Як і для чого формувати облікову політику

137
Організація бухгалтерського обліку — одне з основоположних завдань новоствореного підприємства. Адже вирішення такого завдання впливає не лише на можливість приймати ефективні управлінські рішення, а й, зокрема, на величину окремих податків. Тож сформуємо один із ключових елементів системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві — облікову політику

Керівник підприємства має створити всі умови для правильного ведення бухгалтерського обліку (ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV; далі — Закон № 996). Отже, без формування облікової політики підприємства тут аж ніяк не обійтися.

Насамперед потрібно визначитися із глобальним питанням — обрати базу бухгалтерської стандартизації для ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємства. Йдеться про вибір між національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) та міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Інформацію про такий вибір найкраще наводити на самому початку розпорядчого документа про облікову політику.

Що відображати у наказі про облікову політику

Зазвичай розпорядчий документ про облікову політику підприємства називають наказом про облікову політику. У ньому мають бути відображені принципи, методи і процедури, якими користується підприємство для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності і щодо яких нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку передбачають більш ніж один варіант. Тут наводять і попередні оцінки, що їх застосовують для розподілу витрат між відповідними звітними періодами.

Конкретні положення облікової політики можуть також залежати від організаційно-правової форми підприємства, галузевих особливостей економічної діяльності, обсягів виробництва тощо (п. 1.3 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635; далі — Методрекомендації № 635).

Приблизний перелік питань, що їх потрібно включати до наказу про облікову політику, наведено в пункті 2.1 Методрекомендацій № 635. Однак такий перелік не є вичерпним, на що власне звертають увагу згадані методрекомендації. Тому за потреби підприємство може його розширити.

Цікаво, що одним з елементів облікової політики Методрекомендації № 635 називають вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів. Зміну вартісного ліміту для визнання таких активів у Методрекомендаціях № 635 названо зміною облікових оцінок. А тому не потрібно проводити й змін у бухгалтерському обліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс у попередніх періодах, через зміну вартісних ознак (п. 2.1, 2.6 Методрекомендацій № 635).

Утім, такий висновок щодо рекласифікації раніше визнаних основних засобів не можна вважати панацеєю. Адже вітчизняні стандарти бухгалтерського обліку подібної норми не містять.

Класичний приклад наказу про облікову політику див. у Додатку.

                                                                                                                                          Додаток

                                                                               Приклад наказу про облікову політику

                                                                          ТОВ «Граніт»

                                                                                НАКАЗ

25 листопада 2015 р.                                           м. Київ                                                       № 1

Про облікову політику

З метою виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон № 996) і дотримання принципу послідовності ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємства

НАКАЗУЮ:

1. Відображати господарські операції в бухгалтерському обліку та складати фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном, у частині, що не суперечить міжнародним стандартам фінансової звітності.

2. У разі неврегульованості відображення господарських операцій національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими Мінфіном, застосовувати міжнародні стандарти фінансової звітності у частині, що не суперечить Закону № 996.

3. Застосовувати робочий план рахунків бухгалтерського обліку з використанням рахунків першого, другого, третього і четвертого порядків (додаток 1 до цього наказу), розроблений на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 21.12.1999 № 291.

4. Встановити тривалість операційного циклу для виробництва:

тротуарної плитки — 8 днів;

опорних плит — 45 днів;

сходових майданчиків — 45 днів;

балконних плит — 45 днів.

5. Для визнання основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, встановлення строку корисного використання, вибору методу амортизації об’єктів та їхньої ліквідаційної вартості створити постійно діючу комісію у складі:

Голова комісії: директор.

Члени комісії:

головний бухгалтер;

головний інженер;

головний механік;

начальник виробничого цеху № 1;

начальник виробничого цеху № 2.

6. Визначати строки корисного використання основних засобів і нематеріальних активів з урахуванням відповідних мінімально допустимих строків, встановлених податковим законодавством.

7. Використовувати вартісну межу для визнання малоцінних необоротних матеріальних активів (зі строком корисного використання понад один рік) — 6000 грн.

8. Нараховувати амортизацію з використанням таких методів:

основних засобів — прямолінійний, зменшення залишкової вартості, кумулятивний методи;

нематеріальних активів — прямолінійний метод;

малоцінних необоротних матеріальних активів — 100% вартості в першому місяці використання.

9. Не проводити переоцінку основних засобів і нематеріальних активів за справедливою вартістю на дату балансу.

10. Встановити час для створення кваліфікаційного активу — три місяці.

11. Одиницею бухгалтерського обліку запасів вважати кожне їх найменування.

12. Облік транспортно-заготівельних витрат вести на окремому субрахунку.

13. У разі вибуття запасів застосовувати такі методи їх оцінки:

середньозваженої собівартості — в разі відпуску виробничих запасів у виробництво та реалізації готової продукції;

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів — під час реалізації готової продукції за індивідуальними замовленнями.

14. Величину резерву сумнівних боргів розраховувати із застосуванням методу абсолютної суми сумнівної заборгованості.

15. Створювати резерв забезпечення на:

виплату відпусток працівникам підприємства. Величину забезпечення розраховувати шляхом множення фактично нарахованої працівникам заробітної плати на коефіцієнт резервування, який обчислюють як відношення річної планової суми коштів на оплату відпусток до загального річного планового фонду оплати праці;

виконання гарантійних зобов’язань. Резерв створювати в розмірі 1% вартості реалізованої продукції.

16. Оцінку ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи.

17. Під час виконання індивідуальних замовлень використовувати позамовний метод обліку витрат на виробництво і калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції, в інших випадках — простий метод.

18. Встановити перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (додаток 2 до цього наказу).

19. Затвердити перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат (додаток 3 до цього наказу).

20. Застосовувати прямі матеріальні витрати як базу розподілу змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат.

21. Встановити межу суттєвості для:

окремих об’єктів обліку, що належать до активів, зобов’язань та власного капіталу підприємства, — 5% підсумку всіх активів, зобов’язань і власного капіталу відповідно;

окремих видів доходів і витрат — 3% чистого прибутку (збитку) підприємства;

зменшення корисності об’єктів основних засобів та нематеріальних активів — відхилення залишкової вартості від їхньої справедливої вартості — 10%;

визначення подібних активів — різниця між справедливою вартістю об’єктів обміну не має перевищувати 10%;

статей балансу — 5% підсумку балансу;

статей звіту про фінансові результати — 5% суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

статей звіту про рух грошових коштів — 5% суми чистого руху грошових коштів від операційної діяльності;

статей звіту про зміни у власному капіталі — 5% розміру власного капіталу підприємства.

22. Звіт про рух грошових коштів складати із застосуванням прямого методу.

23. Відображати відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання у річній фінансовій звітності.

24. Визначити види сегментів діяльності та їх пріоритетність для підприємства (додаток 4 до цього наказу).

25. Затвердити перелік пов’язаних сторін (додаток 5 до цього наказу).

26. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора та головного бухгалтера підприємства.

Додаток 1. Робочий план рахунків підприємства.

Додаток 2. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції.

Додаток 3. Перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат.

Додаток 4. Види сегментів діяльності.

Додаток 5. Перелік пов’язаних сторін.

Директор                                                    Хвостюк                  І. І. Хвостюк

З наказом ознайомлені:

головний бухгалтер                                Кмiтлива                С. С. Кмітлива

головний інженер                                   Артюх                      М. М. Артюх

головний механік                                  Петренко                  П. П. Петренко

начальник виробничого цеху № 1      Iвасишин                   І. В. Івасишин

начальник виробничого цеху № 2      Галай                          Н. Ф. Галай

Кількісні критерії суттєвості

У наказі про облікову політику для розкриття облікових рішень підприємства використовують і низку кількісних критеріїв суттєвості. Необхідність їх відображення так само зумовлена можливостями, що їх надають стандарти бухгалтерського обліку.

Наприклад, пункт 16 П(С)БО 7 «Основні засоби» надає підприємству право переоцінювати об’єкти основних засобів, якщо їхня залишкова вартість істотно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Утім, П(С)БО 7 не визначає власне критерію суттєвості такого відхилення, тому в наказі про облікову політику доцільно зазначити не лише рішення щодо застосування переоцінок, а й кількісні критерії для такого застосування.

Важливо, що критерії суттєвості застосовують і до додаткових статей фінансової звітності (п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Відповідно, окрему додаткову статтю, наприклад Балансу (Звіту про фінансовий стан) чи Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), може бути визнано не суттєвою для окремого її подання у таких звітах. Водночас вона може бути достатньо суттєвою, щоб окремо розкрити її у примітках до фінансової звітності (пп. 2.20.3 Методрекомендацій № 635).

Тож у розпорядженні підприємства є й механізм застосування різних кількісних критеріїв суттєвості. Допомогти визначитися з ними можуть, зокрема, ті самі Методрекомендації № 635, Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561, та інші подіб­ні методрекомендації. Утім, остаточне рішення щодо визначення кількісних критеріїв суттєвості залежить лише від підприємства, яке формує свою облікову політику.

Вплив облікової політики на розрахунок податку на прибуток

Від принципів, методів і процедур, визначених у наказі про облікову політику, насамперед залежить величина об’єкта оподаткування податком на прибуток. Адже його розрахунок базується на фінансовому результаті до оподаткування, визначеному у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України, ПК).

Звісно, сформована облікова політика впливає на порядок визнання окремих доходів і витрат, відповідно, й на «бухгалтерський» фінансовий результат. Для прикладу, від методу амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів, зазначеного в обліковій політиці, залежить величина визнаних у певному періоді витрат. На формування витрат може також впливати рішення щодо формування резервів сумнівних боргів, а на формування доходів — застосування переоцінок необоротних активів.

Важливість того, яку облікову політику обирає платник податку на прибуток, розуміють і податківці. Наприклад, у листі МГУ ДФС — Центрального офісу з ОВП від 02.12.2015 № 26378/10/28-10-06-11 зазначено, що питання створення резерву сумнівних боргів на підприємстві є процесом провадження господарської діяльності підприємства і належать до компетенції його власника (власників).

Для платників податку на прибуток, які застосовують різниці, передбачені розділом ІІІ ПК, ті самі витрати від формування в бухгалтерському обліку резервів сумнівних боргів збільшують фінансовий результат до оподаткування (пп. 139.2.1 ПК). А «бухгалтерські» методи амортизації необоротних активів та суми їх уцінок впливають на застосування різниць згідно зі статтею 138 ПК.

Тож сформована облікова політика є не лише одним із чинників визначення величини податків, а й одним із головних механізмів податкової оптимізації для підприємства.

Олег Січ,
керівник експертної групи МЦФЕР: Головбух,
член Експертної ради системи «Expertus: Податки»



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Демодоступ

Розсилка



© Головбух24, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Читайте без обмежень всі статті

Зареєструйтеся та отримайте безлімітний доступ до:
форм та зразків для скачування
консультацій експертів
✓ форм та зразків
✓ найсвіжіших бухгалтерських новин
✓ професійних безплатних вебінарів
✓ спілкування з колегами-практиками та експертами

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль