text
Головбух

Виплата єдиноподатником доходу нерезидентові-юрособі і податок на репатріацію

  • 21 вересня 2016
  • 1

Попри те що єдиноподатники не є платниками податку на прибуток, фіскали все одно висувають до них вимогу утримувати з виплат нерезидентам податок на репатріацію. Розберемось, наскільки законні такі вимоги.

У 2014 році завдяки змінам, внесеним до Податкового кодексу України (ПК), це питання, здавалося б, стало однозначним. Та з появою у 2016 році роз’яснення контролерів (лист ДФС від 07.04.2016 № 7782/6/99-99-19-02-02-15) воно отримало друге життя. Тож з’ясуємо, чи мусять єдиноподатники в разі виплати доходу нерезидентові-юрособі (скажімо, за перевезення, рекламу, роялті тощо) сплачувати податок на репатріацію.

► Прожитковий мінімум працездатних осіб

Перелік оподатковуваних доходів нерезидентів

Розпочнемо з того, що не всі доходи, які виплачують нерезидентам-юрособам, підлягають оподаткуванню. Власне перелік оподатковуваних доходів із джерел походження з України відображено у підпункті 141.4.1 ПК. Тут наведено, зокрема, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, орендної плати тощо.

Водночас у разі перерахування нерезидентові плати за придбані у нього товари утримувати податок на репатріацію не потрібно. Аналогічно діють і в разі перерахування коштів за послуги/роботи, які не потрапили до згаданого переліку.

► Норми тривалості робочого часу на 2018 рік

Якщо ж дохід, що його виплачують нерезидентові-юрособі, наведено у підпункті 141.4.1 ПК, то в загальному випадку його оподатковують за ставкою 15% (утримують з доходу)*. До того ж для деяких видів доходів у ПК прописані особливі правила. Так, із фрахту, перерахованого компанії-нерезиденту, утримують 6%. А на послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами, які надає нерезидент, нараховують 20%**.

* Якщо норми міжнародного договору не встановлюють інших правил/ставок.

** Додатково і коштом резидента, який оплачує рекламу, а не утримують із доходу нерезидента.

Із переліком доходів нерезидентів, які потрібно оподатковувати, розібралися. Тепер з’ясуємо, хто оподатковує і перераховує такий податок до бюджету. Тобто хто фактично є податковим агентом під час виплати доходу нерезидентові із джерел походження з України. Тут і криється відповідь на запитання, чи є серед таких осіб єдиноподатники.

► Нарахування ЄСВ у 2018 році: зміни та новації

Утримання податку на репатріацію з доходів нерезидентів-юросіб

Здавалося б, єдиноподатнику не варто навіть перейматися питанням податку на репатріацію, адже про нього йдеться у пункті 141.4 ПК. Тобто це розділ ІІІ ПК, присвячений податку на прибуток. Єдиноподатник, очевидно, не є платником податку на прибуток (пп. 1 п. 297.1 ПК), тож і розділ ІІІ ПК не мав би його бентежити. Та ставити тут крапку зарано. Слід детальніше проаналізувати норми ПК, адже податок на доходи (прибутки) нерезидентів не є податком на прибуток єдиноподатника.

► Зміни в УКТ ЗЕД з 2018 року: що готує нам новий законопроект

Так, у підпункті 141.4.2 ПК зазначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, має утримати податок з таких доходів за ставкою 15%. При цьому оподаткуванню підлягає і виплата доходу на рахунки нерезидента в національній валюті. Податок на репатріацію сплачують до бюджету під час виплати доходу. Однак якщо положення міжнародного договору з країною нерезидента передбачають інші правила оподаткування, застосовують норми цього договору.

Акцизний податок у 2018 році

Тож утримувати податок на репатріацію із доходів нерезидентів-юросіб зобов’язали резидентів (або постійні представництва), які виплачують їм доходи з визначеного переліку.

Утримувати податок на репатріацію з доходів нерезидентів-юросіб мають резиденти або постійні представництва нерезидентів

З’ясуємо, хто такі резиденти. Забігаючи наперед, відзначимо, що саме у визначенні терміна «резидент» полягає вся суть питання

Згідно з підпунтом 14.1.213 ПК, «… якщо у розділі III цього Кодексу використовується термін «резидент» у відповідних відмінках, під цим терміном розуміються особи, визначені пунктом 133.1 статті 133 цього Кодексу».

► Мінімальна заробітна плата в 2018 році

Особи, згадані в пункті 133.1 ПК, — це платники податку на прибуток.

Наведемо цитату з підпункту 133.1.1 ПК: «Платниками податку — резидентами є суб’єкти господарювання — юрособи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юросіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті».

