Добровільно-примусове анулювання ПДВ-реєстрації

1360
Анулювати реєстрацію платника ПДВ можна як у примусовому, так і в добровільному порядку. Проте трапляються випадки, коли податківці наполегливо «радять» платникам ПДВ подати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації

Реєстрація особи як платника ПДВ анулюється або за заявою самого платника ПДВ, або за рішенням відповідного контролюючого органу. Законодавчі підстави цього визначені статтею 184 Податкового кодексу України (ПК).

При цьому ПК містить лише одну причину, за якої платник ПДВ не може добровільно відмовитися від цього статусу. Це тоді, коли загальна сума доходу від здійснення операцій із постачання товарів або послуг (без ПДВ) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн. грн. Адже лише у цьому разі виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ згідно з вимогами пункту 181.1 ПК. Та й то якщо така особа перебуває на загальній системі оподаткування. Зазначена вимога не поширюється на платників єдиного податку І-ІІІ груп. Вони можуть обійтися без реєстрації платниками ПДВ навіть у разі перевищення порогу обов’язкової реєстрації в 1 млн. грн.

Тож якщо у платника ПДВ, який перебуває на загальній системі оподаткування, за останні 12 календарних місяців загальна вартість постачання без ПДВ не перевищує 1 млн. грн., такий платник може добровільно відмовитися від ПДВ-реєстрації на підставі підпункту «а» пункту 184.1 ПК. Доволі часто на прийняття такого рішення впливають податківці, пропонуючи подати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації.

Якщо ж протягом цього періоду платник ПДВ подавав звітність із нульовими показниками, рішення про анулювання реєстрації може прийняти контролюючий орган на підставі підпункту «г» пункту 184.1 ПК. Згідно з цією нормою контролюючий орган приймає таке рішення за умови, якщо платник ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців подавав декларацію з ПДВ, яка свідчить про відсутність постачання чи придбання товарів, за яким зазвичай формують податкові зобов’язання чи податковий кредит.

Тобто якщо платник ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців не провадив операцій із постачання (податкові зобов’язання дорівнюють нулю) та при цьому в нього наявні обсяги придбання, за рахунок яких сформовано податковий кредит (податковий кредит > 0), у такому разі підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ немає. Тому варто пам’ятати, що, погодившись добровільно відмовитися від ПДВ-реєстрації у подібному випадку, ви втрачаєте право на від’ємне значення ПДВ, задеклароване в рахунок погашення ПДВ наступних звітних періодів.

Заповнення та подання заяви

ПДВ-реєстрація діє до дати її анулювання, що відбувається шляхом вилучення з реєстру платників ПДВ на підставі поданої платником ПДВ заявиза формою № 3-ПДВ. Форму заяви наведено у додатку 3 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130 (далі — Положення № 1130).

У заяві платник ПДВ заповнює перші три розділи. У першому розділі зазначає найменування контролюючого органу, де перебуває на обліку, у другому — інформацію про себе: юрособа вписує власний індивідуальний податковий номер та найменування, фізособа — податковий номер (якщо його не присвоєно — номер та серію паспорта) і прізвище, ім’я, по батькові. У третьому розділі наводять причину анулювання реєстрації платника ПДВ із посиланням на відповідний підпункт пункту 184.1 ПК. Звертаємо увагу, що Мінфін наказом від 25.05.2016№ 503 вніс зміни до форми № 3-ПДВ, відповідно до яких причини анулювання зазначають у заяві згідно з додатком 3 до Положення № 1130. При цьому власне переліку причин до контролюючого органу не подають. Відповідні доповнення внесені до примітки «**» форми № 3-ПДВ.

Заяву підписує заявник (для фізосіб), відповідальна особа заявника (для юросіб) чи особа, яка має документально підтверджене повноваження щодо підписання такої заяви від особи, яка прийняла рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ. Поруч із підписом ставлять дату подання заяви і скріплюють заяву печаткою (за її наявності).

Четвертий розділ заяви, номер і дату її реєстрації у контролюючому органі заповнює податковий інспектор.

Який вигляд мусить мати заповнена заява, дивіться у Додатку.

Добровільно-примусове анулювання ПДВ-реєстрації

Заяву подають до контролюючого органу за місцем перебування платника ПДВ на обліку. Ті платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати таку заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

У разі якщо відповідного договору не укладено, заяву подають особисто у паперовій формі. Надсилання заяви до контролюючого органу поштою Положення № 1130 не передбачає.

Прийняття рішення контролюючим органом

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом вилучення платника ПДВ з реєстру платників ПДВ на дату подання заяви або прийняття відповідного рішення контролюючим органом.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ контролюючий орган приймає протягом 10 календарних днів. Дані про розгляд заяви та анулювання реєстрації платника ПДВ вносять до журналу анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 3-РЖ (додаток 4 до Положення № 1130).

Інформацію про анулювання реєстрації особи як платника ПДВ (із зазначенням індивідуального податкового номера, дати анулювання, причин і підстав для анулювання реєстрації) оприлюднюють на офіційному веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua).

Про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання реєстрації.

Останній звітний період

Важливою умовою для добровільного анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є проведення остаточних розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду.

Останнім вважається період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем анулювання реєстрації (п. 5.4, 5.12 Положення № 1130).

Наприклад, для платника ПДВ, який звітував помісячно і подав заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ 07.07.2016, останнім звітним періодом є липень 2016 року. З огляду на законодавчо встановлений граничний термін подання місячної звітності (протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду) особа, реєстрація якої як платника ПДВ анулюється, зобов’язана подати декларацію з ПДВ за останній податковий період (липень) не пізніше 22.08.2016 (оскільки 20.08.2016 — вихідний день).


Особа, яку вилучено з реєстру платників ПДВ,
не має права подати останню декларацію з ПДВ після спливу граничного строку подання


Після спливу граничного терміну подання звітності суб’єкт господарювання, якого вилучено з реєстру платників ПДВ, не матиме можливості подати декларацію з ПДВ за останній звітний період. У такому випадку ПДВ нараховуватиме контролюючий орган, і до такого екс-платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені підпунктом 54.3.1, пунктами 120.1 та 123.1 ПК, а саме: 170 грн. штрафу за неподання (несвоєчасне подання) декларації з ПДВ та 25% суми визначеного контролюючим органом податкового зобов’язання чи завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, вилучення суб’єкта господарювання з реєстру платників ПДВ позбавляє його права виправити самостійно виявлені помилки. Уточнюючого розрахунку за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання також подати не зможе.

Податкові зобов’язання

Визначаючи податкові зобов’язання з ПДВ за останній звітний період, потрібно також брати до уваги таке. Платник ПДВ, у якого на момент анулювання реєстрації обліковуються товари або дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами, суми ПДВ за якими під час їх придбання були включені до складу податкового кредиту, має визнати їх умовний продаж і донарахувати податкові зобов’язання.

Пункт 184.7 ПК зобов’язує нарахувати податкові зобов’язання, якщо товари (послуги), необоротні активи, за якими суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.


З моменту анулювання
реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних (п. 184.5 ПК)


Податкові зобов’язання у такому разі визначають на основі їх звичайної ціни на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) цим платником ПДВ. З огляду на вимоги Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» цієї податкової накладної проставляють умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник зазначає власне найменування (П. І. Б.).

Таку податкову накладну потрібно скласти не пізніше дати анулювання реєстрації суб’єкта господарювання як платника ПДВ.

Оскільки право складати податкові накладні та реєструвати їх в ЄРПН має особа, яка зареєстрована платником ПДВ, після анулювання реєстрації платника ПДВ вона таке право втрачає (п. 201.1, 201.10 ПК).

Тобто особа, реєстрацію якої як платника ПДВ анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, попри те, що з дати їх виписування ще не минуло 15 календарних днів. Водночас дата виникнення податкових зобов’язань не залежить від факту реєстрації в ЄРПН податкової накладної. Тому податкові зобов’язання мають бути задекларовані у декларації з ПДВ за той період, у якому вони виникли.

Розрахунки з бюджетом

У разі якщо в інтегрованій картці платника ПДВ на дату анулювання реєстрації значився залишок невідшкодованих сум ПДВ, а за результатами останнього звітного періоду задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ, такі зобов’язання враховуються у зменшення суми бюджетного відшкодування (див. Приклад 1). Залишок бюджетного відшкодування повертається на банківський рахунок суб’єкта господарювання.

Якщо ж залишку невідшкодованого ПДВ немає, податкові зобов’язання доведеться сплатити (див. Приклад 2). А якщо в інтегрованій картці платника ПДВ «висить» ще й податковий борг, його теж треба погасити незалежно від того, чи залишатиметься він зареєстрованим як платник ПДВ на день сплати такої суми податку (п. 184.8 ПК).

Приклад 1. Розрахунок податкових зобов’язань за наявності залишку невідшкодованого ПДВ

Реєстрацію підприємства ТОВ «Кирпулька» як платника ПДВ анульовано 07.07.2016. ТОВ «Кирпулька» має подати до контролюючого органу декларацію з ПДВ за липень, у якій відобразити операції за період 01.07.2016-07.07.2016.

На дату анулювання реєстрації ТОВ «Кирпулька» мало дебіторську заборгованість за оплаченими, але так і не отриманими від контрагента товарами, за якими суму ПДВ було віднесено до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. Крім того, у рядку 21 декларації з ПДВ за червень було задекларовано від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 500 грн.

1) Розраховуємо суму умовних податкових зобов’язань.

Залишок товарів на складі — на суму 10 000 грн. Сума ПДВ, віднесена до податкового кредиту, — 2000 грн. На цю суму ТОВ «Кирпулька» 05.07.2016 склало податкову накладну. Для реєстрації в ЄРПН податкову накладну було надіслано 15.07.2016. Оскільки на цю дату реєстрацію платника ПДВ вже було анульовано, відповідно, у реєстрації податкової накладної відмовили. Проте це не заважає включити донараховану суму ПДВ до податкових зобов’язань у декларації за липень. Відповідного рядка для цього у декларації немає. Оскільки нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 184.7 ПК проводиться подібно до того, як передбачено у пункті 198.5 ПК, донараховані податкові зобов’язання у сумі 2000 грн. слід відобразити у рядку 4.1 декларації.

2) Розраховуємо суму ПДВ, що підлягає сплаті.

Припустимо, що на дату подання декларації за липень сальдо розрахунків в інтегрованій картці платника ПДВ дорівнює 0. Тобто відсутні і переплата, і податковий борг. У такому разі сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між умовно донарахованими податковими зобов’язаннями та залишком невідшкодованого ПДВ: (2000 грн. – 500 грн. = 1500 грн.).

Заповнити декларацію з ПДВ за липень потрібно так, як показано у Таблиці:

Код рядка

Назва операції

Обсяг постачання (без ПДВ)

Сума ПДВ

4.1

Нараховано податкових зобов’язань за операціями, що оподатковуються за основною ставкою

10 000

2000

9

Усього податкових зобов’язань

×

2000

16, 16.1

Від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 декларації за червень

×

500

17

Усього податкового кредиту

×

500

18, 18.1

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 9 – р. 17), яке сплачується до державного бюджету

1500

Під час заповнення рядка 4.1 декларації потрібно також заповнити і додати до декларації додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)».

Приклад 2. Розрахунок податкових зобов’язань за наявності податкового боргу з ПДВ

Враховуючи умови Прикладу 1, припустимо, що замість залишку невідшкодованого ПДВ підприємство, навпаки, має податковий борг, який за даними інтегрованої картки платника ПДВ становить 700 грн.

У такому разі у декларації з ПДВ за липень будуть заповнені рядки 4.1, 9, 18, 18.1. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (р. 18.1), дорівнює умовно донарахованим податковим зобов’язанням (р. 4.1), тобто 2000 грн.

Однак сплатити до бюджету з урахуванням боргу доведеться більшу суму — 2700 грн. (2000 грн. + 700 грн.). Крім того, на дату погашення боргу в інтегрованій картці платника ПДВ будуть автоматично нараховані штрафні санкції та (можливо) пеня на суму боргу.

Сплата до бюджету податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих в останній декларації з ПДВ, а також суми податкового боргу за нарахованими, але не сплаченими податковими зобов’язаннями попередніх звітних періодів, проводиться з електронного ПДВ-рахунку.

Визначеного строку сплати для таких податкових зобов’язань ПК не встановлює. Тому застосовують загальні вимоги, передбачені пунктом 57.1 ПК: ПДВ потрібно перерахувати до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання декларації.

При цьому слід зважати на вимоги пункту 27 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569 (далі — Порядок № 569), який встановлює правила сплати ПДВ до бюджету з електронного рахунку в разі анулювання реєстрації платника ПДВ.

Якщо залишку коштів на електронному рахунку недостатньо для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, остаточний розрахунок із бюджетом платник провадить із власного поточного рахунку на електронний рахунок. А вже з електронного рахунку орган казначейства перерахує суму ПДВ до бюджету.

Якщо після розрахунків із бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду на електронному рахунку залишаться кошти, їх можна повернути на банківський рахунок суб’єкта господарювання за його заявою. Якщо такої заяви до контролюючого органу не надійде, залишок коштів перераховується до бюджету.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 569 штрафні санкції та пеню, нараховані на суму податкового боргу, суб’єкт господарювання має сплатити до бюджету не з електронного, а з власного банківського рахунку.

Висновки

Отже, дата анулювання реєстрації платника ПДВ є останнім днем, коли він може самостійно донарахувати податкові зобов’язання і віднести суми ПДВ до податкового кредиту. З моменту анулювання реєстрації екс-платник ПДВ позбавлений права відносити суми ПДВ до податкового кредиту і складати податкові накладні аж до відновлення такої реєстрації.

Позитивним є те, що тепер не доведеться щомісяця подавати контролюючому органу звітність з ПДВ, перейматися, чи вистачить реєстраційного ліміту для реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Тому екс-платникам ПДВ, які тимчасово змушені призупинити діяльність, не варто триматися за статус платника ПДВ. А ті суб’єкти господарювання, які продовжують провадити господарську діяльність, але з незначними обсягами постачання (менше ніж 1 млн. грн. на рік), також можуть не перейматися. Адже суму ПДВ, яку у податковій накладній зазначив продавець — платник ПДВ, згідно з П(С)БО 16 «Витрати» дозволено відносити до витрат. У такому разі на суму ПДВ зменшиться об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Щоправда, можуть виникнути складнощі з покупцями — платниками ПДВ. Їм вигідніше працювати саме з платниками ПДВ. Суми ПДВ за отриманими від продавців податковими накладними збільшують реєстраційний ліміт (показник ΣНаклОтр у формулі), який дає їм змогу надалі зареєструвати свої податкові накладні в ЄРПН. Та і з цієї ситуації є щонайменше два виходи. Перший — знайти інших контрагентів, які не є платниками ПДВ (їх чимало серед єдиноподатників). Другий — відновити реєстрацію після невдалої спроби бути неплатником ПДВ, скориставшись пунктом 182.1 ПК. Згідно з цією нормою, якщо особа, яка не є платником ПДВ через те, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або менші від встановленої суми (1 млн. грн.), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, таку реєстрацію здійснюютьзаїї заявою. Тож залишаючи лави платників ПДВ, пам’ятайте про своє право добровільно повернути цей статус



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією



© Головбух, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



Приділіть лише 30 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 30 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль