Мінімізація витрат по індексації: підвищення окладів чи випереджаюче підвищення?

Уникнути індексації можна різними шляхами, але головна мета не просто уникнути, але й зменшити загальні витрати підприємства (власника).

Варіант 1 (практично офіційний): випереджаюче підвищення

Даний варіант уникнення індексації можна назвати офіційним, так як  розглядається він у додатку 5 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення,  який затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078)). Розглянемо спочатку, що саме про нього сказано в законодавстві:

• якщо здійснювалося підвищення доходів випереджаючим шляхом, то рівень такого підвищення треба враховувати при вирішенні питання індексації  (див. абз. 8 п. 5 Порядку № 1078);
• підприємство може або нарахувати індексацію, або провести чергове підвищення доходу випереджаючим шляхом (див. абз. 9 п. 5 Порядку № 1078). Тобто передбачено, що проведення індексації може замінюватись механізмом підвищення доходів працівників випереджаючим шляхом (див. лист Мінсоцполітики від 05.08.2015 р. № 221/10/137-15 (далі – Лист № 221);
• таке випереджаюче підвищення, як і індексація, здійснюється у місяці, що є наступним за місяцем, у якому оприлюднено ІСЦ, на підставі якого сума індексації перевищила розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом;
• є уже згаданий приклад розрахунку для “випереджаючого методу (способу)” в додатку 5 Порядку № 1078. За ним обсяг підвищення заробітної плати з урахуванням попередньої суми індексації (у разі її нарахування) повинен перевищувати суму індексації;
• у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення (уже згаданий Лист № 221);
• для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення ІСЦ здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяцем (Лист № 221).

Абсолютно НОВИЙ бухгалтерський ЗВІТ

Віктор Онищенко, бухгалтер, кандидат економічних наук, м. Чернігів

Зміни у неподатковій звітності підприємств у нашому бухобліку відбуваються нечасто. А щоб з’явився абсолютно новий звіт, то уже й не пам’ятаємо, коли це було. Але він з’явився, завітавши до нас з Європи. Він не входить до складу фінансової звітності, але містить фінансову інформацію. І може містити нефінансову. Мова йде про Звіт про управління, який уже вперше треба буде подати за 2018 рік. Хто має складати Звіт про управління? Кому його подавати? Що має містити Звіт про управління? Як скласти Звіт про управління? Чи є хоча б якісь методрекомендації з його складання?

Про все це дізнайтеся з публікації на порталі "Головбух"

Це й усе, що сказано про даний метод в законодавстві. Не уточнено, чим є дане “випереджаюче підвищення” для працівника. Ніде й не сказано, що це підвищення окладу (якби малось на увазі підвищення окладу, то ситуацію не треба було б прописувати окремо, цей місяць і так є базовим). Виходить, що “випереджаюче підвищення” – це не підвищення окладу, а певна особлива доплата працівнику, яка нараховується потім і в інших місяцях до наступного перевищення порога індексації.

Наслідки з цього всього:

• випереджаючий спосіб дійсно є альтернативою індексації та є правом, а не обов’язком підприємства;
• немає прямої заборони щодо використання інших методів, наприклад, відомих підходів з підвищення окладів;
• випереджаюче підвищення здійснюється у місяці настання права на індексацію. Можливий також і інший варіант – установити таке підвищення заздалегідь на початку року (в січні) як у прикладі з додатку 5 Порядку № 1078. Це можна зробити, наприклад, на основі прогнозного рівня інфляції.

Отже, в тому ж самому місяці настання права на індексацію можна зробити й 3-й варіант, який прямо не вказаний у Порядку № 1078 – підвищити оклад та зробити цей місяць базовим (абз  1 п. 5 Порядку № 1078). Згадаємо його.

Варіант 2: підвищення окладу у місяці настання права на індексацію

Єдина умова, щоб даний варіант спрацював: сума підвищення окладу має перевищувати  суму індексації. Або уточнимо: сума підвищення окладу + сума підвищення постійних надбавок, які прив’язані до окладу (наприклад, надбавка за стаж) мають перевищити суму індексації. Це випливає з абз 4 п. 5 Порядку № 1078, де сказано взагалі про підвищення всього “грошового доходу”.

Як бачимо, підвищення доходу є в обох варіантах. Так, в чому ж різниця?

Якщо говорити про цифри, то обидва методи можуть дати однаковий результат, якщо працівник працює на чистий оклад без надбавок, які напряму прив’язані до нього. 

Приклад 1 (підвищення в місяці права на індексацію). У січні 2017 р. оклад підвищено до 4000 грн і цей місяць став базовим. Результати розрахунку коефіцієнта індексації та самої індексації наведено нижче. Оклад протягом усього часу працівнику не підвищували.

У червні можливо:

1. нарахувати індексацію. Вона має бути 1684×(1,037–1) = 62,31 грн;
2. зробити випереджаюче підвищення на 65 грн. Червень стає базовим.
3. зробити підвищення окладу на 65 грн. Червень знову стає базовим.

Це ж саме у грудні: сума індексації мала бути 1762×(1,033–1)=58,15 грн < 60 грн. Або підвищуємо оклад ще на 60 грн або робимо випереджаюче підвищення на ті ж самі 60 грн.

*101,1 – це ІСЦ за січень 2017 р., який оприлюднений у лютому 2017 р. (і так далі).

Приклад 2 (підвищення на початку року). Діючий оклад на січень 2017 р. 4000 грн. У січні 2017 р. підприємство вирішило встановити випереджаюче підвищення. Механізм випереджаючого підвищення реалізуємо інакше: скористаємося прогнозним рівнем інфляції на 2017 р. –  нехай це буде 10% та встановимо постійне підвищення – 160 грн (=1600×0,1). Базовий місяць у цьому випадку один – січень. І в червні та вересні випереджаюче підвищення перевищувало необхідну індексацію. Однак, у грудні індексація перевищила підвищення та була нарахована працівнику замість випереджаючого підвищення (хоча, можна було б просто в грудні збільшити суму підвищення, наприклад, до 190 грн). Також такий підхід є більш затратним для власника (ще навіть більш затратним, ніж виплачувати індексацію), так як перші 5 місяців (січень-травень) підприємство взагалі не повинно було платити індексацію. Загальна сума зарплати за 12 місяців у прикладі 2 – 49939,72 грн, а в прикладі 1 – 48515 грн. (плюс до витрат додається зростання ЄСВ).

Отже, підсумки. На нашу думку, головними недоліками випереджаючого підвищення є те, що:

• дана доплата не врегульована іншими нормативними документами, наприклад, Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, Законом України “Про оплату праці”.  Що це? Як бути в ситуації, коли необхідно проводити доплату до мінімальної зарплати: враховувати дану доплату за аналогією з індексацією та окладом чи ні? Це певна “біла пляма” нашого законодавства;
• з попереднього недоліку випливає, що така доплата має бути певним чином визначена внутрішніми документами підприємства, наприклад, у колдоговорі;
• проводити випереджаюче підвищення треба по всім працівникам, так як це альтернатива індексації. Щодо окладів, то їх можна змінити тільки певним групам працівників, тобто більше можливостей для роботодавця.

Перевагами ж випереджаючого підвищення є:

• ситуація, коли з певних причин підприємство не може підвищувати оклади. У такій ситуації практично немає більше варіантів: або індексувати або здійснювати випереджаюче підвищення. Однак, перший варіант, як бачимо з прикладу, може бути навіть менш затратним;
• ситуація, коли підприємство має певні “прив’язані” до величини окладу фіксовані у % надбавки, які воно не може прибрати чи зменшити. Однак, тут можна просто розрахувати збільшення окладу таким чином, щоб загальна сума підвищення (оклад + надбавка) перевищували необхідну індексацію, адже враховується саме загальне збільшення доходу працівника;
• не треба вносити змін до штатного розкладу.

Як би там не було, але обидва методи не дають такого ефекту, як регулярне підвищення окладів з певним інтервалом та незначно можуть скоротити витрати підприємства. При підвищенні окладів через місяць на 1 грн можливе майже повне усунення збільшення витрат у зв’язку з інфляційними процесами (див. приклад у минулій консультації).