ЄСВ у гирлі податкових змін

13

Попри анонсоване зниження ставок ЄСВ, очікуваного послаблення навантаження на фонд оплати праці насправді не сталося. Адже запропоновані для такої можливості умови надто складно реалізувати на практиці. Натомість зроблено вельми суворі кроки для легалізації зарплат, зокрема й у частині посилення відповідальності.

Відповідні зміни вніс Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загально­обов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII (далі — Закон № 77) до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загально­обов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464), Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.

Зменшення бази нарахування ЄСВ: у яких розмірах та за яких умов

Пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 установлює, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами (ЦПД) ставки єдиного внеску (крім ставок ЄСВ для допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах), встановлені для роботодавців частиною п’ятою статті 8 Закону № 2464, та добровільно застрахованих осіб згідно зі статтею 10 Закону № 2464 застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім винятків, передбачених цією частиною), у разі, якщо платник виконує одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується зарплата (дохід) та/або винагорода за ЦПД, у 2,5 раза чи більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ платника за 2014 рік. Водночас, якщо загальна база нарахування ЄСВ не перевищує в 2,5 раза чи більше загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування ЄСВ платника за 2014 рік на загальну базу нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за ЦПД (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути меншим за 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30% порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становить не менше ніж 700 грн.;

4) середня зарплата по підприємству становить не менше трьох мінімальних зарплат (очевидно, що в цьому випадку мається на увазі середня зарплата, що припадає на кожного працівника, що працює на підприємстві).

Важно

Понижувальний коефіцієнт для нарахування ЄСВ не застосовується до заробітної плати (доходів) фізосіб з джерел не за основним місцем роботи (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Коефіцієнт застосовується лише до ставок для нарахування ЄСВ. Для зниження ставок для утримання ЄСВ коефіцієнт не застосовується (п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77).

Отже, щоб скористатися понижувальним коефіцієнтом, бухгалтеру потрібно провести певні розрахунки. Подамо їх у формі алгоритму дій.

Застосування понижувального коефіцієнта.

1. Розраховуємо, чи збільшилася середня заробітна плата по підприємству не менше як на 30% порівняно із середньою заробітною платою за 2014 рік. Якщо так — продовжуємо розрахунки, якщо ні — підприємство не має права на застосування понижувального коефіцієнта.

2. Перевіряємо, чи середня зарплата по підприємству у відповідному місяці становить не менше трьох мінімальних зарплат. Тобто із січня по листопад 2015 року ця сума має бути не менше 3654 грн. (1218 грн. × 3), у грудні 2015 року — не менше 4134 грн. (1378 грн. × 3).

3. Розраховуємо загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ платника за 2014 рік. Для цього слід вирахувати суму всіх доходів платника, з яких у 2014 році нараховували ЄСВ, та розділити її на 12 місяців.

4. Порівнюємо отриманий результат із загальною базою нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується зарплата (дохід).

5. Якщо загальна база нарахування за звітний місяць перевищує загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ за 2014 рік у 2,5 раза, виникає право на застосування коефіцієнта 0,4. Якщо ні — розраховуємо коефіцієнт. Для цього ділимо загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ платника за 2014 рік на загальну базу нарахування ЄСВ за звітний місяць. Однак цей коефіцієнт не може бути меншим за 0,4, а страховий платіж після його застосування — меншим за 700 грн.

Розглянемо застосування понижувального коефіцієнта на Прикладі 1.

Пример

Приклад 1. Розрахунок понижувального коефіцієнта при підвищенні заробітної плати

Середньооблікова кількість штатних працівників підприємства у січні 2015 року залишилася на рівні 2014 року та становить 50 осіб. Середня зарплата на місяць по підприємству у 2014 році становила 175 000 грн. У січні 2015 року середня зарплата по підприємству становить 230 000 грн. Середню зарплату працівника збільшено із 3500 грн. до 4600 грн. Умовно вважатимемо, що весь фонд оплати праці є базою для нарахування ЄСВ, а також що підприємству встановлено клас професійного ризику виробництва — 15, ставка ЄСВ — 37%.

1. У січні 2015 року підприємство підвищило середню зарплату по підприємству порівняно з 2014 роком на 31,43% (4600 грн. ÷ 3500 грн. × 100 – 100).

2. Середня зарплата, що припадає на одного працівника підприємства, у січні 2015 року становить 4600 грн. (230 000 грн. ÷ 50). Тобто вона дорівнює не менше трьох мінімальних зарплат (3654 грн.).

3. Зростання середньомісячної бази нарахування для ЄСВ відбулося у 1,31 раза (230 000 грн. ÷ 175 000 грн.). Тому для ставки ЄСВ можемо застосувати понижувальний коефіцієнт у розмірі 0,76 (175 000 грн. ÷ 230 000 грн.). Тобто розмір пониженої ставки ЄСВ становить 28,12% (37% × 0,76).

4. Середній страховий платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становить 1293,52 грн. (4600 грн. × 28,12%). Тобто умова щодо середнього платежу у розмірі не менше 700 грн. також виконується.

Отже, підприємство за таких умов має право на пониження ставки ЄСВ до 28,12%.

Як бачимо, коефіцієнтом для пониження ставки ЄСВ зможуть скористатися тільки підприємства, які істотно підвищать зарплату.

Внимание

Із 1 січня 2016 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або під час нарахування винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, установлені частиною 5 статті 8 та статтею 10 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзаці другому та третьому пункту 1 частини 1 статті 4 та статтею 10 Закону № 2464, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

Та чи зможе підприємство скористатися понижувальним коефіцієнтом, якщо воно розширить штат (або ж оформить трудові договори із працівниками, які виконували до цього тільки роботи за ЦПД), але при цьому підвищить зарплату несуттєво? Розглянемо таку ситуацію на Прикладі 2.

Пример

Приклад 2. Розрахунок понижувального коефіцієнта при розширенні штату

У 2015 році на підприємстві працювало три штатних працівника, середня зар-плата кожного з них становила 3500 грн. Із 2015 року підприємство значно розширило штат працівників до 20 осіб, середня зарплата кожного з них становить 3700 грн. Умовно вважатимемо, що весь фонд оплати праці є базою для нарахування ЄСВ, а також що підприємству встановлено клас професійного ризику виробництва — 5, ставка ЄСВ — 36,8%.

1.Середня зарплата по підприємству на місяць у 2014 році становила 3500 грн., у січні 2015 року — 3700 грн. Тобто середня зарплата по підприємству збільшилася на 5,71% (3700 грн. ÷ 3500 грн. × 100 – 100). Тобто умова не буде виконана.

2.Вимога, за якою середня зарплата, що припадає на одного працівника підприємства має становити не менше трьох мінімальних (3654 грн.) зарплат, виконується.

3.Зростання бази нарахування для ЄСВ відбулося у 7,05 раза (74 000 грн. ÷ 10 500 грн.). Тобто застосовується понижувальний коефіцієнт 0,4, а ставка ЄСВ становить 14,72% (36,8%. × 0,4).

4.Середній страховий платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становить 544,64 грн. (3700 грн. × 14,72%). Тобто умова щодо середнього платежу у розмірі не менше 700 грн. не виконується.

Отже, підприємство навіть за умови значного збільшення фонду оплати праці за рахунок збільшення кількості штатних працівників скористатися понижувальним коефіцієнтом не зможе.

Нарахування ЄСВ на суму, меншу ніж мінімальна зарплата

Відповідно до доповнень, внесених Законом № 77 до частини 5 статті 8 Закону № 2464, у разі якщо база нарахування ЄСВ (окрім винагороди за ЦПД) не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата/дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата/дохід, і ставки ЄСВ, установленої для відповідної категорії платника.

Тобто тепер визначена не лише верхня межа для нарахування ЄСВ (сума доходу, що дорівнює 17-ти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на яку нараховується ЄСВ), а й нижня для нарахування ЄСВ на кожну застраховану особу.

К сведению

Розрахунок ЄСВ, виходячи з мінімальної зарплати, проводиться лише у частині нарахувань. Тому, якщо застрахована особа отримує дохід, сума якого менша за розмір мінімальної зарплати, то ЄСВ утримують із фактично нарахованого доходу.

Зрозуміло, що ця норма спрямована, перш за все, на легалізацію зарплат. Аби роботодавцю не було сенсу, наприклад, оформлювати працівника на роботу з неповним робочим часом й пропорційною оплатою, виходячи з мінімальної зарплати. Адже при цьому оплата праці буде менша мінімальної зарплати, а нараховувати та сплачувати ЄСВ роботодавець все одно зобов’язаний на розмір, не менший мінімального.

Такий підхід має тепер застосовуватися й у випадках, коли застрахована особа законно перебувала у відпустці без збереження зарплати на підставі статей 25 і 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96; у випадках, коли роботодавець зобов’язаний встановлювати працівнику неповний робочий день або неповний робочий тиждень відповідно до статті 56 КЗпП (на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, у т. ч. таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку); або коли працівник відпрацював на підприємстві не повний місяць та звільнився.

Сподіваємося, що фіскальна служба виокремить випадки, коли роботодавець змушений нарахувати працівнику дохід, менший за мінімальну зарплату відповідно до законодавства, з метою звільнення від нарахування ЄСВ у мінімальному розмірі (див. Приклад 3).

Пример

Приклад 3. Нарахування та утримання ЄСВ із заробітної плати, меншої за мінімальну

Працівник влаштувався на підприємство на роботу з неповним робочим часом на 0,5 ставки. Посадовий оклад встановлено на рівні мінімальної зарплати (1218 грн.). У січні 2015 року йому нарахована зарплата в розмірі 609 грн. Умовно вважатимемо, що підприємству встановлено клас професійного ризику виробництва — 10, ставка ЄСВ — 36,88%.

Працівнику нараховано зарплату в сумі 609 грн., що становить менше мінімальної зарплати. Та попри це, ЄСВ потрібно нарахувати виходячи з мінімальної зарплати:

1218 грн. × 36,88% = 449,20 грн.

Утримання ЄСВ проводимо із суми фактично нарахованого заробітку:

609 грн. × 3,6% = 21,92 грн.

Такий самий порядок застосовується й під час нарахування роботодавцями ЄСВ на допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами. Адже частину 6 статті 8 Закону № 2464 доповнено абзацом, за яким: у разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (грошове забезпечення, дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ, установленої для відповідної категорії платника єдиного податку. Нагадаємо, що для осіб, зазначених у пунктах 9–14 частини 1 статті 4 Закону № 2464, ЄСВ нараховують у розмірі 33,2%.

Такий порядок також застосовується лише для ставки ЄСВ, визначеної для нарахування, а не для утримання ЄСВ. Утримується ЄСВ, як і раніше, із фактично нарахованого доходу.

Отже, якщо стаж для нарахування лікарняних становить менше 8 років, то розмір виплати за лікарняними може бути менше суми мінімальної зарплати (50%–70% середньої зарплати). Водночас ЄСВ доведеться нарахувати на суму мінімальної зарплати (див. Приклад 4).

Пример

Приклад 4. Нарахування та утримання ЄСВ з лікарняних

Посадовий оклад працівника становить 1400 грн. Наказом по підприємству з 1 по 7 січня 2015 року були встановлені неробочі дні, а з 8 по 30 січня 2015 року працівник хворів. Страховий стаж працівника становить 3,5 року, розмір лікарняних у відсотках середньої зарплати — 60%. За 17 робочих днів січня 2015 року працівнику нарахували лікарняні в сумі 1000 грн. (умовно).

Нарахований дохід у сумі 1000 грн. становить менше мінімальної зарплати. Та попри це, ЄСВ потрібно нарахувати виходячи з мінімальної зарплати:

1218 грн. × 33,2% = 404,38 грн.

Утримання ЄСВ проводимо із суми фактично нарахованого заробітку:

1000 грн. × 2,0% = 20,00 грн.

ЄСВ підприємців та фізосіб, які забезпечують себе роботою самостійно

Якщо база нарахування ЄСВ для підприємців на загальній системі оподаткування не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У цьому випадку сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати й ставки 34,7%. Тобто якщо база нарахування у січні–листопаді 2015 року менша за 1218 грн., то за ці місяці ЄСВ нараховується в сумі 422,65 грн. (1218 грн. × 34,7%), а в грудні 2015 року — у сумі 478,17 грн. (1378 грн. × 34,7%). Така норма діяла й до 2015 року.

Але пункт 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464 викладено у новій редакції. Відповідно до неї у разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Водночас сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Чи означає це, що підприємець-загальносистемник зобов’язаний нараховувати ЄСВ за кожен місяць звітного року не менше мінімального страхового внеску незалежно від факту отримання доходів?

Думки з цього приводу різняться. Вважаємо, що зазначивши саме право, а не обов’язок підприємця визначати базу нарахування у разі відсутності доходу (прибутку), законодавець надав можливість нарахувати ЄСВ та включити цей період до стажу, але за умови, що страховий внесок буде не менше мінімального.

Сподіваємося, що ДФСУ також дотримуватиметься такої позиції. Інакше під час остаточного розрахунку за підсумками 2015 року (до 10 лютого 2016 року) такі підприємці зобов’язані будуть сплатити ЄСВ, нарахований за календарний 2015 рік із розрахунку не менше ніж мінімальний страховий внесок за кожен місяць навіть за відсутності доходу (прибутку).

Викладено у новій редакції й пункт 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464. Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, у т. ч. адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, є платниками ЄСВ. Тобто тепер незалежно від того, чи є вони найманими працівниками або підприємцями, вони мають сплачувати зі своїх доходів ЄСВ у розмірі 34,7%. До того ж сума ЄСВ також не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід/прибуток (п. 2 ч.1 ст. 7 Закону № 2464).

Збільшено відповідальність щодо сплати та звітування з ЄСВ

Із 1 січня 2015 року збільшено штрафи (п. 2, 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464):

  • за несплату/неперерахування або несвоєчасну сплату/несвоєчасне перерахування єдиного внеску з 10% до 20% своєчасно несплачених сум;

  • за донарахування ДФС або платником ЄСВ своєчасно не нарахованого ЄСВ з 5% до 10% зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50% суми донарахованого ЄСВ.

Крім того, частину 11 статті 25 Закону № 2464 доповнено пунктом 7, згідно з яким ДФС застосовує до платників ЄСВ такі штрафні санкції:

  • за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ — у розмірі 10 нмдг (170 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою;

  • за ті самі дії, учинені платником ЄСВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — штраф у розмірі 60 нмдг (1020 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

За порушення законодавства про ЄСВ та пенсійне страхування посилено й адміністративну та кримінальну відповідальність. Зміни внесено до статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 212-1 Кримінального кодексу України. Для зручності зміни наведено у Таблиці.

Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства про ЄСВ та пенсійне страхування

Порушення

До 01.01.2015

Після 01.01.2015

Адміністративна відповідальність1

Порушення порядку нарахування ЄСВ, страхових внесків на пенсійне страхування

Штраф на посадових осіб від 20 до 30 нмдг (від 340 до 510 грн.).

Штраф посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізособу — підприємця або особу, яка

Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, страхових внесків на пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, — штраф на посадових осіб від 30 до 40 нмдг (від 510 до 680 грн.)

забезпечує себе роботою самостійно, від 30 до 40 нмдг (від 510 до 680 грн.).

За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, — штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізособу-підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 40 до 50 нмдг (від 680 до 850 грн.)

Порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами ПФУ

Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, страхових внесків на пенсійне страхування, у т. ч. авансових платежів, у сумі,

що не перевищує 300 нмдг (182 700 грн.)

Штраф на посадових осіб від 25 до 50 нмдг (від 425 до 850 грн.).

За дії, вчинені особою,

яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — штрафу на посадових осіб від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.)

Штраф посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізособу-підприємця або особу, яка забезпечує

себе роботою самостійно, від 40 до 80 нмдг (від 680 до 1360 грн.).

За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, — штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізособу-підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 150 до 300 нмдг (від 2550 до 5100 грн.)

Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, страхових внесків на пенсійне страхування, у т. ч. авансових платежів, у сумі більше 300 нмдг (182 700 грн.)

Штраф на посадових осіб від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.).

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — штрафу на посадових осіб від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.)

Штраф посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізособу-підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 80 до 120 нмдг (від 1360 до 2040 грн.)

За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, — штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізособу-підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 150 до 300 нмдг (від 2550 до 5100 грн.)

Порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами

Штраф на посадових осіб від 300 до 1000 нмдг (від 5100 до 17 000 грн.)

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано

накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування

адміністративному стягненню за такі ж порушення, — штрафу на посадових осіб від 1000 до 3000 нмдг (від 17 000 до 51 000 грн.)

Кримінальна відповідальність1

Умисне ухилення від сплати ЄСВ чи страхових внесків на пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до ФСС2 коштів у значних розмірах

Штраф від 500 до 1500 нмдг (від 8500 до 25500 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

За ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до ФСС2 коштів у великих розмірах4— штраф від 1500 до 3000 нмдг (від 25 500 до 51 000 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років

Штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

За ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до ФСС2 коштів у великих розмірах4 — штраф від 2000 до 3000 нмдг (від 34 000 до 51 000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років

За діяння, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати ЄСВ чи страхових внесків на пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до ФСС2 коштів в особливо великих розмірах5, — штраф від 10 000 до 25 000 нмдг (від 170 000 до 425 000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років з конфіскацією майна

За діяння, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати ЄСВ чи страхових внесків на пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до ФСС2 коштів в особливо великих розмірах5, — штраф від 15 000 до 25 000 нмдг (від 255 000 до 425 000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років з конфіскацією майна

Особа, яка вперше вчинила діяння, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила ЄСВ чи страхові внески на пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану ФСС їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня)

1Для цілей застосування норм адміністративного тa кримінального законодавства в чaстині кваліфікації злочинів абo правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється нa рівні податкової соціальної пільги, визнaченої підпунктом 169.1.1 ПК для відповідного року (п. 5 розд. XX ПК).

2 Фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування.

3 Під значним розміром коштів слід розуміти суми ЄСВ чи страхових внесків на пенсійне страхування, які в 1000 і більше разів перевищують установлений законом нмдг (більше 609 000 грн.).

4 Під великим розміром коштів слід розуміти суми ЄСВ чи страхових внесків на пенсійне страхування, які в 3000 і більше разів перевищують установлений законом нмдг (більше 1 827 000 грн.).

5 Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми ЄСВ чи страхових внесків на пенсійне страхування, які в 5000 і більше разів перевищують установлений законом нмдг (більше 3 045 000 грн.).

Тетяна Доценко,
експерт з питань бухгалтерського та податкового обліку, Київ



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією


Розсилка



© Головбух24, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Читайте без обмежень всі статті

Зареєструйтеся та отримайте безлімітний доступ до:
форм та зразків для скачування
консультацій експертів
✓ форм та зразків
✓ найсвіжіших бухгалтерських новин
✓ професійних безплатних вебінарів
✓ спілкування з колегами-практиками та експертами

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Зробіть паузу для кави та новин

Маленька перерва - це також робота. Випийте кави та почитайте наші статті і новини. Це дуже просто: реєстрація займе лише 1 хвилину. А потім для Вас:
аналіз усіх податкових новацій 
✓ найсвіжіші бухгалтерські новини
✓ а 30 березня дивіться безплатний вебінар «Оновлена податкова накладна та звітність з ПДВ»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль