Уникнути індексації можна різними шляхами, але головна мета не просто уникнути, але й зменшити загальні витрати підприємства (власника).
Варіант 1 (практично офіційний): випереджаюче підвищення
Даний варіант уникнення індексації можна назвати офіційним, так як розглядається він у додатку 5 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078)). Розглянемо спочатку, що саме про нього сказано в законодавстві:
- якщо здійснювалося підвищення доходів випереджаючим шляхом, то рівень такого підвищення треба враховувати при вирішенні питання індексації (див. абз. 8 п. 5 Порядку № 1078);
- підприємство може або нарахувати індексацію, або провести чергове підвищення доходу випереджаючим шляхом (див. абз. 9 п. 5 Порядку № 1078). Тобто передбачено, що проведення індексації може замінюватись механізмом підвищення доходів працівників випереджаючим шляхом (див. лист Мінсоцполітики від 05.08.2015 р. № 221/10/137-15 (далі – Лист № 221);
- таке випереджаюче підвищення, як і індексація, здійснюється у місяці, що є наступним за місяцем, у якому оприлюднено ІСЦ, на підставі якого сума індексації перевищила розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом;
- є уже згаданий приклад розрахунку для “випереджаючого методу (способу)” в додатку 5 Порядку № 1078. За ним обсяг підвищення заробітної плати з урахуванням попередньої суми індексації (у разі її нарахування) повинен перевищувати суму індексації;
- у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення (уже згаданий Лист № 221);
- для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення ІСЦ здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяцем (Лист № 221).
Це й усе, що сказано про даний метод в законодавстві. Не уточнено, чим є дане “випереджаюче підвищення” для працівника. Ніде й не сказано, що це підвищення окладу (якби малось на увазі підвищення окладу, то ситуацію не треба було б прописувати окремо, цей місяць і так є базовим). Виходить, що “випереджаюче підвищення” – це не підвищення окладу, а певна особлива доплата працівнику, яка нараховується потім і в інших місяцях до наступного перевищення порога індексації.
Наслідки з цього всього:
- випереджаючий спосіб дійсно є альтернативою індексації та є правом, а не обов’язком підприємства;
- немає прямої заборони щодо використання інших методів, наприклад, відомих підходів з підвищення окладів;
- випереджаюче підвищення здійснюється у місяці настання права на індексацію. Можливий також і інший варіант – установити таке підвищення заздалегідь на початку року (в січні) як у прикладі з додатку 5 Порядку № 1078. Це можна зробити, наприклад, на основі прогнозного рівня інфляції.
Отже, в тому ж самому місяці настання права на індексацію можна зробити й 3-й варіант, який прямо не вказаний у Порядку № 1078 – підвищити оклад та зробити цей місяць базовим (абз 1 п. 5 Порядку № 1078). Згадаємо його.
Варіант 2: підвищення окладу у місяці настання права на індексацію
Єдина умова, щоб даний варіант спрацював: сума підвищення окладу має перевищувати суму індексації. Або уточнимо: сума підвищення окладу + сума підвищення постійних надбавок, які прив’язані до окладу (наприклад, надбавка за стаж) мають перевищити суму індексації. Це випливає з абз 4 п. 5 Порядку № 1078, де сказано взагалі про підвищення всього “грошового доходу”.
Як бачимо, підвищення доходу є в обох варіантах. Так, в чому ж різниця?
Місць настання права на індексацію: випереджаюче підвищення чи збільшення окладу? |
|
Спільне |
Відмінне |
В обох випадках місяць підвищення окладу чи місяць випереджаючого підвищення є базовим. Коефіцієнти індексації розраховуються також спочатку – з коефіцієнта того місяця, який йде наступним за тим місяцем, який призвів до індексації. Обидва методи дозволяють прибрати індексацію. |
В одному випадку сума збільшення – це постійна доплата (випереджаюче підвищення). В іншому – це частина окладу. Збільшення окладу може впливати на інші доплати (надбавки, премії тощо). |
Якщо говорити про цифри, то обидва методи можуть дати однаковий результат, якщо працівник працює на чистий оклад без надбавок, які напряму прив’язані до нього.
Приклад 1 (підвищення в місяці права на індексацію). У січні 2017 р. оклад підвищено до 4000 грн і цей місяць став базовим. Результати розрахунку коефіцієнта індексації та самої індексації наведено нижче. Оклад протягом усього часу працівнику не підвищували.
У червні можливо:
- нарахувати індексацію. Вона має бути 1684×(1,037–1) = 62,31 грн;
- зробити випереджаюче підвищення на 65 грн. Червень стає базовим.
- зробити підвищення окладу на 65 грн. Червень знову стає базовим.
Це ж саме у грудні: сума індексації мала бути 1762×(1,033–1)=58,15 грн < 60 грн. Або підвищуємо оклад ще на 60 грн або робимо випереджаюче підвищення на ті ж самі 60 грн.
Місяць |
Оклад або оклад 4000 грн + “випереджаюче підвищення”) |
Прожитковий мінімум |
ІСЦ за минулий місяць |
Коефіцієнт індексації |
Сума індексації |
Зарплата за місяць |
2017 |
||||||
січень |
4000 |
1600 |
100,9 |
1,000 |
0,00 |
4000,00 |
лютий |
4000 |
1600 |
101,1* |
1,000 |
0,00 |
4000,00 |
березень |
4000 |
1600 |
101,0 |
1,010 |
0,00 |
4000,00 |
квітень |
4000 |
1600 |
101,8 |
1,028 |
0,00 |
4000,00 |
травень |
4000 |
1684 |
100,9 |
1,037 |
0,00 |
4000,00 |
червень |
4065 (або 4000+65) |
1684 |
101,3 |
1,000 |
0,00 |
4065,00 |
липень |
4065 (або 4000+65) |
1684 |
101,6 |
1,000 |
0,00 |
4065,00 |
серпень |
4065 (або 4000+65) |
1684 |
100,2 |
1,002 |
0,00 |
4065,00 |
вересень |
4065 (або 4000+65) |
1684 |
99,9 |
1,001 |
0,00 |
4065,00 |
жовтень |
4065 (або 4000+65) |
1684 |
102,0 |
1,021 |
0,00 |
4065,00 |
листопад |
4065 (або 4000+65) |
1684 |
101,2 |
1,033 |
0,00 |
4065,00 |
грудень |
4125 (або 4000+65 + 60) |
1762 |
100,9 |
1,000 |
0,00 |
4125,00 |
Всього за рік |
× |
× |
× |
× |
0,00 |
48515,00 |
*101,1 – це ІСЦ за січень 2017 р., який оприлюднений у лютому 2017 р. (і так далі).
Приклад 2 (підвищення на початку року). Діючий оклад на січень 2017 р. 4000 грн. У січні 2017 р. підприємство вирішило встановити випереджаюче підвищення. Механізм випереджаючого підвищення реалізуємо інакше: скористаємося прогнозним рівнем інфляції на 2017 р. – нехай це буде 10% та встановимо постійне підвищення – 160 грн (=1600×0,1). Базовий місяць у цьому випадку один – січень. І в червні та вересні випереджаюче підвищення перевищувало необхідну індексацію. Однак, у грудні індексація перевищила підвищення та була нарахована працівнику замість випереджаючого підвищення (хоча, можна було б просто в грудні збільшити суму підвищення, наприклад, до 190 грн). Також такий підхід є більш затратним для власника (ще навіть більш затратним, ніж виплачувати індексацію), так як перші 5 місяців (січень-травень) підприємство взагалі не повинно було платити індексацію. Загальна сума зарплати за 12 місяців у прикладі 2 – 49939,72 грн, а в прикладі 1 – 48515 грн. (плюс до витрат додається зростання ЄСВ).
Місяць |
Оклад |
Прожитковий мінімум |
ІСЦ за минулий місяць |
Коефіцієнт індексації |
Сума індексації |
Сума випереджаючого підвищення |
Зарплата за місяць |
2017 |
|||||||
січень |
4000 |
1600 |
100,9 |
1,000 |
0,00 |
160,00 |
4160,00 |
лютий |
4000 |
1600 |
101,1 |
1,000 |
0,00 |
160,00 |
4160,00 |
березень |
4000 |
1600 |
101,0 |
1,010 |
0,00 |
160,00 |
4160,00 |
квітень |
4000 |
1600 |
101,8 |
1,028 |
0,00 |
160,00 |
4160,00 |
травень |
4000 |
1684 |
100,9 |
1,037 |
0,00 |
160,00 |
4160,00 |
червень |
4000 |
1684 |
101,3 |
1,013 |
62,31 |
160,00 |
4160,00 |
липень |
4000 |
1684 |
101,6 |
1,029 |
62,31 |
160,00 |
4160,00 |
серпень |
4000 |
1684 |
100,2 |
1,031 |
62,31 |
160,00 |
4160,00 |
вересень |
4000 |
1684 |
99,9 |
0,999 |
116,20 |
160,00 |
4160,00 |
жовтень |
4000 |
1684 |
102,0 |
1,019 |
116,20 |
160,00 |
4160,00 |
листопад |
4000 |
1684 |
101,2 |
1,031 |
116,20 |
160,00 |
4160,00 |
грудень |
4000 |
1762 |
100,9 |
1,009 |
179,72 |
0,00 |
4179,72 |
Всього за рік |
× |
× |
× |
× |
715,24 |
1760,00 |
49939,72 |
Отже, підсумки. На нашу думку, головними недоліками випереджаючого підвищення є те, що:
- дана доплата не врегульована іншими нормативними документами, наприклад, Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, Законом України “Про оплату праці”. Що це? Як бути в ситуації, коли необхідно проводити доплату до мінімальної зарплати: враховувати дану доплату за аналогією з індексацією та окладом чи ні? Це певна “біла пляма” нашого законодавства;
- з попереднього недоліку випливає, що така доплата має бути певним чином визначена внутрішніми документами підприємства, наприклад, у колдоговорі;
- проводити випереджаюче підвищення треба по всім працівникам, так як це альтернатива індексації. Щодо окладів, то їх можна змінити тільки певним групам працівників, тобто більше можливостей для роботодавця.
Перевагами ж випереджаючого підвищення є:
- ситуація, коли з певних причин підприємство не може підвищувати оклади. У такій ситуації практично немає більше варіантів: або індексувати або здійснювати випереджаюче підвищення. Однак, перший варіант, як бачимо з прикладу, може бути навіть менш затратним;
- ситуація, коли підприємство має певні “прив’язані” до величини окладу фіксовані у % надбавки, які воно не може прибрати чи зменшити. Однак, тут можна просто розрахувати збільшення окладу таким чином, щоб загальна сума підвищення (оклад + надбавка) перевищували необхідну індексацію, адже враховується саме загальне збільшення доходу працівника;
- не треба вносити змін до штатного розкладу.
Як би там не було, але обидва методи не дають такого ефекту, як регулярне підвищення окладів з певним інтервалом та незначно можуть скоротити витрати підприємства. При підвищенні окладів через місяць на 1 грн можливе майже повне усунення збільшення витрат у зв’язку з інфляційними процесами (див. приклад у минулій консультації).