Застосування РРО та касова дисципліна

1197
Відповіді на актуальні питання щодо застосування РРО, та експертні рекомендації

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) застосовуються фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Правові засади застосування РРО визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265), контроль за дотриманням якого здійснюють податківці.

Тож пропонуємо добірку «живих ситуацій» щодо застосування РРО у господарській діяльності, які допоможуть не потрапити на «фіскальний гачок».

Позаяк відповідальність за порушення законодавства з питань застосування РРО надто велика для того, щоб його не дотримуватися.

Умови (не)застосування РРО

Ситуація: Підприємство, яке на замовлення пацієнтів проводить лабораторні дослідження, для проведення розрахунків застосовує РРО. Чи можна все-таки оприбутковувати кошти на підставі прибуткових касових ордерів без РРО

Підприємства будь-якої форми власності (за винятком підприємств торгівлі та громадського харчування), торгуючи продукцією власного виробництва, мають право не застосовувати РРО та розрахункові книжки, якщо проводять розрахунки у своїх касах та оформлюють прибуткові й видаткові касові ордери і видають відповідні квитанції, підписані та засвідчені печаткою у встановленому порядку. Таке звільнення від РРО не стосується технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Їх така категорія продавців може реалізовувати лише з використанням РРО (п. 1 ст. 9 Закону № 265).

Норми пункту 1 статті 9 Закону № 265 не поширюються на суб’єктів господарювання, які надають послуги. Про це податківці прямо зазначають у своєму листі від 10.07.2015 № 14505/6/99-99-22-07-03-15.

Пільга у вигляді незастосування РРО та розрахункових книжок для таких суб’єктів господарювання діяла до 01.01.2015, позаяк її було скасовано Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII.

Окрім того, послуги, про які йдеться у запитанні, не можна розглядати як продукцію в розумінні Закону № 265. Як зазначив Мін’юст у листі від 15.05.2015 № 490-0-2-15/8.1, оскільки Закон № 265 не містить визначення поняття «продукція власного виробництва», слід орієнтуватися на поняття «продукція», наведене у статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI. А відповідно до нього під продукцією розуміють будь-яку речовину, препарат або інший товар, виготовлений у ході виробничого процесу.

Тобто у цій ситуації не варто ризикувати. Розрахунки слід проводити, як і раніше, із застосуванням РРО.

Ситуація: Як проводити розрахункову операцію через РРО за умови відстрочення платежу

Йдеться про ситуацію, коли підприємство займається оптово-роздрібною торгівлею. З огляду на ситуацію вирішили працювати за договорами поставки з відстрочкою платежу: покупці, які погоджуються на оплату за оптові партії товару готівкою, мають право на відстрочку платежу строком 14 робочих днів. Як у такому разі правильно застосовувати РРО: оплату через РРО проводити в момент відвантаження товару чи в момент одержання готівки?

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265) під розрахунковою операцією розуміється приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). У випадку, що розглядається, при відстроченні платежу за відвантажений товар розрахункова операція не здійснюється, тому що не відбувається приймання від покупця за місцем реалізації товарів готівкових коштів.

З метою уникнення непорозумінь з даного питання краще розрахунки з відстроченням платежу здійснювати у безготівковій формі. Навіть, якщо у покупця немає рахунку в банку, він може перерахувати готівку на рахунок підприємства-продавця з будь-якого відділення банку.

Ситуація: Чи потрібно використовувати РРО при продажу у кіосках газет, журналів, канцелярських і тютюнових виробів

Згідно з пунктом 10 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.

Відповідно до пункту 215.1 Податкового кодексу України тютюнові вироби належать до підакцизних товарів. При цьому слід зауважити, що національний класифікатор ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» містить підсекцію DA «Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів».

Тютюнові вироби належать до групи продовольчих товарів згідно з Номенклатурою товарів народного споживання, які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі, затвердженою наказом Держкомстату від 17.12.2012 № 520.

Тобто тютюнові вироби не належать до підакцизних непродовольчих товарів і можна не застосовувати РРО при їх реалізації. Але потрібно дотримуватися законодавчих вимог — питома вага продажу цигарок разом із продажем іншої дозволеної продукції має становити понад 50% загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.

Отже, при торгівлі через кіоски газетами, журналами, канцелярськими і тютюновими виробами можна не використовувати РРО за умов, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообігу та за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.

Ситуація: Чи можна відмовитись від РРО при роздрібній торгівлі зі складу

Йдеться про ситуацію, коли підприємство здійснює оптову та роздрібну торгівлю зі складу (магазинів не має). У подальшому воно планує проводити розрахунки за товар виключно через установи банку. Чи можна у такому разі відмовитись від застосування РРО та платіжного терміналу?

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265) встановлено: якщо підприємство реалізує товари у безготівковій формі (розрахунки проводяться через установи банку), то РРО застосовувати не потрібно. У разі, якщо таке підприємство реалізує товари у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням POS-терміналу), то незалежно від типу торгівлі (оптової чи роздрібної), РРО потрібно застосовувати (ст. 3 Закону № 265).

Крім того, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» від 18.09.2012 № 5284-VI зобов’язав суб’єктів господарювання забезпечувати можливість здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

При цьому вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначено у постанові КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) із використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878 (далі — Постанова № 878).

Постанова № 878 зобов’язує здійснити перехід на обов’язкове приймання електронних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари та надані послуги (платіжних терміналів) суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій.

Отже, якщо підприємство буде проводити розрахунки при продажу товарів виключно через установи банків, таке підприємство може не застосовувати РРО і платіжні термінали.

Для відмови від застосування РРО у своїй діяльності, підприємству необхідно зняти його з обліку та скасувати реєстрацію такого РРО. Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547. Відповідно до пункту 2 глави 4 розділу ІІ цього порядку, скасування реєстрації РРО здійснюється на підставі подання підприємством заяви до податкового органу, де зареєстровано РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центра сервісного обслуговування про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.

Ситуація: Чи необхідно підприємству, яке планує займатися роздрібною торгівлею медикаментами в селі, придбавати для цього касовий апарат

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

На виконання статті 10 цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 (далі — Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 7 цього Переліку роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами на території села може здійснюватись без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Але при цьому граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу не повинен перевищувати 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ або пункт продажу товарів (п. 2 Постанови № 1336).



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією



© Головбух, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль