text
Головбух

Скільки має коштувати роботодавцеві «неповний» аванс: Мінсоцполітики vs Держпраці

  • 16 травня 2018
  • 4940
керівник експертної групи МСFR Головбух

Штраф за зниження авансу передбачено, якщо розмір авансу менший, ніж оплата за фактично відпрацьований час. Цього вимагає закон. Але щодо його розміру Мінсоцполітики та Держпраці мають різні думки. Експерт не погоджується з обома

Проаналізуємо слабкі сторони обох позицій щодо розміру штрафу за заниження авансу. Власні аргументи підкріпимо судовою практикою.

Позиція Мінсоцполітики

Виплата авансу у неповному розмірі тягне за собою штраф у трикратному розмірі мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення (ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України; КЗпП). У 2018 році такий штраф дорівнює 11 169 грн.

Як аргумент міністерство наводить словесну прив’язку до згаданої норми статті 265 КЗпП, яка визначає відповідальність за порушення строків виплати зарплати (лист Мінсоцполітики від 16.03.2018 № 118/0/22-18с. 62).

Наша позиція. Розмір штрафу може бути або 3723 грн, або 11 169 грн (якщо порушення виявили у 2018 році). Орієнтир — тривалість прострочення. Норма, яку згадує Мінсоцполітики, визначає порушення строків виплати більш як на місяць!

Тож якщо виплату авансу затримали менш ніж на місяць, розмір штрафу — не три мінімалки, а одна (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Наприклад, аванс виплатили у неповній сумі, проте платежем за місяць недоплату нівелювали. У межах місяця прострочення платежу немає. Звідси немає і підстав накладати штраф у трикратному розмірі мінзарплати (11 169 грн). Якщо неповну виплату авансу не перекрили зарплатою за місяць і з граничної дати виплати авансу минуло понад місяць, штраф накладають у більшому розмірі. На підтвердження наводимо судовий прецедент.

Позиція Держпраці

Виплата авансу за першу половину місяця не менше за оплату фактично відпрацьованого часу — мінімальна державна гарантія. У разі її недотримання — штраф згідно з абзацом четвертим частини другої статті 265 КЗпП. Тобто у десятикратному розмірі мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення. При цьому штраф слід сплачувати за кожного працівника, щодо якого вчинили порушення (лист Держпраці від 03.04.2018 № 2547/4/4.1-ДП-18с. 63).

Як аргумент Держпраці посилається на статтю 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108), яка визначає мінімальні державні гарантії в оплаті праці.

Наша позиція. Не все однозначно в аргументах Держпраці. Контролерів можна зрозуміти. Їхня мета — вичавити якнайбільше з кожного порушення. Однак штрафи мають грунтуватися на законодавчих нормах, а не на фіскальній меті.

Ми не погоджуємося із позицією Держпраці ось чому.

1. Стаття 12 Закону № 108 визначає мінімальні державні гарантії. А штрафують за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Відчуваєте різницю? Щось тут не збігається! Водночас статті 11 Закону № 108 визначає мінзарплату як мінімальну гарантію в оплаті праці. Таке трактування дає Держпраці підстави значно розширити перелік порушень, які коштуватимуть десятикратного розміру мінзарплати.

2. Законодавець встановив градацію штрафів за порушення законодавства про працю (ст. 265 КЗпП). Якщо якихось там немає, то це саме порушення інших вимог трудового законодавства. Розмір штрафу — одна мінзарплата. Погодьтеся, це наш випадок, адже законодавець не зазначив окремою нормою таке порушення, як недоплата (заниження) розміру авансу.

До речі, нам не відомий жоден прецедент, коли б Держпраці штрафувала за розглянуте порушення саме у десятикратному розмірі мінзарплати. То як розуміти коментований лист?!

Найімовірніше, працівники Держпраці візьмуть на озброєння озвучену позицію. Якщо так — звертайтеся до суду. Шанси на перемогу великі.

Порушення одне — штрафів два

Ще один цікавий прецедент із судової практики. Після перевірки підприємства Держпраці ухвалила дві постанови про накладення штрафів:

  • першу — за порушення строків виплати відпускних за час щорічної відпустки (штраф — одна мінзарплата);
  • другу — за порушення строків виплати зарплати більш як на місяць (штраф — три мінзарплати).

На перший погляд, порушення однакове — затримання виплати. Проте судді вважають інакше. Вони переконані, що це різні порушення, відповідно і різна відповідальність.

Адмінка — до штрафного букета

За порушення строків зарплатних виплат загрожує ще й адмінвідповідальність. Тобто покарати можуть не лише роботодавця, а і його посадових осіб. Підстава — стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розмір такого штрафу становить від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 1700 грн. Замість штрафу можуть усно попередити, якщо суд зважить на малозначущість.

РЕЗЮМЕ:

Заниження розміру авансу однозначно є порушенням норм статті 115 КЗпП. Проте розмір штрафу має становити не три, й тим більше не десять мінзарплат, а лише одну — за порушення інших вимог трудового законодавства (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах