text
Головбух

Облік нестач та надлишків

  • 4 травня 2018
  • 1528
бухгалтер, кандидат економічних наук, м. Чернігів

Пройшла інвентаризація та документально оформлені її результати. Якщо фактична кількість ТМЦ не відповідає даним бухгалтерського обліку, то говорять про наявність нестачі або надлишку. Також можливий ще й окремий випадок – пересортиця. Як це все обліковувати та оподатковувати? Дізнаємось з даної консультації.

Нестача, надлишок, пересортиця  та їх документування

На кожному підприємстві бухгалтер обов’язково веде блік нестач та надлишків. Спочатку з’ясуємо, з якими документами необхідно працювати бухгалтеру. Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань від 02.09.2014 р.  № 879  (далі – Положення № 879) визначає, що виявлені розбіжності між фактичною кількістю і даними бухобліку наводяться (ч. 1 розділу IV):

  • спочатку в звіряльних (порівняльних) відомостях;
  • потім у протоколі разом з пропозиціями інвентаризаційної комісії щодо врегулювання даних розбіжностей.

Останній документ – протокол інвентаризаційної комісії – передається на  затвердження керівнику підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. Протокол, крім вартісних і кількісних показників щодо загальних сум відхилень, має містити (ч. 1 розділу IV Положення № 879):

  • причини нестач, втрат і надлишків;
  • пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці;
  • пропозиції щодо списання нестач в межах норм природного убутку;
  • пропозиції щодо списання нестач понад норми природного убутку;
  • іншу суттєву інформацію, наприклад, щодо оцінки активів, які виявлені у нестачі чи надлишку.

Також вважаємо, що протокол обов’язково має містити й пропозиції щодо відображення в обліку надлишків, хоча про це й нічого не сказано в Положенні № 879.

Форма протоколу може бути довільна, так як Положення № 879 її не містить. Однак, всім можна скористатися формою, що затверджена для бюджетних установ або взяти її за основу: наказ Мінфіну від 17.06.2015  № 572 “Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації” (це дозволяє зробити п. 2 цього наказу).

Саме затверджений протокол (з відповідними рішеннями керівника) є підставою для відображення у бухобліку та фінансовій звітності результатів інвентаризації (ч. 3 розділу IV Положення № 879). Це має бути здійснено у тому ж звітному періоді, коли була закінчена інвентаризація (а не в періоді підписання протоколу).

Бухгалтерський облік інвентаризації надлишків

Надлишки – це більш проста для відображення в обліку ситуація. Положення № 879 не містить норм щодо їх відображення. Однак, на допомогу приходять П(С)БО 9 “Запаси”, Методичні рекомендації з обліку запасів (наказ Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2, далі – Методрекомендації № 2) та Інструкція до Плану рахунків (наказ Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291).

Надлишки запасів мають бути оприбутковані за справедливою вартістю (п. 12 П(С)БО 9), а саме (п. 2.14 Методрекомендацій № 2):

  • за чистою вартістю реалізації – якщо передбачається їх реалізація;
  • за ціною можливого використання – якщо планується їх внутрішнє використання.

При оприбуткуванні надлишків визнається інший операційний дохід за субрахунком 719 “Інші доходи від операційної діяльності”.

Для документального оформлення даної операції застосовуємо Прибутковий ордер за формою № М-4, який використовується при надходженні запасів (наказ Мінстату № 193).

 Приклад 1. Підприємство при оприбуткуванні виявило надлишок цементу у кількості 75 кг. Прийнято рішення оприбуткувати за ціною можливого використання – 2 грн/кг.

Господарські операції

Дт

Кт

Сума

1

Оприбутковано цемент, виявлений у надлишку

201

719

150,00

Як бачимо з прикладу 1, ПДВ при оприбуткування надлишку ТМЦ не виникає, тому розглянемо більш детально оподаткування таких операцій.

Оподаткування надлишків

ПДВ. Операція з оприбуткування надлишків не належить до операцій з постачання товарів, так як остання за пп. 14.1.191 ПКУ має передбачати перехід права власності (продаж, обмін, дарування тощо) (роз’яснення ДФС у 101.02 ЗІР). Отже, й не виникає податкового зобов’язання з ПДВ.

Податок на прибуток. Облік надлишків запасів ведеться за правилами бухобліку. Спеціальних податкових різниць щодо цього немає. Отже, оприбуткування надлишку лише збільшує загальний дохід, що збільшує об’єкт оподаткування.

Єдиний податок. Щодо 3 групи ЄП, то дану операцію слід оподаткувати, якщо немає документів, які пояснюють походження даних ТМЦ. Пояснимо чому. Доходом такого платника податку є будь-який дохід отриманий протягом податкового періоду у грошовій формі (готівковій чи безготівковій), а також доходи у матеріальній або нематеріальній формах, які визначені п. 292.3 ПКУ, куди зокрема входить вартість безоплатно отриманих товарів. Такими вважаються:

  • товари, які надані платнику ЄП згідно з письмовими договорами дарування та інших письмових договорів, що укладені згідно норм чинного законодавства, за якими не передбачається грошової або іншої компенсації вартості таких товарів чи їх повернення;
  • товари, які передані платнику ЄП на зберігання та використані ним.

Отже, у переліку п. 292.3 ПКУ немає активів, які виявлені у ході інвентаризації. Однак, яким чином довести, що дані запаси у надлишку не були попередньо передані платнику ЄП на основі усного договору дарування? Ніяк. Щоб не мати з цим проблем під час податкової перевірки, рекомендуємо включати дану операцію до оподатковуваного доходу. Винятком може бути тільки ситуація, коли існують документи щодо придбання даних ТМЦ і надлишок виник через бухгалтерську помилку– неоприбуткування придбаних ТМЦ. Це ж саме можна сказати про продукцію власного виробництва: надлишок не оподатковуємо, якщо можливо довести, що це справді продукція власного виробництва для підприємства (документи на придбання відповідних матеріалів, технологічні картки, калькуляційні відомості, внутрішні накладні і т.д.).

Бухгалтерський облік нестач і втрат від псування цінностей

Облік нестач в бухгалтерського обліку уже складніше. Треба порівняти нестачу з нормами природного убутку (п. 4 розділу IV Положення № 879). Після цього в обліку  використовуються наступні рахунки:

Порівняння з нормами природних втрат

Відображення в обліку

Рахунки бухобліку

у межах установлених норм природного убутку

Списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати

947 "Нестачі і втрати від псування цінностей”

понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей

Відносяться на рахунок винних осіб. Якщо винні особи не встановлені, нестачі зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” – використовуємо до виявлення винних або закриття справи;

947 "Нестачі і втрати від псування цінностей”;

375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”

За відсутності норм природного убутку втрата розглядається як нестача понад норму (п. 4 розділу IV Положення № 879). Розглянемо детальніше, як використовувати ці норми.

Норми природних втрат

Природні втрати – це товарі втрати внаслідок природних процесів, які викликають зміну (зменшення) кількості товару при збереженні його якості (вивітрювання, усушка, розпилення, розкришення, витікання (танення, просочування), розливання при перекачуванні, витрата речовин на дихання тощо).

Не вважаються природними втратами технологічні та аварійні втрати, нестачі через розкрадання, брак, втрату при ремонті, втрати при порушенні стандартів, правил технічної експлуатації, пошкодження упаковки і т.д.

Існують затверджені норми профільними міністерствами. Насьогодні використовуються ще норми, які діяли в СРСР, наприклад, це:

  • природні  витрати продовольчих товарів у міській і сільській роздрібній торговельній мережі (додаток 1 до наказу Мінторгу СРСР від 26.03.1980 р. № 75);
  • норми природних втрат продовольчих товарів у торгівлі (наказ Мінторгу СРСР від 02.04.1987 № 88).

Однак, слід звернути увагу на Постанову КМУ від 23.11.2016 р. № 1066, яка набула чинності 17.03.2017 р. Вона скасувала дію низки радянських норм природного убутку, наприклад, щодо такої продукції:

  • медикаментів на аптечних складах;
  • керамічної та силікатної цегли та каменю;
  • нафтопродуктів;
  • нових та оборотних пляшок;
  • піску кварцового і бокситу агломерованого;
  • сировини мінеральної, формувальні та азбестові матеріали (графіт, тальк, коалін, борошно вапнякове);
  • натуральних та синтетичних запашних речовин й ефірних олій;
  • коренеплодів цукрового буряку;
  • тютюнової та махоркової сировини;
  • солі кухонної;
  • свіжої картоплі;
  • м’яса та субпродуктів птиці та кролів.

По цими видам продукції норми втрат скасовані, але нові не введені. Деякі з них можна замінити з суміжних норм, наприклад, щодо товарів з вищенаведених наказів Мінторгу СРСР.

Оподаткування надлишків і нестач

ПДВ. Якщо нестача відбувається в межах норм природного убутку, то вона вважається такою, що стосується господарської діяльності (пп. 14.1.136 ПКУ), а тому податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

При виникнення нестачі понад норми природних втрат слід нарахувати податкове зобов’язання, так як запаси не використані в господарській діяльності (п. 189.1 ПКУ, пп. “г” п. 198.5 ПКУ). Якщо нестача була незавершеного виробництва чи готової продукції, то сума такого ПДВ визначається розрахунковим шляхом на основі калькуляцій собівартості (визначається частка спожитих при виробництві придбаних сировини, матеріалів, палива, послуг тощо).

Для нарахування податкового зобов’язання необхідно зареєструвати не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду зведену податкову накладну з наступними особливостями:

  • тип причини 13 “Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності”;
  • отримувач – саме підприємство;
  • індивідуальний номер отримувача – умовний ІПН “600000000000”;
  • номенклатура – дата складання та порядкові номери податкових накладних, отриманих при придбанні товарів/послуг, за якими визначається податкове зобов’язання; у разі розрахункового визначення суми ПДВ можна у даній графі вказати причину нарахування: “Умовне постачання товарів, що використані в операціях, які не пов’язані з госпдіяльністю через нестачу”.
  • не заповнюються графи 3.1-3.3, 5-9 та 11.

Податок на прибуток. Облік нестач і втрат від псування цінностей як в межах норм, так і понад норми ведеться за правилами бухобліку, податкових різниць немає.

Єдиний податок. Так як податок сплачується з доходу, то нестачі на суму ЄП не впливають.

Приклад 2. Підприємство при оприбуткуванні виявило надлишок цементу у кількості 75 кг. Прийнято рішення списати на витрати та отримати відшкодування від матеріально відповідальної особи, з якою був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Облікова вартість цементу 2 грн/кг.

Господарські операції

Дт

Кт

Сума

1

Списано виявлену нестачу

947

281

150,00

2

Нарахований ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ

947

641

30,00

3

Відображено суму нестачі до з’ясування винних осіб

072

180,00

4

Віднесено на винну особу суму нестачі

375

716

180,00

5

Закрито позабалансовий рахунок після виявлення винної особи

072

180,00

6

Утримано суму нестачі з зарплати

661

375

180,00

Бухгалтерський облік пересортиці

Пересортиця – це ситуація в обліку коли один вид ТМЦ за кількістю виявився в надлишку, а інший – у такій же кількості у нестачі. Наприклад, одночасний надлишок та нестача різних сортів борошна. Положення № 879 дозволяє взаємне зарахування таких надлишків і нестач за умови:

  • це запаси однакового найменування;
  • їх кількість однакова;
  • виникли в один і той же період в однієї і тієї ж самої матеріально відповідальної особи.

Якщо вартість запасів, які виявилися у нестачі перевищує вартість запасів, що були виявлені у надлишку, то різниця їх вартості відноситься на винних осіб. Якщо таких осіб не встановили, то нестача списується понад норми природного убутку до складу витрат.

Бухгалтерські проведення в такому разі аналогічні надлишку чи нестачі (взаємозалік відображається в межах аналітичних рахунків).

Оподаткування пересортиці

Оподаткування аналогічне надлишку чи нестачі, що виникає в залежності від загального підсумку пересортиці. Наприклад, нараховується податкове зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, якщо вартість товарів у нестачі перевищує вартість товарів у надлишку.

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Приєднуйтесь до команди професійних бухгалтерів

заповніть форму та читайте матеріали про:

➤ головні зміни в законодавстві

➤ методи розв'язання складних робочих ситуацій

➤ зручні сервіси для роботи

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль