text
Головбух

Фінансова звітність

  • 27 вересня 2018
  • 25901

Початок нового року для бухгалтерів – це період проводів старого року складанням звітності по ньому, яка дає можливість отримати уявлення про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Вона є універсальним способом подачі інформації у сучасній бухгалтерії не тільки України, але й світу. Тож сьогодні про основні нюанси складання фінансової звітності у 2018 році.

Склад фінансової звітності

Фінансову звітність можна складати як за національними, так і міжнародними стандартами. Склад фінансової звітності визначається:

  • Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженим наказом Мінфіну від 07.02.2013 р.  № 73 (далі – НП(С)БО 1) для тих підприємств, які зобов’язані складати звітність за національними та міжнародними стандартами для подачі її в державні органи. Додаток 1 до цього стандарту містить форми звичайної фінзвітності, а додаток 2 – консолідованої фінзвітності (складається у разі наявності  у підприємства дочірніх підприємств);
  • Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 “Подання фінансової звітності” (далі – МСБО 1), для тих підприємств, які складають звітність за МСФЗ “у чистому вигляді” для інвесторів чи виходу на міжнародні ринки капіталу.

В цілому назви та зміст фінансових звітів за НП(С)БО 1 та МСБО 1 майже ідентичні. Так, згідно національних стандартів підприємства складають та подають:

  • баланс (звіту про фінансовий стан) – форма № 1;
  • звіт про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) – форма № 2;
  • звіт про рух грошових коштів – форма № 3;
  • звіт про власний капітал – форма № 4;
  • примітки до фінансової звітності – забезпечують деталізацію та пояснення статей фінансової звітності, форма подачі довільна, розкривається інформація передбачена національними стандартами або МСФЗ. Однак, також існують:
  • Примітки до річної фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302 (форма № 5) (далі – Наказ № 302). Це набір 15 таблиць, які розшифровують показники рядків форм №№1-2;
  • Додаток до приміток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами” (форма № 6), який затверджений П(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами”, наказ Мінфіну № 868 від 19.05.2005 р. № 412. Складається у разі якщо підприємство зобов’язане оприлюднювати свою фінзвітність та виділяє згідно облікової політики звітні сегменти (господарські або географічні).

Слід зазначити, якщо підприємство, застосовує МСФЗ, то форма № 5 та форма № 6 не складаються (п. 7 Наказу № 302, п. 2 П(С)БО 29). Такі підприємства готують загальні примітки до фінзвітності з урахуванням вимог міжнародних стандартів. Інформація у такому разі про ті ж самі сегменти та інші елементи фінзвітності розкривається у довільній формі, враховуючи ту деталізацію, яку вимагають МСФЗ.

Також МСБО 1 передбачає два варіанти подачі аналога звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід):

  • або єдиний звіт про сукупні доходи, що включає компоненти прибутку та збитку;
  • або окремо – звіт про прибутки та збитки й окремо – звіт про сукупний дохід.

Однак, дана можливість МСБО 1 може бути реалізована тільки для тих підприємств, які складають для своїх інвесторів або для виходу на міжнародні ринки капіталу (МСФЗ у “чистому вигляді”), а не з використанням форм №№ 1, 2, 3, 4 з НП(С)БО 1.

Складати свою фінзвітність за МСФЗ з заповненням форм №№ 1, 2, 3, 4 (з позначкою “˅” в комірці “складено за міжнародними стандартами фінансової звітності”) згідно оновленої ст. 121ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996 (далі – Закон про бухоблік)  зобов’язані  підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. Дана редакція набуває чинності з 01.01.2018 р.

Нове формулювання “підприємства, що становлять суспільний інтерес” в оновленому Законі про бухоблік означає:

  • підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;
  • банки;
  • страховики;
  • недержавні пенсійні фонди;
  • інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств);
  • великі підприємства (за новими нормами Закону про бухоблік ними є підприємства щодо яких виконуються 2 з  3-х критеріїв: сукупна вартість активів – понад 20 млн євро, чистий дохід  – більше 40 млн євро, а середня чисельність працівників – понад 250 осіб).

Серед інших фінансових установ зокрема слід розглядати такі, що (див. постанови КМУ від 30.11.2011 р. № 1223, від 16.01.2013 р. №29, від 07.11.2013 р. № 820):

  • здійснюють надання фінансових послуг (група 64 КВЕД, наприклад, фінансовий лізинг, трастові компанії, холдингові компанії, грошове посередництво);
  • підприємства, що здійснюють допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (група 66 КВЕД);
  • здійснюють діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД);
  • кредитні спілки (КВЕД 64.20).

Отже, згадані форми фінзвітності за НП(С)БО 1 (№№ 1-4)  стосуються:

  1. так званих середніх підприємств (виконується принаймні 2 з таких критерії: вартість активів – до 20 млн євро, чистий дохід – до 40 млн. євро, штат працюючих – до 250 осіб);
  2. тих підприємств, які складають свою фінзвітність за МСФЗ згідно Закону про бухоблік.

Для малих та мікропідприємств передбачені інші форми фінзвітності, визначені П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” (див. нижче). Приміток до фінзвітності такі підприємства не складають.

Фінзвітність

Збільшити зображення

Також свої форми фінзвітності в Україні існують для держсектору та банків.

Загальні вимоги до складання

1. Метою складання фінзвітності є надання її одержувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства. Фінзвітність має бути складена виключно на підставі своєчасно і правильно оформлених первинних документів з дотриманням національних або міжнародних стандартів (лист Мінфіну від 30.05.2016 р. № 31-11410-09-10/15182, лист ДФС від 20.11.2015 р. № 17816/10/26-15-15-03-11).

2. Показники про витрати й збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу слід наводити в дужках (п. 5 р. ІІ НП(С)БО 1, п. 4 р. ІІ П(С)БО 25). Запис у дужках означає знак “–”.

3. Скорочувати статті активів і зобов’язань, доходів і витрат забороняється (п. 3 розділу IV НП(С)БО 1). Що це значить? Приміром існує взаємна дебіторська та кредиторська заборгованість, по якій не складався акт взаємозаліку – згортати таку заборгованість не можна. Ще, – підприємство реалізувало основний засіб – у звітності відображаються доходи від такої операції та витрати окремо. Не можна показати лише суму прибутку (збитку) по цій операції, що є різницею між доходами та витратами. Це ж саме стосується курсових різниць тощо (хоча, до речі, МСФЗ у ряді випадків дозволяють згортати такі доходи та витрати у разі несуттєвості зазначених сум).

4. До форм фінзвітності можна вписувати додаткові рядки за переліком з додатку 3 до НП(С)БО 1, враховуючи встановлену назву та код рядка. При цьому повинні виконуватися такі критерії: інформація є суттєвою та оцінка статті може бути достовірно визначена.

5. У формах фінзвітності можна не наводити статті, за якими інформація до розкриття відсутня, крім випадків, коли такі дані були в попередньому звітному періоді (п. 4 р. ІІ НП(С)БО 1).

Звітні періоди

Закон про бухоблік у ч. 1 ст. 13 встановлює звітний період для фінзвітності календарний рік. Передбачено також складання проміжної фінзвітності зі звітним періодом – квартал. Теоретично також можливий місячний звітний період (його можна передбачити обліковою політикою за оновленим Законом про бухоблік), проте на практиці він не зустрічається. Фінзвітність складають наростаючим підсумком із початку звітного року.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік), тобто 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня.

Одиниця виміру

Грошовим вимірником при складанні фінзвітності є гривня (ст. 5 Закону про бухоблік). З 2018 р. на вимогу користувачів фінансова звітність може бути додатково перерахована в іноземну валюту.

Фінзвітність за формами НП(С)БО 1 заповнюється в тисячах гривень без десяткового знаку. Це значить, що якщо у вас 15556,35 грн на поточному  рахунку, то в фінзвітності буде цифра “16” (тис. грн). Звідси випливає ще один нюанс: не можна рахувати суми у звітності по округлених числах, так як баланс не зійдеться через похибку в округленнях. Округлюються результати обчислень здійснені попередньо в гривнях, а не тисячах гривень.

Фінзвітність за формами П(С)БО 25 заповнюється у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 р. І П(С)БО 25). Тобто 15556,35 грн відображається у звітності як “15,6” (тис. грн).

Елементи фінзвітності

Елементами фінзвітності в залежності від конкретного звіту є наступні:

Фінзвітність

Збільшити зображенн

Про суттєвість інформації

Згідно НП(С)БО 1 суттєва інформація – інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або МСФЗ та керівництвом підприємства.

В принципі, суттєвість є предметом професійного судження бухгалтера. Однак, існують і певні рекомендації (вони не є обов’язковими) з боку Мінфіну, а саме листи від 29.07.2003 р. № 04230-04108 та від 28.03.2014 р. N 31-08420-07/23-639/1/1084, які зокрема встановлюють такі критерії суттєвості:

Фінзвітність

Збільшити зображення

В цілому при визначенні суттєвості окремих статей за поріг суттєвості може прийматися певна частка відповідної статті у базовому показнику (= стаття : базовий показник). За базовий показник рекомендується використовувати: підсумок відповідного класу активів або зобов’язань, сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, чистий прибуток, чистий рух грошових коштів від операційної діяльності тощо.

Суттєвість використовується як критерій до об’єднання чи введення додатково вписуваних статтей фінансової звітності. Наприклад, замість єдиного рядка “Запаси” (код 1100) підприємство може вписати у разі суттєвості їх значень такі рядки, як:

  • “Виробничі запаси”(код  1101);
  • “Незавершене виробництво” (код 1102);
  • “Готова продукція” (код 1103);
  • “Товари” (код 1104).

Подання фінансової звітності

Строки подання фінзвітності встановлені пп. 5 та 10 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 (далі – Порядок № 419). Їх наведено нижче.

Фінзвітність

Збільшити зображення

Оприлюднення фінзвітності. Фінансова звітність це не комерційна таємниця, не конфіденційна інформація. За оновленим Законом про бухоблік оприлюднювати свою фінзвітність підприємства мають у такі строки:

  • до 30 квітня – підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства (з 01.01.2018 р., раніше діяла, по-суті, така ж норма).
  • до 1 червня – великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства; фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств (з 01.01.2019 р).

Здійснюється оприлюднення цими підприємствами разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законом, публікує його протягом 45 днів після затвердження.

Додатково про звітність

Особливості для нових підприємств. Для новостворених підприємств існує специфічний податковий період. Згідно ч. 2 ст. 13 Закону про бухоблік у них перший звітний період може бути менше за 12 місяців, але не більше 15 місяців. При визначенні типу підприємства (мале, середнє і т.д.) новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.

Про подання в податкову. Подання фінзвітності в органи ДФС визначено абз. 1 п. 46.2 Податкового кодексу України: платники податку на прибуток зобов’язані подавати разом із відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання такої декларації. Така фінзвітність є додатком до декларації та її невід’ємною частиною (додатком ФЗ). В інформації “Наявність додатків” проставляється позначка “+”. Відомості про форми фінзвітності, які одночасно подаються з декларацією з податку на прибуток, відображаються у відповідній таблиці декларації. Тому при заповненні поля “Додатки на __ арк.”  такої декларації в загальній кількості аркушів враховується, зокрема, кількість аркушів по формах фінзвітності.

Слід звернути увагу, що декларація подається після подачі форм фінзвітності – через те, що форма декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до декларації додатків у вигляді форм фінзвітності (абз. 11 п. 48.3 ПКУ). Після подачі фінзвітності через електронний кабінет необхідно отримати квитанції щодо її прийняття. Тільки потім можна подавати податкову декларацію з податку на прибуток.

У разі подання уточнюючої декларації фінзвітність повторно за відповідні періоди не подається, якщо її показники не підлягають виправленню (роз’яснення ДФС 102.23.02 ЗІР). Також звертаємо увагу, що за оновленим Законом про бухоблік з 01.01.2018 р. підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність, якщо в раніше поданій звітності були виявлені помилки – самостійно або в результаті аудиторської перевірки та з інших причин (ч. 6 ст. 14 Закону про бухоблік).

Також неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ПКУ подають фінансову звітність разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. 

Методрекомендації Мінфіну щодо заповнення звітності. Фінзвітність складається з урахуванням Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності від 28 березня 2013 року № 433 (далі – Методрекомендації № 433). Вони визначають, що вносити до кожного рядка звіту. Підприємствам, які використовують МСФЗ, вони не потрібні.

Методичні рекомендації Мінфіну з перевірки порівняльної показників фінзвітності. Ще одним мінфінівським документом на допомогу складанню фінзвітності є Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 11.04.2013 р. № 476. Даний документ здебільшого показує арифметичні взаємозв’язки як між рядками одного фінансового звіту, так і між рядками декількох фінансових звітів, у т.ч. і й для суб’єктів малого підприємництва. Допомагає розібратися в тих ситуація, коли не зрозуміло, які рядки треба додати/відняти, щоб отримати необхідний показник. В цілому даний документ у  вигляді формул дублює вимоги з Методрекомендацій № 433, які описують те ж саме, але в словесній формі.

Читайте гарячу публікацію
EXPERTUS:ГОЛОВБУХ

➤ Як провести річну інвентаризацію швидко: поради колег

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!