text
Головбух

Нерозкриття інформації про кінцевих бенефіціарів: хто і як відповідатиме

  • 15 липня 2015
  • 60

Чи обов’язково підприємству розкривати інформацію про свого кінцевого бенефіціара і яка відповідальність передбачена за її нерозкриття?Які труднощі можуть виникнути у підприємства із контролюючими органами, банками у разі нерозкриття такої інформації?

Незалежно від розміру підприємства, його форми власності, кількості засновників, розміру доходу та факту отримання доходу як такого розкривати інформацію про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у т. ч. кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх засновника (учасника), якщо засновник (учасник) — юридична особа, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника (контролера) мають усі юридичні особи. Причому цей обов’язок поширюється як на новостворених юридичних осіб, які мають розкривати відповідну інформацію безпосередньо під час своєї реєстрації, так і на діючі підприємства. Останнім потрібно поінформувати держреєстратора про своїх кінцевих бенефіціарів до 25.09.2015.

Виняток становлять лише державні/комунальні підприємства, а також юридичні особи, засновниками (учасниками) яких є винятково фізичні особи, та якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх засновниками (учасниками).

Це випливає, зокрема, з пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» від 14.10.2014 № 1701-VII (далі — Закон № 1701), статті 64-1 Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі — Закон № 755).

ПІДВЕРСТКА 1

 Цікаве за темою:

Уточнюємо декларацію з податку на прибуток

14 березня 2017 Надмірна кількість змін у податковому законодавстві спричиняє виникнення помилок у податковій звітності. Не є винятком і декларування податку на прибуток. З’ясуємо, як виправити звітні похибки за допомогою уточнюючого розрахунку


Податковий кредит та списання кредиторської заборгованості

13 березня 2017 Чи мають платники податків проводити коригування податкового кредиту ПДВ, при списанні кредиторської заборгованості? Давайте розглянемо нюанси такої операції


Податок на прибуток підприємств: відповіді на актуальні запитання

20 лютого 2017 Податкові нововведення 2017 року породили чимало запитань у платників податків, зокрема. Щодо оподаткування прибутків підприємств

Способи та умови розкриття інформації про кінцевого бенефіціара

Розкриття інформації про свого кінцевого бенефіціара (його відсутність) здійснюють шляхом подання державним реєстраторам:

- реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи за формою 1 — для нових юридичних осіб;

- реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації діючої (діючих) юридичної особи (юридичних осіб) у результаті злиття, поділу, виділу або перетворення за формою 2 — для юридичних осіб, утворених у результаті реорганізації;

- реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців за формою 4 — для зареєстрованих (діючих) юридичних осіб

- реєстраційної картки про включення відомостей про юридичну особу за формою 16 — для діючих юридичних осіб, створених та зареєстрованих до 01.07.2004, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нині при розкритті інформації про свого кінцевого бенефіціара (його відсутність) діючі підприємства, зареєстровані після 01.07.2004, подають та заповнюють лише 1-шу та 4-ту сторінки реєстраційної картки за формою 4 із зазначенням предмета зміни. До того ж унизу сторінки 4 навпроти слів «Включено» проставляють відмітку «ѵ» або «+». Раніше ж за потреби внести хоча б одну зміну до даних про юрособу (у т. ч. інформацію про бенефіціарів) треба було роздруковувати і подавати всі 10 сторінок форми 4.

Якщо документи подає представник юридичної особи, він додатково пред’являє державному реєстратору паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця та надає документ, що засвідчує його повноваження як представника.

На сьогодні відповідну реєстраційну картку можна подати державному реєстратору особисто або надіслати її поштовим відправленням. Якщо документи надсилають державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці має бути нотаріально засвідчена

Ризики нерозкриття підприємством відомостей про свого контролера

Неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про свого кінцевого бенефіціара (його відсутність) тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від 300 до 500 нмдг, тобто від 5100 до 8500 грн. (ч. 5 ст. 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення; КпАП).

Такі самі санкції згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1701 чекатимуть і на відповідальних осіб діючих (зареєстрованих) підприємств за неподання зазначених вище відомостей до 25.09.2015.

ВРІЗ 2

Адмінштрафи накладають на підставі протоколів, які складають згідно зі статтею 255 КпАП уповноважені на те посадові особи суб’єктів державного фінансового моніторингу (далі — СДФМ). До СДФМ відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-VII (далі — Закон № 1702), зокрема, належать НБУ, Держфінмоніторинг, Мін’юст, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку та Нацкомфінпослуг.

Крім того, зазначені органи, як СДФМ, виконуючи функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі — СПФМ), можуть визначати перелік ідентифікаційних даних, які обов’язково з’ясовуються останніми, у разі встановлення ділових відносин із клієнтом (у т. ч. відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) такого клієнта).

ПІДВЕРСТКА 2

Наприклад, відповідно до статті 64 Закону № 1702 банк із метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання відмиванню доходів, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов’язаний надати документи і відомості, потрібні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (у т. ч. встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Для встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) СПФМ витребовує у клієнта — юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта (ч. 7 ст. 9 Закону № 1702).

Причому відповідну інформацію СПФМ обов’язково з’ясовує не лише безпосередньо перед встановленням ділових відносин із тим чи тим клієнтом (юрособою), а й у процесі обслуговування клієнта шляхом уточнення.

ВРІЗ 3

У випадку ж, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у т. ч. встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим, частина 1 статті 10 Закону № 1702 зобов’язує суб’єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у т. ч. шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції.

Це ж саме стосується і банку, який у разі ненадання клієнтом (особою, представником клієнта) документів, потрібних для здійснення ідентифікації та/або верифікації (у т. ч. встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не відкриває рахунок і договори (фінансові операції) не укладає (не здійснює).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Банк до встановлення ділових (договірних) відносин, відкриття рахунку, здійснення разових фінансових операцій на значну суму зобов’язаний витребувати в клієнта — юридичної особи (крім держорганів, міжнародних організацій, іноземних диппредставництв, підприємств, що повністю перебувають у державній власності та комунальних підприємств) інформацію та/або документи, що містять відомості про структуру власності клієнта, на підставі якої банк має встановити всіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) або факт їх відсутності. До того ж дані, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера) з’ясовують щодо кожної фізичної особи, якщо кілька фізичних осіб одночасно є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) клієнта — юридичної особи.

Крім цього, банки зобов’язано визначити та встановити процедури отримання від клієнта відомостей про зміну інформації, що надавалася банку, у т. ч. щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), зокрема шляхом установлення відповідних обов’язків у договорах про надання послуг банку (п. 53, 54 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ від 26.06.2015 № 417.

А це означає, що нерозкриття інформації про кінцевих бенефіціарів (її замовчування, приховування) загрожує підприємству розірванням всіляких ділових відносин, принаймні із тим-таки банком, закриттям банківських рахунків. Що саме по собі нівелює можливість провадження підприємством своєї господарської діяльності та здійснення розрахунків за зобов’язаннями, пов’язаними зі сплатою податків, зборів, договірними зобов’язаннями тощо.

ВРІЗ 1

Зверніть увагу

Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25% чи більше статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи є тільки посередником щодо такого права

ВРІЗ 2

Важливо

 

Форми зазначених реєстраційних карток затверджено наказом Мін’юсту від 14.10.2011 № 3178/5.

 Цікаве за темою:

Уточнюємо декларацію з податку на прибуток

14 березня 2017 Надмірна кількість змін у податковому законодавстві спричиняє виникнення помилок у податковій звітності. Не є винятком і декларування податку на прибуток. З’ясуємо, як виправити звітні похибки за допомогою уточнюючого розрахунку


Податковий кредит та списання кредиторської заборгованості

13 березня 2017 Чи мають платники податків проводити коригування податкового кредиту ПДВ, при списанні кредиторської заборгованості? Давайте розглянемо нюанси такої операції


Податок на прибуток підприємств: відповіді на актуальні запитання

20 лютого 2017 Податкові нововведення 2017 року породили чимало запитань у платників податків, зокрема. Щодо оподаткування прибутків підприємств

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Приєднуйтесь до команди професійних бухгалтерів

заповніть форму та отримайте розширений доступ до:

змін в законодавстві

методів розв'язання складних робочих ситуацій

калькуляторів, сервісів пошуку УКТ ЗЕД та ДКПП, перевірки контрагентів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль