text
Головбух

Купівля іноземної валюти: ризики та облік

  • 11 березня 2015
  • 99

Імпортерам сьогодні не позаздриш: готівкові розрахунки в іноземній валюті заборонені, а на безготівкові НБУ чи не щодня запроваджує нові обмеження

Єдиним законним засобом платежу на території України є національна валюта України — гривня. Водночас у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту дозволяється використовувати й іноземну валюту.

Порядок здійснення валютних операцій на території України регламентовано Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (далі — Декрет № 15-93).

Для розрахунків з нерезидентом заборонено здійснювати купівлю інвалюти в обмінних пунктах. Згідно зі статтею 16 Декрету № 15-93 це є порушенням валютного законодавства, яке карається штрафом у розмірі незаконно придбаної інвалюти, перерахованої у гривні за курсом НБУ на дату її придбання.

Розрахунки між резидентами та нерезидентами в іноземній валюті здійснюють лише через уповноважені банки (ст. 7 Декрету № 15-93).

Для цього суб’єкту господарювання — резиденту відкривають у банку поточний рахунок в іноземній валюті. Вимоги щодо відкриття інвалютного рахунку встановлено Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492.


Як відкрити інвалютний рахунок у банку


Між банком і клієнтом укладається в письмовій формі договір банківського рахунку.

У разі якщо поточний інвалютний рахунок відкривають юридичній особі у тому самому банку, в якому вона має поточний гривневий рахунок, то відкриття нового поточного рахунку в іноземній валюті здійснюють за умови подання юридичною особою заяви про відкриття поточного рахунку та засвідченої в установленому порядку картки із зразками підписів і відбитка печатки.

Якщо ж юридична особа не має рахунку в цьому банку, його відкривають на підставі таких документів:

Порядок купівлі безготівкової інвалюти

Торгівлю інвалютою на території України юридичні особи (резиденти і нерезиденти) здійснюють через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали відповідну ліцензію НБУ. Таку торгівлю проводять тільки на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ).

Уповноважені банки купують інвалюту на МВРУ від свого імені, але за дорученням і за рахунок юридичних осіб (ст. 6 Декрету № 15-93).

ВРІЗ 1

Порядок купівлі безготівкової інвалюти регулює Положення про порядок та умови торгівлі інвалютою, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.2005 № 281 (далі — Положення № 281).

Суб’єкти господарювання мають право придбавати інвалюту для розрахунків за поточними торговельними та неторговельними операціями в інвалюті, а також валютними операціями, пов’язаними з рухом капіталу.

Якщо розрахунки пов’язані з торговельними операціями, то ціну в іноземній валюті сторони узгоджують при укладенні зовнішньоекономічного договору (ст. 180 Господарського кодексу України).

Щоб купити інвалюту для розрахунків за торговельними операціями з нерезидентами, до обслуговуючого банку подають такі документи:

  • заяву про купівлю необхідної суми інвалюти;
  • договір з нерезидентом;
  • акт здавання-приймання, акт про надання послуг (виконання робіт), митну декларацію тощо;
  • документи, передбачені договором для документарної (акредитив, інкасо) або вексельної форм розрахунків;
  • інші документи, передбачені главою 1 розділу ІІ Положення № 281.

Заява на купівлю іноземної валюти може бути оформлена та подаватися клієнтом до банку як на паперових носіях, так і у формі електронних розрахункових документів засобами системи «Клієнт-Банк» або інтернет-банкінгу. Оскільки обов’язок щодо купівлі інвалюти покладається на уповноважений банк, умови щодо придбання інвалюти банком підприємство зазначає у заяві про купівлю інвалюти.

Звертаємо увагу, що з 04.03.2015 для купівлі та перерахування іноземної валюти потрібна довідка ДФС про відсутність у резидента заборгованості з податків, зборів, платежів. А в передбачених постановою Правління НБУ від 30.12.2003 № 597 «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями» випадках надають відповідний акт цінової експертизи (погодження).

Акт цінової експертизи потрібен у випадку оплати наданих робіт, послуг, отриманих прав інтелектуальної власності, а також векселя, яким оформлено заборгованість резидента перед нерезидентом щодо оплати послуг, робіт, прав інтелектуальної власності. Він видається Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків і є документом, який засвідчує відповідність визначених у договорі цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, кон’юнктурі ринку.

Вимоги щодо надання довідки ДФС про відсутність заборгованості перед бюджетом та акта цінової експертизи встановлені постановою Правління НБУ від 03.03.2015 № 161, якою внесено зміни до постанови НБУ «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» від 23.02.2015 № 124 (далі — Постанова № 124).

 Цікаве за темою:

Джерела для погашення податкового зобов'язання

29 березня 2017 Виникнення податкового зобов'язання – складова частина процесу податкового обліку. Сплата податкового зобов'язання може відбуватися декількома шляхами, їх і розглянемо17


Експорт придбаного зерна: від оподаткування ПДВ до бухобліку

20 березня 2017 Українське підприємство планує продавати за кордон придбане зерно. У зв’язку з цим у ЗЕД-початківця виникають запитання: яким є порядок оподаткування ПДВ, бухобліку експортної операції тощо. Надамо відповіді на ці запитання149


На яких підставах контролюючі органи можуть анулювати статус платника ПДВ

14 березня 2017 На яких підставах може відбуватися анулювання статусу платника ПДВ? Чи можуть податківці самостійно анулювати статус платника податків і як останньому зробити це за власним бажанням?253

Обмеження авансових платежів за імпортними контрактами

Постановою № 124 запроваджено додаткові обмеження щодо здійснення розрахунків за імпортний товар шляхом попередньої оплати.

Так, для здійснення попередньої оплати за імпортним контрактом, загальна вартість якого перевищує 50 тис. дол. США, потрібно мати підтвердження Нацбанку.

ВРІЗ 2

Під час визначення граничної суми перевищення слід виходити із загальної вартості контракту, а не кожного окремого платежу. Наприклад, якщо авансом буде сплачено 30 тис. дол. США, а загальна вартість контракту — 100 тис. дол. США, у такому разі діють обмеження, встановлені для здійснення попередньої оплати за імпортним контрактом, загальна вартість якого перевищує 50 тис. дол. США.

Строк проведення банком авансового платежу за договором, загальна вартість якого перевищує 50 тис. дол. США, становить не менше чотирьох операційних днів.

Отже, у разі здійснення попередньої оплати за імпортним контрактом резидент має перерахувати на спецрахунок банку з власного поточного рахунку гривні для купівлі іноземної валюти. А банк зможе спрямувати ці кошти на купівлю інвалюти лише на четвертий день.

Оскільки протягом одного дня банк має право подати до НБУ інформацію лише про один платіж від резидента на користь одного і того самого нерезидента, це означає, що у разі здійснення кількох платежів на користь одного нерезидента за одним або кількома договорами строк проведення платежів може бути збільшено.

Зазначені обмеження не застосовують до розрахунків у формі документарного акредитиву.

Якщо загальна вартість договору перевищує 500 тис. дол. США, будь-який авансовий платіж за таким договором можна здійснювати тільки з використанням акредитивної форми розрахунків. При цьому акредитив має бути підтверджений банком з інвестиційним рейтингом.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Якщо платежі за зовнішньоекономічним контрактом виражені у валюті іншій, ніж долари США, то суму перевищення граничного розміру (50 тис. грн. чи 500 тис. грн.) визначають виходячи з еквіваленту за офіційним курсом гривні до іноземних валют на день укладення контракту.

Строк використання інвалюти за призначенням

Придбана іноземна валюта має бути використана лише за призначенням, яке зазначають у заяві на купівлю інвалюти.

Строк, протягом якого інвалюта має бути використана підприємством за призначенням, та порядок її продажу у разі недотримання цього строку має право встановлювати НБУ (ст. 3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР; далі — Закон № 185).

Іноземна валюта, придбана для розрахунку з постачальником-нерезидентом за імпортні товари, має бути використана покупцем-резидентом за призначенням не пізніше ніж за 10 робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок (п. 3 розд. ІІІ Положення № 281).

У разі порушення зазначеного строку придбану іноземну валюту уповноважений банк продає протягом 5 робочих днів на МВРУ.

Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, від’ємну ж курсову різницю дозволяється відносити на результати господарської діяльності резидента (ст. 5 Закону № 185, п. 6 розд. ІІІ Положення № 281).

Облік придбаної іноземної валюти

Як було зазначено, для розрахунку з постачальником-нерезидентом за імпортні товари підприємство-резидент має придбати іноземну валюту.

Спочатку підприємство-резидент визначається із сумою інвалюти, яку треба придбати для розрахунку під час здійснення господарської операції. Потрібна кількість гривень для купівлі інвалюти визначається на базі встановленого обмінного курсу на дату придбання інвалюти.

Одночасно з наданням уповноваженому банку пакета документів на здійснення купівлі інвалюти підприємство-резидент має перерахувати зі свого поточного рахунку в національній валюті суму коштів для купівлі іноземної валюти з урахуванням комісійної винагороди банку. Перераховувати банку суму збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (далі — пенсійний збір) у разі безготівкової купівлі інвалюти не потрібно.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! З 01.01.2015 пенсійний збір у розмірі 2% стягується лише у разі придбання готівкової іноземної валюти (п. 6 ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР).

Вимоги щодо відображення в обліку підприємства операцій з розрахунками в іноземній валюті встановлено П(С)БО 15 «Дохід», П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

На дату зарахування на поточний рахунок підприємства іноземну валюту перераховують у гривні із застосуванням офіційного валютного курсу НБУ. Так визначають балансову вартість придбаної іноземної валюти. Цю суму не включають до складу доходів чи витрат підприємства. Адже її не визнають ані доходом, ані витратами згідно з вимогами підпунктів 6.8 П(С)БО 15 та 9.6 П(С)БО 16.

Однак при здійсненні операції з купівлі іноземної валюти виникає різниця в курсах між ціною придбання за біржовим курсом на МВРУ та її балансовою вартістю. В обліку підприємства таку різницю відображають відповідно у складі операційних доходів або витрат (п. 7 П(С)БО 15, п. 20 П(С)БО 16).

ВРІЗ 3

Додатну різницю між ціною купівлі та балансовою вартістю відображають на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти», а від’ємну — на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти».

Операції з придбання іноземної валюти відображають в обліку із застосуванням валютного курсу, встановленого на початок дня дати здійснення операції, або у сумі, визначеній у документах банку.

Так, згідно з пунктом 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображають у валюті звітності (гривнях) шляхом перерахунку суми в іноземній валюті на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Водночас підприємство операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті може відображати у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції. Головне, щоб це не суперечило вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, пенсійний збір у зв’язку з придбанням інвалюти відносять до складу адміністративних витрат згідно з пунктом 18 П(С)БО 16 та відображають на рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Операції з купівлі інвалюти не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.4 Податкового кодексу України).

Порядок відображення в обліку підприємства операції з придбання іноземної валюти розглянемо на прикладі (див. Приклад).

ПРИКЛАД. Відображення в обліку операції з придбання іноземної валюти

Згідно із зовнішньоекономічним контрактом імпорт товарів здійснено на умовах часткової попередньої оплати.

Договірна вартість товарів — 70 000 євро, сума попередньої оплати становить 50% від загальної контрактної вартості, тобто 35 000,00 грн.

Для купівлі іноземної валюти підприємство надало уповноваженому банку потрібний пакет документів та перерахувало 840 000,00 грн.

Для погодження зазначеного платежу банк подав до НБУ відповідний реєстр разом з копіями документів, які є підставою для здійснення операції.

Після отримання підтвердження від НБУ на проведення операції (на четвертий операційний день з дня подання реєстру) банк придбав євро на МВРУ за курсом 23,33 грн. за 1 EUR (умовно) та перерахував нерезиденту (умовний курс НБУ — 23,60 грн. за 1 EUR).

Банк утримав комісійну винагороду в сумі 500,00 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума

Д-т

К-т

1

Перераховано гривні для придбання іноземної валюти

333

311

840 000,00

2

Зараховано на валютний рахунок підприємства придбану іноземну валюту (35 000 × 23,60)

312

333

826 000,00 UAH

35 000 EUR

3

Відображено від’ємну різницю між ціною купівлі та балансовою вартістю (35 000 × (23,33 – 23,60))

333

711

9450,00

4

Утримано банком комісійну винагороду

92

333

500,00

5

Залишок гривень повернено на поточний рахунок підприємства

311

333

22 950,00

ВРІЗ 1

Зверніть увагу

Купівля інвалюти проводиться уповноваженим банком тільки на МВРУ

ВРІЗ 2

Зверніть увагу

Банкам заборонено здійснювати купівлю іноземної валюти за рахунок кредитних коштів клієнтів

ВРІЗ 3

Важливо

Балансову вартість придбаної іноземної валюти не включають до складу доходів чи витрат підприємства

 

Детальніше про особливості здійснення деяких валютних операцій див. коментар Є. Ракочої «Врятувати рядового Гривню, або Новації НБУ на валютному ринку»  у тижневику «Головбух» № 9/2015 на с. 14. (Прим. авт.)

 Цікаве за темою:

Джерела для погашення податкового зобов'язання

29 березня 2017 Виникнення податкового зобов'язання – складова частина процесу податкового обліку. Сплата податкового зобов'язання може відбуватися декількома шляхами, їх і розглянемо17


Експорт придбаного зерна: від оподаткування ПДВ до бухобліку

20 березня 2017 Українське підприємство планує продавати за кордон придбане зерно. У зв’язку з цим у ЗЕД-початківця виникають запитання: яким є порядок оподаткування ПДВ, бухобліку експортної операції тощо. Надамо відповіді на ці запитання149


На яких підставах контролюючі органи можуть анулювати статус платника ПДВ

14 березня 2017 На яких підставах може відбуватися анулювання статусу платника ПДВ? Чи можуть податківці самостійно анулювати статус платника податків і як останньому зробити це за власним бажанням?253

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Скачати файл