Рядки

Як заповнювати

Розділ І. Заголовна частина

1

Обираємо тип декларації в залежності від ситуації та ставимо відповідну позначку (знак “˅”).Типи декларацій означають наступне:

• “Звітна” – звичайна декларація, що не пов’язана з виправленням помилок;
• “Звітна нова” – декларація подається для виправлення помилки до кінця періоду подачі;
• “Уточнююча” – призначена для виправлення помилки уже після кінця періоду подачі;
• “Довідково” – декларація подається добровільно з певних причин. Однак, юрособи таку декларацію не подають, так як мета її подачі для фізосіб – отримання довідки про доходи за інший період, який відрізняється від квартального. Юрособам така довідка не потрібна.

2

Ставимо відмітку “˅” напроти звітного періоду (квартал, півріччя, 3 квартали, рік) та вказуємо рік “2018 року”.

3

Не заповнюємо, якщо декларація не містить виправлення помилки за минулі звітні періоди. 

Якщо ж подається саме уточнююча декларація, то в ряд. 02 і ряд. 03 проставляється однаковий період, що відповідає тому періоду, за який виправляється помилка. Наприклад, якщо в 2018 році виправляється помилка у річній декларації 2017 року, то в ряд. 02 і 03 слід указати саме “рік”та “2017” (на основі роз’яснення 107.01 ЗІР).

Якщо ж обрано інший спосіб виправлення –у звітній декларації, то це можна зробити тільки для одного звітного періоду, який і зазначається в ряд. 03.

4

Проставляємо відповідні реквізити платника податку:

• наводимо повне найменування платника податку, його код ЄДПОУ;
• вказуємо код КВЕД, який відповідає основному виду діяльності платника податку (роз’яснення 108.01.05 ЗІР);
• код організаційно-правової форми господарювання (для ТОВ – 240, ПП – 120);
• податкова, електронна адреса, телефон та інші реквізити.

5

Вказуємо найменування контролюючого органу, до якого подається декларація. Якщо платник єдиного податку протягом звітного періоду змінював свою податкову адресу шляхом переходу в інший адміністративний район, то до кінця року декларація подається за старою адресою. Там же сплачується й податок.

Розділ ІІ. Дохід, що підлягає оподаткуванню

1

В даному рядку та наступному свої показники суб’єкти господарювання наводять у таких колонках:

• кол. 3 – ті, які сплачують податок за ставкою 3%;
• кол. 4 – ті, які сплачують податок за ставкою 5%.

В ряд. 1 відображаємосуму доходу за податковий (звітний) період (у гривнях з копійками). Вказується та суму доходу (без ПДВ), яка не порушує вимог ПКУ щодо перебування на 3 групі єдиного податку, тобто ≤ 5 млн грн, дохід отриманий від дозволених видів діяльності, а також тільки в результаті грошових розрахунків з контрагентами. До доходу платника єдиного податку включаються:

• дохід, який було отримано протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій/безготівковій), у т.ч. дохід представництв, філій та відділень такої юрособи (пп. 2 п. 292.1 ПКУ);
• додатна курсова різниця, що виникає при перерахуванні залишків іноземної валюти на поточних рахунках за правилами бухобліку (роз’яснення 108.01.02 ЗІР, а також ІПК від ДФС від 22.12.2017 р. № 3111/ШПК/18-28-12-04-20);
• дохід у вигляді попередньої оплати товарів (робіт, послуг), який було отримано в період знаходження на загальній системі оподаткування. Він визнається на дату відвантаження таких товарів (виконання робіт, надання послуг) уже на спрощеній системі (п. 292.3, 292.6 ПКУ);
• вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.3 ПКУ);
• сума кредиторської заборгованості за строком позовної даності, який закінчився (п. 292.3 ПКУ). Визнається тільки платниками ПДВ у сумі без ПДВ;
• різниця між сумою, що отримана від продажу основних засобів та їх залишковою вартістю на день продажу (п. 292.2 ПКУ). Така норма відсутня щодо нематеріальних активів, тому з обережності останні краще обкласти податком як звичайний продаж товарів;
• дивіденди та інші види доходів, які визначені в пп. 292.11 ПКУ.

Дохід визнається на дату надходження коштів (п. 292.6 ПКУ), а не за принципом нарахування. Це значить, що відвантаження продукції не є доходом для єдиноподатника, а тільки факт її оплати. Звідси отриманий аванс за продукцію, товари, роботи, послуги  визнається як дохід того звітного періоду, в якому він був отриманий. Якщо протягом періоду відбулося повернення грошей покупцю, то платник єдиного податку має відкоригувати (зменшити) свій дохід у періоді такого повернення (ІПК ДФС від 06.06.2017 р. № 470/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

Якщо дохід платником єдиного податку отримано в іноземній валюті, то він перераховується в гривню за курсом НБУ на дату отримання (п. 292.5 ПКУ). Він складається з 2-х частин (ІПК ДФС від 22.12.2017 р. № 3111/ІПК/18-28-12-04-20):

• суми іноземної валюти, що залишається після обов’язкового продажу, та перераховується в гривню за курсом НБУ на дату отримання. Датою отримання вважається дата зарахування валюти на поточний рахунок;
• сума гривень, що отримані від обов’язкового продажу валюти та зараховані на поточний рахунок платника податку.

2

Вказується сума перевищення доходом єдиноподатника ліміту в 5 млн грн (за винятком доходу від заборонених видів діяльності та у негрошовій формі розрахунків).

3

Дохід, який був отриманий єдиноподатником у негрошовій формі. Нагадуємо, що платники єдиного податку не можуть користуватися бартером або векселями.

4

Дохід, що був отриманий від заборонених видів діяльності (пп. 291.5 ПКУ).

5

Вказується загальна сума доходу за період: ряд. 1 + ряд. 2 + ряд. 3 + ряд. 4 + ряд. 5.

Розділ ІІІ. Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку

6

Ряд. 1×0,03 (для платників ПДВ) та ряд. 1×0,05 (для неплатників ПДВ).

7

Розраховується податок з суми “неправильних” доходів платника єдиного податку. Нагадуємо, що при їх отриманні втрачається право перебування на спрощеній системі. Сума податку по таким доходам розраховується у подвійному розмірі від базових ставок:

• (ряд. 2+ ряд. 3 + ряд. 4)×0,06 – для платника ПДВ;
• (ряд. 2+ ряд. 3 + ряд. 4)×0,06 – для неплатника ПДВ.

8

Знаходиться загальна сума податку за податковий період: ряд. 6 + ряд. 7.

9

Вказується сума податку за минулий період. Для декларації за І квартал даний рядок не заповнюється.

10

Сума єдиного податку до сплати визначається як різниця: ряд. 8 – ряд. 9. Саме ця сума підлягає сплаті до завершення 10-денного терміну після граничного строку подачі декларації.

Розділ ІV. Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок

11

Вказується помилкова сума єдиного податку з декларації за певний минулий період. Нагадуємо, що загальний строк давності щодо виправлення помилок – 1095 днів.

12

Вказується правильна сума єдиного податку. Форма декларації не дозволяє вказати причину помилки. Пояснення треба додати як доповнення до декларації (складається у довільній формі).

13

Вказується сума недоплати (ряд. 12 –  ряд. 11), якщо ряд. 12 > ряд. 11.

14

Вказується сума переплати (ряд. 11 – ряд. 12), якщо ряд. 12 < ряд. 11. Наводиться без знака “мінус”.

15

Заповнюється у тому випадку, якщо помилка виправляється шляхом подачі уточнюючого розрахунку: ряд. 13×0,03.

16

Заповнюється у тому випадку, якщо помилка виправляється у поточній декларації: ряд. 13×0,05.

17

Сума пені. Розраховується ряд.13×ставка НБУ(%)×(кількість днів з 91-го дня по день погашення зобов’язання)/(100×365) (пп. 129.1.3 ПКУ).