Податковий компроміс — ефективна мотивація чи чергова фікція

115

Від якої юридичної відповідальності звільняються платники податків

Під юридичною відповідальністю у Законі № 63 розуміють фінансову, кримінальну та адміністративну відповідальність.

У зв’язку з цим Кодекс України про адміністративні правопорушення був доповнений частиною третьою статті 1631, відповідно до якої у разі досягнення податкового компромісу «відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку» не вважають адміністративним правопорушенням.

А статтю 212 Кримінального кодексу України доповнено частиною п’ятою, відповідно до якої у разі досягнення податкового компромісу «не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) діяння платника податків, який цього податкового компромісу досягнув». Своєю чергою, стаття 284 Кримінального процесуального кодексу України поповнилася додатковими підставами для закриття кримінального провадження як на стадії досудового слідства, так і в суді. Причому йдеться не про звільнення від кримінальної відповідальності, а про відсутність самого факту правопорушення, тобто про відсутність підстави її виникнення.

Умови для застосування податкового компромісу

Процедура податкового компромісу поширюється на випадки, коли платник податків самостійно нараховує або погоджується з нарахуваннями йому органом Державної фіскальної служби України (ДФС) податковими зобов’язаннями з податку на прибуток підприємств та ПДВ. Водночас не підпадають під процедуру податкового компромісу уточнюючі розрахунки, які подають до органів ДФС відповідно до статті 50 ПК, тобто в результаті коригувань податкових зобов’язань та виправлення помилок.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ ПК «у платника податків за результатами застосування податкового компромісу не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання».

Внимание

Не підпадають під процедуру податкового компромісу уточнюючі розрахунки, які подаються до органів ДФС у результаті коригувань податкових зобов’язань та виправлення помилок.

Для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з ПДВ та/або витрат, що зменшують базу оподаткування податком на прибуток, які:

подані в порядку, встановленому статтею 50 ПК, після 01.04.2014;

уточнюють показники податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, що передували 01.04.2014;

за результатами подання таких уточнюючих розрахунків було зменшено податкове зобов’язання (збільшено від’ємне значення) з податку на прибуток або ПДВ за такі звітні (податкові) періоди.

Виходить, що податковий компроміс може застосовуватися лише тоді, коли платник податку погоджується на збільшення йому податкових зобов’язань від викритих/розкритих ним чи органом ДФС операцій з певними контрагентами. Отже, процедура податкового компромісу поширюється на:

1. Випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах;

2. Випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань — у разі, якщо у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки;

3. Випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до ПК;

4. Неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження

5. Неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження.

Досягнення компромісу: коли та які наслідки

Досягнення податкового компромісу означає, що платник податків погоджується заплатити, а орган ДФС прийняти 5% суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ. Водночас орган ДФС прощає 95% суми заниженого податкового зобов’язання.

Внимание

Прощені 95% уважаються погашеними, а штрафні санкції не застосовуються і пеня не нараховується.

Далі сума погашеного внаслідок застосування податкового компромісу податкового зобов’я­зання не враховується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Без права оскарження

Окрім сплати 5% узгодженої суми податкового зобов’язання (у цей момент відповідно до пункту 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ ПК податковий компроміс вважають досягнутим), платник податку втрачає право оскаржувати правомірність сплаченої суми. А узгоджений ним розмір податкових зобов’язань не може бути змінений в інших податкових періодах.

Згідно із пунктом 10 підрозділу 9-2 діяння, вчинене платником податків або його посадовими (службовими) особами, що призвело до заниження його податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, якщо такі податкові зобов’язання уточнені за процедурами застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Без перевірок

Що ж до органів ДФС, то відповідно до пункту 9 підрозділу 9-2 розділу ХХ ПК у разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за уточненими операціями у наступних періодах за зазначеними податками контролюючими органами не проводяться.

Без зміни зобов’язань

Крім того, відповідно до пункту 4 підрозділу 9-2 Розділу ХХ ПК уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом подання уточнюючого розрахунку в порядку податкового компромісу не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів. Тобто не зменшує суми податкових зобов’язань таких контрагентів.

Строки та документальний супровід процедури

Процедура податкового компромісу залежить від ситуації, в якій відбулося його досягнення: добровільне декларування платником податку чи узгодження виявлених фактів заниження органами ДФС.

Сама процедура застосування податкового компромісу розпочинається за ініціативою платника податків, вираженою у формі уточнюючого розрахунку, який додається до відповідної заяви. На таку ініціативу платника податків Закон № 63 відводить 90 днів з дня набрання ним чинності, тобто до 16.04.2015 включно.

Без відповідної заяви уточнюючий розрахунок подають у двох випадках добровільного декларування податкових зобов’я­зань: або без проведення документальної перевірки, або під час її проведення. Але тільки до закінчення перевірки і до складання податкового повідомлення-рішення за її результатами!

Внимание

Якщо податкове повідомлення-рішення складено, то незалежно від того, чи оскаржують його, уточнюючий розрахунок обов’язково подається органу ДФС як додаток до заяви про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток та/або ПДВ.

Загалом процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 днів із дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

Особливості подання та заповнення уточнюючих розрахунків

Перевірки ініціаторів податкового компромісу

Форму уточнюючих розрахунків для застосування подат­кового компромісу має затвердити Міністерство фінансів України. До затвердження такої окремої форми платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за чинною відповідно до статті 50 ПК формою як окремий документ з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, та заявою про компроміс. Принаймні таке зазначено в Методичних рекомендаціях щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС від 17.01.2015 № 13 (далі — Методичні рекомендації).

З податку на прибуток

У Методичних рекомендаціях платникам податку на прибуток, які бажають скористатися податковим компромісом, ДФС рекомендує у заголовній частині вже затверджених форм уточнюючих розрахунків з цього податку під словом «Уточнююча» («Уточнюючий») доповнити словами «Податковий компроміс» та зліва від них проставити позначку, наприклад, «×». Така позначка означатиме, що уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подана з метою застосування податкового компромісу.

Внимание

Уточнення податкового зобов’язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу потрібно здійснювати винятково шляхом подання окремої уточнюючої декларації (розрахунку, звіту), а не у складі звітної (звітної нової) декларації.

Для звітності, що подається засобами електронного зв’язку в електронній формі, місце для такої позначки буде передбачено форматами електронних документів звітності, що розробляються відповідно до формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затвердженого наказом МДЗ від 29.11.2013 № 729.

ДФС також рекомендує «надавати у складі уточнюючої податкової декларації (розрахунку, звіту) в електронній формі перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації… використовуючи рядки електронної форми для зазначення доповнень до Податкової декла­рації…».

З ПДВ

ДФС рекомендує щодо уточнюючого розрахунку з ПДВ використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Мінфіну від 23.09.2014 № 966.

У графі 6 рядка 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ за рекомендацією ДФС варто зазначати не всю суму заниженого податкового зобов’язання з ПДВ, а лише 5% такої суми.

З моменту отримання уточнюючого розрахунку орган ДФС має 10 робочих днів на прийняття рішення про потребу або відсутність потреби проведення документальної позапланової перевірки.

Підстави

Підставами для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки згідно з пунктом 3.5 Методичних рекомендацій, зокрема, можуть бути:

сумніви податківців щодо повноти відображення господарських операцій, за якими подані уточнюючі розрахунки, порівняно з наявними даними інформаційних систем контролюючого органу;

можливі порушення вимог податкового законодавства, що підтверджено відповідною належною та допустимою доказовою базою, у податковому (звітному) періоді, за який подано уточнюючий розрахунок та заяву про компроміс;

результати перевірок платника податків з податку на прибуток та ПДВ за період (періоди), щодо яких подано уточнюючий розрахунок та заяву про компроміс;

наявність кримінальних проваджень та судових справ тощо.

Внимание

Документальна позапланова перевірка у процедурі податкового компромісу проводиться винятково з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суми завищення податкового кредиту з ПДВ. Причому лише в межах податкових (звітних) періодів та суб’єктів господарювання, за господарськими операціями (взаємовідносинами) з якими платником податків подано уточнюючі розрахунки. Така перевірка не є комплексною.

Оформлення результатів

Документальна позапланова перевірка, призначена у процедурі досягнення податкового компромісу, може закінчитися:

прийняттям податкового повідомлення-рішення (ППР) у разі виявлення порушень платником податків вимог податкового законодавства;

складанням довідки у разі відсутності таких порушень, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку.

У разі складання довідки платник податків сплачує 5% заявлених ним в уточнюючому розрахунку сум податків.

При складанні ППР платник податків може:

або сплатити 5% від сум податків, зазначених у таких ППР;

або оскаржити в адміністративному чи судовому порядку такі ППР.

Внимание

Податковий компроміс не застосовується, якщо платник податків розпочав процедуру адміністративного та/або судового оскарження ППР, прийнятого на підставі акта документальної позапланової перевірки.

Якщо платник податків вирішить ініціювати процедуру податкового компромісу вже після закінчення перевірки, яка проводилася не у цій процедурі, а в загальному порядку, і до того ж дані уточнюючого розрахунку збігаються з результатами такої перевірки, то ще одна документальна позапланова перевірка, на нашу думку, не проводитиметься. Що вельми логічно, хоча й не можна про це впевнено стверджувати.

Внимание

Якщо платник податків не погодиться з ППР, прийнятими за результатами перевірки, проведеної у процедурі податкового компромісу, і не сплатить 5%, то податківці стягуватимуть з нього усі 100% нарахованих податкових зобов’язань, а не 5%. Адже 5% сплачується лише у разі досягнення податкового компромісу.

«Компромісні» нюанси при оскарженні податкових повідомлень-рішень

Платнику податків для того, щоб ініціювати податковий компроміс уже після того, як ним розпочато процедури адміністративного/судового оскарження ППР, прийнятих у результаті проведення звичайних перевірок, потрібно подати заяву із доданим до неї уточнюючим розрахунком. Тобто, за своєю суттю, він має самостійно узгодити нараховані в таких ППР податкові зобов’язання. І вже після цього узгоджувати податковий компроміс.

Узгодження відповідних податкових зобов’язань відбувається у день подання заяви про податковий компроміс. Після такого узгодження орган ДФС має прийняти рішення щодо погодження/непогодження застосування податкового компромісу. Це рішення приймає керівник контролюючого органу на підставі колегіального розгляду заяви платника податків структурними підрозділами.

Якщо такий податковий компроміс досягнуто щодо ППР, які оскаржуються в адміністративному порядку, то платник податків має повідомити про свою заяву щодо податкового компромісу контролюючий орган, до якого він подав скаргу у порядку, визначеному статтею 56 ПК. На підставі пункту 56.11 ПК скарга залишається без розгляду (в цілому чи в частині).

Внимание

Рішення щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу приймається при встановленні фактів щодо невідповідності заяви про компроміс по ППР та податкового зобов’язання, стосовно якого її подано, умовам податкового компромісу.

Заява про податковий компроміс за ППР може бути подана під час процедури судового оскарження до моменту набрання законної сили рішенням суду, або після винесення рішення судом апеляційної інстанції незалежно від факту оскарження до Вищого адміністративного суду України. У цьому разі після досягнення податкового компромісу орган ДФС подає до суду першої або апеляційної інстанції, який розглядає справу, вмотивоване письмове клопотання із дотриманням установлених Кодексом адміністративного судочинства України (КАС) вимог щодо затвердження примирення сторін у справі у зв’язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу.

Закон № 63 пункт 112 розділу VIII КАС доповнює новою підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу. Це — досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX ПК.

Під завісу можемо лише сподіватися на те, що податковий компроміс усе ж таки не буде єдиним компромісом, на який влада готова піти задля конструктивної співпраці з платниками податків. Тобто з тими, хто цю владу фінансує.

К сведению

Відображення 5% суми заниженого податкового зобов’язання

5% від суми заниженого податкового зобов’я­зання з податку на прибуток має відображатися платниками податку в уточнюючій податковій декларації (розрахунку, звіті) у таких рядках таблиці «Самостійне виправлення помилок»:

24 — податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом МДЗ від 30.12.2013 № 872;

19 — податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженої наказом МДЗ від 16.12.2013 № 810;

25 — податкової декларації з податку на прибуток банку, затвердженої наказом МДЗ від 06.02.2014 № 121;

24 — податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом МДЗ від 27.01.2014 № 84;

19 — податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом МДЗ від 27.01.2014 № 85;

13 — розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2014 № 39;

16 — розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 № 610;

17 — розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 № 610.

Олександр Єфімов,

доцент кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, канд. юрид. наук, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та Партнери», адвокат, аудитор



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією


Розсилка



© Головбух24, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Читайте без обмежень всі статті

Зареєструйтеся та отримайте безлімітний доступ до:
форм та зразків для скачування
консультацій експертів
✓ форм та зразків
✓ найсвіжіших бухгалтерських новин
✓ професійних безплатних вебінарів
✓ спілкування з колегами-практиками та експертами

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Зробіть паузу для кави та новин

Маленька перерва - це також робота. Випийте кави та почитайте наші статті і новини. Це дуже просто: реєстрація займе лише 1 хвилину. А потім для Вас:
аналіз усіх податкових новацій 
✓ найсвіжіші бухгалтерські новини
✓ а 30 березня дивіться безплатний вебінар «Оновлена податкова накладна та звітність з ПДВ»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль