Головбух

Податок на репатріацію з процентів нерезидентові

  • 27 лютого 2018
  • 2658
експерт з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, Київ

Процентами називають дохід, що сплатив (нарахував) позичальник на користь кредитора, за використання коштів чи майна, залучених на визначений або невизначений строк (пп. 14.1.206 Податкового кодексу України; ПК).

До процентів належать:

  • платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
  • платіж за використання коштів, залучених у депозит;
  • платіж за придбання товарів із розстроченням;
  • платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надають у рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);
  • винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, що сплатила фізична особа платникові податку, на користь якого відступили право на отримання таких платежів.

Абсолютно НОВИЙ бухгалтерський ЗВІТ

Зміни у неподатковій звітності підприємств у нашому бухобліку відбуваються нечасто. А щоб з’явився абсолютно новий звіт, то уже й не пам’ятаємо, коли це було. Але він з’явився, завітавши до нас з Європи. Він не входить до складу фінансової звітності, але містить фінансову інформацію. І може містити нефінансову. Мова йде про Звіт про управління, який уже вперше треба буде подати за 2018 рік. Хто має складати Звіт про управління? Кому його подавати? Що має містити Звіт про управління? Як скласти Звіт про управління? Чи є хоча б якісь методрекомендації з його складання?

Оподатковуємо проценти

Проценти для нерезидента є доходами із джерел походження з України, тому підлягають оподаткуванню податком на репатріацію (пп. 141.4.1 ПК).

Відповідальним за утримання податку є резидент або його постійне представництво, яке виплачує проценти на користь нерезидента-юрособи (пп. 141.4.2 ПК). Тож незалежно від того, є це підприємство платником податку на прибуток, єдиного податку, неприбутковою організацією або звичайною фізособою, під час виплати нерезидентові-юрособі процентів воно має утримати податок із таких доходів нерезидента і перерахувати його до бюджету (пп. 14.1.213 ПК). Проте є особливі правила (звільнення) для деяких процентів за ПК або за нормами міжнародного договору, які звільняють такі доходи від оподаткування.

► Розрахунки в іноземній валюті

Ставка податку

За загальним правилом, ставка оподаткування становить 15% (пп. 141.4.2 ПК). Податок на репатріацію утримують із доходу нерезидента. Тож він отримує суму за мінусом податку. Резидент, який виплачує доходи нерезидентові, не може сплатити податок на репатріацію своїм коштом (пп. 141.4.9 ПК).

Проте в ПК прописана і ставка 5% за деякими процентами в разі виконання певних умов. Є й норми, що звільняють від оподаткування певні проценти. Ставки оподаткування процентів на користь нерезидента-юрособи із посиланням на норми ПК подаємо у таблиці:

Податок на репатріацію з процентів нерезидентові

Податок на репатріацію з процентів нерезидентові

Строк сплати до бюджету

Податок на репатріацію резиденти (постпредставництва) сплачують до бюджету під час виплати доходу нерезидентові-юрособі і за його рахунок у гривні (пп. 141.4.2 ПК). А позаяк дохід нерезидента виражений в інвалюті, необхідно визначити гривневий еквівалент суми податку. Для цього інвалютну суму множать на курс НБУ на дату його сплати (тобто дату виплати доходу нерезидентові).

 Роялті і податок на репатріацію

Застосовуємо міжнародні договори

Аби скористатися нормами міжнародного договору щодо звільнення від оподаткування процентів чи застосування меншої ставки, потрібно, щоб нерезидент:

  • був бенефіціарним (фактичним) власником доходу;
  • надав довідку про свій резидентський статус у країні, з якою Україна уклала міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

► Сплата податку на репатріацію єдиноподатником

Бенефіціарний статус

Конкретних правил, за якими визначають, чи є нерезидент бенефіціарним отримувачем доходу, ПК не містить (листи ДФС від 31.10.2014 № 9033/7/99-99-10-02-02-17, ДПАУ від 30.03.2011 № 3917/5/12-0216). У пункті 103.3 ПК сказано: «Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору Україна до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів».

Тобто посередники, агенти, номінальні отримувачі доходу не є бенефіціарами (власниками) такого доходу. Тому коли виплачуєте проценти на їхню користь, не застосовуйте норми міжнародного договору.

Фактичний отримувач доходу — той, хто визначає його подальшу економічну долю

Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) вважає, що фактичного отримувача доходу не можна тлумачити у вузькому сенсі. Щоб бути фактичним отримувачем доходу, особа мусить не лише мати право отримувати дохід, а й, як випливає з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу (рішення ВАСУ від 24.03.2014 № К/800/52155/13). На це зараз і зважають суди.

► Порушили строки валютних розрахунків: як уникнути пені

Податківці під час встановлення бенефіціарності зважають, чи не надають синдикований кредит, тобто коли за договором залучають фінанси третіх осіб і надавач кредиту є агентом. Так, у постанові Дніпропетровського апеляційного суду України від 29.09.2016 у справі № 804/4659/15 зазначено: «…як вбачається зі змісту кредитного договору <…>, «…» виступає в якості первинного кредитора, проте може залучати грошові кошти для забезпечення виконання умов договору з інших джерел, тобто виступати агентом. Разом з тим, кредитним договором жодних інших сторін фінансування не визначено». До того ж суд зазначив, що у Реєстраційному свідоцтві, у якому затверджено умови строкового кредитного договору, нерезидента «…» визначено як кредитора (бенефіціара).

Приймаючи рішення, судді беруть до уваги, чи є нерезидент, який отримує проценти, первинним кредитором (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі № 826/3976/15). Тобто чи не є він проміжною ланкою. «Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу» (постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі № 876/12185/15).

 Порядок сплати податку на репатріацію

Як не дивно, стосовно боргових цінних паперів контролери під час встановлення бенефіціарності зазначають емітента таких паперів. На щастя, суд вищої інстанції докладніше з’ясував це питання (постанова ВАСУ від 30.06.2016 у справі № 826/8945/15: «…суд погодився з твердженням відповідача-1 про те, що компанія VTB Capital PLC не є бенефіціарним отримувачем доходу від сплати зобов’язань за кредитним договором від 16 листопада 2006 року, що, в свою чергу, унеможливлює звільнення позивача від оподаткування процентів, сплачених на виконання умов цього договору. На переконання суду першої інстанції, фінансування зазначеного кредиту здійснено за рахунок випуску боргових цінних паперів Нідерландським підприємством Finance & Credit Ukraine B.V., а відтак саме ця компанія є бенефіціарним власником спірного доходу. З такими доводами цілком об’єктивно не погодився суд апеляційної інстанції».

Три методи виправити помилки з податку на прибуток

Податок на репатріацію з процентів нерезидентові
Олег СічACCA DipIFR(rus), керівник Об’єднаної редакції MCFR: Головбух
Є три методи виправити помилки з податку на прибуток. Найпростіший — скласти нову звітну декларацію за податковий період, у якому припустилися помилки.Цим методом можна скористатися, якщо помилку виявили до спливу граничного строку подання декларації. Якщо пізніше — доведеться обрати один із двох таких методів: подати уточнюючий розрахунок; заповнити коригувальний додаток до поточної декларації (п. 50.1 Податкового кодексу України; ПК). Принципова відмінність уточнюючого розрахунку — його можна подати у будь-який момент. Натомість додаток ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 , подають лише у складі поточної декларації.

Підтвердження бенефіціарності

ПК не вимагає бенефіціарності нерезидента. Погоджуються з цим і податківці (лист ДПАУ від 30.03.2011 № 3917/5/12-0216) і суди (постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2016 у справі № 815/5305/15).

Для процентів достатньо договору, аби підтвердити бенефіціарність отримувача доходу.

 Роялті від нерезидента та його бенефіціарний статус

Довідка про резидентський статус

Щоб скористатися нормами міжнародного договору, нерезидент має подати довідку (нотаріально завірену копію) про свій резидентський статус у країні, з якою укладено такий міжнародний договір (абз. 2 п. 103.4 ПК).

Довідку видає компетентний (уповноважений) орган відповідної країни, визначений міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни. Як правило, в міжнародному договорі зазначають, який орган видає таку довідку (листи ДФС від 20.07.2012 № 12968/6/12-0016від 18.04.2012 № 5651/5/12-0016, № 6826/6/12-0016). Довідку потірбно належно легалізувати і перекласти відповідно до законодавства України (п. 103.5 ПК). Цей документ діє упродовж року.

 Співпраця з нерезидентом за ЦПД: особливості оподаткування

Щоб застосувати міжнародний договір, довідку варто мати вже до виплати доходунерезидентові. Проте порушення не буде, якщо підприємство має довідку, отриману, наприклад, у 2016 році, а проценти виплачують у 2017 році, за який довідки немає, а отримують її, скажімо, аж у 2018 році (п. 103.8 ПКлисти ДФС від 28.02.2012 № 3534/6/12-0016, № 5811/7/12-1017).

Нормами міжнародного договору можна скористатися, якщо нерезидент надасть довідку про свій резидентський статус

Коли банки та фінансові установи України проводять операції з іноземними банками, пов’язані з виплатою процентів, не потрібно підтверджувати факт, що такий іноземний банк є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Достатньо, якщо це підтверджує витяг із міжнародного каталогу International Bank Identifier Code (видання S.W.I.F.T., Belgium International Organization for Standardization, Switzerland) (п. 103.7 ПК; постанова ВАСУ від 30.06.2016 у справі № 826/8945/15).

 Звітність за податком на репатріацію

Визначаємо країну для оподаткування процентів

Конвенція про уникнення подвійного оподаткування може містити своє визначення процентів, яке може відрізнятися від того, що містить ПК. Тому з метою оподаткування доходів нерезидентів діятиме саме визначення міжнародного договору.

Приміром, у пункті 4 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Грецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно сказано: «Термін «проценти» при використанні в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і облігацій чи боргових зобов’язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій або боргових зобов’язань».

 Ціна зовнішньоекономічного контракту: чи обов'язково її зазначати

У багатьох Конвенціях про уникнення подвійного оподаткування стосовно процентів можна натрапити на норму на кшталт: «Проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі». Проте таке правило не дає права звільнити від оподаткування проценти нерезидентові, отримані від резидента (постпредставництва). Адже «можуть оподатковуватися» не трактують як право обирати країну оподаткування.

Згідно з Коментарем до Типової конвенції ООН про уникнення подвійного оподаткування між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються (далі — Типова конвенція) щодо процентів, сказано, що тут передбачене компромісне рішення держав. Тобто згідно з коментарем формулювання «можуть оподатковуватися» означає можливість введення податку внутрішнім законодавством держави. А українське законодавство (а саме ПК) передбачає оподаткування процентів. Тож якщо не передбачено звільнення від оподаткування (бо «можуть оподатковуватися у цій другій договірній державі» звільнення не дає), може потішити хіба що менша ставка за процентами (лист ДПА від 27.12.2012 № 12744/0/71-12/12-1017).

► Виплата процентів нерезидентам та податок на репатріацію

Суди теж говорять про те, що не існує права вибору країни оподаткування: «Положення ст. 11 Конвенції не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту вказаної міжнародної угоди та суті податку, наведеному у Податковому кодексі України» (постанова ВАСУ від 04.10.2017 у справі № К/800/23346/16, у якій розглядали звільнення від оподаткування процентів за підпунктами 1, 2 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна).

Конвенції не дають права вибору країни оподаткування процентів, а лише встановлюють меншу ставку оподаткування і лише за виконання певних умов

Проте є й інші рішення, у яких ідеться про можливість оподаткування процентів у країні нерезидента, а не в Україні, за наявності формулювання «можуть оподатковуватися» (постанова ВАСУ від 15.10.2012 у справі № 2а-3303/09/2670).

Для застосування меншої ставки податку за процентами конвенції висувають певні умови. Тому, щоб розуміти можливі ризики різного трактування контролерами цих умов, варто ознайомитися із судовою практикою (за вибіркою судових рішень) саме за конвенцією з країною вашого нерезидента.

 Податок на репатріацію, якщо сторони — пов’язані особи

За несплату податку на репатріацію в разі виплати доходу нерезидентові застосовують штраф (п. 127.1 ПК) у розмірі:

  • 25% суми податку;
  • 50% суми податку — за повторно вчинене порушення протягом 1095 днів;
  • 75% суми податку — за дії, вчинені протягом 1095 днів утретє й більше.

Крім того, може загрожувати й пеня за статтею 129 ПК.

РЕЗЮМЕ:

Якщо виплачуєте проценти нерезидентам, утримайте з них податок на репатріацію. Загальна ставка — 15%. Для окремих випадків передбачено ставку 5%. Також існує можливість звільнитися від оподаткування.

Нова податкова накладна: що чекає на бухгалтера з 1 грудня

Податок на репатріацію з процентів нерезидентові
Нижник Тетяна експерт MCFR Головбух
Не встигли бухгалтери познайомитись із податковою накладною, як Кабмін змінив ознаки, за якими ДФС моніторить і блокує податкові накладні та розрахунки коригування до них. Покроково і з прикладами про те: • які нові реквізити у податковій накладній; • як змінилася таблична частина податкової накладної; • яких новацій зазнав розрахунок коригування; • як тепер оформити зведену податкову накладну або за щоденними підсумками; • як філії складають чи отримують податкові накладні; • які особливості складання податкових накладних неплатнику ПДВ; • як виправляти помилки у податкових накладних

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл