text
Головбух

1095 днів — не перешкода для зарахування переплати

  • 22 червня 2015
  • 674

Іноді в інтегрованій картці платника податку довго рахується переплата.Втім податковий орган відмовляє в поверненні чи зарахуванні переплати в рахунок погашення податкових зобов’язань з інших платежів.Підстава — з дня виникнення переплати минуло 1095 днів

Для надання відповіді на це запитання проаналізуємо відповідні норми Податкового кодексу України (ПК), які регулюють умови та порядок заліку переплат.

Переплатою в розумінні ПК вважаються надміру сплачені грошові зобов’язання. Визначення цього поняття містить підпункт 14.1.115 ПК.

Надміру сплачені грошові зобов’язання — суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

 Цікаве за темою:

Несвоєчасна сплата ПДФО: штрафні санкції та відповідальність

10 лютого 2017 Платники податків інколи допускають порушення та роблять помилки у розрахунку ПДФО, тож давайте дізнаємося чим це загрожує платникові1882


Оподаткування благодійної допомоги

9 лютого 2017 Державна фіскальна служба надала офіційні роз’яснення щодо оподаткування окремих видів доходів громадян, у тому числі щодо оподаткування благодійної допомоги735


ПДФО у 2017 році – основні зміни

3 лютого 2017 Прийняття Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797 принесло чимало змін до Податкового кодексу, а разом із тим і до розрахунку та правил сплати ПДФО1982

Умови повернення переплати

Умови та порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначено статтею 43 ПК.

Згідно з пунктом 43.3 ПК обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

У заяві на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платник зазначає напрям перерахування коштів (п. 43.4 ПК):

  • на поточний рахунок платника податків в установі банку;
  • на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
  • повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Подібну вимогу містить і пункт 102.5 ПК. Згідно з цією нормою з

Тобто платник податків може скористатися правом зарахування переплати в рахунок погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів на підставі поданої ним до контролюючого органу заяви. Скористатися цією переплатою можна протягом 1095 днів від дня її виникнення. Однак, з якої саме дати починається відлік виникнення переплати, ПК роз’яснень не надає.

Коли починається відлік виникнення переплати

Враховуючи, що переплатою згідно з підпунктом 14.1.115 ПК вважається позитивна різниця між сумою коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету, та нарахованою сумою грошових зобов’язань, відлік виникнення переплати має починатися з граничного строку сплати податкових зобов’язань з відповідного податку згідно з поданою декларацією.

ВРІЗ 1

ПК містить й інші норми, які не висувають вимоги дотримання 1095 днів.

Зокрема, стаття 17 ПК, яка встановлює права платника податків, дозволяє як повертати надміру сплачені податки та збори, так і проводити їх залік (пп. 17.1.10 ПК).

А згідно з пунктом 87.1 ПК сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок:

  • надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
  • помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як бачимо, зазначені норми не обмежують платника податків строком у 1095 днів.

Коли податківці можуть списати переплату

Варто звернути увагу також на вимогу пункту 11 розділу IV Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом МДЗ від 05.12.2013 № 765.

Згідно з цією нормою територіальний орган Міндоходів може списати помилково та/або надміру сплачені суми податків, зборів лише за дотримання двох умов:

1) у разі якщо помилково та/або надміру сплачені суми податків або зборів обліковуються в інтегрованій картці платника більше 1095 днів без руху. Причому термін «без руху» означає відсутність зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та відсутність сплати;

2) за відсутності заяви платника про повернення таких коштів.

Зазначене ще раз підтверджує, що датою виникнення переплати є дата, коли востаннє відбулося зарахування податкових зобов’язань звітного періоду наявною переплатою, або в інтегровану картку платника внесено запис щодо зменшення чи відсутності нарахування податку згідно з поданою декларацією.

Аргументи суду на користь платника

Судова практика з подібних питань теж на користь платника.

Для прикладу наведемо постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 у справі № 822/3228/13-а, якою на користь платника прийнято рішення щодо заліку переплати з податку на прибуток в рахунок сплати майбутніх зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Податківці можуть не зараховувати всю суму переплати одразу, а в міру виникнення податкових зобов’язань. У зазначеній постанові суд визнав, що у податкового органу, який виступав відповідачем у справі, «відсутній обов’язок щодо здійснення такого зарахування наперед». Тож не виключено, що зарахування може проводитись не на всю суму переплати одразу, а поступово, у міру виникнення податкових зобов’язань (на підставі заяви платника!).

Суд дійшов висновку, що ПК не встановлено строк, протягом якого платник податку може скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов’язання з відповідного платежу на суму переплати по іншому платежу. Таке право зберігається за платником податку і у випадку відсутності інших податкових зобов’язань на дату виникнення переплати. У разі виникнення зобов’язань зі сплати інших платежів контролюючий орган зобов’язаний на підставі поданої платником заяви проводити зарахування коштів, які рахуються як переплата з іншого виду податку, в рахунок погашення таких зобов’язань. Здійснення такого зарахування відповідає вимогам пункту 87.1 ПК.

ВРІЗ 2

Суд вважає, що пункт 102.5 ПК, який податківці використовують як підставу для відмови в зарахуванні переплати, регулює винятково порядок повернення надміру сплачених грошових зобов’язань та відшкодування сум ПДВ і не стосується заліку надміру сплачених податкових платежів в рахунок погашення зобов’язань з інших податкових платежів.

Отже, у разі подання платником заяви на проведення заліку переплати з одного податку в рахунок майбутніх платежів з іншого податку відмова податківців у такому зарахуванні є безпідставною.

Водночас повернення переплати на власний поточний рахунок у банку на підставі поданої до податкового органу заяви можливе лише у разі, якщо 1095 днів з дати виникнення переплати ще не минуло.

Пропонуємо розглянути питання можливості зарахування переплати з одного платежу на інший на конкретному прикладі.

Приклад. Зарахування переплати із земельного податку в рахунок орендної плати за землю

Згідно з рішенням міськради підприємство сплачувало до бюджету земельний податок з урахуванням коефіцієнта «3». У зв’язку з визнанням такого рішення судом неправомірним у лютому 2012 року підприємство подало уточнюючі декларації. Переплата, що виникла в картці особового рахунку, зараховувалась у рахунок майбутніх нарахувань з цього податку. Останнє зарахування відбулось у квітні 2013 року. Після чого підприємству було надано 100-відсоткову пільгу.

У квітні 2015 року підприємство звернулось до податкового органу із заявою про перенесення залишку переплати в картку особового рахунку з орендної плати за землю. Проте йому було відмовлено, оскільки з дня виникнення переплати минуло 1095 днів.

Оскільки у цьому випадку востаннє нарахування податкових зобов’язань та зарахування їх наявною переплатою відбулось у квітні 2013 року, на дату подання заяви про зарахування переплати в рахунок погашення платежів з орендної плати за землю 1095 днів ще не минуло. Тому дії податківців у цьому випадку неправомірні. Тим більше, як було зазначено, строк 1095 днів узагалі у такому разі не має застосовуватись.

Крім того, враховуючи, що 1095 днів з дати виникнення переплати у цьому випадку ще не минуло, підприємство має право на повернення цих коштів на поточний рахунок у банку.

Відмова податківців у зарахуванні залишку переплати із земельного податку в рахунок майбутніх платежів з орендної плати за землю на підставі поданої підприємством заяви безпідставна. Тож підприємство правильно вчинило, подавши заяву до податкового органу. У такому разі, якщо доведеться відстоювати свою позицію у суді, останній визнає відмову податківців неправомірною.

Підсумовуючи наведене, можна дійти висновку, що на зарахування переплати з одного платежу на інший строк позовної давності 1095 днів не впливає. Водночас повернення такої переплати на рахунок платника в банку обмежено цим строком.

У будь-якому разі для вирішення питання щодо зарахування або повернення переплати платник має спочатку подати заяву до податкового органу і лише у разі отримання письмової відмови звертатися до податкового органу вищого рівня або до суду.

ВРІЗ 1

Зверніть увагу

Переплата — це позитивна різниця між сумою коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету, та нарахованою сумою грошових зобов’язань

ВРІЗ 2

Важливо

Підставою для проведення заліку переплати з одного податку в рахунок майбутніх платежів з іншого податку є подана платником заява

 Цікаве за темою:

Несвоєчасна сплата ПДФО: штрафні санкції та відповідальність

10 лютого 2017 Платники податків інколи допускають порушення та роблять помилки у розрахунку ПДФО, тож давайте дізнаємося чим це загрожує платникові1882


Оподаткування благодійної допомоги

9 лютого 2017 Державна фіскальна служба надала офіційні роз’яснення щодо оподаткування окремих видів доходів громадян, у тому числі щодо оподаткування благодійної допомоги735


ПДФО у 2017 році – основні зміни

3 лютого 2017 Прийняття Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797 принесло чимало змін до Податкового кодексу, а разом із тим і до розрахунку та правил сплати ПДФО1982

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!