Штраф за своєчасну сплату податку

945
ДУДНІК Андрій
експерт МЦФЕР: Головбух
Часто-густо підприємці-єдиноподатники, сплативши готівкою авансовий внесок з єдиного податку, вважають свою місію виконаною. Але через різні помилки такий платіж може і не відобразитися в особовому рахунку підприємця. Тоді виникне заборгованість. І добре, якщо податківці оперативно повідомлять про недоїмку. У гіршому випадку до підприємця не лише застосують штрафні санкції, а й позбавлять статусу єдиноподатника. З’ясуємо, чи буде це правомірним

Насамперед зазначимо, що відповідно до пункту 295.1 Податкового кодексу України (ПК) платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20-го числа (включно) поточного місяця.

Зазначена норма ПК містить пряму вказівку, що останнім днем сплати авансового внеску єдиного податку є 20-те число. Підтверджують це і самі податківці у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (підкатегорія 107.06).

Тому якщо підприємець сплатить суму авансового внеску з єдиного податку навіть 20-го числа, то він дотримає терміни сплати.

Звертаємо увагу, що банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Підтвердженням буде відмітка банку на платіжному документі (п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ; далі — Закон № 2346).

Під операційним часом розуміють частину операційного дня банку або іншої установи — учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня (п. 1.22 ст. 1 Закону № 2346).

Тобто, якщо підприємець сплатив авансовий внесок, наприклад, 19-го числа в операційний час, банк мав переказати кошти на рахунок Держказначейства ще 19-го числа.

Проте підприємець міг сплатити кошти і в післяопераційний час. Тоді банк на касових документах проставляє поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп «вечірня» або «післяопераційний час» (п. 1.13 гл. 1 розд. IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 № 174). Виконані в післяопераційний час операції мають бути проведені не пізніше наступного операційного дня.

Тобто якщо підприємець подав документи на переказ готівки в післяопераційний час 19-го числа, то банк мав провести такий переказ 20-го числа. Але й тоді не відбувається порушення строків сплати авансового внеску з єдиного податку. Адже саме 20-те число є останнім днем його сплати. Це чітко прописано у пункті 295.1 ПК.

Але помиляються усі, і під час сплати авансового внеску з єдиного податку могли допустити помилку при оформленні платежу. Якщо так, то у податківців є підстави вважати, що підприємець не сплатив авансового внеску з єдиного податку. Адже за особовим рахунком підприємця сплата не пройшла, і після 20-го числа виникла заборгованість.

Нагадаємо, що за несплату єдиного податку в установлені строки передбачений штраф у розмірі 50% ставки єдиного податку (п. 122.1 ПК). Крім того, якщо сплата узгодженого грошового зобов’язання відбулась після закінчення встановлених строків, на суму податкового боргу в картці особового рахунку платника єдиного податку автоматично нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ (п. 129.1 ПК). Хто їх сплатить — залежить від винуватця. Ним може бути або банк, або сам підприємець.

порушник — банк

Якщо авансовий внесок зараховано не на той рахунок або зазначено помилковий ідентифікаційний податковий номер підприємця з вини працівника банку, то штраф та пеню сплачуватиме саме банк.

Згідно з пунктом 129.6 ПК за порушення строку зарахування податків до бюджетів з вини банку такий банк сплачує:

  • пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати;
  • штрафні санкції у розмірах, встановлених ПК;
  • несе іншу відповідальність, встановлену ПК, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

У такому випадку підприємцю потрібно надіслати до податкового органу лист із копіями платіжниїх документів на переказ готівки. Це буде підтвердженням невинуватості підприємця у несвоєчасній сплаті авансового внеску. Тому податківці мають адресувати свої претензії саме банку.

порушник — підприємець

Якщо при заповненні квитанції або платіжного доручення про сплату податку помилки припустився підприємець, не варто впадати у відчай. Звісно, помилитися при заповненні платіжніх документів дуже просто. У платіжних документах на сплату авансового внеску з єдиного податку потрібно зазначити ідентифікаційний податковий номер платника податку, назву установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування податку, код бюджетної класифікації. Один хибний крок — і єдиний податок потрапить не на той рахунок. Відповідно, у податківців сплачена сума пройде повз особовий рахунок підприємця.

Але не завжди податківці мають застосовувати штрафні санкції. Наприклад, підприємець перерахував кошти не на відповідний рахунок. На нашу думку, він вчасно сплатив визначену суму, вчасно вона надійшла і до бюджету. Адже сплачені кошти спочатку потраплять на єдиний казначейський рахунок. А відповідно до частини 5 статті 78 Бюджетного кодексу України податки, збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Тому не можна вважати, що платник порушив терміни сплати податку.

Такого висновку доходять і слуги Феміди. Зокрема, у постанові ВСУ від 16.06.2015 у справі № 21-377а15 судді стали на бік платника податку, який вчасно сплатив податкове зобов’язання, але перерахував кошти не на той рахунок. І хоча зазначене рішення стосується сплати податкового зобов’язання до державного бюджету, вважаємо, що і для єдиного податку воно актуальне. Адже суть висновку суддів полягає у тому, що платник податку вчинив дії щодо сплати авансового внеску, а підставою для застосування штрафу є бездіяльність зі сплати. Отже, і підстав для застосування штрафів немає.

Також підприємці можуть припуститися помилки при заповненні власного ідентифікаційного коду у квитанції на сплату єдиного податку. Навіть якщо бюджетний рахунок та всі інші реквізити у платіжному документі будуть заповнені правильно, сплачена сума податку не потрапить в картку особового рахунку з єдиного податку саме цього платника. Як і в першому прикладі, наслідки для платника невтішні.

Тож якщо вам після 20-го числа зателефонував податківець і повідомив про наявність податкового боргу зі сплати єдиного податку, то насамперед потрібно перевірити правильність заповнення реквізитів квитанції (платіжного доручення).

Якщо помилку допустив підприємець та сплатив кошти не на той рахунок, то потрібно звернутися до податківців із заявою для зарахування надмірно сплаченої суми з одного податку в рахунок погашення боргу з єдиного податку.

Коли ж з’ясується, що помилку допустив банк, тоді підприємцю потрібно подати до податкового органу лист-заяву довільної форми з копією квитанції чи іншого платіжного документа про сплату єдиного податку, яка засвідчує факт своєчасної сплати податку.

Насамкінець додамо, що телефонний дзвінок податківця може навіть допомогти підприємцю. Інакше він і не знав би, що за даними його особового рахунку рахується податковий борг. І якби такий борг тягнувся протягом двох кварталів поспіль, то це загрожувало б підприємцю куди більшими неприємностями. Адже відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 ПК платник єдиного податку зобов’язаний перейти на загальну систему у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Тож у цьому випадку телефонний дзвінок податківця хоча й додасть клопоту підприємцю, але може вберегти від більших неприємностей. 



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Демодоступ

Розсилка



© Головбух24, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Читайте без обмежень всі статті

Зареєструйтеся та отримайте безлімітний доступ до:
форм та зразків для скачування
консультацій експертів
✓ форм та зразків
✓ найсвіжіших бухгалтерських новин
✓ професійних безплатних вебінарів
✓ спілкування з колегами-практиками та експертами

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль