Уникнути індексації можна різними шляхами, але головна мета не просто уникнути, але й зменшити загальні витрати підприємства (власника).

Варіант 1 (практично офіційний): випереджаюче підвищення

Даний варіант уникнення індексації можна назвати офіційним, так як  розглядається він у додатку 5 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення,  який затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078)). Розглянемо спочатку, що саме про нього сказано в законодавстві:

• якщо здійснювалося підвищення доходів випереджаючим шляхом, то рівень такого підвищення треба враховувати при вирішенні питання індексації  (див. абз. 8 п. 5 Порядку № 1078);
• підприємство може або нарахувати індексацію, або провести чергове підвищення доходу випереджаючим шляхом (див. абз. 9 п. 5 Порядку № 1078). Тобто передбачено, що проведення індексації може замінюватись механізмом підвищення доходів працівників випереджаючим шляхом (див. лист Мінсоцполітики від 05.08.2015 р. № 221/10/137-15 (далі – Лист № 221);
• таке випереджаюче підвищення, як і індексація, здійснюється у місяці, що є наступним за місяцем, у якому оприлюднено ІСЦ, на підставі якого сума індексації перевищила розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом;
• є уже згаданий приклад розрахунку для “випереджаючого методу (способу)” в додатку 5 Порядку № 1078. За ним обсяг підвищення заробітної плати з урахуванням попередньої суми індексації (у разі її нарахування) повинен перевищувати суму індексації;
• у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення (уже згаданий Лист № 221);
• для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення ІСЦ 2019 здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяцем (Лист № 221).

Це й усе, що сказано про даний метод в законодавстві. Не уточнено, чим є дане “випереджаюче підвищення” для працівника. Ніде й не сказано, що це підвищення окладу (якби малось на увазі підвищення окладу, то ситуацію не треба було б прописувати окремо, цей місяць і так є базовим). Виходить, що “випереджаюче підвищення” – це не підвищення окладу, а певна особлива доплата працівнику, яка нараховується потім і в інших місяцях до наступного перевищення порога індексації.

Наслідки з цього всього:

• випереджаючий спосіб дійсно є альтернативою індексації та є правом, а не обов’язком підприємства;
• немає прямої заборони щодо використання інших методів, наприклад, відомих підходів з підвищення окладів;
• випереджаюче підвищення здійснюється у місяці настання права на індексацію. Можливий також і інший варіант – установити таке підвищення заздалегідь на початку року (в січні) як у прикладі з додатку 5 Порядку № 1078. Це можна зробити, наприклад, на основі прогнозного рівня інфляції.

Отже, в тому ж самому місяці настання права на індексацію можна зробити й 3-й варіант, який прямо не вказаний у Порядку № 1078 – підвищити оклад та зробити цей місяць базовим (абз  1 п. 5 Порядку № 1078). Згадаємо його.

Приклад розрахунку індексації ⇨

Варіант 2: підвищення окладу у місяці настання права на індексацію

Єдина умова, щоб даний варіант спрацював: сума підвищення окладу має перевищувати  суму індексації. Або уточнимо: сума підвищення окладу + сума підвищення постійних надбавок, які прив’язані до окладу (наприклад, надбавка за стаж) мають перевищити суму індексації. Це випливає з абз 4 п. 5 Порядку № 1078, де сказано взагалі про підвищення всього “грошового доходу”.

Як бачимо, підвищення доходу є в обох варіантах. Так, в чому ж різниця?

Якщо говорити про цифри, то обидва методи можуть дати однаковий результат, якщо працівник працює на чистий оклад без надбавок, які напряму прив’язані до нього. 

Приклад 1 (підвищення в місяці права на індексацію). У січні 2017 р. оклад підвищено до 4000 грн і цей місяць став базовим. Результати розрахунку коефіцієнта індексації та самої індексації наведено нижче. Оклад протягом усього часу працівнику не підвищували.

У червні можливо:

1. нарахувати індексацію. Вона має бути 1684×(1,037–1) = 62,31 грн;
2. зробити випереджаюче підвищення на 65 грн. Червень стає базовим.
3. зробити підвищення окладу на 65 грн. Червень знову стає базовим.

Це ж саме у грудні: сума індексації мала бути 1762×(1,033–1)=58,15 грн < 60 грн. Або підвищуємо оклад ще на 60 грн або робимо випереджаюче підвищення на ті ж самі 60 грн.

*101,1 – це ІСЦ за січень 2017 р., який оприлюднений у лютому 2017 р. (і так далі).

Приклад 2 (підвищення на початку року). Діючий оклад на січень 2017 р. 4000 грн. У січні 2017 р. підприємство вирішило встановити випереджаюче підвищення. Механізм випереджаючого підвищення реалізуємо інакше: скористаємося прогнозним рівнем інфляції на 2017 р. –  нехай це буде 10% та встановимо постійне підвищення – 160 грн (=1600×0,1). Базовий місяць у цьому випадку один – січень. І в червні та вересні випереджаюче підвищення перевищувало необхідну індексацію. Однак, у грудні індексація перевищила підвищення та була нарахована працівнику замість випереджаючого підвищення (хоча, можна було б просто в грудні збільшити суму підвищення, наприклад, до 190 грн). Також такий підхід є більш затратним для власника (ще навіть більш затратним, ніж виплачувати індексацію), так як перші 5 місяців (січень-травень) підприємство взагалі не повинно було платити індексацію. Загальна сума зарплати за 12 місяців у прикладі 2 – 49939,72 грн, а в прикладі 1 – 48515 грн. (плюс до витрат додається зростання ЄСВ).

Отже, підсумки. На нашу думку, головними недоліками випереджаючого підвищення є те, що:

• дана доплата не врегульована іншими нормативними документами, наприклад, Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, Законом України “Про оплату праці”.  Що це? Як бути в ситуації, коли необхідно проводити доплату до мінімальної зарплати: враховувати дану доплату за аналогією з індексацією та окладом чи ні? Це певна “біла пляма” нашого законодавства;
• з попереднього недоліку випливає, що така доплата має бути певним чином визначена внутрішніми документами підприємства, наприклад, у колдоговорі;
• проводити випереджаюче підвищення треба по всім працівникам, так як це альтернатива індексації. Щодо окладів, то їх можна змінити тільки певним групам працівників, тобто більше можливостей для роботодавця.

Перевагами ж випереджаючого підвищення є:

• ситуація, коли з певних причин підприємство не може підвищувати оклади. У такій ситуації практично немає більше варіантів: або індексувати або здійснювати випереджаюче підвищення. Однак, перший варіант, як бачимо з прикладу, може бути навіть менш затратним;
• ситуація, коли підприємство має певні “прив’язані” до величини окладу фіксовані у % надбавки, які воно не може прибрати чи зменшити. Однак, тут можна просто розрахувати збільшення окладу таким чином, щоб загальна сума підвищення (оклад + надбавка) перевищували необхідну індексацію, адже враховується саме загальне збільшення доходу працівника;
• не треба вносити змін до штатного розкладу.

Як би там не було, але обидва методи не дають такого ефекту, як регулярне підвищення окладів з певним інтервалом та незначно можуть скоротити витрати підприємства. При підвищенні окладів через місяць на 1 грн можливе майже повне усунення збільшення витрат у зв’язку з інфляційними процесами (див. приклад у минулій консультації).