За згаданими пунктами не увійшли до переліку резидентів — платників податку на прибуток:

  • неприбуткові організації й установи;

  • єдиноподатники.

Отже, єдиноподатники-фізособи податок на репатріацію з доходів нерезидентів-юросіб не сплачують. Бо очевидно, що під резидентом для цілей розділу ІІІ ПК мають на увазі лише юросіб.

► Спрощена система оподаткування у 2018 році

Оскільки єдиноподатники-юрособи не підпадають під визначення «резидент» для цілей розділу ІІІ ПК (вилучені через пункт 133.5 ПК), то вони не мають утримувати податок з доходів нерезидентів-юросіб (нюанс є щодо фрахту, та про це далі).

Однак у листі ДФС від 07.04.2016 № 7782/6/99-99-19-02-02-15 податківці сформували дивний висновок: «Відповідно до п.п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обовֹ’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на прибуток підприємств, але не звільняються від сплати податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України».

Про визначення терміна «резидент», що наведений у підпункті 14.1.213 ПК, контролери в листі не згадали. Однак зважаючи на цей лист не виключаємо, що контролери наполягатимуть, що единоподатники мають утримувати податок на репатріацію з доходів нерезидентів.

Особливості оподаткування фрахту

У термінології ПК фрахт — це винагорода (компенсація), яку сплачують за договорами перевезення, найму чи піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

  • перевезення вантажів і пасажирів морськими або повітряними суднами;

  • перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом (пп. 14.1.260 ПК).

Сума фрахту, яку сплачують нерезидентові за договорами фрахту***, оподатковується за ставкою 6% з джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту. А особою, уповноваженою справляти податок і вносити його до бюджету, — резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також єдиноподатником.

___________________

*** Постає запитання, чи буде це фрахт, якщо укладено договір перевезення. Суди трактують перевезення вантажів як фрахт (постанова Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 у справі № 810/4481/15, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2014 у справі № 813/2611/14).

Суму сплаченого нерезиденту фрахту оподатковують за ставкою 6% із джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів

Тобто якщо єдиноподатник-юрособа виплачує дохід фірмі-нерезиденту у вигляді фрахту, він має утримати податок за ставкою 6% (підкреслимо: утримати, а не нарахувати додатково). Сплачують податок на репатріацію до бюджету під час виплати доходу нерезидентові. Якщо норми міжнародного договору з країною нерезидента передбачають інші правила оподаткування, ними можна скористатися за наявності довідки від нерезидента про те, що він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, і за умови, що нерезидент є бенефіціарним власником доходу (ст. 103 ПК).

Санкції за неутримання податку на репатріацію

Платника, який є податковим агентом, що виплатив доходи без утримання та внесення до бюджету податку з доходів нерезидента вчасно та в повному обсязі, застосовують штраф:

  • у розмірі 25% суми податку;

  • у разі повторного вчинення порушення протягом 1095 днів — у розмірі 50% суми податку;

  • за дії, вчинені впродовж 1095 днів утретє й більше, — у розмірі 75% суми податку (ст. 127 ПК).

Отже, можна стверджувати, що єдиноподатники не мають утримувати податок на репатріацію, окрім випадку з фрахтом. У разі виплати юрособі-нерезиденту винагороди у вигляді фрахту (у т. ч. за перевезення) єдиноподатник-юрособа мусить утримати з такого доходу податок у розмірі 6% або ж скористатися нормами міжнародного договору з країною нерезидента. При цьому для застосування меншої ставки чи звільнення від оподаткування потрібно, аби нерезидент був бенефіціарним власником доходу і надав довідку про свій резидентський статус.

Та застережемо, що з огляду на нелояльний лист ДФС від 07.04.2016 № 7782/6/99-99-19-02-02-15, податківці можуть бути іншої думки. Тож обережним єдиноподатникам-юрособам, які виплачують доходи фірмам-нерезидентам, радимо звернутися по індивідуальне роз’яснення (ст. 52, 53 ПК).

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплатиі станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Потрібен цей файл?

 зареєєструйтеся та скачуйте будь-які файли на порталі:

 ✔ бланки документів

 ✔ зразки заповнення бухгалтерських форм

 ✔ приклади наказів, положень, інструкцій, довідок

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Приєднуйтесь до команди професійних бухгалтерів

заповніть форму та отримайте розширений доступ до:

змін в законодавстві

методів розв'язання складних робочих ситуацій

калькуляторів, сервісів пошуку УКТ ЗЕД та ДКПП, перевірки контрагентів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль