Удосконалення адміністрування ПДВ

218
ДРОБОТТЯ Сергій
консультант з податкового обліку
Електронна система адміністрування ПДВ працює у звичайному режимі. Не встигли платники пристосуватися до цього режиму, як набрали чинності чергові зміни податкового законодавства, покликані ще більш удосконалити адміністрування ПДВ. Із низки законів, які внесли зміни до Податкового кодексу України щодо адміністрування ПДВ, — це вже третій, підписаний Президентом. Тож розглянемо, які зміни прийнято цього разу

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII (далі — Закон № 643) вніс зміни до трьох розділів Податкового кодексу України (ПК): ІІ, V і до підрозділу 2 розділу ХХ. Головна мета змін — врегулювання спірних ситуацій, що виникли при електронному адмініструванні ПДВ. Нагадаємо, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі — Закон № 71) із 01.02.2015 система електронного адміністрування ПДВ почала застосовуватися в тестовому, а з 01.07.2015 — у робочому режимах.

Закон № 643 набрав чинності з 29 липня 2015 року — дати його опублікування, крім абзаців сьомого — одинадцятого підпункту 3 пункту 11 розділу І (у частині застосування штрафних санкцій за завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН), які набрали чинності з 1 серпня 2015 року — першого числа місяця, що настає за місяцем набрання чинності цим Законом.

Далі детально розглянемо ті зміни та новації, які з’явилися в ПК із 29 липня 2015 року.

Податкова накладна

обов’язкові реквізити

Із пункту 201.1 ПК вилучено два підпункти «Ґ» та «и», які визначали, що обов’язковими реквізитами податкової накладної є:

  • місцезнаходження юридичної особи — продавця або податкова адреса фізичної особи — продавця, зареєстрованого як платник податку;
  • вид цивільно-правового договору.

Отже, починаючи з 29.07.2015 ці реквізити вже не вважають обов’язковими при складанні платниками ПДВ податкових накладних. У своєму листі від 29.07.2015 № 27651/7/99-99-19-03-02-17 ДФС наголосила: крім цих двох реквізитів, платники ПДВ при складанні податкової накладної також можуть не заповнювати такі реквізити, як «місцезнаходження (податкова адреса) покупця», «номер телефону» (продавця і покупця) та «форма проведених розрахунків». Слід зазначити, що ці реквізити ніколи і не були обов’язковими згідно з пунктом 201.1 ПК, і до бланка податкової накладної їх було включено не зовсім законно.

податкова накладна для філії

У разі якщо податкову  накладну складають для покупця, який є  філією (структурним підрозділом) юридичної особи — платника ПДВ, крім індивідуального податкового номера платника податку-покупця, тепер додатково потрібно зазначати числовий номер такої філії (структурного підрозділу). Відповідну зміну внесено до підпункту «г» пункту 201.1 ПК. Але чинна форма податкової накладної дає змогу зазначати числовий номер філії (структурного підрозділу) тільки для платника ПДВ — постачальника. Його зазначають після другого знака «/» в порядковому номері податкової накладної. Що стосується філії (структурного підрозділу) платника ПДВ — покупця товарів (послуг), то зазначати числовий номер такої філії у бланку накладної допоки ніде. Тому до затвердження нової форми, найімовірніше, такий номер доведеться зазначати в рядку «Особа (платник податку) — покупець» (в усякому разі, іншого відповідного рядка для цього у бланку податкової накладної немає).

зведена та підсумкова податкова накладна

Пункт 201.4 і пункт 198.5 ПК доповнено кількома новими нормами, згідно з якими платникам ПДВ надано можливість:

  • раз на місяць (останнього дня місяця) складати зведену податкову накладну. Таку накладну складають у разі здійснення операції з поставки товарів (послуг), постачання яких має безперервний або ритмічний характер. До того ж зведена податкова накладна може складатися як для покупців — платників ПДВ, так і для покупців — неплатників ПДВ. Що ж, така можливість була і раніше. Це було передбачено пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 № 1129 із змінами внесеними наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 13; далі — Порядок № 957);
  • складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій. Такі підсумкові податкові накладні можуть складати при постачанні товарів/послуг за готівковий розрахунок кінцевому споживачеві — неплатникові ПДВ, при виписці/наданні «замін­ників» податкових накладних (транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платникові податків за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, які містять загальну суму платежу, суму податку і податковий номер постачальника (продавця), окрім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами, та касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника)). Як і для зведених податкових накладних, у Порядку № 957 також є окрема норма, що регулює питання складання підсумкової податкової накладної (нагадаємо, для такої накладної встановлено тип причини «11»);
  • складати зведену накладну при нарахуванні податкових зо­бов’язань на так зване «умовне постачання» при використанні товарів/послуг, необоротних активів в не оподатковуваних ПДВ операціях або у негосподарській діяльності (перший абзац п. 198.5 ПК).

Реєстрація в ЄРПН

податкові накладні до 01.07.2015

Згідно з новим абзацом пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПК податкові накладні/розрахунки коригування, складені до 01.07.2015, реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) без обмежень, установлених пунктом 200­1.3 ПК, тобто без застосування спеціальної ПДВ­формули.

Нагадаємо, що після початку застосування системи електрон­ного адміністрування ПДВ у робочому режимі (тобто з 01.07.2015) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН стала можливою лише за умови, що показник ∑Накл ПДВ­формули дорівнює або більше суми податку в цій накладній/розрахунку коригування. Після внесення доповнень до пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПК жодних обмежень для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 01.07.2015, не має бути.

Зареєструвати податкові накладні, складені до 01.07.2015, без будь-яких обмежень стало можливим починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом № 643, тобто з 04.08.2015.

податкові накладні з 01.07.2015 по 30.09.2015

Згідно з новим пунктом 39 підрозділу 2 розділу ХХ ПК для податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01.07.2015 по 30.09.2015 (включно), не застосовують встановлений пунктом 201.10 ПК 15-денний термін реєстрації в ЄРПН.

Для податкових накладних, складених у цей період часу, встановлюють такі терміни реєстрації:

  • податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця, підлягають реєстрації в ЄРПН до спливу останнього дня (включно) місяця, в якому їх було складено;
  • податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, що настає за місяцем, в якому вони були складені.

Продовження термінів реєстрації податкових накладних, складених в період з 1 липня по 30 вересня, не означає, що покупці відображатимуть податковий кредит із запізненням. Граничний термін подання декларації за звітний місяць — 20 число місяця, що настає за звітним, а тому реєстрація постачальником в ЄРПН податкової накладної, складеної у другій половині звітного місяця, і зареєстрована до 15 числа місяця, наступного за ним, дає змогу покупцеві відобразити суму податкового кредиту своєчасно (у місяці складання податкової накладної). Наприклад, якщо податкова накладна, складена 20.07.2015, буде зареєстрована постачальником  в ЄРПН 14.08.2015, то покупець має повне право відобразити податковий кредит на підставі цієї накладної в декларації за липень.

розрахунки коригування

Змінили та доповнили новими нормами пункт 192.1 ПК. Зокрема, тепер не підзаконними актами, а безпосередньо ПК визначено порядок реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником до податкової накладної, яка видана їх отримувачу — платникові ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН:

  • постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних і вартісних показників у результаті не змінює суми компенсації;
  • отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальникові, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Водночас постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування тільки після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Розрахунки коригування, складені платником податків до податкових накладних, що не видаються отримувачу, податкових накладних, що складені до 01.02.2015, а також податкових накладних, складених при отриманні послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податків.

відповідальність

Встановлено фінансову відповідальність (штраф у розмірі 10, 20, 30, 40 і 50%) для платників ПДВ, на яких згідно з вимогами статті 192 ПК покладено обов’язок реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування.

Попередня редакція пункту 120-1.1 ПК таку відповідальність не передбачала, через що виникали конфліктні ситуації між постачальниками і покупцями. Річ у тім, що зменшити свої податкові зобов’язання постачальник має право лише після того, як покупець зареєструє в ЄРПН складений постачальником розрахунок коригування. Та позаяк відповідальність за нереєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування для покупців не була передбачала, вони і не поспішали реєструвати отримані від постачальників розрахунки коригування, а постачальники відповідно до такої реєстрації не мали права зменшити свої раніше нараховані податкові зобов’язання.

Згідно з новою редакцією першого абзацу пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПК у разі порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригувань, складених до 1 жовтня 2015 року, фінансові санкції, встановлені пунктом 120-1.1 ПК (штрафи у розмірі 10, 20, 30 і 40%), не застосовують. До прийняття цих поправок штрафні санкції не застосовувалися за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригувань, складених у період з 01.02.2015 до 01.07.2015.

Зміни, внесені до пункту 120-1.1 ПК, тепер дають змогу упевнено стверджувати, що фінансові санкції за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкової накладної або розрахунку коригування можуть застосовуватися тільки у разі, якщо ці документи підлягають наданню контрагентам — платникам ПДВ. Раніше до такого висновку можна було дійти лише виходячи з наз­ви статті 120-1 — «Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям — платникам податку на додану вартість, і розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних». У самому ж пункті 120-1.1 згадки про те, що податкова накладна або розрахунок коригування підлягають наданню контрагентам, зареєстрованим платниками ПДВ, чомусь не було.

Також статтю 120-1 ПК доповнено новим пунктом 120-1.3, згідно з яким порядок застосування фінансових санкцій за несвоє­часну реєстрацію податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН має бути затверджений центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Тобто порядок застосування фінансових санкцій на підставі цієї статті ПК має розробити Мінфін.

Податковий кредит

Зміни, внесені до статті 198 ПК, пов’язані з новим порядком формування податкового кредиту.

право на податковий кредит

Ще у кінці минулого року Законом № 71 до цієї статті ПК були внесені зміни (вони набрали чинності з 01.07.2015), та з неї були вилучені норми, згідно з якими право на податковий кредит виникало у разі придбання товарів/послуг, необоротних активів для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Окрім цього, зі статті 198 ПК вилучили пункт 198.4, що забороняє відображати податковий кредит у разі придбання товарів/послуг, необоротних активів для їх подальшого використання в операціях, що звільнені від ПДВ або не є об’єктом оподаткування. Податковий кредит підлягає відображенню у будь-якому разі. А якщо придбані товари/послуги, необоротні активи використовують в не оподатковуваних ПДВ операціях та/або в негосподарських цілях, то платник податків зобов’язаний нарахувати податкові зо­бо­в’язання (так зване умовне постачання).

Поправки, що їх вніс до статті 198 ПК Закон № 643, лише підтверджують, що відображення податкового кредиту стало радше обов’язком, аніж правом.

підстава для формування ПК

Згідно зі змінами, внесеними до пункту 198.6 ПК, податкові накладні, отримані з ЄРПН в електронній формі, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, які включаються до податкового кредиту. Тобто покупцям аж ніяк не обов’язково отримувати податкові накладні від постачальників. Але якщо контрагенти все ж мають намір обмінюватися податковими накладними, то така можливість є. Абзацом п’ятим пункту 201.10 ПК передбачено, що покупцеві товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

правило 365 днів

Зміни, внесені до пункту 198.6 ПК, дають змогу покупцям включити до податкового кредиту суму вхідного ПДВ протягом 365 календарних днів з дати складання постачальником податкової накладної. Звісно, така накладна має бути зареєстрована в ЄРПН. Через відновлення раніше використовуваного правила 365 днів у покупців з’являється можливість податкової оптимізації: вони можуть відображати податковий кредит в тому звітному періоді, в якому це може бути вигідно. Але не зовсім зрозуміло, як відображати у звітності із ПДВ суми вхідного податку за податковими накладними, складеними  у період з 01.01.2015 до 01.07.2015 і зареєстрованими в ЄРПН своєчасно. Визнавати це як помилку попередніх періодів — заниження суми податкового кредиту, чи такі податкові накладні можна враховувати при формуванні податкового кредиту за липень, серпень тощо, тобто з урахуванням правила 365 днів? Допоки ДФС із цього приводу нічого не написала.

скарга на постачальника

Упродовж цих же 365 днів покупці можуть подати скаргу на продавця товарів (послуг) у разі порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН податкової накладної (сімнадцятий абзац п. 201.10 ПК).

У ці самі строки постачальники можуть подати скаргу на свого покупця, який порушив порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування.

Проте, на жаль, така скарга на постачальника або покупця не є підставою для збільшення податкового кредиту або зменшення податкових зобов’язань.

перерахунок частки

У зв’язку з новим порядком нарахування податкових зобов’я­зань при одночасному здійсненні платником податків оподатковуваних і не оподатковуваних ПДВ операцій з пункту 199.4 ПК вилучено норму, якою був передбачений перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних ПДВ операціях за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому їх почали використовувати (введені в експлуатацію).

Проте слід звернути увагу на появу в підрозділі 2 розділу ХХ ПК нового пункту 42. Згідно з ним «у разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податків здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів в оподатковуваних операціях, розрахованої згідно з пунктами 199.2 та 199.3 статті 199 цього Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, які настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). У разі зняття з обліку платника податків, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, здійснених з початку поточного року до дати зняття з обліку».

Система електронного адміністрування ПДВ

обнулення ПДВ-формули

Показники ПДВ­формули, визначеної пунктом 200­1.3 ПК, розраховуються з 1 липня 2015 року. Тобто усі показники, які були сформовані при електронному адмініструванні ПДВ в тестовому режимі (з 01.02.2015 до 01.07.2015), обнуляються!

Для розрахунку показників ∑Митн використовують документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, листи коригування і додаткові митні декларації), складені починаючи з 01.07.2015. Наголосимо — складені, а не зареєстровані у ЄРПН!

При розрахунку показників ∑НаклОтр і ∑НаклВид варто також враховувати значення податку, зазначене з відповідним знаком (+,­) у розрахунках коригування до податкових накладних, складених як до, так і після 01.07.2015. Але при включенні до ПДВ­формули сум із розрахунків коригування до «старих» податкових накладних слід брати до уваги те, для кого такі накладні складалися: для покупців — платників ПДВ чи ні (нова редакція абзацу шостого пункту 200­1.3 ПК). Якщо податкова накладна була складена при поставці до 01.07.2015 товарів (послуг) неплатнику ПДВ, то до формули сума із розрахунку коригування до цієї накладної не потрапить.

Порядок обнулення ПДВ­формули станом на 01.07.2015 визначений пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК. Згідно з новою редакцією цього пункту підсумковий показник ∑Накл, а також решта показників ПДВ­формули дорівнюють нулю, окрім значень показників ∑НаклОтр, ∑НаклВид і ∑Митн, які були сформовані починаючи з 01.07.2015. Незрозуміло, чому в цьому пункті мова йде про показники ПДВ­формули, які були сформовані починаючи з 01.07.2015, тоді як у 200­1.3 зазначено про документи, складені починаючи з 01.07.2015. Річ у тім, що такі два основні показники ПДВ­фор­мули, як ∑НаклОтр, ∑НаклВид формуются після реєстрації податкових накладних в ЄРПН. І для формули не має значення, коли ці накладні були складені — до чи після 01.07.2015. Головне — коли вони були зарєстровані. Але оскільки обнулення ПДВ­формули відбулося станом на 01.07.2015, то до її показників не повинні включатися ані податкові накладні, ані митні декларації, які було складено (!) до цієї дати.

автоматичне збільшення ∑Накл

Обнулення ПДВ­формули проведено о 00 годині 00 хвилин 03.08.2015 — на третій робочий день після дати набрання чинності Законом № 643. Цього ж дня сума, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЕРНН (∑Накл), автоматично збільшиться на:

  • суму «овердрафту» — середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету і погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців (червень 2014 — травень 2015 року)/4 квартали (ІІ квартал 2014 року — І квартал 2015 року). Причому в суму «овердрафту» тепер будуть включені також і суми, зазначені в рядку 25.2 декларації з ПДВ (актуально для платників ПДВ, що застосовують спецрежим оподаткування згідно зі статтею 209 ПК). Така сума збільшення ПДВ-формули щоквартально (протягом першого числа відповідного кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету і погашені або розстрочені;
  • суму залишку грошових коштів на електронних ПДВ-ра­хунках за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з ПДВ (були заповнені рядки 25.1 і 25.2 декларації з  ПДВ) та/або заявлені до повернення на поточний рахунок платника;
  • суму переплати — суму помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01.07.2015. До того ж помилково та/або надмірно сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважають погашеними;
  • суму від’ємного значення податку, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (тобто на числове значення рядка 24 декларації з ПДВ за червень/ІІ квартал), і на суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, непогашеного станом на 01.07.2015 (тобто на числове значення рядка 31 декларації з ПДВ за червень/ІІ квартал).

Для платників ПДВ, яким установлено місячний період звітності, збільшення на суму від’ємного значення податку відбудеться одразу, а для квартальних платників — 20.08.2015.

Платникам ПДВ, які мали від’ємне значення податку (невідшкодовані суми) станом на 01.02.2015, і це від’ємне значення (невідшкодовані суми) не було включено (або включено не повністю) до податкового кредиту у деклараціях за звітні періоди лютий-червень, слід звернути увагу на те, що таке від’ємне значення податку (невідшкодовані суми) слід включити до податкового кредиту за липень/ІІІ квартал 2015 року. А це означає, що додаток Д2 до декларації за липень/ІІІ квартал буде подаватися останній раз.  Хоча цілком можливо, що ДФС взагалі не буде вимагати його подачі, а лише повідомить, що числове значення рядка 31 декларації за червень/ ІІ квартал має бути повністю перенесено до рядка 20.2 декларації за липень/ІІІ квартал.

відповідальність платників

Варто звернути увагу, що згідно з новим пунктом 41 підрозділу 2 розділу ХХ ПК у разі, якщо контролюючий орган під час перевірки встановить факт завищення платником податків від’ємного значення сум податку, яке залишилося непогашеним станом на 01.07.2015 (тобто числове значення рядків 24 і 31 декларації з ПДВ за червень/ІІ квартал) та призвело до завищення суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН (∑Накл), до такого платника податків, окрім штрафів, передбачених статтею 123 ПК (наприклад, за завищення суми податкового кредиту), буде застосований штраф у розмірі 10% від суми завищення такого від’ємного значення.

повернення коштів з ПДВ-рахунку

У разі перевищення суми перерахованих грошових коштів на ПДВ-рахунок в органах казначейства суми податку, належної до сплати до бюджету за результатами звітного періоду, сума такого перевищення може бути повернена на поточний рахунок платника податків у банку. Для цього платникові податків слід подати заяву (додаток Д4 до декларації з ПДВ) до органу ДФС. Але перерахування коштів на поточний рахунок платника може бути здійснене у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань за операціями, задекларованими в податковій звітності в цьому звітному періоді (доповнення внесено до пункту 200-1.5 ПК). Тому якщо платником податків будуть зареєстровані в ЄРПН помилкові або «зайві» податкові накладні, за якими в декларації за звітний період не будуть нараховані податкові зобов’язання, повертаи суму такого перевищення з ПДВ-рахунку не будуть.

списання коштів з ПДВ-рахунку

Органам ДФС надана можливість списувати грошові кошти, перераховані платником податків на свій ПДВ-рахунок, на погашення податкового боргу з ПДВ (абзац четвертий пункту 87.1 ПК).

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію податкової та митної політики, має право надсилати органу Казначейства, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, коригувальні реєстри для уточнення інформації, зазначеної в раніше надісланих реєстрах (новий абзац п. 200-1.6 ПК). Що ж це за коригувальні реєстри — залишається лише здогадуватися…

виконавче провадження

На рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ не поширюється дія Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі — Закон № 606), зокрема, на грошові кошти, які знаходяться на таких рахунках, не може бути накладений арешт або обернуто стягнення. Вимоги, сформовані згідно із Законом № 606 до набрання чинності Законом № 643 в частині грошових коштів, що знаходяться на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ, вважаються анулюваними. Упродовж 5 робочих днів після набрання чинності Законом № 643 накладений на ці грошові кошти арешт підлягає зняттю.

«Спецрежимний» ПДВ

Зміни, що їх вніс Закон № 643, врегулювали питання акумулювання грошових коштів на спеціальних рахунках сільськогосподарських підприємств, що застосовують спеціальний режим оподаткування ПДВ згідно зі статтею 209 ПК.

Таким «спецрежимникам» в органах Казначейства відкривають додаткові ПДВ-рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, а грошові кошти, які надходитимуть на ці рахунки, автоматично перераховуватимуть на спеціальні рахунки. Причому, як зазначено в абзаці другому пункту 200-1.5 ПК, перерахування має здійснюватися автоматично протягом операційного дня. Хоча тоді не зовсім зрозуміла остання пропозиція цього самого абзацу. У ньому сказано, що «реквізити такого спеціального рахунку платник — сільськогосподарське підприємство, яке обрало спеціальний режим оподаткування згідно із статтею 209 цього Кодексу, зобов’язаний вказувати в податковій звітності з податку на додану вартість». Звітність подають до органу ДФС до 20 числа місяця, що настає за звітним. Тобто ймовірно, що перераховувати грошові кошти, що надходять на ПДВ-рахунок сільгосптоваровиробника, орган Казначейства буде лише після того, як від ДФС надійде інформація про реквізити спеціального рахунку. Тобто не одразу після надходження грошових коштів на ПДВ-рахунок сільськогосподарського підприємства, а лише після 20 числа наступного місяця. Маємо надію, що до цього все-таки не дійде.

Закон № 643 вніс зміни і до «спецрежимної» статті 209 ПК. Але, на відміну від другого абзацу пункту 200-1.5 ПК, у пункті 209.2 ПК вже нічого не йдеться про те, що сільськогосподарське підприємство, яке обрало спеціальний режим оподаткування, зобов’язане зазначити в податковій звітності з ПДВ реквізити свого спецрахунку. У другому абзаці цього пункту зазначено, що «грошові кошти, зараховані на такі рахунки в системі електрон­ного адміністрування податку, автоматично протягом операційного дня, в якому грошові кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних кош­тів». Як бачимо, жодної заяви з реквізитами спеціального рахунку подавати не треба! Залишається лише дочекатися, як на такі протиріччя між двома нормами ПК відреагує ДФС. Що ж, як то кажуть, поживемо — побачимо.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією


Розсилка



© Головбух24, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Читайте без обмежень всі статті

Зареєструйтеся та отримайте безлімітний доступ до:
форм та зразків для скачування
консультацій експертів
✓ форм та зразків
✓ найсвіжіших бухгалтерських новин
✓ професійних безплатних вебінарів
✓ спілкування з колегами-практиками та експертами

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Зробіть паузу для кави та новин

Маленька перерва - це також робота. Випийте кави та почитайте наші статті і новини. Це дуже просто: реєстрація займе лише 1 хвилину. А потім для Вас:
аналіз усіх податкових новацій 
✓ найсвіжіші бухгалтерські новини
✓ а 30 березня дивіться безплатний вебінар «Оновлена податкова накладна та звітність з ПДВ»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль