Підприємство затримує відвантаження товару на експорт: що з податками

32

ПРОБЛЕМА

Підприємство здійснює експорт товару. За умовами контракту поставка здійснюється залізницею на умовах CPT порт Маріуполь. Чи виникає у постачальника податкове зобов’язання при отриманні передоплати за таким договором? У які строки постачальник зобов’язаний поставити товар нерезиденту, якщо такі строки не обумовлено контрактом, або повернути аванс? Які будуть податкові наслідки, якщо підприємство не відвантажить товар та не поверне аванс?

РІШЕННЯ

Відповідно до статті 82 Митного кодексу України експорт — це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.

Термін CPT («carriage paid to» або «фрахт/перевезення оплачено до») Інкотермс-2000 означає, що продавець здійснює поставку товару, передавши його перевізнику в призначеному місці. Покупець бере на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару в зазначений спосіб. Митне очищення для експорту виконує продавець.

Той факт, що товар фактично передається нерезиденту на території України не нівелює експортний характер операції.

Податкові зобов’язання з ПДВ

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України, не змінює значення сум ПДВ, які належать до податкових зобов’язань такого експортера (п. 187.11 Податкового кодексу України; ПК).

Податкове зобов’язання за операцією з експорту товару виникає на дату оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України (п. 187.1 ПК).

За загальним правилом операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. Це правило стосується й тих товарів, постачання яких на території України звільняється від ПДВ (п. 195.1, 195.2 та 206.4 ПК).

Строки виконання договору

До зовнішньоекономічного контракту, укладеного українським підприємством, може застосовуватися повністю або частково як українське право, так і право іншої країни. Це залежить від умов контракту. Наприклад, у разі відсутності згоди сторін про вибір права, застосовується право сторони продавця (ст. 32, 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV).

Тож розглянемо ситуацію в контексті норм українського права.

Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України; ЦК).

Якщо продавець не виконає вимогу покупця про поставку товару (або про повернення авансу), то останній може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права протягом строку позовної давності (ст. 256 ЦК).

Позовна давність

Згідно зі статтею 257 ЦК загальний строк позовної давності становить три роки. Водночас статтею 8 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року (діє в Україні з 01.04.1994) установлено, що для країн-учасниць, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції), строк позовної давності становить чотири роки.

Тобто строк позовної давності за зовнішньоекономічними контрактами для сторін, які є учасниками зазначеної Конвенції та не відмовились від її застосування, становить чотири роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 621 ЦК).

Внимание

Відповідно до норм українського права строк передавання (поставки) товару за договорами купівлі-продажу або поставки має бути зумовлений продавцем та покупцем (ст. 265 Господарського кодексу України, ст. 655 та 712 ЦК).

Крім того, визначення конкретного строку поставки у базисних умовах зовнішньоекономічного контракту вимагає підпункт 1.5 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Мінекономіки від 06.09.2001 № 201.

Податкові наслідки закінчення строку позовної давності

У цій ситуації немає підстав для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ після спливу терміну позовної давності.

Відповідно до підпункту 136.1.1 ПК сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг не враховуються у складі доходів для визначення об’єкта оподаткування.

Якщо сума кредиторської заборгованості платника у вигляді отриманої попередньої оплати за товари (роботи, послуги) залишиться нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник повинен включити до складу доходів суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (пп. 14.1.11, 14.1.257 та 135.5.4 ПК).

Передоплату, напевно, було отримано в іноземній валюті. Оскільки заборгованість немонетарна, то гривневий розмір доходу при її списанні визначається за курсом НБУ на дату виникнення заборгованості — дату отримання передоплати.

Обмеження ЗЕД-розрахунків

Стаття 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР вимагає від резидентів отримувати експортну виручку в іноземній валюті у встановлені строки.

Строки відвантаження товару на експорт після отримання авансу не регламентуються.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Податки»



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією



© Головбух, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



Приділіть лише 30 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 30 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль