Старі стандарти — нові підходи

6
Майже до кінця 2015 року мінімальна зарплата та прожитковий мінімум для працездатних осіб залишаться на минулорічному рівні — 1218 грн. Лише у грудні ці показники мають зрости на інфляційні 13% (до 1378 грн)

Насамперед нагадаємо визначення термінів.

Мінімальна зарплата — законодавчо встановлений розмір зарплати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може оплачуватися виконана працівником місячна чи погодинна норма праці (обсяг робіт). До мінімальної зарплати не включають доплати, надбавки та компенсаційні виплати (ст. 95 КЗпП).

Прожитковий мінімум — вартісна величина набору продуктів харчування, достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров’я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб людини (ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV).

Чи вистачить на придбання усього переліченого 1218 грн. на місяць? Чи варта таких грошей праця, бодай навіть некваліфікована? Питання майже риторичні…

Але, як не крути, головний кошторис держави має грунтуватися на реальних економічних показниках країни, зовнішній та внутрішній кон’юнктурі. Такими макроекономічними реаліями відповідно до гіршого сценарію економічного та соціального розвитку України є:

  • падіння реального ВВП на 4,3% при номінальному його зростанні 1720,8 млрд. грн. за рахунок 13,1% споживчої інфляції та зростанні цін виробників на 15,2%;
  • фонд оплати праці прогнозується на рівні 467 млрд. грн., середньомісячна зарплата становитиме 3882 грн., а в реальному вимірі зменшиться на 4,4%;
  • прибуток прибуткових підприємств очікується на рівні 272,1 млрд. грн.;
  • дефіцит платіжного балансу від зовнішньоторговельної діяльності має покращитися до 1,6 млрд. дол. США проти 3,5 млрд. дол. США за результатами 9 місяців 2014 та 16,5 млрд. дол. США ͟͟― за 2013 рік.

У таких умовах мінімальну зарплату та прожитковий мінімум для працездатних осіб до грудня 2015 року залишено на рівні 2014 року — 1218 грн. А в грудні вони мають підвищитися на інфляційні 13% — до 1378 грн. (ст. 7 та 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 № 80-VIII; далі — Держбюджет-2015). Аналогічна ситуація і за іншими соціальними параметрами, замороженими Урядом на рівні 2014 року (див. Таблиці 1 та 2).

Таблиця 1

 Цікаве за темою:

Норма тривалості робочого часу на 2017 рік

17 лютого 2017 Кожному керівнику, роботодавцю та бухгалтеру необхідно знати норми тривалості робочого часу, задля правильного планування робочого процесу та коректного розрахунку заробітної плати. У цій статті ми розповімо про норми тривалості робочого часу на 2017 рік4697

Нарахування ЄСВ з мінімальної зарплати

9 лютого 2017 З огляду на останні зміни у Податковому кодексі, тема нарахування ЄСВ стала надзвичайно актуальною, тож давайте дізнаємося, коли потрібно нараховувати ЄСВ з мінімальної зарплати4733


Все про «мінімалку» 2017 року

7 лютого 2017 Вже напевно всі знають про новий рівень мінімальної заробітної плати що був встановлений в Україні з початку 2017 року. Проте, у багатьох бухгалтерів та роботодавців досі є багато запитань, щодо обчислення різних аспектів нової «мінімалки».6095

Мінімальна заробітна плата у 2015 році, грн.

Період застосування

Місячний розмір

Погодинний розмір

1 січня — 30 листопада

1218

7,29

1 грудня — 31 грудня

1378

8,25

Таблиця 2

Прожитковий мінімум у 2015 році (на одну особу в розрахунку на місяць), грн.

Соціальні та демографічні групи населення

Розмір прожиткового мінімуму

1 січня ―

30 листопада

1 грудня — 31 грудня

Працездатні особи

1218

1378

Особи, які втратили працездатність

949

1074

Діти віком до 6 років

1032

1167

Діти віком від 6 до 18 років

1286

1455

Загальний показник

1176

1330

Проте і мінімальна зарплата, і прожитковий мінімум у нашій країні давно перестали бути справжніми соціальними гарантіями для громадян. Вони є лише таким собі мірилом для податкових і неподаткових показників.

Перехідна практика

Цьогоріч депутати не обмежилися прийняттям головного кошторису країни. Навіть попри призупинення близько півсотні законодавчих норм, передбачених перехідними положеннями Держбюджету-2015, народні обранці Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі — Закон № 71) затвердили низку податкових змін, що раніше була презентована Прем’єр-міністром України як податкова реформа. Отже маємо те, що маємо... І це притому, що Конституційний Суд України скасував низку подібних норм у період з 2007 до 2010 років.

Наприклад, рішення КСУ від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визначало, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок — скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони».

ПСП не зміниться!

Оскільки січневий розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму залишено на рівні 2014 року, то й застосування податкової соціальної пільги (ПСП) буде у 2015 році за минулорічним порядком. Тож розміри як самої ПСП, так і граничного доходу, який дає право на її застосування, визначаються на основі показника у 1218 грн.

ВРІЗ 1

За загальним правилом, для будь-якого платника податку ПСП встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи (пп. 169.1.1 Податкового кодексу України; ПК). З урахуванням коригувань, установлених Законом № 71, розмір загальної ПСП зменшено наполовину на період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2015 року (абз. 8 п. 1 розд. XІX «Прикінцеві положення» ПК).

Отже, для осіб, визначених у пп. 169.1.1 і 169.1.2 ПК, у 2015 році, як і минуло річ, розмір ПСП становить:

1218 грн. × 50% ÷ 100% = 609 грн.

Граничний розмір доходу платника податку (який дає право на застосування ПСП) не має перевищувати суму, що дорівнює місячному прожитковому мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПК).

Отже, у 2015 році граничний розмір доходу, який дає право на ПСП, становитиме:

1218 грн. × 1,4 = 1705,20 ≈ 1710 грн.

До того ж для розрахунку граничного розміру доходу одного з батьків, що дає право на отримання «дитячої» ПСП (пп. 169.1.2 ПК), зазначену суму (1710 грн.) потрібно помножити на відповідну кількість дітей. Тобто мати чи батько двох дітей зможе скористатися своїм правом на отримання ПСП за умови, якщо місячна заробітна плата не перевищуватиме 3420 грн (1710 грн. × 2); мати чи батько трьох дітей — 5130 грн тощо.

Для правильного визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, відпускні та лікарняні (або їх частину) потрібно відносити до відповідних податкових періодів їх нарахування.

ПДФО: ставку збільшено

Від січневого розміру прожиткового мінімуму залежить алгоритм оподаткування доходів фізосіб. Зокрема, підвищену ставку ПДФО збільшено з 17 до 20%. У 2015 році цю ставку слід застосовувати до суми доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (п. 167.1 ПК).

Отже, планка для застосування підвищеної ставки ПДФО не змінилася і становить, як і у минулому році, — 12 180 грн. Проте, з огляду на збільшення цієї ставки до 20%, уряд всерйоз сподівається на суттєві бюджетні надходження за рахунок ПДФО.

Військовий збір продовжено

Дія військового збору подовжується не лише на 2015 рік, а аж до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Однак ставку оподаткування залишили на попередньому рівні — 1,5% об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161підрозділу 10 розділу ХХ ПК. Об’єктом оподаткування з 1 січня 2015 року є доходи, визначені статтею 163 ПК, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку.

Отже, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід визначатимуть аналогічно до доходів, які обкладаються ПДФО. Тобто при визначенні такого доходу, найімовірніше, доведеться використовувати статтю 164 та статтю 165 ПК.

Отже, тепер під оподаткування військовим збором потрапляють не лише зарплата й інші виплати працівникам і винагороди за договорами ЦПХ, а всі доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Чи буде дешевше благодіяти

У 2014 році розмір неоподатковуваної матеріальної допомоги становив 1710 грн. Оскільки на 1 січня 2015 року прожитковий мінімум залишено без змін, то й умови надання неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги, у т. ч. матеріальної — також незмінні!

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нагадаємо, на підставі підпункту 170.7.3 ПК роботодавець може не оподатковувати матеріальну допомогу, виплачену своїм працівникам у розмірі місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Отже, у 2015 році можна абсолютно безболісно виплатити працівникам, скажімо, допомогу на оздоровлення у сумі 1710 грн. Причому незалежно від того, чи має працівник право на ПСП. Якщо загальна сума отриманої упродовж 2015 року допомоги перевищить 1710 грн., платник ПДФО зобов’язаний буде подати річну податкову декларацію.

Понаднормові добові оподатковуються ПДФО

Є ще один показник, що заслуговує на увагу. Це розмір добових, суму яких платники податку на прибуток мають право включати до складу податкових витрат.

Згідно з підпунктом 140.1.7 ПК «податково-витратна» верхня межа для добових становить 0,2 розміру мінімальної зарплати, установленого на 1 січня звітного податкового року, із розрахунку за кожний календарний день відрядження у межах України. А для відряджень за кордон — не більше 0,75 зазначеного показника. Тобто упродовж 2015 року розмір добових не зміниться та у разі відряджень у межах України становитиме 243,60 грн. При забезпеченні добовими працівника, відрядженого за межі України, оподатковуваний прибуток підприємства можна зменшити на суму, що не перевищує 913,50 грн.

ВРІЗ 2

Цьогорічною цікавинкою є те, що Закон № 71 передбачає утримання ПДФО із сум добових, що виплачуються відрядженим працівникам понаднормово. Тобто якщо на вашому підприємстві на 2015 рік затверджено норми добових, що перевищують 243,60 грн. для відрядження в межах України і 913,50 грн. — для відряджень за кордон, будьте готові включити суму перевищення до оподатковуваного доходу відрядженого працівника.

Фіксовані ставки єдиного податку — з нуля

Відповідно до пункту 293.1 ПК фіксовані ставки єдиного податку встановлюються у відсотках до розміру мінімальної зарплати на 1 січня податкового (звітного) року, а відсоткові ставки — у відсотках до доходу.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюють сільські, селищні та міські ради для фізосіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду діяльності з розрахунку на календарний місяць. Законом № 71 прибрано вимогу щодо мінімального розміру фіксованої ставки єдиного податку. Отже, органам місцевого самоврядування надано право підтримати суб’єктів малого бізнесу і встановити ставку єдиного податку символічно або ж зовсім звільнити підприємців від оподаткування.

Для першої групи платників єдиного податку максимальний розмір фіксованої ставки встановлено на рівні 10% від розміру мінімальної зарплати, а для другої групи — на рівні 20%. Отже, ставка єдиного податку у 2015 році становить:

  • для платників першої групи — від 0 до 121,80 грн. на місяць;
  • для платників другої групи — від 0 до 243,60 грн. на місяць.

Індексацію доходів призупинено

Як випливає з пункту 9 Прикінцевих положень Держбюджету-2015, призупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». До того ж КМУ повинен затвердити якийсь «особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів». Що це буде за порядок і коли саме Кабмін спроможеться його затвердити ― невідомо… Зрозуміло лише одне: допоки нараховувати індексацію своїм працівникам не варто!

Нагадаємо, раніше доходи слід було індексувати у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної соціальної і демографічної групи населення. Частину доходів, яка перевищувала цю межу, не індексували.

Плата за нерухомість

Починаючи із 1 січня 2015 року місцевій владі надано можлівисть запроваджувати і збирати податки на нерухоме майно та розкішні автомобілі. Зокрема, нерухоме майно, жиле та нежиле, оподатковується в розмірі до 2% мінімальної зарплати (24,36 грн.) за 1 кв. м, сплачувати його доведеться раз на рік (див. Таблицю 3). Не оподатковуватимуть квартири до 60 кв. м та будинки до 120 кв. м. До речі, це ― максимальна ставка податку, і органи місцевого самоврядування вправі переглянути її у бік зменшення, а то і зовсім звільнити платника.

Крім того, не підлягатимуть оподаткуванню, зокрема, нежилі приміщення, які використовують в аграрному секторі, у промисловості, МАФи та ринки.

Сам алгоритм оподаткування нічім не відрізняється від «дореформеного».

Податківці самостійно обчислюють суму податку лише на нерухомість, що належить фізичним особам, і до 1 липня розсилають податкові повідомлення-рішення. Юридичні особи обчислюють свої податкові зобов’язання самостійно і до 20 лютого повинні подати відповідний розрахунок до податкової.

Таблиця 3

Максимальні ставки податку на основні види нерухомості

Об’єкт оподаткування

Розмір максимальної ставки податку на нерухомість у 2015 році

У відсотках мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року

У грн. за 1 кв. м

Квартири, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м

Житлові будинки, загальна площа яких не перевищує 120 кв. м

Квартири, загальна площа яких перевищує 60 кв. м

2

24,36

Житлові будинки, загальна площа яких перевищує 120 кв. м

2

24,36

Нежитлові приміщення, які використовують в аграрному секторі, у промисловості, МАФи та ринки

Інші об’єкти житлової нерухомості у тому числі їх частки, площа яких не перевищує 180 кв. м

Інші об’єкти житлової нерухомості у тому числі їх частки, площа яких перевищує 180 кв. м

2

24,36

Мінімальний розмір ЄСВ

Від розміру мінімальної заробітної плати залежить сума мінімального розміру внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

Нагадаємо, мінімальний страховий внесок — це сума, визначена як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру ЄСВ, установленого законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; далі ― Закон № 2464).

Якщо ЄСВ буде сплачено в розмірі, що є нижчим за мінімально допустимий, до страхового стажу в системах загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, соціального страхування з тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття зараховуватиметься (за деякими винятками) менша кількість фактично відпрацьованого працівником часу.

Багато галасу даремно, або Чому не зменшиться навантаження на ФОП

При нарахуванні зарплати (доходів) не за основним місцем роботи ставки ЄСВ, установлені частиною 5 статті 8 Закону № 2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта, що зазначено в останньому абзаці цієї частини.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII (далі ― Закон № 77) із 1 січня 2015 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки ЄСВ, установлені частиною 5 статті 8 Закону № 2464 для платників ЄСВ, визначених в абзацах 2 і 3 пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону, застосовуються із коефіцієнтом 0,4 (за винятком випадків, визначених ч. 5 ст. 8 Закону № 2464), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується зарплата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, у 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня зарплата по підприємству збільшилася мінімум на 30% порівняно із середньою зарплатою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становитиме не менше 700 гривень;

4) середня зарплата по підприємству становитиме не менше трьох мінімальних зарплат.

Наголосимо: коефіцієнт застосовується тільки для ставок нарахування ЄСВ, визначених частиною 5 статті 8 Закону № 2464, а для утримання ЄСВ ― ні.

Отже, коефіцієнтом для пониження ставки ЄСВ можуть скористатися тільки поодинокі підприємства, котрі суттєво підвищать зарплату, що під час фінансової кризи зробити вельми складно.

До речі, максимальна величина бази нарахування ЄСВ (обмеження навантаження на ФОП),як і раніше, дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). Із суми доходу (заробітної плати), що перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ, внесок не стягується (не нараховується і не утримується).

Зважаючи на те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб до грудня 2015 року зафіксовано на відмітці 1218 грн., щомісячний розмір обмеження навантаження на ФОП становитиме 20 706 грн. Далі, у грудні, обмеження буде збільшено до 23 426 грн.

Новий штраф за неподання звітності з ЄСВ і підвищений ― за несплату

Із 1 січня 2015 року частину 11 статті 25 Закону № 2464 доповнено пунктом 7, згідно з яким органи доходів і зборів застосовують такі штрафні санкції:

  • за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ — у розмірі 10 нмдг (170 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
  • за ті самі дії, учинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — штраф у розмірі 60 нмдг (1020 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом № 2464.

Також збільшено розмір штрафів, зазначених у пунктах 2 і 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464:

  • за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до 20% (замість 10%) своєчасно не сплачених сум;
  • за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ до 10% (замість 5%) зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску.

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 77 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

  • при страховому стажі до 3 років — 50% середньої зарплати;
  • від 3 до 5 років — 60%;
  • від 5 до 8 років — 70%;
  • понад 8 років — 100%.

Оскільки Закон № 77 набрав чинності 1 січня 2015 року, то такі розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності діють для страхових випадків, що настали із цієї дати.

Проте наголосимо, що в Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженому постановою КМУ від 06.05.2001 № 439, залишилися старі розміри виплати для оплати перших п’яти днів непрацездатності: до 5 років — 60% середньої зарплати; від 5 до 8 — 80% середньої зарплати; понад 8 років — 100% середньої зарплати.

Оплата невідпрацьованого часу

У випадках, передбачених статтями 209 і 218 КЗпП, невідпрацьований час оплачується виходячи з 50% середньої зарплати, але не нижче за мінімальний розмір зарплати працівникам, які:

  • успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх школах, класах, групах з очною та заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, яким на період навчального року встановлюється робочий тиждень, скорочений на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня);
  • навчаються на останніх курсах вищих навчальних закладів, яким упродовж 10 навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складанням державних іспитів щотижня надається один вільний від роботи день при шестиденному робочому тижні.

При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження загальної кількості вільних від роботи годин.

Резюме

Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2015 році як і минуло річ, становить 609 грн. Водночас граничний розмір доходу, який дає право на ПСП, становить аж 1 710 грн.

Ще раз зауважимо: планка для застосування підвищеної ставки ПДФО не змінилася і становить, як і у минулому році, — 12 180 грн. Проте, з огляду на збільшення цієї ставки до 20%, уряд всерйоз сподівається на суттєві бюджетні надходження за рахунок ПДФО.

Розмір добових у цьому році також залишиться незмінним. У разі відряджень у межах України оподатковуваний прибуток підприємства можна буде зменшити на суму до 243,60 грн. При забезпеченні ж добовими працівника, відрядженого за межі України, цей показник становить 913,50 грн. До того ж варто мати на увазі, що понаднормова сума добових у 2015 році підлягає оподаткуванню ПДФО.

Слід також зважати на лібералізацію порядку встановлення фіксованих ставок єдиного податку органами місцевого самоврядування та закручування гайок власникам нерухомості. Адже і фіксовані ставки єдиного податку, і гранична ставка податку на нерухомість залежать від розміру мінімальної зарплати, установленої на 1 січня (у 2015 році — 1218 грн.).

Навантаження на фонд оплати праці підприємств у 2015 році мають знизитися хоча б з огляду на реформування ЄСВ. Проте безліч додаткових вимог та складний механізм адміністрування ЄСВ може звести нанівець усі урядові потуги з виведення зарплат із тіні.

ВРІЗ 1

Важливо

У 2015 році розмір ПСП

і доходу, що дає право на її застосування, не зміниться

ВРІЗ 2

Зверніть увагу

Розмір добових,

що включають до податкових витрат, у 2015 році не змінився

Маються на увазі прогнозні показники, затверджені постановою КМУ від 27.08.2014 № 404. (Прим. авт.)

 Цікаве за темою:

Норма тривалості робочого часу на 2017 рік

17 лютого 2017 Кожному керівнику, роботодавцю та бухгалтеру необхідно знати норми тривалості робочого часу, задля правильного планування робочого процесу та коректного розрахунку заробітної плати. У цій статті ми розповімо про норми тривалості робочого часу на 2017 рік4697

Нарахування ЄСВ з мінімальної зарплати

9 лютого 2017 З огляду на останні зміни у Податковому кодексі, тема нарахування ЄСВ стала надзвичайно актуальною, тож давайте дізнаємося, коли потрібно нараховувати ЄСВ з мінімальної зарплати4733


Все про «мінімалку» 2017 року

7 лютого 2017 Вже напевно всі знають про новий рівень мінімальної заробітної плати що був встановлений в Україні з початку 2017 року. Проте, у багатьох бухгалтерів та роботодавців досі є багато запитань, щодо обчислення різних аспектів нової «мінімалки».6095



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією



© Головбух, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



Приділіть лише 30 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 30 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль