Як уникнути застосування касового апарату (РРО)

4496
ОНИЩЕНКО Віктор
бухгалтер, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Більшість суб’єктів господарювання зі зрозумілих причин не люблять та бажають уникнути касових апаратів, якщо є така можливість. Сьогодні в консультації про випадки, коли можна обійтися без РРО.

Коли РРО не потрібен

Суб’єкти господарювання проводять готівкові розрахунки через РРО. Але ті, кому пощастило, обходяться розрахунковими книжками. Однак перелік щасливчиків наприкінці 2017 року підкоригували. Що змінилося?

Використання РРО регулюється ЗУ “Про застосуванняреєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадськогохарчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон про РРО).В цілому зобов’язані застосовувати РРО всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, тобто особи, які:

  • займається діяльністю у сфері торгівлі (продаж будь-яких матеріальних цінностей);
  • надають послуги громадського харчування та інші послуги;
  • здійснюють продаж технічно складних побутових пристроїв, що підлягають обов’язковому гарантійному ремонту;
  • здійснюють валютні операції.

Загальними ситуаціями, коли касовий апарат дозволяється не використовувати, є:

  • господарська операція не підпадає під визначення розрахункової операції;
  • здійснюються за готівку операції з позареалізаційних надходжень, тобто операції, які не пов’язані з продажем товарів і послуг;
  • суб’єкт господарювання має право використовувати замість РРО розрахункові квитанції (РК);
  • суб’єкт господарювання підпадає під перелік в ст. 9 Закону про РРО та має право взагалі не використовувати ні РРО, ні РК;
  • надання послуг фізособами, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
  • фізособа є платником єдиного податку 1 групи (без обмежень) або 2-3 груп (з обмеженнями).

Тепер по кожній з цих ситуацій окремо.

Що таке розрахункова операція

Якщо керуватися визначенням розрахункової операції зі ст. 2 Закону про РРО, то можна виділити наступні ключові критерії приналежності операції до розрахункової:

  • відбувається приймання готівкових коштів за місцем реалізації товару (послуг);
  • приймаються платіжні картки, чеки, жетони тощо за місцем реалізації товарів (послуг);
  • відбувається видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Також Закон про РРО ще й додатково вказує на такі випадки:

  • при застосуванні платіжної картки відбувається оформлення розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця;
  • при поверненні коштів при оплаті платіжною карткою відбувається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пам’ятайте, на ремонт РРО, який вийшов з ладу, відведено обмежений строк. Тому суб’єкт господарювання мусить оперативно його полагодити, а також організувати на цей час проведення розрахункових операцій в інший спосіб. Як це правильно зробити?

Платіжні картки, термінали, банкомати, Інтернет-банкінг: чи треба РРО?

Щодо сучасних платіжних засобів з огляду на вищенаведене визначення розрахункових операцій, маємо наступне:

  • навіть, якщо підприємство користується для оплати тільки платіжними картками (через POS-термінал), то РРО також має бути (ч. 1 ст. 3 Закону про РРО). Хоча покупець й отримує гроші в безготівковій формі, але з точки зору ДФС будь-яка операція, де була задіяна платіжна картка, є розрахунковою та треба РРО;
  • якщо споживач замовив товар через Інтернет-магазин і розрахунок за нього було здійснено на сайті Інтернет-магазину із застосуванням платіжних систем LiqPay (веб-інтерфейс Приватбанку) тощо, то суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон (все це підтверджує лист ДФС від 04.11.2016 р. № 23689/6/99-99-14-05-01-15). Це правило працює й для випадку, коли оплата здійснюється не на сайті Інтернет-магазину безпосередньо, а через інший сервіс, наприклад, Portmone.com (той же лист ДФС);
  • якщо покупець для оплати користується ПТКС, то все одно необхідний РРО. Мова йде про програмно-технічний комплекс самообслуговування, простіше кажучи, – платіжний банкомат. До ПТКС належать депозитні термінали Приватбанку, IBox та інші. Хоча в даній ситуації готівку по факту приймає не продавець, а особа, якій належить ПТКС, а покупець отримує гроші в безготівковій формі. Однак, ДФС має іншу думку в уже згаданому листі від 04.11.2016 р. № 23689/6/99-99-14-05-01-15. ДФС вважає, що так як покупець спочатку вносить плату готівкою або користується платіжною карткою, то РРО потрібний. Парадокс в тому, що якщо таку ж операцію здійснити через касу банку (див. нижче), то РРО уже не потрібний;
  • якщо покупець оплачує товар через платіжний сервіс Інтернет-банкінгу, наприклад, Приват-24, Ощад-24, то все залежить від способу здійснення оплати. Коли оплата здійснюється з платіжної картки, то РРО потрібен. Якщо ж оплата проходить з поточного рахунка (для Приват-24 – це платіж по Україні по реквізитам), до якого прив’язана картка, то РРО не потрібен, оскільки такий платіж є безготівковим (див. про них нижче);
  • якщо покупець оплачує товар електронними грошима (як визнаними НБУ – GlobalMoney, МопеХу, так і ні – Bitcoin), то дане питання не врегульоване, так як такі операції не можна назвати ні готівковими, ні безготівковими. Однак, це й не означає, що РРО не потрібен: в Законі про РРО сказано “приймаються платіжні картки, чеки, жетони тощо”. Саме це “тощо” дає можливість ДФС визнати такий платіж розрахунковою операцією.

Нерозрахункові операції: РРО не потрібен

Нерозрахунковою є операція, яка здійснюється у безготівковій формі (без використання платіжних карток) через банки (роз’яснення ДФС 109.03 ЗІР). До таких розрахунків належать:

  • перерахування коштів з рахунка покупця на рахунок продавця (тут треба стежити за тим, щоб платіж не було відправлено з платіжної картки через Інтернет-банкінг);
  • внесення покупцем готівки в касу банку для їх подальшого зарахування на рахунок продавця (для продавця такі розрахунки будуть безготівковими).

Як бачимо, основним мінусом такого підходу є необхідність відправляти покупця в банк або необхідність скористатися Інтернет-банкінгом типу Приват-24, де також треба правильно відправити платіж.

Позареалізаційні надходження: РРО не потрібен

Якщо операція здійснюється за готівку по операціях, які не пов’язані з продажем товарів або послуг. Такими операціями є (роз’яснення ДФС 109.03 ЗІР):

  • погашення позичальниками заборгованості за раніше виданими їх позиками;
  • безплатне отримання коштів;
  • відшкодування матеріальних збитків;
  • внески до статутного капіталу;
  • суми отриманих роялті;
  • доходи (відсотки) від володіння корпоративними правами;
  • повернення невикористаних підзвітних сум;
  • інші надходження позареалізаційного характеру.

Такі операції юрособами оформляються шляхом застосування прибуткового касового ордера. Це стосується всіх суб’єктів господарювання, в тому числі й тих, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Якщо навіть є РРО, то вищеперераховані операції через нього проводити не потрібно.

Орендні платежі. Звертаємо увагу, що орендні операції не розглядаються ДФС як позареалізаційні, а вважаються послугами (лист ДФС від 19.09.13 г. № 11569/6/99-99-19-02-02-15; категорія 109.03 ЗІР). Отже, РРО по орендним платежам, які сплачуються в готівковій формі, необхідний.

Є право використовувати РК замість РРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг повинні одночасно відповідати таким вимогам:

У Переліку № 1336 значаться зокрема такі види діяльності:

  • надання послуг бібліотеками;
  • прийманнявід населення вторинної сировини (крім металобрухту);
  • страхування майнових та особистих ризиків фізосіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика (крім “автоцивілки”);
  • приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

Якщо граничний обсяг перевищений протягом будь-яких 12 місяців підряд суб’єкт господарювання має перейти на розрахунки з застосуванням РРО протягом місяця з даного перевищення.

Кому можна не використовувати ні РРО, ні РК

Дозволено не використовувати РРО в наступних ситуаціях (ст. 9 Закону про РРО):

  • торгівля продукцією власного виробництва, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у їх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачою відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою;
  • проведення усіх банківських операцій, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
  • продаж проїзних і перевізних документів в транспорті, у т.ч. метрополітені;
  • продаж білетів державних лотерей через електронну систему;
  • продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів
  • здійснення фізособами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;
  • продаж в кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати;
  • продаж води, молока, квасу, олії та живої риби за автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів;
  • продаж страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
  • продаж товарів (надання послуг), якщо в місці отриманих таких товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (оптова торгівля тощо).

Незалежна професійна діяльність: РРО не потрібен

Якщо фізособа здійснює надання послуг, які належать до незалежної професійної діяльності. Такими є нотаріуси, адвокати, судові експерти, арбітражні керуючі, лікарі, аудитори, бухгалтери, оцінювачі, інженери, архітектори, артистична діяльність, художня діяльність, освітня або викладацька діяльність (консультація ДФС 109.03 ЗІР).

Платники єдиного податку та РРО

Фізособи, що є платниками єдиного податку не застосовують РРО у таких випадках (пп. 296.10 ПКУ):

  • 1 група  – незалежно від обраного виду діяльності в рамках дозволених даній групі (тільки роздрібний продаж на ринках та/або надання побутових послуг населенню);
  • 2 і 3 група – незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. Якщо обсяг перевищено, застосування РРО розпочинається з 1 числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах.

Зазначимо, що якщо платник єдиного податку отримує доходи лише безготівково, то встановлювати РРО не потрібно за будь-якого обсягу доходів. Однак, якщо обсяг доходів перевищує 1 млн грн і вирішено прийняти готівку, то це можна здійснити тільки через касовий апарат.

Платники єдиного податку також можуть використовувати РРО добровільно (без переведення його у фіскальний режим роботи). Це право надається ст. 13 Закону про РРО. Якщо вони не використовують РРО, то зобов’язані видавати товарний чек.

Продаж і монтаж технічно складних побутових товарів та РРО

Згідно пп. пп. 296.10 ПКУ, якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то він повинен використовувати РРО обов’язково, навіть коли він є:

  • платником єдиного податку;
  • це продукція його власного виробництва,

Отже, винятки тут не спрацьовують. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні затверджено Постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231. Єдиний вихід обійтися без РРО – це продаж таких товарів виключно шляхом безготівкових розрахунків.

Щодо монтажу технічно складних виробів існує роз’яснення ДФС в ІПК від 14.06.2017 р. № 637/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК. РРО не застосовується, якщо продавець не використовує при монтажу своїх матеріалів, тобто відсутня ситуація продажу обладнання та послуг з монтажу одночасно, а продається тільки сама послуга з монтажу.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь
Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією
Не піймайтеся на штрафи: коригуйте відпускні правильно
Інвалютні операції: імпорт, експорт товарів, курсові різниці, валютні обмеження
Каса, касові документи, ліміт каси по-новому
Блокування податкових накладних. Перезавантаження
Як бухгалтеру заповнити лікарняний листок
Фінансова звітність — 2017
Реклама
Уведіть код доступу
Демодоступ
Демодоступ
Демодоступ



© Головбух, 2018. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Приєднуйтесь до команди професійних бухгалтерів

і я інформуватиму вас про:

➤ головні зміни в законодавстві

➤ методи розв'язання складних робочих ситуацій

➤ зручні сервіси для роботи

Наталія Будніченко, головний редактор порталу «Головбух»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль