ПДВ за результатами інвентаризації

1415
ТОВЧЕНИК Наталія
керівник експертної групи «МЦФЕР: Головбух»
Результатом інвентаризації може бути виявлення розбіжностей між фактичною наявністю активів і даними бухгалтерського обліку. Розглянемо, у яких випадках це призведе до нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, які особливості складання податкових накладних у цих випадках та як відобразити їх у декларації з ПДВ

Під час проведення інвентаризації можуть виявитися лишки, нестачі активів або їх пересортиця. Як правило, лишки оприбутковують, нестачі в межах норм природного убутку списують на витрати, понад норму — за рахунок винних осіб. У разі виникнення пересортиці допускається взаємний залік лишків і нестач, але лише щодо запасів однакового найменування і в тотожній кількості.

Залишки активів

Операція з оприбуткування лишку активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів) не підлягає оподаткуванню ПДВ.

Правило, встановлене у пункті 185.1 Податкового кодексу України (ПК), визначає, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Зазначимо, що постачанням товарів вважають будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у т. ч. продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПК).

Оскільки операція з оприбуткування лишку активів не підпадає під визначення «постачання товарів», відповідно, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Аналогічної позиції дотримуються і податківці. Про це свідчить консультація, розміщена в ЗІР (категорія 101.02).

Водночас звертаємо увагу, що при подальшому продажу активів, виявлених як лишки при інвентаризації, така операція вважатиметься постачанням товарів з відповідним нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ.

Умовний продаж зниклих активів

У разі виявлення під час інвентаризації нестачі активів вважатиметься, що такі активи використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ. Нагадаємо, що в цілях оподаткування згідно з підпунктом 14.1.36 ПК господарською діяльністю вважається діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Нестача активів не призведе до отримання доходу.

У такому разі застосовують правила, передбачені у пункті 198.5 ПК.

Згідно з цією нормою, якщо такі товари (послуги), необоротні активи використовують в операціях, що не є господарською діяльні­стю, підприємство має нарахувати податкові зобов’язання.

Зауважимо, що обов’язок щодо нарахування податкових зобов’я­зань виникає незалежно від того, чи встановлено винних осіб та чи стягуються з таких осіб втрати. Надалі відшкодування заподіяних втрат винними особами не призводить до додаткового виникнення податкових зобов’язань з ПДВ. Такої самої думки дотримуються й податківці.

Звертаємо увагу, що у разі виявлення нестач активів, які були придбані або виготовлені до 01.07.2015, важливо, чи відображалися суми вхідного ПДВ у складі податкового кредиту.

Для товарів та необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, які призначені для використання та/або починають використовуватися в негосподарських цілях, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 ПК нараховують лише у випадку, якщо суми ПДВ, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.

Після 01.07.2015 такі питання не виникають, оскільки з цієї дати податковий кредит звітного періоду формується платником податку з сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів (послуг) незалежно від напряму їх використання.

Виняток становлять активи, придбані у неплатників ПДВ. Якщо товари або необоротні активи придбані без ПДВ у неплатника ПДВ, то у разі їх використання в операціях, що не є господарською діяльністю, нарахування податкових зобов’язань не здійснюють незалежно від дати їх придбання.

Базу оподаткування для нарахування податкових зобов’язань у разі виявлення нестачі активів визначають відповідно до пунктів 188.1 та 189.1 ПК (див. Таблицю).

Особливості нарахування ПДВ у разі нестачі активів

№ з/п

Вид активу

База оподаткування ПДВ

1

Придбані товари

Податкові зобов’язання нараховують на основі вартості їх придбання на суму нестачі понад норму природного убутку. За відсутності норми природного убутку втрата розглядається як нестача понад норму. У такому разі податкові зобов’язання нараховують на всю суму нестачі товарів за ціною їх придбання

2

Самостійно виготовлені товари

Податкові зобов’язання нараховують з їх собівартості. Об’єктом оподаткування, як і при нестачі придбаних товарів, є наднормативна нестача

3

Основні засоби

Податкові зобов’язання нараховують на основі балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, в якому виявлено нестачу, а в разі відсутності обліку — на основі звичайної ціни.

Податкові зобов’язання не нараховують у випадках, передбачених у пункті 189.9 ПК, зокрема у разі викрадення основних засобів, за умови надання контролюючому органу відповідного документа. У такому разі основні засоби списують з балансу без ПДВ-наслідків

4

Незавершене будівництво

Об’єкти незавершеного будівництва не є основними засобами. Тому на них не поширюється норма пункту 189.9 ПК.

Базою для нарахування ПДВ є ціна придбання відповідних товарів (послуг), використаних для будівництва цього об’єкта, або самого об’єкта, якщо від був придбаний, а не збудований

5

Нематеріальні активи

Податкові зобов’язання нараховують на основі балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, в якому виявлено нестачу, а в разі відсутності обліку — на основі звичайної ціни.

Виняток, передбачений у пункті 189.9 ПК для основних засобів, на нематеріальні активи не поширюється

Нюанси складання зведеної податкової накладної

Зазвичай зведена податкова накладна складається постачальником у разі здійснення постачання товарів (послуг), постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках з покупцем.

Водночас пункт 198.5 ПК теж передбачає складання зведеної податкової накладної у разі використання платником ПДВ придбаних з ПДВ активів у негосподарській діяльності.

У такому разі платник податку зобов’язаний скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у 15-денний строк.

Тобто якщо в результаті проведеної інвентаризації виявлено нестачу кількох активів, складають одну зведену податкову накладну на загальну суму нестачі не пізніше останнього дня місяця (для місячного звітного періоду), в якому виявлено нестачу.

Вимоги щодо складання зведеної податкової накладної встановлені у пунктах 9 та 12 Порядку запов­нення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 № 1129, із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 13).

У верхній лівій частині такої податкової накладної роблять відповідну помітку «×» та зазначають тип причини 13 — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

У рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображають умовний ІПН «400000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.

Ця податкова накладна не видається отримувачу, а залишається на підприємстві, яке її склало.

Попри те що пункт 198.5 ПК зобов’язує підприємство зареєструвати цю податкову накладну в ЄРПН у встановлені строки (протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання), водночас норми пункту 201.10 ПК свідчать, що за умови обов’язкового включення суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період її можна й не реєструвати в ЄРПН.

Крім того, штрафи, передбачені у пункті 120-1 ПК, застосовують у разі порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ. У цьому ж випадку податкова накладна не видається отримувачу, а залишається на підприємстві.

Ось така колізія норм ПК. Підприємство у такому разі має прийняти самостійне рішення: реєструвати чи не реєструвати податкову накладну.

Відображення умовного постачання у ПДВ-­звітності

Податкові зобов’язання, які платник податку зобов’язаний нарахувати згідно з пунктом 198.5 ПК, зазначають у рядку 1.1 декларації з ПДВ, якщо для нарахування податкових зобов’язань застосовується ставка ПДВ 20%, та у рядку 1.2 декларації з ПДВ — якщо застосовується ставка 7%.

Відповідно, всі суми ПДВ, нараховані (сплачені) під час придбання активів, починаючи з 01.07.2015 відображають у рядках 10.1.1, 10.1.2, 11.1 (залежно від ставки ПДВ) розділу ІІ декларації з ПДВ.

Пересортиця

В окремих випадках внаслідок пересортиці допускають взаємний залік лишків і нестач.

Оподаткування ПДВ у такому разі залежить від результату зарахування вартості нестач сумами лишків, а саме:

  • у разі відсутності вартісних різниць відсутній і об’єкт оподаткування ПДВ;
  • якщо сума лишків перевищує суму нестач, лишки оприбутковують, а сама операція з оприбуткування лишку не підлягає оподаткуванню ПДВ;
  • якщо сума нестач перевищує суму лишків, найімовірніше, доведеться нарахувати податкові зобов’язання за зазначеними правилами, встановленими у пункті 198.5 ПК.

Варто зауважити, що вартісна різниця між нестачами та лишками активів внаслідок пересортиці не є типовим варіантом нестачі активів. Тож ототожнювати нестачу активів з вартісною різницею, утвореною внаслідок пересортиці, на нашу думку, не можна. 



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас в курсі всіх податкових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Демодоступ

Розсилка



© Головбух24, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Тижневик «Головбух», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 11678-549 ПР від 30.08.2006

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Читайте без обмежень всі статті

Зареєструйтеся та отримайте безлімітний доступ до:
форм та зразків для скачування
консультацій експертів
✓ форм та зразків
✓ найсвіжіших бухгалтерських новин
✓ професійних безплатних вебінарів
✓ спілкування з колегами-практиками та експертами

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль