановлюють:

Строки розрахунків мають контролювати банки, через які здійснюються дані розрахунки. Зазначимо, що досить часто НБУ тимчасово (на декілька місяців) може впроваджувати інші строки розрахунків, як це уже було в кінці 2016 р. – початку 2017 р. (було 120 днів). Отже, дану інформацією треба моніторити. Насьогодні (травень 2018 р.) додаткових обмежень з боку НБУ немає.

Операція

Граничний строк

Особливі умови та винятки

Експорт продукції

180 кал. днів

Відлік починається з наступного кал. дня після  дня оформлення митної декларації та закінчується днем зарахування виручки на поточний рахунок резидента.

Не підлягають валютному контролю операції, які:

  • відповідно до договору експорт відбувається без вивезення продукції з митної території України;
  • не підлягають митному оформленню (роз’яснення 114.02 ЗІР);
  • відбуваються за договором експорту після першої події – передоплати.

Експорт робіт, транспортних, страхових послуг

180 кал. днів

Відлік починається з наступного кал. дня після  дня підписання акта, рахунку (інвойса) або іншого документа, який засвічує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, та закінчується днем зарахування виручки на поточний рахунок резидента.

Даний строк розрахунків не стосується інших послуг, а також не стосується експорту прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав.

Імпортні операції з відстроченням поставки

180 кал. днів

Відлік починається з наступного дня за днем здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), які імпортуються; при застосуванні документарного акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку.

180-денний строк розрахунку можна подовжити за умови отримання висновку щодо перевищення цих строків від Мінекоміки. Для цього необхідні: лист-звернення про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту); засвідчена копія договору з зазначеними адресою та банківськими реквізитами іноземних контрагентів; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції (засвідчені); інші документи, за бажанням заявника.

Відповідальність ЗЕД

Суб’єкти господарювання при здійснення ЗЕД несуть фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Деякі штрафні санкції фінансового характеру наведені нижче.

Порушення

Штрафна санкція

Нормативний документ

Порушення строків здійснення валютного контролю за експортно-імпортними операціями, тобто порушення 180-денного строку

Пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3% в розміні неотриманої виручки (вартості недопоставленого товару) в інвалюті, неотриманих товарів (робіт, послуг)

ст. 4, ч. 1 ст. 3 Закону № 185

Здійснення без ліценції або з порушенням ліцензійних умов операцій з експорту-імпорту алкогольних і тютюнових виробів, спиртів

Штраф 200% вартості оптової партії товару, але не менше 1700 грн.

ст. 17 Закону № 481

Це далеко не повний перелік штрафних санкцій. Штрафуються також здійснення розрахунків у валюті України без отримання індивідуальної ліцензії НБУ, порушення строків декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України, отримання кредитів віз нерезидентів без реєстрації таких договорів в НБУ, ненадання інформації при декларування Митній службі при здійсненні бартерних операцій.

Також існує загальний штраф за здійснення ЗЕД-операції без ліцензії у розмірі 10% вартості такої операції, перерахованої в гривню за курсом НБУ на день здійснення такої операції (ст. 16 Закону про ЗЕД).

Як покарання з боку Мінекономрозвитку можуть бути також застосовані:

  • індивідуальний режим ліцензування – при порушенні норм ЗЕД-законодавства. Такий режим передбачає індивідуальне ліцензування кожної окремої ЗЕД-операції;
  • тимчасове припинення ЗЕД – при порушення норм ЗЕД-законодавства, що становить загрозу національній економічній безпеці.

Санкції Мінекономрозвитку можуть бути введені за заявою ДФС, державної фіскальної служби, правоохоронних органів, Антимонопольного комітету, НБУ, Нацкомісії з ринку фінпослуг.  

Виплата неустойки/штрафів/пені та відшкодування збитків нерезидентові за порушення зобов’язань за ЗЕД-договорами — з позиції податкового обліку.

Обов’язковий продаж валюти при ЗЕД

Існує вимога щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку надходжень в іноземній валюті, в т.ч. й у вигляді виручки резидентів за ЗЕД-контрактами. Розмір обов’язкового продажу складає 50% отриманої виручки (п. 1 постанови НБУ від 30.05.2017 р. № 45). Даний продаж здійснюється самим банком без доручення клієнта, виключно наступного робочого дня після зарахування даних коштів на розподільний рахунок у банку перші 4 цифри якого “2603” (розподільчі рахунки суб’єктів господарювання). Тільки після цього залишок виручки зараховується на поточний рахунок суб’єкта господарювання в іноземній валюті.

Оподаткування ЗЕД

ЗЕД має низку особливостей в оподаткуванні:

  • ставка ПДВ 0% при експорті;
  • сплата ПДВ при імпорті (20% або 7%, так званий “імпортний ПДВ”) з одночасним отриманням права на податковий кредит у сплаченій сумі податку.

Також низка нюансів виникає через існування курсових різниць, які можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

У єдиноподатників додатна курсова різниця збільшує базу оподаткування (а від’ємна не зменшує – роз’яснення ДФС). Важливі для них також дата зарахування інвалютної виручки та правильно визнаний курс валюти при цьому (датою зарахування є саме дата одержання виручки на поточний, а не розподільчий рахунок).

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Приєднуйтесь до команди професійних бухгалтерів

заповніть форму та читайте матеріали про:

➤ головні зміни в законодавстві

➤ методи розв'язання складних робочих ситуацій

➤ зручні сервіси для роботи

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль