text
Головбух

РРО для єдино податника: обов’язково чи ні

  • 3 лютого 2015
  • 18

З 01.07.2015 підприємці ― платники єдиного податку третьої та другої груп зобов’язані зареєструвати касові апарати

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО), що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Та згідно з новою редакцією пункту 296.10 Податкового кодексу України (ПК) платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Єдиноподатники (2 і 3 групи), які здійснюють інші види діяльності, ніж зазначені, зобов’язані застосовувати РРО при готівкових розрахунках:

• з 01.07.2015 — платники 3 групи;

• з 01.01.2016 — платники 2 групи.

Водночас у ПК передбачено звільнення від перевірок дотримання норм застосування РРО платників єдиного податку 2 і 3 груп, які з 01.01.2015 до 30.06.2015 включно почали застосовувати у власній господарській діяльності переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 01.01.2017 (п. 28. підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Також тимчасово до 01.07.2015 суб’єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог Закону про РРО при:

  • наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;
  • виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Нацбанку, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу;
  • продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

Тож якщо єдиноподатники 2 і 3 груп здійснюють розрахунки з контрагентами винятково у безготівковій формі, то не потрібно встановлювати РРО, адже готівкових розрахунків немає взагалі. У разі, якщо єдиноподатник все ж таки іноді проводить готівкові операції, які належно оформляються, але не відповідають вимогам, зазначеним у пункті 296.10 ПК, то він зобов’язаний застосовувати РРО у готівкових розрахунках з 01.07.2015.

Для більшості користувачів РРО передача даних буде почековою, а не лише підсумковою задля звітності з РРО. З 01.01.2015 суб’єкти господарювання, які використовують РРО, повинні подавати:

1) електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані (п. 7 ст. 3 Закону про РРО);

2) інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті РРО, суб’єктами господарювання, які використовують електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

3) особи, не зазначені у пунктах 1, 2, подають звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем.

Підверстка

Водночас законодавці дозволили до 01.01.2016 використання електронних контрольно-касових апаратів, уведених в експлуатацію до 01.01.2015, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів дротовими або бездротовими каналами зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і до того ж не подають електронних копій розрахункових документів (п. 8 розд. ІІ Закону про РРО). Аналогічне роз’яснення фіскальні органи надали в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ЗІР у підкатегорії 109.12.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Наразі для того, щоб правильно обрати новий РРО чи визначитися із можливістю модернізації наявного суб’єктам господарювання, слід керуватися Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом ДФС України від 26.12.2014 № 399.

Підверстка

ВИ МАЄТЕ ЦЕ ЗНАТИ

 Цікаве за темою:

Джерела для погашення податкового зобов'язання

29 березня 2017 Виникнення податкового зобов'язання – складова частина процесу податкового обліку. Сплата податкового зобов'язання може відбуватися декількома шляхами, їх і розглянемо17


Експорт придбаного зерна: від оподаткування ПДВ до бухобліку

20 березня 2017 Українське підприємство планує продавати за кордон придбане зерно. У зв’язку з цим у ЗЕД-початківця виникають запитання: яким є порядок оподаткування ПДВ, бухобліку експортної операції тощо. Надамо відповіді на ці запитання149


На яких підставах контролюючі органи можуть анулювати статус платника ПДВ

14 березня 2017 На яких підставах може відбуватися анулювання статусу платника ПДВ? Чи можуть податківці самостійно анулювати статус платника податків і як останньому зробити це за власним бажанням?253

Відповідальність за порушення вимог Закону про РРО

Законом про РРО визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) з порушеннями, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

- вчинене вперше — 1 гривня;

- вчинене вдруге — 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг);

- за кожне наступне вчинене порушення — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (послуг);

2) 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну;

3) 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання;

4) 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

 Цікаве за темою:

Джерела для погашення податкового зобов'язання

29 березня 2017 Виникнення податкового зобов'язання – складова частина процесу податкового обліку. Сплата податкового зобов'язання може відбуватися декількома шляхами, їх і розглянемо17


Експорт придбаного зерна: від оподаткування ПДВ до бухобліку

20 березня 2017 Українське підприємство планує продавати за кордон придбане зерно. У зв’язку з цим у ЗЕД-початківця виникають запитання: яким є порядок оподаткування ПДВ, бухобліку експортної операції тощо. Надамо відповіді на ці запитання149


На яких підставах контролюючі органи можуть анулювати статус платника ПДВ

14 березня 2017 На яких підставах може відбуватися анулювання статусу платника ПДВ? Чи можуть податківці самостійно анулювати статус платника податків і як останньому зробити це за власним бажанням?253

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
×
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!