Експорт придбаного зерна: від оподаткування ПДВ до бухобліку

683
Українське підприємство планує продавати за кордон придбане зерно. У зв’язку з цим у ЗЕД-початківця виникають запитання: яким є порядок оподаткування ПДВ, бухобліку експортної операції тощо. Надамо відповіді на ці запитання

Експорт зернових культур із 01.01.2016 оподатковують ПДВ за загальними правилами, встановленими для експорту товарів, тобто за ставкою 0%. Податкові зобов’язання з ПДВ, навіть якщо покупець-нерезидент зробив попередню оплату, виникають лише на дату оформлення за вимогами митного законодавства митної декларації, яка засвідчує факт перетинання митного кордону України (пп. «б» п. 187.1 та п. 195.1 Податкового кодексу України; ПК)*. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що їх вивозять за межі митної території України, не впливає на податкові зобов’язання експортера (п. 187.11 ПК).

* Детально про дату виникнення податкових зобов’язань під час експорту товарів читайте у статті О. Рижикової «Різні дати МД і перетину кордону: коли нараховувати ПДВ» 

Оформлення податкової накладної

Хоч сума ПДВ і дорівнює нулю, підприємство має скласти податкову накладну (ПН) на дату виникнення податкових зобов’язань і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (п. 201.1 ПК). Для реєстрації встановлено такі граничні строки (п. 201.10 ПК):

  • для ПН, складених з першого по 15-й день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому їх складено;
  • для ПН, складених із 16-го по останній день (включно) календарного місяця, — до 15-го дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому їх складено.

«Експортні» податкові накладні складають за формою та порядком, що затверджені наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

База оподаткування експортних операцій

Базу оподаткування ПДВ операцій з експорту зерна визначають на основі його вартості за ЗЕД-контрактом, але не нижче за ціну придбання цього зерна (п. 188.1 ПК). Пункт 188.1 ПК описує базу оподаткування загалом, тож якщо вартість за ЗЕД-контрактом нижча за придбану вартість зерна, за логікою, нарахувати ПДВ потрібно на ціну придбання зерна, але за єдиною ставкою ПДВ — 0%.

Позиція контролерів

Проте податківці мають іншу точку зору на ситуацію. Вони вважають, що в цьому разі нульову ставку застосовують лише до фактичної ціни постачання, а решту, тобто перевищення ціни придбання над ціною постачання, оподатковують за ставкою 20%. Цю думку контролери висловили у листах ДФС від 10.08.2015 № 16878/6/99-99-19-03-02-15, від 27.04.2016 № 9529/6/99-99-15-03-02-15. А базується вона на тому, що різниця між вартістю експортованих товарів і ціною їх придбання не формує вартості експортованого товару, отже, не є експортною операцією. Тому різницю потрібно оподатковувати за ставкою 20%. Ба більше, з огляду на таку позицію постачальник (продавець) має скласти дві ПН:

  • одну — на суму, розраховану на основі фактичної ціни постачання;
  • другу — на суму, розраховану на основі перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання.

Експорт покупного зерна: від оподаткування ПДВ до бухобліку Базу оподаткування операцій

з експорту визначають на основі вартості товару за ЗЕД-контрактом, але не нижчої за ціну його придбання

Обидві такі ПН не видають покупцеві-нерезиденту. Тому у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» верхньої лівої частини таких податкових накладних ставлять позначку «×», а також зазначають відповідний тип причини:

  • у першій ПН — «07» — складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
  • у другій ПН — «15» — складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Заповнюючи ПН на експортні операції, у рядку «Отримувач (покупець)» зазначають найменування (ПІБ) нерезидента і через кому — країну, в якій зареєстрований покупець (нерезидент). У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «300000000000». У рядках другої ПН (на суму перевищення), відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані. Обидві ПН підлягають реєстрації в ЄРПН.

Читайте також: Фінансова підтримка сільгоспвиробників: кому в Україні жити буде легше

Позиція судів

Суди не підтримують наведену вище фіскальну позицію. Підтвердженням є, зокрема, постанова ВАСУ від 16.02.2016 № К/800/47756/15. І хоча в ній згадується перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання (експорту), правова позиція, викладена у цьому судовому рішенні, є загальною. Адже пункт 188.1 ПК не передбачає такої складової бази оподаткування ПДВ, як перевищення чогось над чимось.

На думку ВАСУ, база оподаткування являє собою вартісну, фізичну або іншу характеристику об’єкта оподаткування. У контексті пункту 188.1 ПК ця база є вартісною характеристикою усієї операції, визнаної об’єктом оподаткування. Отже, до неї слід застосовувати єдину ставку ПДВ: у митному режимі експорту ставка 0% — незалежно від співвідношення собівартості реалізованого товару і фактичної ціни його реалізації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВАСУ від 22.03.2016 № К/800/48575/15, від 15.06.2016 № К/800/6099/16.

Експорт покупного зерна: від оподаткування ПДВ до бухобліку До бази оподаткування

під час експорту застосовують єдину ставку 0%, незалежно від співвідношення собівартості реалізованого товару і фактичної ціни його реалізації

Загалом 2015 рік видався «врожайним» на позови платників ПДВ щодо неправомірності застосування ставки ПДВ у розмірі 20% до суми перевищення ціни придбання товарів (собівартості самостійно виготовленої продукції) над ціною їх фактичного постачання на експорт. Саме тому податківці у листі ДФС від 23.12.2016 № 40757/7/99-99-15-03-01-17 були змушені визнати, що немає підстав донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ і складати другу податкову накладну на суму перевищення собівартості виготовлених товарів над вартістю товарів, вивезених за межі митної території України (експортованих). Це, так би мовити, добра новина. А не дуже добра новина полягає в тому, що така згода контролерів із позицією судів щодо визначення бази оподаткування ПДВ стосується:

  • по-перше, періоду з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно);
  • по-друге, постачання на експорт самостійно виготовлених товарів/послуг.

Тож залишається сподіватися на здоровий глузд податківців щодо визначення бази оподаткування ПДВ як придбаних товарів, так і власно виготовленої продукції.

Курс НБУ для визначення розміру бази оподаткування

Пункт 188.1 ПК визначає загальну базу оподаткування ПДВ, у т. ч. й для експортного постачання, і не встановлює особливостей її розрахунку в разі вираження вартості ЗЕД-контракту в інвалюті. Але ми вже згадували про пункти 187.8 та 195.1 ПК, які визначають дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ під час експорту. Підставою для цього є митна декларація. Саме з моменту її подання у паперовому вигляді митниці, а в разі електронного декларування — з моменту отримання митницею електронної митної декларації, власне, й починається митне оформлення (ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України; МК). Загальні питання, пов’язані з митною декларацією (МД), наприклад, вимоги до оформлення і використання МД, регулює Положення про митну декларацію, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 № 450 (далі — Положення № 450). Крім Положення № 450, митне оформлення регулюють:

  • Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 651 (далі — Порядок № 651);
  • Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затверджений наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 657.

Для митного оформлення товарів в обраному декларантом митному режимі митниці подають уже заповнену МД.

Експорт покупного зерна: від оподаткування ПДВ до бухобліку ПН складають на підставі

офіційного курсу гривні до інвалюти, встановленого НБУ у попередній робочий день

Так, правила заповнення граф МД у разі поміщення товарів у митний режим експорту встановлює розділ ІІ Порядку № 651. І якщо ЗЕД-контракт передбачає розрахунки в інвалюті, у графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» МД фіксують літерний код валюти, у якій складено рахунки-фактури (інвойси) або інші документи, що визначають вартість товару. А ось у наступній графі 23 зазначають офіційний курс гривні до цієї інвалюти, встановлений на дату подання МД до оформлення. На відміну від МД, яку оформлюють у разі імпорту товарів, в експортній МД у графі 47 «Нарахування платежів» ПДВ за ставкою 0% не відображають, адже сума ПДВ дорівнює 0 грн, отже, його не сплачують. Тому курс НБУ під час експорту за Порядком № 651 до бази оподаткування ПДВ не застосовують. До того ж базу оподаткування ПДВ імпортних товарів і порядок застосування курсу НБУ щодо неї чітко прописано в пункті 190.1 та підпункті 39-1.1 ПК: це курс НБУ, що діє на 0 годин дня подання МД.

Тож довелося податківцям пояснювати порядок застосування курсу НБУ під час визначення бази оподаткування «експортним» ПДВ (ЗІР, підкатегорія 101.09 ЗІР):

«…при експорті товарів датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитка особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму. На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ — експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

Якщо керуватися цією тезою, виходить так. МД оформлено, скажімо, 10.03.2017, а товар фактурною вартістю 10 000 євро фактично вивезено за межі України 14.03.2017. Тож датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є 14.03.2017, база оподаткування за ставкою 0% (за умови, що фактурна вартість перевищує ціну придбання товару) — 284 348,46 грн (10 000 євро × × 28,434846 грн (курс НБУ за 1 євро на 13.03.2017). Саме цю суму експортер заносить до графи 10 ПН.

Право на бюджетне відшкодування

У разі вивезення зерна за межі митної території України підприємство має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів і послуг, у загальному порядку. Операція з експорту зерна є оподатковуваною операцією, тому суми ПДВ, сплачені (нараховані) під час придбання (виготовлення) товару, що експортується, платник може заявити до бюджетного відшкодування.

Бухоблік експортної операції

Для відображення у бухобліку операції з експорту зерна слід керуватися вимогами П(С)БО 15 «Дохід», а також П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Крім того, на період із 16.12.2016 до 16.06.2017 за операціями з експорту товарів розраховуються у строк, що не перевищує 120 календарних днів, а 65% надходжень в іноземній валюті за цими операціями підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ). Решта цих надходжень залишається у розпорядженні підприємства-експортера, й він може використати їх за правилми валютного регулювання. Такі тимчасові обмеження встановлює постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 14.12.2016 № 410.

За загальним правилом, дохід у бухобліку визнають під час збільшення активу або зменшення зобов’язання за умови, що дохід можна достовірно оцінити (п. 5 П(С)БО 15). Оскільки розрахунки провадять в інвалюті, варто пам’ятати й про норми П(С)БО 21.

Зокрема, якщо підприємство здійснює експорт на умовах відстрочення платежу, дохід визнають за курсом НБУ на дату його реалізації. При цьому визнавати дохід можна лише за наявності всіх умов, зазначених у пункті 8 П(С)БО 21. У цьому випадку у підприємства виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості покупця-нерезидента. Ця заборгованість є монетарною статтею, яку на дату балансу або на дату її погашення (часткового чи повного) належить перераховувати за курсом НБУ, що діє на цей момент.

Результати такого перерахунку підприємство відносить до інших операційних доходів або витрат. Для відображення позитивної курсової різниці користуються субрахунком  714 «Дохід від операційної курсової різниці», а для від’ємної — субрахунком 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

Собівартість реалізованого зерна відображають на субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів», а на рахунку 93 «Витрати на збут» — витрати, пов’язані з його продажем.

Якщо ж підприємство експортує зерно на умовах авансу (попередньої оплати), діють норми пункту 6 П(С)БО 21. А тому інвалютний аванс, одержаний від нерезидента, підприємство не визнає у складі доходу. Адже дохід визнають згідно з пунктом 8 П(С)БО 15. При цьому товарна кредиторська заборгованість перед нерезидентом є немонетарною статтею, тож її на курсові різниці не перераховують.

У разі експорту зерна нарахування ПДВ за нульовою ставкою в бухобліку не відображають.

Розглянемо Приклад.

Відображення експорту зерна в бухобліку

Підприємство 10.03.2017 відвантажило зерно нерезидентові за договірною ціною 10 000 євро.

Курс НБУ на дату відвантаження — 28,391298 грн за 1 євро

Собівартість реалізованого зерна — 200 000,00 грн.

Оплату отримано й зараховано банком на розподільчий рахунок 14.03.2017 (курс НБУ — 28,677678 грн за 1 євро).

У цей самий день 65% валюти банк спрямував на обов’язковий продаж. Валюту продано за курсом МВРУ — 29,00 грн за 1 євро. Виручену суму зараховано на поточний гривневий рахунок підприємства. Комісійні банку — 500,00 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції 

Бухгалтерський облік

Сума

Д-т

К-т

1

Відвантажено зерно на експорт (10 000 × 28,391298)

362

702

10 000 EUR
283 912,98 UAH

2

Списано собівартість реалізованого зерна

902

281

200 000,00

3

Зараховано оплату на розподільчий рахунок (10 000 × 28,677678)

316

362

10 000 EUR
286 776,78 UAH

4

Відображено від’ємну курсову різницю від перерахунку дебіторської заборгованості (10 000,00 × (28,677678 – 28,391298))

362

714

2 863,80

5

Отримано на поточний рахунок 35% валютної виручки, що не підлягає обов’язковому продажу (3500 × 28,677678)

312

316

3500 EUR 
100 371,87 UAH

6

Спрямовано 65% валютної виручки на обов’язковий продаж (6500 ×
× 28,677678)

334

316

6500 EUR 
186 404,91 UAH

7

Зараховано гривні від обов’язкового продажу валюти за мінусом комісії банку (6500,00 × 29,00 – 500,00)

311

334

188 800,00

8

Відображено комісійну винагороду банку

92

334

500,00

9

Відображено дохід від обов’язкового продажу валюти (6500 × (29,00 –
– 28,677678))

334

711

2 095,09

Інформацію щодо оподаткування й обліку продажу за кордон зерна експортери інших видів товарів повною мірою можуть використовувати у своїй практиці. Зрозуміло, якщо експорт цих товарів є об’єктом оподаткування ПДВ і не обкладається вивізним митом. До того ж, ми розглянули лише одну ситуацію, коли товар реалізують з відстроченням оплати. На практиці можна продавати товар на умовах відстрочення поставки тощо. Але це — окремі теми, до яких ми ще повернемося.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією


Розсилка



© Головбух, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Даруємо корисності просто зараз!

Ви ще не з нами?!

Зареєструйтеся та отримайте безлімітний доступ не лише до завантаження файлів у цьому матеріалі, але й до:
форм та зразків для скачування
консультацій експертів
✓ професійних безплатних вебінарів
✓ спілкування з колегами-практиками та експертами

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Вибачте, що перервали Вас

Потрібно лише 57 секунд, щоб зареєструватися і продовжити читання.
А ще для Вас:
аналіз усіх податкових новацій
✓ найсвіжіші бухгалтерські новини

Також у червні запрошуємо безкоштовно відвідати вебінар «Як організувати ЗЕД на підприємстві» та отримати СЕРТИФІКАТ

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль