Реалізація майна боржника в судовому порядку

62
В житті трапляється всяке і бувають ситуації, коли підприємство просто не може повернути борг, тому його майно передають стягувану під реалізацію. Як це відбувається в судовому порядку?

Боржником може стати не тільки фізична особа і й підприємство. Однак що робити, якщо віддати борг просо нічим? І особливо, що у такому випадку робити підприємству чи підприємствам, що надали фінансову чи матеріальну допомогу боржникові і тепер бажають отримати своє майно чи фінансові кошти? Вихід один – реалізація майна боржника. Але зробити це можливо здебільшого лише через суд.

Як відбувається реалізація майна боржника?

В розрізі справи № 6 - 1804цс16  судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України 14.06. 2017 року підтвердили позицію висловлену раніше стосовно дії пов'язаної  з реалізацією чи передачею майна стягувачу в межах процедури виконавчого провадження.

Так у постанові Верховного Суду України віл 18 травня 2016 року у справі № 6 - 109цс16 міститься висновок, відповідно до якого за змістом частини 9 статті 62 Закону № 606 - XIV оспорювані постанова та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу фактично є правочинами. На їх підставі відбувається подальше оформлення стягувачем права власності на це майно. Внаслідок чого такий спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Реалізація майна боржника, крім майна вилученого з обігу згідно із законом, та майна зазначеного в частині 8 статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах відповідно до правил частини першої та третьої статті 62 Закону № 606 - XIV в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. За ціною та в порядку, який визначено статтею 58 цього Закону відбувається реалізація майна боржника.

Державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна проводиться визначення вартості майна боржника, відповідно до частини першої статті 58 Закону № 606 - XIV.  Державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для оцінки нерухомого майна. Суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання здійснює свою діяльність згідно до Закону України від 12 липня 2001 року №  2658 - III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У виконавчому провадженні звіт про оцінку майна вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, відповідно до частини 5 статті 58 Закону № 606 - XIV. Оцінка майна проводиться повторно після закінчення цього строку.

Підстави та порядок призначення повторних прилюдних торгів, та порядок уцінки нереалізованого майна передбачено частиною 5 статті 62 Закону № 606 - XIV, пунктом 7.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення), абзацом третім підпункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства  юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року № 865/4158.  Прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі відсутності покупців чи наявності тільки одного покупця та з інших причин, що визначені Тимчасовим положенням.

У такому разі призначаються повторні прилюдні торги. На таких повторних торгах стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. У десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, державним виконавцем проводиться уцінка майна. Після чого реалізація майна боржника за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

За заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, спеціалізована організація проводить торги за правилами проведення прилюдних торгів, що передбачені Тимчасовим положенням. На підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності здійснюється визначення стартової ціни лота.

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі і правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону № 606 - XIV, пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Важливо знати, що не більш як на 30 відсотків підлягає уцінці державним виконавцем майно, що не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Відповідно до частини п'ятої статті 62 Закону № 606 - XIV у разі, коли в місячний строк з дня проведення уцінки майно не реалізоване, воно повторно уціняється, але не більше як на 50 відсотків початкової вартості.

Якщо на прилюдних торгах, аукціонах чи на комісійних умовах майно не реалізоване в місячний термін з дня проведення повторної уцінки, то державний виконавець повідомляє про це стягувачу. Державний виконавець пропонує стягувачу вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна конфіскованого за рішенням суду, згідно частини шостої статті 62 Закону № 606 - XIV.

У разі, коли стягувач виявив бажання  залишити за собою майно, воно йому передається за ціною, що дорівнює початковій вартості, за якою відбувалася реалізація майна боржника.

Державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Державний посадовець складає акт за фактом такої передачі. Відповідно до частини восьмої та дев'ятої статті 62 Закону № 606 - XIV постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

У даній справі прилюдні торги з з реалізації арештованого нерухомого майна призначалися неодоразово, але тричі не відбулися  за відсутності заявок покупців. На прилюдних торгах майно не було реалізовано. Державний виконавець повідомив про це стягувача і запропонував йому залишити за собою нереалізоване майно, відповідно до частини шостої статті 62 Закону № 606 - XIV.

Залишити за собою майно в рахунок погашення боргу стягувач висловив згоду письмово. Внаслідок таких дій стягувача, державний виконавець прийняв відповідну постанову та склав акт про  передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Кожна особа має право, відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, та частини першої статті 16 ЦК, в порядку встановленому цим Кодексом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод та інтересів. Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання визначено частиною першою статті 15 ЦК України.

Враховуючи вище приведені норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа, у разі порушення, невизнання чи оспорювання саме її прав, свобод та інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені невизнані або оскаржені права, свободи чи інтереси цих осіб. При розгляді спору, залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Маємо врахувати, що цивільні права та обов'язки, відповідно до частини першої статті 11 ЦК України, виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за антологією породжують цивільні права та обов'язки. Частина друга статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).

Дія особи, що спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до частини першої статті 202 ЦК України -є правочином. Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, та інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Недодержання стороною (сторонами) цих вимог чинності правочину в момент його вчинення є підставою недійсності відповідного правочину, відповідно до частини першої статті 203 та частини першої статті 215 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону № 606 - XIV, як завершальна стадія судового провадження , виконавче провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)  - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, які спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Ці рішення провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Враховуючи приписи статей 32, 52 Закону № 606 - XIV заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника. Що полягає в арешті майна боржника, його вилученні та примусовій реалізації. Реалізація майна боржника за загальним правилом (частина 1 статті 62 Закону № 606 XIV) здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах чи на комісійних умовах.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах, як вважає Суд України від 24 жовтня 2012 року (справа № 6 - 116цс12) та Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу прав власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів.  Враховуючи особливості стосовно проведення прилюдних торгів, передбачені законодавством, складання акта за результатами їх проведення - це є оформленням договірних відносин куплі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

За своєю правовою природою відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод куплі-продажу. На підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, та 215 ЦК України така угода може визнаватись недійсною.

Проте Закон № 606 XIV допускає, що на прилюдних торгах реалізація арештованого майна боржника може не відбутися. У такому випадку Закон передбачає відповідний порядок дій, які має вчинити державний виконавець з метою забезпечення права стягувача - учасника вмконавчого провадження. Державний виконавець повинен повідомити стягувача про те, що арештоване майно після проведення повторної оцінки не було реалізовано на прилюдних торгах та запропонувати залишити це майно за собою (частина 6  статті 62 Закону №  606 - XIV).

Відповідно до частини сьомої статті 62 Закону № 606 XIV, у разі,  якщо стягувач своєчасно та письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.

У разі, коли стягувач заявить про бажання залишити майно, що не реалізовано на прилюдних торгах за собою, державний виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу та складає відповідний акт за фактом такої передачі. При цьому, в рахунок погашення боргу, майно передається саме стягувачу.

Відповідні постанова та акт слугують у подальшому підставами для оформлення стягувачем права власності на це майно (частина 9 статті 62 цього Закону). Частина перша  статті 15 ЦК України  передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім визнання, особами захисту  цивільних прав та інтересів , правочину недійсним, також можуть бути відновлення становища, що існувало до порушення,  визнання незаконними рішення дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових та службових осіб (стаття16 ЦК України). До обов'язків суду, відповідно до приписів статті 214 ЦПК України належить визначення характеру спірних правовідносин, відповідно до встановлених обставин у справі та визначення правової норми, яка підлягає застосуванню.

Підсумовуючи вищесказане, можна вважати, що ефективним способом захисту прав боржника могло б стати пред'явлення до суду позову із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів, оскільки право на нерухоме майно вже оформлено на стягувача.

В постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6 - 1655цс16 викладена аналогічна правова позиція.

Оскільки за скаргою боржника, предметом розгляду були дії державного виконавця, які пов'язані з реалізацією арештованого майна, що слугує підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків  інших осіб (не сторін виконавчого провадження), то до таких правовідносин повинні застосовуватися загальні положення  про захист цивільних прав. Цим особам повинно пред'явити позов, у зв'язку з чим у цій частині, скаргу на дії державного виконавця суд мав залишити без розгляду, а заявниці роз'яснити можливість вирішення спору в позовному провадженні.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією



© Головбух, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль