Удосконалення Закону про бухоблік: до чого готуватись

8867
СІЧ Олег
Автор: СІЧ Олег
керівник Об’єднаної редакції MCFR Головбух
Заради гармонізації із законодавством ЄС до Закону про бухоблік внесли зміни. А саме, запровадили нову класифікацію підприємств, підвищили публічність фінзвітності, а когось ще й примусово перевели на МСФЗ. Позитив — встановили, що первинка із незначними помилками — все одно первинка. Змін багато, тож про головне — у коментарі експерта

Усіляка обдумана дія має причину. Ця думка справедлива й стосовно внесення змін до Закону про бухоблік. Адже робили це заради імплементації Директиви ЄС про річну фінансову звітність (від 26.06.2013 № 2013/34/ЄС), затвердженої Європейським Парламентом і Радою ЄС.

Проаналізуємо, що законотворцям вдалося вдосконалити у вітчизняному бухобліку, а що не дуже за допомогою проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Проект закону). Одразу зауважимо, що наразі (станом на 24.10.2017) документ очікує підпису Президента. Якщо раптом опублікований Закон відрізнятиметься від цього проекту — ми обов’язково поінформуємо вас про це на шпальтах тижневика.

Первинка із незначними помилками — все одно первинка

Підставою для відображення господарської операції є первинний документ. Це базове правило, звісно, не скасують, однак лояльно вдосконалять.

Так, незначні недоліки у первинних документах не будуть підставою не визнавати господарську операцію. Умова — такі помилки не мають перешкоджати ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. До того ж документ має містити відомості про дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції тощо. Звісно, у контексті такого формулювання слово «тощо» насторожує. Як його трактуватимуть податківці, а згодом, імовірно, й суди — покаже час...

Нові критерії класифікації підприємств

Від того, як класифікують підприємство (мікро, мале, середнє або велике), залежать і правила, за якими ведуть бухоблік і складають фінзвітність. Для прикладу, найменші підприємства мають право складати скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

До 01.01.2018 класифікувати суб’єктів господарювання потрібно відповідно до Господарського кодексу України (ГК). А вже із 2018 року Закон про бухоблік виначатиме власну класифікацію. Підприємство вважатимуть мікро, малим, середнім або великим за дотримання щонайменше двох критеріїв за попередній рік.

Скачати шпаргалку "Нова класифікація підприємств"

Для порівняння наведемо й чинну до 01.01.2018 класифікацію суб’єктів господарювання відповідно до частини 3 статті 55 ГК.

Стара класифікація підприємств

Категорія підприємств

Середня кількість працівників за рік, осіб

Річний дохід від будь-якої діяльності, євро

Суб’єкти великого підприємництва

> 250

> 50 млн

Суб’єкти середнього підприємництва

> 50 ≤ 250

> 10 млн ≤ 50 млн

Суб’єкти малого підприємництва

> 10 ≤ 50

> 2 млн ≤ 10 млн

Суб’єкти мікропідприємництва

≤ 10

≤ 2 млн

Як бачимо, із 01.01.2018 замість одного будуть два нових вартісних критерії для класифікації суб’єктів господарювання: замість річного доходу від будь-якої діяльності використовуватимуть балансову вартість активів і чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

► Облік ліквідації основних засобів

До того ж, якщо уважно вчитатися у післяноворічну редакцію Закону про бухоблік, побачимо, що з метою класифікації суб’єктів господарювання зміниться і критерій середньої кількості працівників. Числа ті самі: 10, 50 і 250. Однак якщо у ГК записано, що середня кількість працівників «не перевищує» відповідного показника, то з 01.01.2018 Закон про бухоблік міститиме вимогу, щоб така кількість була ДО певного показника.

Для прикладу, за ГК суб’єктами мікропідприємництва є, зокрема, юрособи, в яких середня кількість працівників не перевищує 10 осіб. Тобто працювати можуть 10 осіб. Натомість нове формулювання Закону про бухоблік «до 10 осіб» у безпечному трактуванні означає, що для дотримання цього критерію максимальна кількість працівників має становити дев’ять осіб.

На замітку

Формулювання ДО певного показника у Законі про бухоблік застосовуватимуть для всіх вартісних критеріїв, передбачених для класифікації підприємств. Для розрахунку «єврокритеріїв» використовуватимуть середній офіційний курс гривні, визначений НБУ для євро протягом відповідного року.

Директива ЄС передбачає майже аналогічні критерії класифікації підприємств. Чому майже? Бо тут межі прописані за принципом «не перевищує». Тож, можливо, маємо справу з помилкою законотворців...

Новоутворені підприємства перевірятимуть відповідність критеріям за показниками, сформованими на дату складання річної фінансової звітності. При цьому якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, його категорію потрібно буде змінити.

► Документи, що підтверджують зняття готівки

Звіт про управління і про платежі на користь держави

Уже з 01.01.2018 підприємствам доведеться разом зі «стандартною» фінзвітністю подавати й звіт про управління. Що таке цей новий звіт, Проект закону визначає доволі абстрактно — це документ, що міститиме фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризуватиме стан і перспективи розвитку підприємства й розкриватиме основні ризики і невизначеності його діяльності. Форму нового звіту розробить Мінфін (для банків таку форму має розробити НБУ).

Передбачено й винятки. Так, мікропідприємства та малі підприємства не подаватимуть звіту про управління, а середні підприємства зможуть не відображати у такому звіті нефінансову інформацію.

Удосконалення Закону про бухоблік: до чого готуватись

Ще один «екзотичний» звіт — про платежі на користь держави — міститиме деталізовану інформацію про податки, збори та інші платежі підприємств, що їх сплачують на користь держави. На щастя, подаватимуть його лише підприємства, що провадять діяльність із видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлі деревини і при цьому становитимуть суспільний інтерес.

Підприємства, що становлять суспільний інтерес

Починаючи з 2018 року Закон про бухоблік висуватиме особливі вимоги до підприємств, що становлять суспільний інтерес. До таких належатимуть:

  • великі підприємства;
  • підприємства-емітенти, цінні папери яких допущені до біржових торгів;
  • банки;
  • страховики;
  • недержавні пенсійні фонди;
  • інші фінансові установи, крім тих, що належать до мікро- та малих підприємств.

На підприємстві, що становить суспільний інтерес, вести бухоблік матиме право лише бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. Очолювати таку службу зможе особа із повною вищою економічною освітою і стажем роботи бухгалтером, аудитором або ревізором не менше ніж три роки, яка не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності.

► Облік малоцінних необоротних матеріальних активів

Право підпису фінзвітності — сторонньому фахівцеві

Закон про бухоблік вимагає, щоб фінзвітність підписували керівник і бухгалтер підприємства. Утім, на рівні роз’яснень Мінфін допускав можливість, щоб замість бухгалтера фінзвітність підписував представник аудиторської фірми (лист від 22.02.2010 № 31-34000-10-16/3801) або ФОП, який надає послуги з бухобліку (лист від 28.02.2003 № 041-407-98/23-406/11-1962).

► Бухобліком підприємства займається сторонній фахівець: що з правом підпису

Починаючи з 01.01.2018 «підрихтований» Закон про бухоблік уже передбачає право підпису й для особи, яка забезпечує ведення бухобліку підприємства. Якщо бухоблік підприємства вестиме аудиторська (бухгалтерська) фірми, фінзвітність підписуватиме її керівник або уповноважена ним особа. А відповідальність такої фірми визначатимуть закон і договір про надання бухгалтерських послуг.

Тож логічно, що фінансову звітність підприємства, яке становить суспільний інтерес, підписуватимуть його керівник та головний бухгалтер.

Розширене коло користувачів МСФЗ

Більшість українських підприємств зможе й надалі добровільно (Сcій вибір потрібно записати у розпорядчому документі про облікову політику) застосовувати МСФЗ. Не матимуть такого вибору:

  • підприємства, що становлять суспільний інтерес;
  • публічні акціонерні товариства;
  • підприємства, які провадять діяльність із видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

Такі підприємства складатимуть і подаватимуть фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність органам державної влади й іншим користувачам на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі.

Інформація

Таксономія фінансової звітності — склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономію фінансової звітності затверджуватиме Мінфін.

Таксономія фінансової звітності — склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономію фінансової звітності затверджуватиме Мінфін.

Перший звітний періодом, за який фінансову звітність обов’язково складатимуть на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, — 2019 рік. Однак Закон дозволяє подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи зі звіту за 2018 рік.

► Малоцінні необоротні активи 2017

МСФЗ — більше не опора вітчизняного стандарту?

Вести бухоблік і складати фінансову звітність можна на основі вітчизняних або міжнародних стандартів. Творили вітчизняні стандарти на основі міжнародних, однак перенесли до них далеко не все, тому можуть траплятися й неврегульовані ситуації. Досвідчені бухгалтери знають, що тоді можна звертатися до міжнародних стандартів, адже сам Закон про бухоблік визначає НП(С)БО як нормативно-правовий документ, який «...визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам».

У разі браку інформації звертався до міжнародних стандартів і сам Мінфін. Для прикладу, Закон про бухоблік та вітчизняна стандартизація не описують поняття «контрольованість ресурсів». А це ж одна з умов для визнання активу. Фахівці Мінфіну в листі від 04.10.2010 № 31-34020-20-10/26573 роз’яснили, що контрольованим є ресурс, вигоди від використання якого, як очікується, надходитимуть підприємству. При цьому підприємство може обмежити доступ до цих вигід іншим.

Водночас згідно з параграфом 13 МСБО 38 «Нематеріальні активи» суб’єкт господарювання контролює актив тоді, коли він має повноваження отримувати майбутні економічні вигоди, що надходять від основного ресурсу, й обмежувати доступ інших до цих вигід. Тобто Мінфін тлумачить поняття контролю аналогічно до того, що записано у міжнародному стандарті.

Однак із 01.01.2018 визначення НП(С)БО у Законі про бухоблік змінюється. Вітчизняний стандарт вважатимуть нормативно-правовим документом, «…розробленим на основі міжнародних стандартів фінансової звітності...». Більше немає умови, що наш стандарт не може суперечити міжнародному, тому й обгрунтувати застосування МСФЗ або МСБО через визначення НП(С)БО, наведене у Законі про бухоблік, уже не вийде.

Консолідована фінзвітність — не для «малюків»

Материнські підприємства, як і раніше, подаватимуть консолідовану фінзвітність відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. Однак для такого правила передбачили винятки.

Так, материнські підприємства зможуть не подавати консолідовану фінзвітність, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінзвітності не перевищуватимуть двох таких критеріїв:

  • балансова вартість активів — до 4 млн євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро;
  • середня кількість працівників — до 50 осіб.

Такі критерії також «перекочували» із Директиви ЄС.

Оприлюднення фінзвітності на власній веб-сторніці

Окремі підприємства, як і раніше, оприлюднюватимуть фінзвітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторніці. Тут варто запам’ятати дві дати: до 30 квітня і до 1 червня наступного за звітним року.

Граничні терміни оприлюднення фінзвітності

Вид підприємства

До 30 квітня

До 1 червня

Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів)

+

Публічні акціонерні товариства

+

Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які видобувають корисні копалини загальнодержавного значення

+

Великі підприємств, які не є емітентами цінних паперів

+

Середні підприємства

+

Інші фінансові установи, що належать до мікро- та малих підприємств

+

Проект закону також визначає, що проміжну фінзвітність складають за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Однак підприємство може складати проміжну фінзвітність і за інші періоди, якщо це передбачає його облікова політика.

РЕЗЮМЕ

Починаючи з 01.01.2018 Закон про бухоблік зазнає низки модифікацій. Незначні помилки у первинних документах не позбавлять їх статусу первинки. З’являться нові критерії для класифікації підприємств, від чого залежатиме, зокрема, право подавати скорочену фінзвітність.

Великі та середні підприємства до «стандартного» пакета фінзвітності додаватимуть звіт про управління. Невеликі материнські компанії не подаватимуть консолідованої фінзвітності.

Зміни до Закону про бухоблік — лише один з етапів євромодифікації вітчизняного бухобліку та фінзвітності. Згодом вдосконалюватимуть свої підзаконні акти КМУ та Мінфін.

Обіцяємо, завдяки Головбуху — нічого не прогавите!

На замітку

Консолідований звіт про управління подаватимуть підприємства, які складатимуть консолідовану фінансову звітність



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією
Безплатно в Expertus:Головбух
Демодоступ
Демодоступ
Демодоступ



© Головбух, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Зареєструймо наші взаємини!

І я спрощу Ваше життя:

  • допомагатиму розв'язувати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини

  • Щиро Ваш, портал «Головбух»

    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 30 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль